Черкаський районний суд Черкаської області    

Дата документу 16.06.2011

                            Справа № 2-а-3475/11

П О С Т А Н О В А

10 червня 2011 року суддя Черкаського районного суду Черкаської області Суходольський О.М., розглянувши справу за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Управління Пенсійного фонду України в Черкаському районі Черкаської області про визнання дій неправомірними та зобов’язання провести перерахунок пенсії, -

ВСТАНОВИВ:

          Позивач ОСОБА_1 звернувся до суду з адміністративним позовом до Управління пенсійного фонду України в Черкаському районі Черкаської області про визнання дій неправомірними та зобов’язання провести перерахунок пенсії.

          В обґрунтування своїх вимог ОСОБА_1 указує, що він є особою, яка постраждала внаслідок Чорнобильської катастрофи 1-ї категорії та інвалідом 3-ї групи внаслідок захворювань, пов’язаних з роботами в зоні відчуження ЧАЕС. Відповідно до положень ст.ст.50, 54 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи»йому, як інваліду 3-ї групи, передбачена державна пенсія в розмірі 6 мінімальних пенсій за віком та додаткова пенсія за шкоду, заподіяну здоров’ю особам, віднесеним до категорії 1, в розмірі 50% мінімальної пенсії за віком.

          Вказані пенсійні виплати виплачуються відповідачем не в повному обсязі, а лише 1465грн.07 коп. в місяць на момент звернення до суду. На звернення позивача про проведення перерахунку пенсії у вказаному ним розмірі, відповідачем відмовлено з посиланням на те, що розмір пенсії та додаткової пенсії, що вказаний позивачем,  не передбачений діючим законодавством, а той розмір пенсії, що виплачується позивачу, відповідає вимогам діючого законодавства.

          Управління Пенсійного фонду України в Черкаському районі Черкаської області надіслало до суду письмове заперечення від 03.06.2011р. (отримано судом 06.06.2011р.) в якому вказано, що нарахування та виплата пенсії ОСОБА_1, як інваліду 3-ї групи, щодо якого встановлено причинний зв’язок з Чорнобильською катастрофою, проводиться згідно вимог діючого законодавства, зокрема Законів України «Про Державний бюджет України»на відповідний рік, Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи»зі змінами та Постановами Кабінету Міністрів України від 03.01.2002р. №1, від 27.12.2005р. №1293, від 28.05.2008р. №530,  від 16.07.2008р. №654 в межах бюджетних асигнувань і тому просить відмовити позивачу у задоволенні позову.

          У відповідності до ст.183-2 КАС України, суддя розглядає справу в порядку скороченого провадження.

Дослідивши матеріали справи, суд вважає, що позов підлягає до задоволення частково з наступних підстав.

З наданих позивачем документів вбачається, що позивач є особою, яка постраждала внаслідок Чорнобильської катастрофи 1-ї категорії та інвалідом 3-ї групи внаслідок захворювань, пов’язаних з роботами в зоні відчуження ЧАЕС.

Відповідно до статусу та ст.54 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи»позивачу, як інваліду 3-ї групи, передбачена державна пенсія в розмірі 6 мінімальних пенсій за віком.

Відповідно до статусу та ст.50 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи»позивачу, як інваліду 3-ї групи, передбачена додаткова пенсія за шкоду, заподіяну здоров’ю особам, віднесеним до категорії 1, в розмірі 50% мінімальної пенсії за віком.

          Законом України «Про Державний бюджет на 2008 рік»від 28.12.2007 р. N 107-VI були внесені зміни до ст.ст.50, 54 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи», однак вказані зміни, визнано такими, що не відповідають Конституції України (є неконституційними), згідно з Рішенням Конституційного Суду України від 22.05.2008 р. N 10-рп/2008.

Відповідно до ч.2 ст. 152 Конституції України закони, інші правові акти або їх окремі положення, що визнані неконституційними, втрачають чинність з дня ухвалення Конституційним Судом України рішення про їх неконституційність. Статтею 64 Конституції України встановлено, що конституційні права і свободи людини і громадянина не можуть бути обмежені, крім випадків, передбачених Конституцією України.

          Таким чином, право позивача на отримання пенсії та додаткової пенсії в розмірі, визначеному ст.ст.50, 54 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» відновилося з дня прийняття рішення Конституційним Судом України з 22.05.2008р.

          Відповідно до статті 22 Конституції України, конституційні права і свободи гарантуються і не можуть бути скасовані. При прийнятті нових законів або внесенні змін до чинних законів не допускається звуження змісту та обсягу існуючих прав і свобод.

З матеріалів справи вбачається, що відповідач будь-яких дій, пов’язаних з перерахунком пенсії позивачу в розмірах, передбачених ст.ст.50, 54 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи»у 2010-2011 роках не здійснював, та проводив виплату пенсії в неналежному розмірі. За таких обставин суд вважає, що відповідач припустився бездіяльності.

За чинним законодавством розмір мінімальної пенсії за віком визначається лише за правилами, передбаченими ст.28 Закону України «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування», іншого нормативно – правового акта, який би визначав цей розмір або встановлював інший розмір, немає.

Посилання відповідача на Постанови Кабінету Міністрів України від  03.01.2002р. №1, від 27.12.2005р. №1293, від 28.05.2008р. №530,  від 16.07.2008р. №654, якими передбачені розміри пенсій та доплат деяким категоріям пенсіонерів, в т.ч. інвалідам 3-ї групи, щодо яких встановлено причинний зв’язок інвалідності з Чорнобильською катастрофою, суд вважає безпідставним, так як положення зазначених постанов Уряду фактично прямо суперечать вимогам ст.ст.50, 54 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи»щодо розмірів пенсій та доплат.

Пенсійний фонд України діє відповідно до Положення «Про Пенсійний фонд України»і здійснює свої повноваження на підставі п. 15 зазначеного Положення через створені в установленому порядку його територіальні управління.

Відповідно до Закону України «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування» рішення про призначення та перерахунок пенсій приймаються районними управліннями Пенсійного фонду України за місцем проживання пенсіонерів.

Таким чином, обов’язок по нарахуванню та виплаті пенсії і додаткової пенсії позивачу в розмірах, передбачених ст.ст.50, 54 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи», покладено на Управління Пенсійного фонду України в Черкаському районі Черкаської області, за місцем проживання позивача, але відповідач не вчинив жодної дії для нарахування цих коштів та їх виплати у встановленому законом розмірі. Тому суд вважає, що відповідач не виконав своїх повноважень без поважних причин.

          Відповідно до ч. 2 статті 71 Кодексу адміністративного судочинства України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Таким чином, суд вважає, що відповідач не повністю довів правомірність своїх дій в рамках даного адміністративного позову.

Враховуючи наведене, суд констатує наявність порушення прав позивача щодо ненарахування та невиплати йому, як інваліду 3-ї групи, пенсії та додаткової пенсії у розмірі, передбаченому ст.ст.50, 54 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи», починаючи з 23 листопада 2011 року (в межах шестимісячного строку давності з дня  заявлення позову до суду).

При подачі позову позивач був звільнений від оплати державного мита, тому на підставі ст.88 КАС України оплату державного мита слід віднести на рахунок держави.

На підставі викладеного, керуючись ст.22 Конституції України, ст.ст.50, 54, 67 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи», ст.28 Закону України «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування», ст.ст.11, 69-71, 88, 99, 160-163,  183-2, 256 КАС України, суддя -

ПОСТАНОВИВ:

Адміністративний позов задовольнити частково.

Визнати дії та бездіяльність Управління Пенсійного Фонду України в Черкаському районі Черкаської області щодо відмови ОСОБА_1, як інваліду 3-ї групи, у нарахуванні та виплаті пенсії та додаткової пенсії в розмірі, передбаченому ст.ст.50, 54 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи»- протиправними з 23 листопада 2011 року.

                Зобов’язати Управління Пенсійного Фонду України в Черкаському районі Черкаської області нарахувати та виплатити ОСОБА_1, як інваліду 3-ї групи, недоплачену пенсію та додаткову пенсію в розмірі, передбаченому ст.ст.50, 54 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи», за виключенням виплачених сум, починаючи з 23 листопада 2011 року.

В решті позовних вимог відмовити.

Постанову допустити до негайного виконання.

          Постанова може бути оскаржена до суду апеляційної інстанції протягом десяти днів з дня отримання копії постанови шляхом подання через суд першої інстанції апеляційної скарги.

Суддя:О. М. Суходольський