АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

УХВАЛА

ІМЕНЕМ   УКРАЇНИ

11 липня   2007 року.                                                                                       м.  Харків.

Колегія суддів з касаційного розгляду справ судової палати у цивільних справах апеляційного суду Харківської області в складі:

Головуючого:                                                         Колтунової А.І.

Суддів:                                                                   Трішкової І.Ю.,

Малійської СМ. ,

Хребтова В.П.,

Кокоші В.В.

розглянувши в судовому засіданні справу за позовом ОСОБА_1,  ОСОБА_2 до Комунального підприємства „Міськзелентрест" м.  Одеси,  виконавчого комітету Одеської міської ради про відшкодування матеріальних збитків,  за касаційною скаргою директора Комунального підприємства „Міськзелентрест" м.  Одеси (надалі КП „Міськзелентрест") на рішення Київського районного суду м.  Одеси від 21 грудня 2004 року та ухвалу апеляційного суду Одеської області від 19 травня 2005 року,

встановила:

У вересні 2003 року ОСОБА_1 ,  ОСОБА_23вернулися до суду із вказаним позовом.

В обґрунтування своїх вимог зазначали,  що ОСОБА_1  є власником автомобіля „Мазда - 323",  державний номерний знак НОМЕР_1,  а ОСОБА_2 власником автомобіля „ Мазда-626",  державний номерний знак НОМЕР_2.

1 серпня 2003 року біля будинку АДРЕСА_1 впало дерево,  в результаті чого були пошкоджені належні їм автомобілі та спричинена матеріальна шкода.

Посилаючись на вказані обставини,  позивачка ОСОБА_1  просила суд стягнути з відповідачів матеріальну шкоду у сумі 5719 грн. 19 коп.,  витрати на проведення автотехнічної експертизи у сумі 250 грн.,  судові витрати у сумі 59 грн. 70 коп.,  а всього 6028 грн. 89 коп.; позивач ОСОБА_2 просив суд стягнути з відповідачів матеріальну.

Справа № 919 - кс - 07                                                      Доповідач II ін ст.  Конопляний М. С.

Категорія: стягнення матеріальної шкоди                         Суддя доповідач: Кокоша В.В.

шкоду у сумі 4595 грн. 70 коп.,  витрати на проведення автотехнічної експертизи у сумі 250 грн.,  судові витрати у сумі 348 грн. 50 коп.,  а всього 4894 грн. 20 коп.

Рішенням Київського районного суду м.  Одеси від 21 грудня 2004 року позов задоволено частково.

Постановлено стягнути з КП „ Міськзелентрест" м.  Одеси на користь ОСОБА_1  6028 грн. 89 коп.,  та на користь ОСОБА_2 4894 грн. 20 коп.

Ухвалою апеляційного суду Одеської області від 19 травня 2005 року,  рішення Київського районного суду м.  Одеси від 21 грудня 2004 року залишено без змін.

У касаційній скарзі директор КП „Міськзелентрест" м.  Одеси,  просить скасувати рішення суду першої інстанції та ухвалу апеляційного суду,  посилаючись на порушення судами норм матеріального та процесуального права.

Заслухавши суддю-доповідача,  дослідивши матеріали справи та перевіривши наведені у касаційній скарзі доводи,  колегія суддів дійшла висновку,  що касаційна скарга підлягає задоволенню.

Задовольняючи позов ОСОБА_1  та ОСОБА_2 про стягнення матеріальної шкоди з КП „Міськзелентрест" м.  Одеси,  суд першої інстанції виходив з наявності вини відповідача у заподіянні позивачам матеріальної шкоди.

З таким висновком погодилася і колегія суддів судової палати у цивільних справах апеляційного суду Одеської області,  залишаючи рішення районного суду без змін.

Проте погодитися з таким висновком суду не можна,  оскільки він ґрунтується на неправильному застосуванні норм процесуального права.

Відповідно до  ст.  62 ЦПК України 1963 року,  який діяв на час розгляду справи судами,  суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням,  що ґрунтується на всебічному,  повному і об'єктивному розгляді в судовому засіданні всіх обставин справи в їх сукупності,  керуючись законом.

Всупереч вимог зазначеної статті,  судом не надано належної оцінки наданим сторонами доказам.

Відповідач КП "Міськзелентрест" м.  Одеси надав суду „Правила збереження

зелених насаджень міст та інших населених пунктів України",  затверджені наказом

Держжитлокомунгоспу України від 29 липня 1994 року № 70,  відповідно до пункту 1.3

яких,  відповідальність за виконання вказаних „Правил" при утриманні зелених

насаджень покладена безпосередньо на керівників підприємств,  які мають на своєму

балансі зелені насадження.                                            '

Також відповідачем наданий статус КП" Міськзелентрест" м.  Одеси та рішення виконавчого комітету Одеської міської ради № 315 від 2 жовтня 2002 року,  яким затверджений перелік парків - пам'яток садово - паркового мистецтва та дерев-ботанічних пам'яток природи,  скверів,  вулиць,  бульварів,  проспектів ,  площ,  які знаходяться на обслуговуванні КП „Міськзелентрест". Вказані документи свідчать,  що дерева розташовані по вул.  Спиридонівській м.  Одеси не знаходяться на балансі відповідача.

При відсутності укладених договорів на обслуговування зелених насаджень з керівниками підприємств на балансі яких вони перебувають ,  КП „Міськзелентрест" м.  Одеси не може нести відповідальність за утримання  зазначених зелених насаджень.

Крім того,  ні суд першої інстанції,  ні суд апеляційної інстанції,  фактично не з'ясували,  хто несе відповідальність за утримання зелених насаджень,  розташованих на вул.  Спиридонівській м.  Одеси.

В той же час,  відповідно до пункту 3.2 „Правила збереження зелених насаджень міст та інших населених пунктів України",  відповідальність за збереження зелених насаджень покладено на місцеву Раду народних депутатів,  власників (орендаторів) жилих будівель,  керівників організацій,  яким виділені земельні ділянки,  тощо.

Із наданої суду довідки КП дирекції єдиного замовника „Центральне" Приморського району м.  Одеси від 17 листопада 2004 року вбачається,  що будинок № 15,  розташований

по вул.  Спиридонівській м.  Одеси,  територіально належить до КП дирекції єдиного замовника „Арнаутське" Приморського району м.  Одеси.

Ці докази не були взяті до уваги при розгляді справи.

При розгляді справи суд першої інстанції мав керуватися положеннями,  які викладені в Постанові Пленуму Верховного Суду України № 6 від 27 березня 1992 року з наступними змінами,  де зазначено,  що розглядаючи позови про відшкодування шкоди суди повинні мати на увазі,  що шкода,  заподіяна особі і майну громадянина підлягає відшкодуванню в повному обсязі особою,  яка її заподіяла,  за умови,  що дії останньої були неправомірними.

З огляду на викладене,  рішення суду першої інстанції,  а також ухвала апеляційного суду не можуть бути визнані законними та обґрунтованими,  а тому вони підлягають скасуванню у зв'язку з порушенням судами норм процесуального права з направленням справи на новий судовий розгляд.

При новому розгляді справи суду необхідно вирішити питання про притягнення до участі у справі всіх зацікавлених осіб.

Керуючись  ст.   ст.  335,  336,  339 ЦПК України,  колегія суддів з касаційного розгляду справ,

ухвалила:

Касаційну скаргу директора Комунального підприємства „Міськзелентрест" м.  Одеси задовольнити.

Рішення Київського районного суду м.  Одеси від 21 грудня 2004 року та ухвалу судової колегії судової палати у цивільних справах апеляційного суду Одеської області від 19 травня 2005 року скасувати,  а справу направити на новий судовий розгляд до суду першої інстанції.