КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД
01025, м.Київ, пров. Рильський, 8 т. (044) 278-46-14
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
12.07.2011 № 2/43(17/104(10/34)
Київський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:
головуючого: Ільєнок Т.В.
суддів: Шипка В.В.
Верховця А.А.
при секретарі
судового засідання : Загрунній Л.І.
за участі представників:
позивача: ОСОБА_1. - дов. № 2-218 д від 13.04.2011р.;
відповідача: ОСОБА_2. - дов. № 337 від 30.09.2010 р.
розглянувши матеріали
апеляційної скарги Дочірньої компанії „Укргазвидобування” НАК „Нафтогаз України”
на рішення Господарського суду Чернігівської області від 12.04.2011 р.
у справі № 2/43(17/104(10/34) (суддя Михайлюк С.І.)
за позовом Дочірньої компанії „Укргазвидобування” НАК „Нафтогаз України”
до відповідача: Відкритого акціонерного товариства „Конструкторське бюро пожежних та спеціальних машин”
про стягнення штрафу 285 472,80 грн.
ВСТАНОВИВ:
16.02.2011 р. Дочірня компанія „Укргазвидобування” НАК „Нафтогаз України” звернулася до Господарського суду Чернігівської області із позовом до
Відкритого акціонерного товариства „Конструкторське бюро пожежних та спеціальних машин” про стягнення штрафних санкцій на суму 285 472,80 грн. за невиконання умов Договору поставки.
Позовна заява мотивована на тому, що між позивачем та відповідачем було укладено Договір поставки від 12.08.2009 р. № УГВ 11017/22-09 (Договір). Ціни за Договором поставки товару вказуються у специфікаціях. За оцінкою позивача, відповідач не виконав взяті на себе договірні зобов’язання, оскільки не поставив товар у строк, встановлений п.4 специфікації до Договору поставки від 12.08.2009 № УГВ 11017/22-09, а тому повинен сплатити штраф у розмірі 8 % від суми непоставленого товару, згідно п.7.7 вищезазначеного Договору поставки.
Рішенням Господарського суду Чернігівської області від 12.04.2011 р.
№ 2/43(17/104(10/34) позовні вимоги ДК „Укргазвидобування” НАК „Нафтогаз України” задоволено частково, а саме: вирішено стягнути з відповідача на користь позивача 10 000, 00 грн. штрафу, 2854,73 грн. державного мита та 236, 00 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу; вирішено стягнути з позивача в дохід Держбюджету України 270, 00 грн. державного мита.
Рішення суду першої інстанції мотивоване на тому, що неустойка, нарахована позивачем за невиконання ВАТ „Конструкторське бюро пожежних та спеціальних машин” умов Договору поставки від 12.08.2009 № УГВ 11017/22-09 є фінансово непосильною для відповідача і може призвести до його неплатоспроможності, оскільки заборгованість із заробітної плати відповідача складає понад 1 млн. грн., майно описане ВДВС. Невиконання відповідачем договірних зобов’язань не завдало позивачу значних збитків, а тому суд першої інстанції, керуючись ст. 233 ГК України та 551 ЦК України, зменшив розмір нарахованих штрафних санкцій до 10 000,00 грн.
Не погодившись із Рішенням Господарського суду Чернігівської області від 12.04.2011 № 2/43(17/104(10/34), ДК „Укргазвидобування” НАК „Нафтогаз України” звернулася до Київського апеляційного господарського суду із скаргою, у якій просить скасувати вказане Рішення та прийняти нове, яким задовольнити позовні вимоги повністю.
Апеляційна скарга мотивована на тому, що, ДК „Укргазвидобування” НАК „Нафтогаз України” завдано значних збитків у зв’язку з невиконанням
ВАТ „Конструкторське бюро пожежних та спеціальних машин” умов Договору поставки від 12.08.2009 № УГВ 11017/22-09, а саме: утворення сторонніх відкладень у свердловинах та на обладнанні, зниження дебету даних свердловин, що могло спричинити зменшення обсягів видобутку нафти на 4000 тон/рік, ускладнити процес видобутку та викликати псування обладнання. Для усунення негативних наслідків, пов’язаних з невиконанням відповідачем умов Договору поставки, позивач змушений закуповувати розчинники та хімічні реагенти для видалення сторонніх відкладень у свердловинах та на обладнанні.
Ухвалою Київського апеляційного господарського суду від 30.05.2011 р. № 2/43(17/104(10/34) апеляційну скаргу ДК „Укргазвидобування” НАК „Нафтогаз України” на Рішення Господарського суду Чернігівської області від 12.04.2011 № 2/43(17/104(10/34) прийнято до провадження, розгляд справи призначено на 21.06.2011 р.
У судовому засіданні від 21.06.2011 р. оголошувалася перерва до 12.05.2011 р., у зв’язку з необхідністю витребування нових доказів у даній справі.
Розпорядженням заступника Голови Київського апеляційного господарського суду № 01-23/3/2 від 12.07.2011 р. було змінено склад колегії: головуючий суддя – Ільєнок Т.В., суддів Шипко В.В., Борисенко І.В. яка розглядала справу № 2/43(17/104(10/34) на колегію у складі: головуючий суддя – Ільєнок Т.В., суддів Шипко В.В., Верховець А.А. у зв’язку з знаходженням судді Борисенко І.В. на лікарняному.
22.06.2011 р. через відділ документального забезпечення КАГС представником відповідача - ВАТ „Конструкторське бюро пожежних та спеціальних машин” надано Відзив на апеляційну скаргу, відповідно до якого, відповідач заперечує проти доводів апеляційної скарги, оскільки, відповідач вживав всіх можливих заходів спрямованих на виконання своїх договірних зобов’язань. Відповідач вважає, що невиконанню ним умов Договору сприяла бездіяльність позивача, оскільки останній відмовив у підписанні Додаткової угоди про зміну ціни на товар, що визначена п. 4.3. Договору. А отже, враховуючи наведене, а також те, що ВАТ „Конструкторське бюро пожежних та спеціальних машин” знаходиться у тяжкому фінансовому стані, то місцевий господарський суд, на думку відповідача, дійшов правильного висновку про зменшення стягнення з відповідача на користь позивача неустойки до 10 000,00 грн.
У судовому засіданні від 12.07.2011 р. представник позивача - ДК „Укргазвидобування” НАК „Нафтогаз України” надав додаткові пояснення по даній справі, якими повністю підтримав вимоги апеляційної скарги та просив суд їх задовольнити.
У судовому засіданні від 12.07.2011 р. представники сторін надали усні пояснення по суті спору.
Колегія суддів, розглянувши матеріали справи, обговоривши доводи апеляційної скарги, перевіривши юридичну оцінку обставин справи та повноту їх встановлення, дослідивши правильність застосування судом першої інстанції норм процесуального права, заслухавши пояснення представників сторін, дійшла висновку про часткове задоволення апеляційної скарги ДК „Укргазвидобування” НАК „Нафтогаз України”, з огляду на наступне.
У відповідності до вимог ч. 2 ст. 101 ГПК України апеляційний господарський суд не зв’язаний доводами апеляційної скарги і перевіряє законність та обґрунтованість рішення місцевого господарського суду в повному обсязі.
У відповідності до п. 4 ч. 3 ст. 129 Конституції України та ст. 33 ГПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог та заперечень.
Згідно ст. 99 ГПК України апеляційний господарський суд, переглядаючи рішення в апеляційному порядку, користується правами, наданими суду першої інстанції.
Як вбачається з матеріалів справи, 12.08.2009 р. між позивачем та відповідачем було укладено Договір поставки №УГВ 11017/22-09, відповідно до умов якого продавець (відповідач) передає, а покупець (позивач) приймає і оплачує продукцію, іменовану надалі ”товар”, відповідно до специфікації, що додається до Договору і є його невід'ємною частиною (п. 1.1.). Умови поставки товару, перелік вантажовідправників і вантажоотримувачів, ціна товару вказуються у специфікаціях (п.п. 3.1., 4.2.). Договір набирає сили з дати підписання сторонами і діє до 31.12.2009 р., а в частині взаєморозрахунків –до повного його виконання (п. 10.1.).
Специфікацією № 1 від 12.08.2009р. визначені, зокрема найменування товару: агрегат для депарафінізації АДПМ-12/150 на шасі КрАЗ-65053 (6х4), кількість одиниць: 3, загальна вартість товару: 3568410грн., термін постачання: на протязі 90 календарних днів після підписання Договору, граничний термін постачання: жовтень 2009 р.
Згідно з частинами 1,6 ст. 265 ГК України за договором поставки одна сторона –постачальник зобов’язується передати (поставити) у зумовлені строки (строк) другій стороні –покупцеві товар (товари), а покупець зобов’язується прийняти вказаний товар (товари) і сплатити за нього певну грошову суму; до відносин поставки, не врегульованих цим Кодексом, застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України про договір купівлі-продажу.
Суб’єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов’язання належним чином відповідно до вимог закону, інших правових актів, договору, одностороння відмова від виконання зобов’язань не допускається, за винятком випадків, передбачених законом (ч.ч.1, 7 ст. 193 ГК України).
Відповідно до ч.1 ст.530 ЦК України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).
Оскільки останній день жовтня 2009 р. припав на неробочий (субота), відповідач мав поставити обумовлений договором товар не пізніше 02.11.2009 р. (ст. 254 ЦК України).
Відповідач поставку не здійснив та є таким, що допустив порушення зобов’язання (ст. 610 ЦК України). Згідно з ст. 611 ЦК України сплата неустойки є одним із наслідків порушення зобов'язання.
Пунктом 7.7. Договору передбачено, що у разі невиконання продавцем взятих на себе зобов’язань у термін, зазначений у специфікаціях до даного Договору, останній сплачує штраф у розмірі 8% від суми непоставленого згідно специфікацій товару. 8% від 3568410грн. становить 285472,80 грн., які заявлені позивачем до стягнення.
Заперечуючи проти позовних вимог, відповідач вказував на те, що ним вживалися всі можливі заходи для виконання зобов’язання, в зв’язку з чим відсутня його вина у порушенні умов Договору. Відповідач вважає, що невиконанню Договору сприяла бездіяльність позивача, оскільки останній відмовив у підписанні додаткової угоди про зміну ціни на товар, яка заявлена відповідно до п. 4.3. договору.
З огляду на вищезазначену позицію відповідача, суд першої інстанції зазначив наступне.
Пунктом 4.3. Договору встановлено, що ціна на продукцію може бути змінена за умови, якщо продавцем буде направлено пропозицію про зміну ціни товару у зв’язку із зміною рівня цін, що має бути підтверджено оригінальними прайс-листами заводів-виробників чи висновками Державного комітету статистики та метрології України, Торгово-промислової палати України або іншого уповноваженого органу. Такі зміни ціни погоджуються шляхом підписання додаткової угоди до Договору, за згодою сторін, у визначеному порядку змін умов Договору про закупівлю.
Згідно з ч. 2 ст. 632 ЦК України зміна ціни після укладення договору допускається лише у випадках і на умовах, встановлених договором або законом
Тобто пункт 4.3. договору регулює випадки і умови зміни ціни на продукцію, що поставляється. Право позивача на одержання в установлений Договором строк товару, обов’язок відповідача своєчасно поставити такий товар не залежать від таких обставин, як зміна рівня цін, укладення стосовно цього питання додаткових угод. Здійснення покупцем передплати повністю або частково також не є передумовою належного виконання продавцем обов’язку. Натомість обов’язок покупця оплатити товар залежить від виконання продавцем обов’язку з поставки (за специфікацією № 1 від 12.08.2009р. оплата здійснюється протягом 120 календарних днів з дати постачання). Отже відсутні підстави для твердження, що продавець не міг виконати свого обов’язку до вчинення дій покупцем з погодження іншої ціни товару.
Відповідно до ч. 4 ст. 219 ГК України сторони зобов'язання можуть передбачити певні обставини, які через надзвичайний характер цих обставин є підставою для звільнення їх від господарської відповідальності у випадку порушення зобов'язання через дані обставини, а також порядок засвідчення факту виникнення таких обставин.
В силу ч. 1 ст. 614 ЦК України особа, яка порушила зобов'язання, несе відповідальність за наявності її вини (умислу або необережності), якщо інше не встановлено договором або законом.
Розділом 8 Договору визначено, що сторони звільняються від відповідальності за невиконання або неналежне виконання зобов’язань за Договором, якщо це виявилося наслідком дії обставин непереборної сили (пожежа, повінь, землетрус, інші стихійні лиха. Війна і військові дії, блокада, страйк, дії урядів. Строк виконання зобов’язань відкладається на термін дії таких обставин. Дія обставин непереборної сили повинна бути підтверджена ТПП України або організацією, на яку Урядом України покладені обов’язки по ліквідації таких обставин. Сторона, для якої створилася неможливість виконання зобов’язань за Договором, повинна негайно (але не пізніше трьох днів після настання дії обставин, обумовлених у п. 8.1.) сповістити іншу сторону про настання або припинення таких обставин.
Відповідно до ст. 617 ЦК України особа, яка порушила зобов'язання, звільняється від відповідальності за порушення зобов'язання, якщо вона доведе, що це порушення сталося внаслідок випадку або непереборної сили. Не вважається випадком, зокрема, недодержання своїх обов'язків контрагентом боржника, відсутність на ринку товарів, потрібних для виконання зобов'язання, відсутність у боржника необхідних коштів.
Місцевим господарським судом вірно встановлено, що укладений між сторонами Договір за своєю правовою природою є Договором поставки, що передбачає передачу продавцем покупцеві речі. Обставини, якими відповідач обґрунтовує вжиття всіх можливих заходів для належного виконання взятих зобов’язань (ведення переговорів із заводом-виробником шасі по їх закупівлі по ціні, яка діяла на час тендерної пропозиції, направлення листа заводу-виробнику щодо закупівлі шасі одразу після підписання Договору поставки) стосуються виконання зобов’язань, пов’язаних з процесом створення певної речі.
Згідно з ч. 2 ст. 549 ЦК України штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов’язання.
Керуючись вищевказаним, суд першої інстанції дійшов правильного висновку, проте що відсутні обставини для звільнення продавця - ВАТ „Конструкторське бюро пожежних та спеціальних машин” від відповідальності за неналежне виконання взятих на себе договірних зобов’язань перед покупцем - ДК „Укргазвидобування” НАК „Нафтогаз України”. Питання щодо ціни поставленого товару слід вирішувати за домовленістю сторін, а при недосягненні такої згоди –у судовому порядку.
Відповідно до ч. 3 ст. 551 ЦК України розмір неустойки може бути зменшений за рішенням суду, якщо він значно перевищує розмір збитків, та за наявності інших обставин, які мають істотне значення. Згідно з ч. 2 ст. 233 ГК України, якщо порушення зобов’язання не завдало збитків іншим учасникам господарських відносин, суд може з урахуванням інтересів боржника зменшити розмір належних до сплати штрафних санкцій.
З матеріалів справи також вбачається те, що відповідач у своєму відзиві на позовну заяву зазначив, що заявлена до стягнення неустойка у розмірі 285 472,80 грн. є фінансово непосильною і може призвести до неплатоспроможності відповідача, оскільки заборгованість із заробітної плати складає понад 1млн.грн., майно описане ВДВС, при тому, що позивачем матеріальні збитки не понесені.
Дослідивши матеріали даної господарської справи суд першої інстанції дійшов висновку про те, що відносно відповідача відкрито ряд виконавчих проваджень щодо стягнення боргу, у т.ч. із заробітної плати, внесків до Пенсійного фонду. Порушення зобов’язання не завдало збитків іншим учасникам господарських відносини. За таких обставин, місцевий господарський суд дійшов висновку про можливість зменшення розміру штрафу до 10000 грн., у задоволенні решти суми штрафу відмовлено.
Колегія суддів, оцінюючи наявний стан правовідносин між сторонами, також доводи апеляційної скарги та заперечення відповідача на неї, викладені у Відзиві, вважає за необхідне збільшити розмір штрафу що підлягає стягненню з відповідача на користь позивача до 50 000,00 грн., оскільки, відповідач станом на момент розгляду справи в КАГС не приймає реальних заходів щодо урегулювання існуючого між сторонами конфлікту. Договір поставки від 12.08.2009 р. № УГВ 11017/22-09 залишився діючим в старій редакції, в установленому порядку змінений не був. Окрім того, відповідачем не здійснено жодних дій спрямованих на виконання взятих на себе обов’язків по вказаному вище Договору, отже обов’язок його виконання з боку відповідача залишається в силі.
З боку позивача колегія суддів були надані додаткові документи в підтвердження того, що скаржник – позивач постійно несе збитки за результатами невиконання відповідачем умов Договору поставки.
Згідно ст. 33 ГПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини справи, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Вина відповідача в порушенні зобов’язань по оплаті за поставлений позивачем товар доведена матеріалами справи.
Враховуючи викладене, колегія суддів на підставі наявних в справі матеріалів дійшла до висновку, що апеляційна скарга підлягає частковому задоволенню, а рішення місцевого господарського суду підлягає зміні. За оцінкою колегії суддів, штраф стягнутий за Рішенням місцевого господарського суду необхідно збільшити до розміру 50 000,00 грн., оскільки відповідач не приймає дієвих засобів щодо урегулювання даного спору.
Керуючись ст.ст. 32-34, 43, 85, 99, 101-105 Господарського процесуального кодексу України, апеляційний господарський суд
ПОСТАНОВИВ:
Апеляційну скаргу Дочірньої компанії „Укргазвидобування” НАК „Нафтогаз України” задовольнити частково.
Рішення Господарського суду Чернігівської області від 12.04.2011 р. № 2/43(17/104(10/34) змінити.
Прийняти нове судове рішення у наступній редакції:
„Стягнути з відповідача – Відкритого акціонерного товариства „Конструкторське бюро пожежних та спеціальних машин” ”(Чернігівська обл., м. Прилуки, вул. Костянтинівська, 199а, код 33251684) на користь позивача Дочірньої компанії „Укргазвидобування” НАК „Нафтогаз України” (м. Київ, вул. Кудрявська, 26/28, код 30019775) 50 000,00 грн. – штрафу.
У решті позовних вимог відмовити.”
Господарському суду Чернігівської області видати відповідний наказ.
Постанова Київського апеляційного господарського суду від 12.07.2011 р.
№ 2/43(17/104(10/34) набирає законної сили з дня її прийняття.
Постанова Київського апеляційного господарського суду від 12.07.2011 р.
№ 2/43(17/104(10/34) може бути оскаржена у касаційному порядку до Вищого господарського суду України у 20-денний термін.
Матеріали справи № 2/43(17/104(10/34) повернути до Господарського суду Чернігівської області.
Головуючий суддя Ільєнок Т.В.
Судді Шипко В.В.
Верховець А.А.