УХВАЛА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
06 червня 2007 року колегія суддів судової палати у цивільних справах
Апеляційного суду Автономної Республіки Крим в складі:
головуючого судді - Іващенко В.В.,
суддів - Летягіної О. В.,
- Сінані О.М.,
при секретарі - Іванові O.K.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Сімферополі цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу, за апеляційною скаргою ОСОБА_2 на заочне рішення Київського районного суду м. Сімферополя від 18 грудня 2006 року,
встановила:
заочним рішенням Київського районного суду Автономної Республіки Крим від 18 грудня 2006 року позов ОСОБА_1 задоволений. Шлюб між ОСОБА_1 та ОСОБА_2, зареєстрований 22.06.1991 року у відділі РАГС Київського райвиконкому м. Сімферополя, актовий запис № 336, розірваний.
На зазначене рішення ОСОБА_2 подано апеляційну скаргу, в якої апелянт просить рішення суду скасувати, посилаючись на порушення норм процесуального права, оскільки вона не була належним чином повідомлена, їй не було направлено ані копію ухвали про відкриття провадження у справі ані копію позовної заяви, яка не відповідає вимогам ЦПК України, у судовому засіданні також не був присутнім позивач. Вважає, що судом порушені правила підсудності та порядок ухвалення заочного рішення.
У своїх запереченнях на апеляційну скаргу ОСОБА_1 зазначає, що доводи, викладені в апеляційної скарзі не відповідають дійсним обставинам та не спростовують судове рішення.
Дослідивши матеріали справи, заслухавши пояснення представника апелянта, який підтримав апеляційну скаргу та ОСОБА_1 і його представника, які заперечували проти задоволення апеляційної скарги, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційна скарга задоволенню не підлягає з таких підстав.
Ухвалюючи заочне рішення, суд першої інстанції виходив з того, що відповідачка у судове засідання не з'явилася, про час та місце розгляду справи повідомлена належним чином, а також з того, що позивач не заперечував проти заочного розгляду справи на підставі наявних доказів.
Зазначені висновки суду не суперечать матеріалам справи. Так в матеріалах справи є відомості про належне повідомлення відповідачки про час та місце розгляду справи 18.12.2006 р. (а.с. 11), а також заява від неї про відкладення розгляду справи у зв'язку з її хворобою (а.с. 12).
З протоколу судового засідання від 18.12.2006 р. (а.с. 14) вбачається, що зазначена заява була предметом дослідження суду та після з'ясування думки позивача, причину неявки відповідачки визнано неповажною у зв'язку з тим, що не підтверджено медичною довідкою.
Справа № 22ц-2086/2б07 Головуючий 1 інстанції -Діденко Д. О.
Доповідач - Сіпані О.М.
2
Зауваження на протокол судового засідання в порядку, передбаченому Прикінцевими та перехідними положеннями Цивільно-процесуального Кодексу, сторонами не подавались.
При розгляді заяви про перегляд заочного рішення, ОСОБА_2 надано судові довідку про знаходження в пансіонаті МПП „Аеропрактик" смт. Сімеїз з 14.12.2006 р. по 20.12.2006 р. Зазначеної довідки судом надано оцінку в ухвалі від 02.01.2006 р. про відмову у задоволенні заяви про перегляд заочного рішення, а саме визнано такою, що не є підтвердженням захворювання або іншої поважності причини неявки у судове засідання.
Зазначені висновки суду відповідають нормам процесуального права. Колегія суддів критично відноситься до зазначеної довідки також з тих підстав, що факт знаходження в пансіонаті повинен бути підтверджений належними доказами, до яких може бути віднесено путівку або іншими фінансовий документ.
За таких підстав, на думку колегії суддів, заочне рішення ухвалено відповідно до вимог ст.ст. 224, 226 ЦПК України та з додержанням норм матеріального і процесуального права.
Посилання апелянта на те, що її позбавили можливості щодо вирішення питання про визначення місця проживання дітей, колегія судців до уваги не приймає, оскільки зазначені вимоги не були предметом розгляду суду першої інстанції, з цього питання не ухвалювалось рішення, а сторони у справі й теперішнього часу не позбавлені можливості звернутись з відповідною позовною заявою до суду.
Ухвалу про відкриття провадження у справі з підстав непідсудності справи Київському районному суду м. Сімферополя оскаржено не було.
Інші доводи апеляційної скарги не спростовують висновків суду та не тягнуть за собою скасування судового рішення, оскільки відповідно до ст. 309 ч. З ЦПК України, порушення норм процесуального права можуть бути підставою для скасування або зміни рішення, якщо це порушення призвело до неправильного вирішення справи. Таких порушень з матеріалів справи та апеляційної скарги не вбачається.
На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 303, 304, 308, 315 ЦПК України, колегія суддів судової палати у цивільних справах Апеляційного суду Автономної Республіки Крим,
ухвалила:
апеляційну скаргу ОСОБА_2 відхилити, а заочного рішення Київського районного суду м. Сімферополя від 18 грудня 2006 року, залишити без змін.
Ухвала апеляційного суду набирає законної сили з моменту її проголошення та може бути оскаржена в касаційному порядку протягом двох місяців безпосередньо до Верховного суду України.