АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ПОЛТАВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа №-22ц-1018                                                             Головуючий по 1-й інстанції

2007 року                                                                 Матвієнко В.М.

Суддя-доповідач: Дряниця Ю.В.

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

2007 року травня місяця 17 дня м. Полтава Колегія суддів судової палати у цивільних справах апеляційного суду Полтавської області в складі:

Головуючого: Дряниці Ю.В.

Суддів: Шабовської В.А., Чернова С.І.

при секретарі: Ткаченко Т.І.

з участю позивача ОСОБА_1

представника відповідача ОСОБА_5

відповідача ОСОБА_2

представників відповідачів ОСОБА_5; ОСОБА_6

розглянула у відкритому судовому засіданні в м. Полтаві цивільну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_1

на рішення Лубенського міськрайонного суду Полтавської області від 22 лютого 2007 року

по справі за позовом ОСОБА_1 до Засульської сільської ради, ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4 про визнання незаконними рішень Засульської сільської ради щодо зарахування відповідачів на квартирний облік, розподілу житла, визнання недійсним ордеру на житло, скасування розпорядження органу приватизації про приватизацію квартири, визнання незаконним та скасування свідоцтва про право власності на житло, виселення відповідачів, розподіл квартири, покладення зобов'язання на Засульську сільську раду зарахувати позивача на квартирний облік, надання житла відповідачам, видачу ордеру на житло, заслухавши доповідь судді-доповідача Дряниці Ю.В., -

ВСТАНОВИЛА:

Рішенням Лубенського міськрайонного суду Полтавської області від 22 лютого 2007 року в задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 відмовлено.

В апеляційній скарзі ОСОБА_1 просить рішення місцевого суду скасувати та постановити нове рішення, яким задовільнити його позовні вимоги, посилаючись на невідповідність висновків суду обставинам справи та невірне застосування судом норм матеріального права.

В суді апеляційної інстанції сторони підтримали свої доводи.

Судом першої інстанції було встановлено і це вбачається з матеріалів справи, що ОСОБА_2, проживаючи в кімнаті, пл. 16 кв.м, гуртожитку Лубенського КБМ, являючись його працівником та маючи двох дітей: сина інваліда 1 групи з дитинства (діагноз психічний розлад) ОСОБА_4та неповнолітнього сина ОСОБА_3, 1992 р.н., перебувала на квартирному обліку на цьому підприємстві з 1990 року в зв'язку з

поліпшенням житлових умов та правом першочергового отримання житла. В зв'язку з відсутністю на підприємстві іншого житла та будівництва житла, 28.03.2005 року Лубенський КБМ звернувся з письмовим клопотанням до Засульської сільської ради про взяття на квартирний облік сім'ї відповідачки за місцем проживання, в зв'язку з чим рішенням № 27 від 13.04.2005 року виконавчого комітету Засульської сільської ради ОСОБА_2 взята на квартирний облік з правом першочергового отримання житла (а.с. 55).

В подальшому позивачеві було відмовлено в виділенні спірного житла з тих підстав, що заява позивача про взяття його на квартирний облік немає, облікова справа на нього не заводилась, документів, які необхідно надавати разом з заявою та підтверджуючих його право на першочергове забезпечення житлом ОСОБА_1 ні до виконкому, ні житловій комісії не надавав.

Перевіривши матеріали справи, з'ясувавши межі апеляційного оскарження, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає відхиленню з підстав, визначених ст.308 ЦПК України.

За результатами апеляційного розгляду колегія суддів вважає, що судом першої інстанції при вирішенні спору по суті правильно та повно були вірно з'ясовані обставини справи, належним чином враховані вимоги по.22 Правил обліку громадян, які потребують поліпшення житлових умов і надання їм жилих приміщень, згідно якого громадяни вважаються взятими на квартирний облік у виконавчих комітетах місцевої ради тільки з дня винесення рішення виконавчого комітету та зроблено належні висновки за результатами огляду оригіналу протоколу та рішення виконавчого комітету Засульської сільської ради від 15.07.2003 року щодо відсутності заяви позивача про взяття його на квартирний облік.

Колегія суддів також вважає, що місцевим судом при вирішенні позовних вимог щодо виселення, було вірно враховано вимоги ст.9 ч.З ЖК України, згідно якої ніхто не може бути виселений з займаного житлового приміщення або обмежений в праві користування житловим приміщенням, інакше, як з підстав і в порядку, передбачених законом, а також ст. 18 Закону України „Про охорону дитинства", згідно якої держава забезпечує право дитини на проживання в таких санітарно-гігієнічних та побутових умовах, що не завдають шкоди фізичному та розумовому розвитку, тому висновку суду в цій частині слід вважати законними та обґрунтованими.

З урахуванням наведеного, а також тієї обставини, що доводи апеляційної скарги висновків суду не спростовують, колегія суддів не знаходить підстав для скасування рішення суду вважаючи його законним та обґрунтованим.

Керуючись ст.ст. 303; 308; 315 ЦПК України, колегія суддів,-

УХВАЛИЛА:

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 - відхилити.

Рішення Лубенського міськрайонного суду Полтавської області від 22 лютого 2007 року залишити без змін.

Ухвала може бути оскаржена в касаційному порядку до Верховного Суду України протягом двох місяців шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до суду касаційної інстанції.