АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ЧЕРКАСЬКОЇ ОБЛАСТІ
Справа № 22-ц-792/11Головуючий по 1 інстанції
Категорія : 46 Шарко О.П.
Доповідач в апеляційній інстанції
Бородійчук В. Г.
РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
01 червня 2011 року Колегія суддів судової палати в цивільних справах апеляційного суду Черкаської області в складі:
головуючогоБородійчука В.Г.
суддівВасиленко Л.І., Демченка В.А.
при секретаріКонстантин В.М.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Черкаси апеляційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Катеринопільського районного суду Черкаської області від 15 жовтня 2010 року по справі за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог Орган опіки та піклування Катеринопільської районної державної адміністрації про визначення місця проживання дитини.
Вивчивши матеріали справи, заслухавши сторони, колегія суддів,-
в с т а н о в и л а :
12 серпня 2010 року ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до ОСОБА_2, третя особа , яка не заявляє самостійних вимог: Орган опіки та піклування Катеринопільської районного державної адміністрації про визначення місця проживання дитини.
В обґрунтування позовних вимог вказував, що він 06 вересня 1997 року уклав шлюб з ОСОБА_2., який зареєстрували у Єлизаветській сільській раді Катеринопільського р-ну, Черкаської обл.. 14 листопада 2008 року шлюб розірвали, актовий запис № 88. Від шлюбу мають дочку ОСОБА_3., ІНФОРМАЦІЯ_1, яка після розірвання шлюбу залишилась проживати разом з ОСОБА_2 Після розлучення позивач регулярно надає ОСОБА_2 матеріальну допомогу на утримання дочки і постійно приймає участь у її вихованні. ОСОБА_2 дитиною взагалі не займається, так як постійно знаходиться на заробітках за межами Черкаської області. Дочка залишилась біля спів жителя ОСОБА_2, ОСОБА_4 який постійно ображає її, примушуючи виконувати непосильну фізичну роботу, незважаючи на те, що вона хворіє і позивач як батько на даний час вимушений їздити з нею по лікувальних закладах. В результаті дочка втекла від спів жителя матері і на даний час проживає з позивачем, у зв’язку з цим він запропонував відповідачці передати дочку йому, однак вона відмовилася, що змусило його звернутися з вищевказаним позовом до суду.
Рішенням Катеринопільського районного суду Черкаської області від 15 жовтня 2010 року відмовлено в задоволенні позовних вимог ОСОБА_1
В апеляційній скарзі ОСОБА_1 просить скасувати рішення Катеринопільського районного суду Черкаської області від 15 жовтня 2010 року як незаконне та ухвалити нове рішення, яким повністю задоволити його позовні вимоги.
Перевіривши матеріали справи, доводи апеляційної скарги, колегія суддів дійшла до висновку, що апеляційна скарга підлягає до задоволення, а судове рішення до скасування з слідуючих підстав.
Відповідно ч. 1 ст. 161 СК України, якщо мати та батько, які проживають окремо, не дійшли згоди щодо того, з ким із них буде проживати малолітня дитина, спір між ними може вирішуватися органом опіки та піклування або судом. Під час вирішення спору щодо місця проживання малолітньої дитини беруться до уваги ставлення батьків, особиста прихильність дитини до кожного з них, вік дитини, стан її здоров’я та інші обставини, що мають істотне значення.
Згідно ч. 2 ст.161 СК України Орган опіки та піклування або суд не можуть передати дитину для проживання з тим із батьків, хто не має самостійного доходу, зловживає спиртними напоями або наркотичними засобами, своєю аморальною поведінкою може зашкодити розвиткові дитини.
Як вбачається з матеріалів справи, позивач і відповідач перебували в зареєстрованому шлюбі, який було розірвано 14 листопада 2008 року, що підтверджується свідоцтвом про розірвання шлюбу серії НОМЕР_1.
Від шлюбу вони мають дочку ОСОБА_3 ІНФОРМАЦІЯ_1
Судом встановлено, що на момент розгляду справи в суді дочка ОСОБА_3 проживає з батьком ОСОБА_1 і перебуває на його утриманні.
Допитана в судовому засіданні в суді апеляційної інстанції, сама ОСОБА_3 вказала на те, що вона більш прихильна до членів сім’ї по батьковій лінії і має велику прихильність до свого батька, щодо матері, то вона сприймається нею прохолодно і відсторонено.
При вирішенні спору, судова колегія вважає, що суд першої інстанції помилково дійшов висновку про відмову в задоволенні позовних вимог ОСОБА_1, хоча суд і виходив з принципу рівності прав і обов’язків обох батьків (ст. 141 СК України), однак не надав перевагу тому з них, хто може забезпечити найбільш сприятливі умови виховання дитини згідно з вимогами ч. 1 ст. 161 СК України.
При цьому судом не було враховано особисту прихильність дитини до кожного з батьків та ставлення батьків до своїх батьківських обов’язків, які є належними лише зі сторони батька. Також не враховано, що проживання з батьком створить навколо дитини сприятливі умови розвивального середовища та належні умови проживання і зміна обстановки проживання може негативно вплинути на дитину, а саме на її морально-психологічний стан, що проявиться потім у можливих порушеннях норми розвитку дитини і може призвести до небажаних наслідків морально-психологічного розвитку дитини.
Судом було встановлено, що відповідачка по справі не має власного житла, вихованням дитини не займається, оскільки постійно перебуває на заробітках із своїм співмешканцем за межами Черкаської області. Дитина проживала та виховувалась матір’ю співмешканця відповідачки ОСОБА_5.. Сам співмешканець відповідачки ОСОБА_4 постійно ображав дитину, примушував її виконувати непосильну фізичну роботу, в результаті чого ОСОБА_3 змушена була втекти із сім’ї ОСОБА_4 до свого батька.
Як вбачається з матеріалів справи, ОСОБА_1 має власний будинок, господарство, самостійний дохід і постійне місце проживання, що на думку колегії суддів створить сприятливі умови для виховання, навчання та розвитку дитини. Обстеження житлово-побутових умов проживання ОСОБА_1 було проведено комісійно органом опіки та піклування Катеринопільської райдержадміністрації і згідно висновку від 23 липня 2010 року № 295/02-33 (а.с. 14) умови проживання ОСОБА_1 визнані задовільні та рекомендовано за доцільне визначити місце проживання ОСОБА_3 з батьком ОСОБА_1.
З наявних у справі доказів вбачається, що ОСОБА_3 має достатній та високий рівень знань, що є підтвердженням того, що батьком дитини створено всі необхідні умови для всебічного гармонійного розвитку дитини.
Також, колегія суддів вважає, що при винесенні рішення, судом першої інстанції не були враховані моральні якості кожного з батьків, характер роботи батьків (змінна робота матері), присутність, як у сім’ї матері, так і в сім’ї батька осіб, що здатні впливати на виховання дитини, наявність матеріально-побутових умов проживання та виховання, відношення діда та баби до внука та надання з їхньої сторони допомоги по вихованню дитини, можливість надання батьками умов щодо належного проживання дитини.
На думку колегії суддів, при винесенні рішення, суд першої інстанції невірно врахував всі обставини справи, не встановив відповідні правовідносини та не дослідив докази, що маються у справі як в підтвердження позову так і в його заперечення та виніс передчасне і необгрунтоване рішення.
Оскільки, судом першої інстанції ухвалено рішення, висновки якого не відповідають обставинам справи, тому дане рішення не може залишатися в силі і підлягає до скасування з постановленням нового судового рішення, яким необхідно позовні вимоги ОСОБА_1 задовольнити повністю.
Керуючись ст.ст. 303, 307, 309, 316, 317, 319 ЦПК України, -
в и р і ш и л а :
Апеляційну скаргу ОСОБА_1 задовольнити.
Рішення Катеринопільського районного суду Черкаської області від 15 жовтня 2010 року по справі за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог Орган опіки та піклування Катеринопільської районної державної адміністрації про визначення місця проживання дитини скасувати.
Позовні вимоги ОСОБА_1 задовольнити.
Визначити місце проживання ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженки і жительки с. Єлизавета Катеринопільського району Черкаської області із батьком, ОСОБА_1.
Рішення набирає законної сили з моменту проголошення і може бути оскаржене до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ в касаційному порядку протягом двадцяти днів з моменту проголошення.
Головуючий :
Судді :