АПЕЛЯЦІЙНИЙ  СУД  ЧЕРКАСЬКОЇ  ОБЛАСТІ

Справа № 22-ц-762/11Головуючий по 1 інстанції

Категорія : 46, 48 Орленко В.В.  

Доповідач в апеляційній інстанції

Пальонний В. С.

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

          12 квітня 2011 року Колегія суддів судової палати в цивільних справах апеляційного суду Черкаської області в складі:

головуючогоБабенка В.М.

суддівПальонного В.С., Карпенко О.В.

при секретаріЛелеці С.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Черкаси справу за апеляційною скаргою відповідача ОСОБА_6 на рішення Соснівського районного суду м. Черкаси від 31 січня  2011 року у справі за позовом ОСОБА_7 до ОСОБА_6 про стягнення аліментів на неповнолітню дитину, -

в с т а н о в и л а :

25 листопада 2010 року ОСОБА_7 звернулася до суду з позовом до ОСОБА_6 про стягнення аліментів на неповнолітню дитину, обґрунтовуючи позовні вимоги тим, що з 14 лютого 2003 року по 21 січня 2010 року вона перебувала з відповідачем в зареєстрованому шлюбі, від якого вони мають сина ОСОБА_9 ІНФОРМАЦІЯ_1.

Після розірвання шлюбу син залишився проживати з нею і перебуває на її утриманні, а відповідач не надає матеріальної допомоги на його утримання, чим ставить її та сина у тяжке матеріальне становище, хоча має можливість надавати таку допомогу, оскільки є приватним підприємцем, має власний цех по виробництву меблів, об’єкти нерухомості та автомобілі.

З врахуванням зазначених обставин позивачка просила стягнути з відповідача на її користь аліменти на утримання сина в розмірі Ѕ частини його заробітку ( доходу ) щомісячно до досягнення сином повноліття.

В ході розгляду справи позивачка змінила позовні вимоги: просила стягнути з відповідача аліменти на її користь на утримання сина в твердій грошовій сумі 10 000 грн. щомісячно.

Рішенням Соснівського районного суду м. Черкаси від 31 січня 2011 року позов ОСОБА_7 задоволено частково: стягнуто з ОСОБА_6 на користь ОСОБА_7 аліменти на утримання неповнолітнього сина ОСОБА_6 в твердій грошовій сумі 7000 грн. щомісячно, починаючи з 25 листопада 2010 року до досягнення сином повноліття.

В апеляційній скарзі відповідач ОСОБА_6, посилаючись на порушення судом норм матеріального і процесуального права, просить його скасувати та ухвалити у справі нове рішення, яким стягнути з нього на користь позивачки аліменти на утримання сина ОСОБА_9 в твердій грошовій сумі 3000 грн. щомісячно.

Заслухавши суддю-доповідача, пояснення відповідача та його представника, які підтримали апеляційну скаргу та пояснення позивачки і її представника, які заперечували проти її задоволення,   перевіривши законність і обґрунтованість рішення суду в межах доводів апеляційної скарги та вимог, заявлених в суді першої інстанції, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає до задоволення з наступних підстав.

Відповідно до ст.180 Сімейного Кодексу України батьки зобов’язані утримувати дитину до досягнення нею повноліття.

Одним із способів виконання батьками обов’язку утримувати дитину є присудження коштів на її утримання ( аліментів ) за рішенням суду у відповідності з ч.3 ст. 181 Сімейного Кодексу України.

Згідно ч.1 ст. 182 Сімейного Кодексу України при визначенні розміру аліментів суд враховує: стан здоров’я  та матеріальне становище дитини; стан здоров’я та матеріальне становище платника аліментів; наявність у платника аліментів інших дітей, непрацездатних чоловіка, дружини, батьків, дочки, сина; інші обставини, що мають істотне значення, а відповідно до ч. 2 ст.182 Сімейного Кодексу України розмір аліментів на одну дитину не може бути меншим 30% прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, за винятком випадків, передбачених ст.184 цього Кодексу.

У відповідності з ч.1 ст.184 Сімейного Кодексу України суд за заявою платника або одержувача може визначити розмір аліментів у твердій грошовій сумі, якщо платник аліментів має нерегулярний, мінливий дохід, частину доходу одержує в натурі, а також за наявності інших обставин, що мають істотне значення.

Судом встановлено, що позивачка та відповідач з 14 лютого 2003 року перебували в зареєстрованому шлюбі, від якого мають сина ОСОБА_9 ІНФОРМАЦІЯ_1.

21 січня 2010 року шлюб між позивачкою та відповідачем розірвано рішенням Соснівського районного суду м. Черкаси.

Після розірвання шлюбу позивачка та відповідач проживають в житловому будинку по АДРЕСА_1, неповнолітній ОСОБА_9 проживає з позивачкою та перебуває на її утриманні.

Позивачка ОСОБА_7 не працює.

Відповідач ОСОБА_9 є фізичною особою – підприємцем, видом діяльності якого є виробництво кухонних меблів, меблів для офісів та магазинів, інших меблів, крім цього він є співвласником та директором приватного підприємства «Ліон-Меблі», розташованого в м. Черкаси, а також власником приміщення магазину «Універмаг № 2» загальною площею 1114, 8 м кв., розташованого в смт. Добровеличківка Кіровоградської області, яке здається ним  в оренду.

Щомісячний дохід відповідача складається з прибутків, отриманих в результаті його діяльності як фізичної особи-підприємця, прибутків, отриманих  ним, як співвласником підприємства «Ліон-Меблі» та орендної плати за приміщення магазину і не є стабільним.

Згідно рішення Придніпровського районного суду м. Черкаси від 5 березня 2002 року ОСОБА_9 сплачує аліменти на користь ОСОБА_10 на утримання  сина ОСОБА_11 ІНФОРМАЦІЯ_2 в розмірі  ј частини всіх видів заробітку, що в грошовому вираженні складає 1300 грн. щомісячно.

Зазначені обставини  підтверджуються наявними у справі письмовими доказами, зокрема даними свідоцтва про одруження позивачки та відповідача, даними свідоцтва про народження ОСОБА_9, даними витягу з єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців, даними довідки про склад сім’ї позивачки, даними технічного паспорту на приміщення магазину «Універмаг № 2», даними довідки Черкаського обласного об’єднаного бюро технічної інвентаризації, даними декларації про доходи ОСОБА_6, даними виконавчого листа, виданого Придніпровським районним судом м. Черкаси.

Враховуючи викладене, суд 1 інстанції дійшов обґрунтованого висновку, що відповідач є батьком неповнолітнього ОСОБА_9, який проживає з матір’ю – позивачкою у справі, а тому зобов’язаний утримувати сина до досягнення тим повноліття шляхом сплати присуджених судом коштів  (аліментів ).

Оскільки відповідач має мінливий, нерегулярний дохід, суд правильно визначив розмір аліментів у твердій грошовій сумі.

Визначаючи розмір аліментів, суд врахував обставини, передбачені ст. 182 Сімейного Кодексу України, зокрема стан здоров’я та матеріальне становище, як дитини, так і платника аліментів та наявність в останнього іншої дитини, на яку він вже сплачує аліменти.

Таким чином, встановивши дійсні обставини справи, суд першої інстанції дав належну оцінку зібраним доказам, правильно застосував норми матеріального права, не допустив порушень норм процесуального права, які призвели б до неправильного вирішення спору, та дійшов обґрунтованого висновку про необхідність стягнення з відповідача на користь позивачки аліментів на утримання неповнолітнього сина та їх розмір.

За таких обставин рішення суду є законним і обґрунтованим і підстав для його скасування колегія суддів не вбачає.

Керуючись ст. ст.307, 308, 314, 315 ЦПК України, колегія суддів,-

у х в а л и л а :

 Апеляційну скаргу ОСОБА_6 відхилити, а рішення Соснівського районного суду м. Черкаси від 31 січня 2011 року у справі за позовом ОСОБА_7 до ОСОБА_6 про стягнення аліментів на неповнолітню дитину залишити без змін.

Ухвала судової колегії набирає чинності з моменту проголошення і може бути оскаржена до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ в касаційному порядку протягом двадцяти днів.

Головуючий :

          Судді :