Справа № 2-229/11

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

12 квітня 2011 року                   Шевченківський районний суд м. Чернівці в складі :

головуючого-судді                                                                            Богдана С.І.

при секретарі                                                                                     Боднар С.П.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Чернівці справу за позовом ОСОБА_1, третя особа без самостійних вимог на стороні позивача КЖРЕП № 17 м. Чернівці до ОСОБА_2, яка діє в інтересах своєї малолітньої дитини ОСОБА_3, зацікавлена особа Служба у справах дітей Чернівецької міської ради про визнання особи такою, що втратила право користування квартирою та зняття з реєстрації та за зустрічним позовом ОСОБА_2 та в інтересах своєї малолітньої доньки ОСОБА_3, третя особа на стороні позивача Служба у справах дітей Чернівецької міської до ОСОБА_1, Шевченківської районної в м. Чернівці ради про вселення та усунення перешкод в користуванні квартирою, визнання самостійного права на проживання та встановлення порядку користування житлом, зміну договору найму жилого приміщення,

                                                            В С Т А Н О В И В :

            Позивача ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом про визнання особи такою, що втратила право користування квартирою та зняття її з реєстрації.

            В позові зазначає, що він, ОСОБА_1 є наймачем двокімнатної квартири АДРЕСА_1 де постійно зареєстрований та постійно проживає з 24.12.2974 року. Дану квартиру він отримав 17.09.1973 року від Управління УТОГ, оскільки є інвалідом з дитинства 3 групи. Квартира належить на теперішній час до комунальної власності.

            В цій квартирі також проживала та була зареєстрована його сім»я, яка  складалася з 3-х осіб –його, дружини та сина і які проживали в квартирі до своєї смерті. Син ОСОБА_5 до 18.11.2007 року, а дружина ОСОБА_6 до 14 грудня 2009 року .

          В березні 2007 року його син ОСОБА_2 одружився з відповідачкою ОСОБА_2 і ІНФОРМАЦІЯ_1 у них народилася донька –ОСОБА_3, яку син зареєстрував у його квартирі, оскільки проживали разом.

          Однак одразу після смерті сина, у листопаді 2007 року відповідачка разом з донькою, його онукою перейшли проживати з його квартири на інше постійне місце проживання, а саме до своєї квартири АДРЕСА_2, де невістка ОСОБА_2 була зареєстрована з свого народження та є співвласником цієї квартири.

          Відповідачка ОСОБА_2 разом з своєю донькою не проживають у його квартирі вже біля трьох років, не підтримують з ним жодних стосунків. Відповідачка не бере участі у витратах по утриманню квартири та проведенню ремонту, а оскільки донька відповідачки зареєстрована в його квартирі, то відповідно квартплата є більшою і він змушений її сплачувати сам, а його матеріальне становище важке оскільки є інвалідом та пенсіонером.

          Відповідно до ст.. 64 ЖК України до членів наймача належать дружина наймача, їх діти і батьки. Членами сім»ї наймача може бути визнано й інших осіб, якщо вони постійно проживають разом з наймачем і ведуть з ним спільне господарство. Якщо особи зазначені в ч.2 ст. 64 ЖК перестали бути членами сім»ї наймача, але продовжують проживати в займаному жилому приміщенні, вони мають такі ж права і обов’язки як наймач та члени його сім»ї. Відповідно до цих вимог відповідачка з своєю донькою, а його онукою перестали бути членами його сім»ї, оскільки вони разом не проживають багато років та не ведуть спільного господарства. Відповідачка сама відмовилася від прав своєї дитини на користування квартирою переставши користуватись нею. Те, що відповідачка не претендувала на житло в якому зареєстрована її донька свідчить те, що вона не зверталася до суду з позовом про усунення перешкод в користуванні квартирою протягом двох з половиною років.

           Позивач вважає, що дитина має бути зареєстрована разом з своєю матір»ю, за її місцем проживання та реєстрації.

            Тому просив визнати малолітню дитину ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1 народження такою, що втратила право користування квартирою АДРЕСА_1  та зняти її з реєстрації в цьому житловому приміщенні.

            Відповідачка ОСОБА_2 в своїх інтересах, та  в інтересах малолітньої дитини ОСОБА_3 звернулася до суду з зустрічним позовом про вселення, усунення перешкод в користуванні квартирою, визнання самостійного права на проживання та встановлення порядку користування житлом, зміну договору найму жилого приміщення до ОСОБА_1 та Шевченківської районної в м. Чернівці ради.

           В позові зазначає, що в лютому 2006 року вона познайомилася з ОСОБА_5, який був сином ОСОБА_1 та перебуваючи у фактичних шлюбних стосунках з ним, за згодою його батьків в травні 2006 року вселилась в квартиру АДРЕСА_1 в якості члена сім»ї. 16 березня 2007 року вони зареєстрували шлюб, а ІНФОРМАЦІЯ_1 у них народилася дитина –донька ОСОБА_3, яка була зареєстрована в спірній квартирі і знаходиться зареєстрованою і по теперішній час.

           Квартира складається з двох окремих кімнат, житловою площею 29,7 м.кв., загальною площею 52,3 м.кв. зі всіма зручностями, належить місцевим радам. На час її поселення в квартиру в квартирі були зареєстровані батьки чоловіка, наймачем квартири був і є ОСОБА_1 –відповідач за даним позовом. Батьки її чоловіка виділили їм для проживання кімнату площею 18,4 м.кв., якою вони і користувалися, а батьки проживали в кімнаті площею 11,3 м.кв. і таким чином у них виник порядок користування квартирою.

           ІНФОРМАЦІЯ_2 її чоловік і син відповідача ОСОБА_5 помер, після його похорон відношення до неї та її дитини з боку батьків покійного її чоловіка змінилися, почалися висловлювання про незадоволення її перебуванням в квартирі, почалися перешкоджання в проживанні в квартирі. Були випадки коли їй взагалі не хотіли відчиняти вхідні двері і вона була змушена ночувати у своїх батьків разом з маленькою дитиною. В січні 2008 року батьки її колишнього чоловіка привезли її та дитини речі до квартири її батьків, мовчки залишили їх біля дверей квартири її батьків, коли вона там проживала із-за хвороби дитини.

           У зв’язку з цим вона змушена була звертатися зі скаргою в органи прокуратури на дії батьків її колишнього чоловіка, після втручання органів прокуратури, вона знову продовжувала мешкати в квартирі до середини грудня 2009 року, користувалася квартирою, батьки чоловіка більше не чинили їй перешкод в користуванні квартирою.

             ІНФОРМАЦІЯ_3 померла мати її покійного чоловіка ОСОБА_6, після її похорон та поминальних 9-ти днів, відповідач ОСОБА_1 всі її та дитини речі, скориставшись тим, що її не було вдома і вона знаходилася в гостях у своєї матері, привіз їх до квартири її матері, залишив біля вхідних дверей квартири. Оскільки була зима, вона переживала за здоров»я дитини, то вона вирішила до весни тимчасово проживати в квартирі матері і її батьки в цьому їй не заперечували.

          В квітні 2010 року вона з своїми речами та речами дитини приїхала до квартири відповідача, але не змогла відкрити замок на вхідних дверях квартири і зрозуміла, що відповідач поміняв замок, вона була змушена повернутися до квартири своєї матері. На початку червня 2010 року вона знову прийшла до квартири відповідача разом зі своїми знайомими та своєю матір»ю і хотіла при цьому вплинути на відповідача, щоб він впустив її в квартиру. Відповідач відкривши вхідні двері квартири, побачив їх і мімікою, оскільки є глухонімий дав зрозуміти, що він онучку приймає до квартири, а її ні.

         Після цього вона звернулася з заявою до Шевченківського РВ за допомогою про її вселення в квартиру. З нею до квартири приходив дільничний інспектор міліції, але відповідач впустив в квартиру тільки міліціонера, а її не впустив.

         На теперішній час вона не має можливості створити нормальні умови для проживання та виховання дитини, оскільки відповідач створює перешкоди у користуванні квартирою, поміняв замки та не впускає її та дитину в квартиру.  В квартирі її матері вона з дитиною не має можливості проживати, оскільки в квартирі проживає шестеро осіб.

         Відповідно до вимог ст.. 64 ЖК України вона та її дитина, яка 15.05.2010 року досягла трирічного віку, постійно проживаючи в спірній квартирі мають ті ж самі права та обов’язки, які має наймач квартири –відповідач ОСОБА_1. Відповідач розуміє, що, що маленька дитина не може сама проживати з ним в квартирі, тому чинить різні перешкоди в користуванні приміщенням і вважає, що квартира є його власністю.

          В травні 2010 року вона зверталася до працівника Шевченківської райради м. Чернівці з проханням відкриття окремого на неї особового рахунку, але їй було роз’яснено, що це можливо тільки зі згоди відповідача, окрім цього вона не зареєстрована в квартирі.

         Ст. 104 ЖК України передбачає можливість зміни договору найму жилого приміщення на вимогу члена сім»ї наймача, який проживає з ним разом та укладення окремого договору найму, якщо жилу площу, що припадає на нього, може бути виділено у вигляді приміщення, яке відповідає вимогам ст.. 63 ЖК України.

         Вважає, що жодних порушень прав відповідача не настане, якщо в інтересах дитини з нею буде укладено договір та окремий особовий рахунок на кімнату пл. 18,7 м.кв., відповідач буде забезпечений житловою площею розміром 11,3 м.кв. і це відповідає нормам діючого законодавства.

         Через ті перешкоди які їй з дитиною чинив відповідач, їхня тимчасова відсутність в квартирі є по поважних причинах, тому ні донька, ні вона не втратили права користування спірною квартирою.

         Тому просила вселити її разом з донькою в квартиру АДРЕСА_1, зобов’язати ОСОБА_1 не чинити їй та малолітній дитині перешкод в користуванні квартирою, визнати за нею самостійне право на користування квартирою, встановити порядок користування квартирою, а саме вона з дитиною буде проживати в кімнаті площею 18,4 м.кв., відповідач у кімнаті площею 11,3 м.кв., зобов’язати Шевченківську районну в м. Чернівці раду укласти з нею окремий особовий рахунок на кімнату площею 18,4 м.кв. в квартирі.

          В судовому засіданні первісний позивач ОСОБА_1 підтримав заявлені позовні вимоги в повному обсязі, зустрічних позовних вимог не визнав і дав свої пояснення.

          Відповідачка за первісним позовом ОСОБА_2 та позивачка за зустрічним позовом первісних позовних вимог не визнала, зустрічні позовні вимоги підтримала в повному обсязі і дала свої пояснення.    

          Заслухавши сторін, свідків, дослідивши письмові докази по справі суд вважає, що первісний позов підлягає задоволенню, а в зустрічному позові слід відмовити.

             Судом встановлено, що позивач за первісним позовом ОСОБА_1 є основним квартиронаймачем квартири АДРЕСА_1 і це підтверджується копією ордеру № 1531 виданого виконкомом Чернівецької міської ради 17.09.1973 року, який був виданий на підставі рішення виконкому № 450/19 від 11.09.1973 року. Це також підтверджується довідкою КЖРЕП № 17 м. Чернівці № 1123 від 17.07.2010 року з якої вбачається , що ОСОБА_1 постійно проживає та зареєстрований в кв. АДРЕСА_1, форма власності житла –місцевих рад в будинку комунальної/приватної власності. Окрім ОСОБА_1 в квартирі зареєстрована ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1 народження, онука, дата реєстрації з 26.05.2007 року.

             Із довідки КЖРЕП № 17 м. Чернівці № 298 від 19.07.2010 року вбачається, що ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1 народження зареєстрована в кв. АДРЕСА_1 згідно заяви всіх членів сім»ї і згоди матері.

            В судовому засіданні було встановлено, що син позивача ОСОБА_5 перебував у шлюбі з відповідачкою за первісним позовом ОСОБА_2 з 16 березня 2007 року, від цього шлюбу у них народилася дитина –дочка ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1 народження.

           На момент реєстрації шлюбу ОСОБА_2 проживала в кв. АДРЕСА_1 і проживала до тих пір, доки не помер ОСОБА_2, син основного квартиронаймача, який помер ІНФОРМАЦІЯ_2, тобто після шести місяців після народження дитини.

            Після смерті ОСОБА_2, його дружина –відповідачка за первісним позовом ОСОБА_2 забрала з собою малолітню дитину ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1 народження і перейшла проживати до своїх батьків в кв. АДРЕСА_2.

            Таким чином встановлено, що фактично відповідачка за первісним позовом ОСОБА_2 проживала без реєстрації в спірній квартирі нетривалий час, після смерті чоловіка залишила квартиру, забрала з собою малолітню дитину і з листопада 2007 року в квартирі не проживають, їхніх речей в квартирі № 60 немає, будь-яких прав на квартиру відповідачка не набула, а також не набула і її малолітня дитина.

            Згідно ч.2 ст. 64 ЖК України до членів сім»ї наймача належать дружина наймача, їх діти і батьки, членами сім»ї наймача може бути визнано й інших осіб, якщо вони постійно проживають разом з наймачем і ведуть з ним спільне господарство.

             Судом встановлено, що відповідачка ОСОБА_2 деякий час проживала в спірній квартирі без реєстрації, але не набула статусу члена сім»ї наймача квартири ОСОБА_1, оскільки після смерті чоловіка в листопаді 2007 року залишила квартиру і в ній не проживає. Малолітня дитина ОСОБА_3 з самого свого народження була зареєстрована в спірній квартирі, але також не набула статусу члена сім»ї наймача, оскільки разом з матір»ю в листопаді 2007 року залишила квартиру і стала проживати з нею в окремій квартирі.

               Реєстрація малолітньої ОСОБА_3 в квартирі АДРЕСА_1 де квартиронаймачем є ОСОБА_1 створює для нього певні незручності, він повинен сплачувати комунальні платежі виходячи з кількості зареєстрованих осіб в квартирі, це також не дає змоги йому розпоряджатися квартирою на свій розсуд як квартиронаймача.

              Малолітня ОСОБА_3 повинна проживати разом зі своєю матір»ю і це передбачено ч. 4 ст. 29 ЦК України, якою передбачено, що місцем проживання фізичної особи, яка не досягла десяти років, є місце проживання її батьків ( усиновлювачів ) або одного з них, з ким вона проживає, опікуна або місцезнаходження навчального закладу чи закладу охорони здоров»я, в якому вона проживає.

               Оскільки малолітня ОСОБА_3 не проживає в квартирі АДРЕСА_1 на протязі тривалого часу, а саме більше шести місяців без поважних причини, але зареєстрована в цьому житловому приміщенні, то її слід визнати такою, що втратила право користування житловим приміщенням і її потрібно зняти з реєстрації в цьому житловому приміщенні.

           Що стосується заявлених зустрічних позовних вимог, то вони не підлягають задоволенню із наступних підстав.

           Позивачка за зустрічним позовом ОСОБА_2 просить вселити її разом з малолітньою дитиною в квартиру АДРЕСА_1 і мотивує це тим, що вона проживала в квартирі зі згоди свого покійного чоловіка ще до реєстрації шлюбу і до самої смерті свого чоловіка. Однак позивачка за зустрічним позовом ОСОБА_2 не набула статусу члена сім»ї відповідача ОСОБА_1, який є основним квартиронаймачем квартири № 60, вважати, що вона має будь-яке право на житлове приміщення в цій квартирі немає, а також не має цього права і її малолітня дитина. Право на проживання реєстрація в квартирі не надає, а малолітня дитина повинна проживати разом зі своїми батьками чи одним із них.

           Також вважати, що ОСОБА_1 перешкоджає користуватися квартирою АДРЕСА_1 ОСОБА_2 та її малолітній дитині підстав немає, оскільки він як основний квартиронаймач користується квартирою, яка надана йому на законних підставах, а позивачка ОСОБА_2 немає ніякого відношення до цієї квартири і не набула ніякого права на неї.

           Підстав для того, щоб укласти з нею окремий особовий рахунок на окрему кімнату в квартирі площею 18,4 м.кв. немає і проти цього заперечує сам власник житла –виконком Шевченківської районної в м. Чернівці ради і встановити порядок користування квартирою на тих умовах, які пропонує позивачка також підстав немає, оскільки не встановлено, що між сторонами було встановлено такий порядок, а також того, що позивачка за зустрічним позовом має право на користування квартирою і для цього потрібно встановити порядок користування нею.

          На підставі викладеного та ст.ст. 64,71,72,107 ЖК України, ст.. 29 ЦК України, керуючись ст.ст. 10,60,209,213,215,218 ЦПК України, суд –

                                                              В И Р І Ш И В :

          Первісний позов задовольнити, а в зустрічному позові відмовити.

          Визнати малолітню ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1 народження такою, що втратила право на користування квартирою АДРЕСА_1 та зобов’язати зняти її з реєстрації в квартирі АДРЕСА_1.

         В позові ОСОБА_2, яка також діє в інтересах малолітньої доньки ОСОБА_3 про вселення та усунення перешкод в користуванні квартирою, визнання самостійного права на проживання та встановлення порядку користування житлом, зміну договору найму жилого приміщення відмовити.

         На рішення може бути подана апеляційна скарга протягом 10 днів з дня проголошення до апеляційного суду Чернівецької області через Шевченківський районний суд м. Чернівці.

                                          Суддя                                                    Богдан С.І.