РІШЕННЯ ІМЕНЕМ  УКРАЇНИ

23 травня 2007 року, колегія суддів судової палати в цивільних справах Апеляційного суду АР Крим, в складі:

головуючого, судді - Дралло І.Г.,

суддів - М'ясоєдової Т.М, Берзіньш В.С, при секретарі - Галіч Ю.Є, розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Сімферополі цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до  ОСОБА_2 про стягнення неустойки за прострочення сплати аліментів, за апеляційною скаргою ОСОБА_2   на рішення Джанкойського міськрайонного суду АР Крим від 27 лютого 2007 року, -

встановила:

ОСОБА_1 звернулася в суд із позовом до ОСОБА_2 про стягнення неустойки за прострочення сплати аліментів у розмірі 1% від суми несплачених аліментів за кожен день прострочення і просить стягнути неустойку у сумі 4819 гривень 48 копійок.

Вимоги мотивовані тим, що 03.02.1997 року з відповідача на її користь були стягненні аліменти на утримання доньки у розмірі 1\4 частини усіх видів заробітку відповідача. Однак, відповідач ухиляється від сплати аліментів на утримання доньки у результаті чого склалася заборгованість у сумі 1228 гривень 68 копійок. Оскільки заборгованість склалась з вини відповідача, який не прийняв ніяких мір для її погашення, позивачка просить стягнути суму неустойки у розмірі 4819 грн. 48 коп. за період з 01.12.05 року по 10.11.06 року.

Відповідач позовні вимоги не визнав та пояснив, що він частково погашає заборгованість по аліментам, оскільки він має іншу родину і дитину. Вважає, що його вини в тому що виникла заборгованість по аліментах немає.

Рішенням Джанкойського міськрайонного суду АР Крим від 27 лютого 2007 року позовні вимоги ОСОБА_1 задоволені частково. Стягнено з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 неустойку за прострочення сплати аліментів у сумі 3318 гривень 48 копійок, а також компенсація витрат на правову допомогу 300 гривень.

В апеляційній скарзі ОСОБА_2 ставить питання про скасування рішення суду першої інстанції та просить ухвалити по справі нове рішення, яким відмовити у задоволені позовних вимог в повному обсязі. Доводи апеляційної скарги зводяться до того, що рішення суду постановлено з порушенням норм матеріального права, не відповідає фактичним обставинам справи.

Дослідивши матеріали справи, перевіривши доводи апеляційної скарги, заслухавши пояснення осіб, які беруть участь у справі, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає частковому задоволенню з наступних підстав.

Ухвалюючи рішення про часткове задоволення позовних вимог ОСОБА_1, суд першої інстанції виходив з того, що оскільки у відповідача виникла заборгованість по сплаті аліментів з його вини, то відповідно до ст.196 СК України з відповідача на користь позивачки підлягає стягненню неустойка від суми заборгованості по аліментам за період часу з 15.05.2006 року по 10.11.06 року. З урахуванням обставин справи, матеріального та сімейного стану платника аліментів, суд зменшив розмір неустойки до 3318 гривень 48 копійок.

Справа №22-ц-3293/2007                          Головуючий в 1 інст. - Смирнова З.П.

Доповідач - Дралло І. Г,

2

З такими висновками суду першої інстанції можна погодитися частково.

Відповідно до правил ст.. 303 ЦПК України, при розгляді справи в апеляційній інстанції суд перевіряє законність та обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах  апеляційної скарги та вимог, заявлених у суді першої інстанції.

Відповідно до п. 1 ст. 196 СК України при виникненні заборгованості з вини особи, яка зобов'язана сплачувати аліменти за рішенням суду, одержувач аліментів має право на стягнення неустойки (пені) у розмірі одного відсотка від суми несплачених аліментів за кожен день прострочення.

Судом першої інстанції правильно встановлені фактичні обставини справи і суд обгрунтовано дійшов висновку, що борг по аліментах виник з вини відповідача і він повинний сплати неустойку.

Доводи апеляційної скарги не спростовують висновки суду в цієї частині і немає підстав для скасування рішення суду.

Разом з тим, довід апеляційної скарги про те, що суд зменшив розмір неустойки не достатньо, оскільки не дав належної оцінки сімейному та матеріальному стану відповідача, є  грунтованими і заслуговують на увагу.

Згідно ч. 2 ст. 196 СК України розмір неустойки може бути зменшений судом урахуванням матеріального та сімейного стану платника аліментів.

Як вбачається з матеріалів справи з відповідача стягнено неустойку за прострочення спл; аліментів в сумі 3318 гривень 48 копійок. Однак судом першої інстанції не врахов; достатньою мірою, що у відповідача є інша родина і на його утриманні знаходиться неповнолітня донька ( а.с. 27 ), він має невеликий заробіток і сума боргу по аліментах скла, 1228 гривень 68 копійок. З урахуванням наведених обставин суд апеляційної інстанції вважає що розмір неустойки повинний бути зменшений до 600 гривень, що буде відповідати фактичним обставинам, так і нормам матеріального права.

Виходячи з наведеного рішення Джанкойського міськрайонного суду АР Крим від лютого 2007 року підлягає зміні на підставі п. З і 4 ч.1 ст. 309 ЦПК України в част задоволення позовних вимог про стягнення неустойки зі зменшенням суми неустойки до і гривень. В іншої частині рішення суду підлягає залишенню без змін.

З урахуванням наведеного, керуючись пунктами 3 і 4 частині 1 статті 309, статтями З 304, 307, 313-316 ЦПК України, колегія суддів,-

вирішила:

Апеляційну скаргу ОСОБА_2 - задовольнити частково.

Рішення Джанкойського міськрайонного суду Автономної Республіки Крим від 27 лют 2007 року в частині стягнення з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 неустой сумі 3318 гривень 48 копійок змінити зменшивши розмір стягнутої неустойки за простроче сплати аліментів до 600 гривень, а загальну суму, яка стягнута з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 зменшити до 900 гривень.

В іншої частині рішення Джанкойського міськрайонного суду АР Крим від 27 лютого 2 року залишити без змін.

Рішення набирає законної сили з моменту його проголошення і може бути оскаржені касаційному порядку до суду касаційної інстанції протягом двох місяців.