АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ЧЕРКАСЬКОЇ ОБЛАСТІ
Справа № 11-322/11 Головуючий по 1 інстанції
Категорія: ст.286 ч.3, 75, 76 КК України Чирва О.І.
Доповідач в апеляційній інстанції
Суходольський М.І.
У Х В А Л А
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
"19" квітня 2011 р. Колегія суддів судової палати у кримінальних справах апеляційного суду Черкаської області в складі:
головуючого Суходольського М.І.
суддів Поєдинка І.А., Охріменка І.К.
з участю прокурора Лєнкової Н.Д.
потерпілого Сачек Л.В.
адвоката ОСОБА_1
представника потерпілих ОСОБА_2
засудженої ОСОБА_3
розглянувши кримінальну справу за апеляцією прокурора Грицака А.М. на вирок Золотоніського міськрайонного суду від 03 березня 2011 р., яким
ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1, не судима,
визнана винною у вчиненні злочину, передбаченого ст.286 ч.3 КК України і їй призначено покарання у виді 5 років позбавлення волі з позбавленням права керувати транспортними засобами на 1 рік.
На підставі ст.75,76 КК України ОСОБА_3 звільнено від відбування покарання з випробуванням терміном на 3 роки, що стосується основного покарання, та покладено обов’язки повідомляти органи кримінально-виконавчої системи про зміну місця проживання, роботи або навчання, періодично з'являтися для реєстрації в ці органи.
Стягнуто з ОСОБА_3 на користь потерпілої ОСОБА_4 629896 грн.15 коп. матеріальної та моральної шкоди, відповідно до укладеного між ними договору.
Стягнуто з ОСОБА_3 на користь потерпілої ОСОБА_5 293308 грн.30 коп. матеріальної та моральної шкоди, відповідно до укладеного між ними договору.
Стягнуто з ОСОБА_3 на користь Золотоніської ЦРЛ 2041 грн.10 коп. за лікування потерпілих.
Стягнуто з ОСОБА_3 6123 грн.04 коп. судових витрат на користь держави за проведення експертиз.
Вирішена доля речових доказів.
Згідно вироку суду ОСОБА_3 засуджена за те, що 18.06.2010 року близько 19 год.20 хв., керуючи автомобілем "Форд-С-МАХ" д/н НОМЕР_1, рухаючись зі сторони м. Бориспіль в напрямку м. Золотоноша на 83 км. + 830 м. автодороги Бориспіль-Запоріжжя неподалік с. Софіївки Золотоніського району Черкаської області, порушуючи п.п. 2.3 б, 10.1, 11.3, 14.2 Правил дорожнього руху України, не була уважною та не стежила за дорожньою обстановкою, не переконалася в безпечності виконання маневру, здійснила виїзд на смугу зустрічного руху, де вчинила зіткнення з автомобілем "Пежо-306" д/н НОМЕР_2 під керуванням водія ОСОБА_6 що рухався в зустрічному напрямку.
В результаті дорожньо-транспортної пригоди пасажир заднього сидіння автомобіля "Пежо-306" д/н НОМЕР_2 ОСОБА_7 отримала тілесні ушкодження у вигляді закритої травми грудної клітки, що відносяться до категорії тяжких тілесних ушкоджень за ознакою небезпеки для життя, відкритого перелому правого променево-зап'ясткового суглобу, закритого перелому в нижній третині правого стегна, закритого перелому в верхній третині правого стегна, відкритого перелому в нижній третині лівої гомілки, які відносяться до категорії тілесних ушкоджень середнього ступеню тяжкості, численні садна на тілі, рваної рани тильної поверхні правої стопи, які відносяться до тілесних ушкоджень легкого ступеню тяжкості. В результаті отримання вищевказаних тілесних ушкоджень ОСОБА_7 загинула на місці. Причиною смерті ОСОБА_7 є закрита травма грудної клітки з переломом хребта на рівні 5-6 грудних хребців, що ускладнилась шоком.
Пасажир переднього сидіння автомобіля "Пежо-306" д/н НОМЕР_2 ОСОБА_8 отримав тілесні ушкодження у вигляді черепно-мозкової травми, закритої травми грудної клітки та живота, які відносяться до тяжких тілесних ушкоджень за ознакою небезпеки для життя, закритого перелому правої плечової кістки, відкритого перелому кісток лівого передпліччя, що відносяться до категорії тілесних ушкоджень середнього ступеню тяжкості, численних синців та саден на тілі, що відносяться до тілесних ушкоджень легкого ступеню тяжкості, від яких ОСОБА_8 загинув на місці. Причиною смерті ОСОБА_8 є черепно-мозкова травма з переломом кісток основи черепа, переломом кісток носу, забоєм головного мозку, крововиливом під його оболонки.
Водій "Пежо-306" д/н НОМЕР_2 ОСОБА_6 отримав тілесні ушкодження у вигляді закритої травми органів грудної клітки, черевної порожнини з переломами ребер зліва, травматичним пошкодженням лівої легені, печінки гемопневмотораксу зліва, які відносяться до категорії тяжких тілесних ушкоджень за ознакою небезпеки для життя, перелому носа, забитих ран, саден, синців грудної клітки, черевної стінки, правого стегна, коліна, плеча та передпліччя, синців спини, правої гомілки, що носять ознаки тілесних ушкоджень легкого ступеню тяжкості. Причиною смерті водія ОСОБА_6 є закрита травма грудної клітки, черевної порожнини з множинними переломами ребер зліва, пошкодження лівої легені, печінки, гемопневмотораксу (кровотечею в ліву плевральну порожнину), що зумовило зупинку серцевої діяльності і дихання, припинення функцій центральної нервової системи.
Пасажир заднього сидіння автомобіля "Пежо-306" д/н НОМЕР_2 ОСОБА_4 отримала тілесні ушкодження у вигляді відкритого перелому обох кісток правої гомілки, відкритого перелому лівого стегна, що відносяться до тілесних ушкоджень тяжкого ступеню за ознакою небезпеки для життя, закритий перелом правого стегна, травми голови з забоєм головного мозку, численними ранами обличчя, переломом верхньої щелепи, травматичним ушкодженням зубів на обох щелепах, які відносяться до категорії середнього ступеню тяжкості, що спричинили тривалий розлад здоров’я.
Пасажир переднього сидіння автомобіля "Форд-С-МАХ" д/н НОМЕР_1 ОСОБА_7 отримав тілесні ушкодження у вигляді травми живота з крововиливом передньої черевної стінки, розрив тонкого кишечника та брижі і крововиливу в черевну порожнину, що відносяться до категорії тяжких тілесних ушкоджень як такі, що небезпечні для життя.
Смерть потерпілих ОСОБА_7, ОСОБА_6, ОСОБА_8 та отримання тяжких тілесних ушкоджень потерпілих ОСОБА_4 та ОСОБА_7 знаходиться в прямому причинному зв’язку з порушенням Правил дорожнього руху України водієм ОСОБА_3
На вирок суду прокурором, що приймав участь в розгляді справи в суді 1 інстанції, подана апеляція, в якій він не оспорюючи фактичних обставин справи, доведеності вини та кваліфікації дій засудженої, просить вирок суду скасувати у зв’язку з невідповідністю призначеного судом покарання тяжкості злочину, особі засудженої внаслідок його м’якості і постановити новий вирок, яким визнати ОСОБА_3 винною у вчиненні злочину, передбаченого ст.286 ч.3 КК України та призначити їй покарання у виді 5 років позбавлення волі реально з позбавленням права керувати транспортними засобами строком на 2 роки.
В обґрунтування своїх вимог прокурор спирається на те, що вказаний злочин відноситься до категорії тяжких, внаслідок дорожньо-транспортної пригоди загинуло 3 особи, а двом заподіяні тяжкі тілесні ушкодження. Життя та здоров’я людини, відповідно до Основного Закону держави, є найвищою соціальною цінністю. Внаслідок порушення Правил дорожнього руху України ОСОБА_3 настали тяжкі наслідки, зокрема смерть трьох людей, а суд звільнив засуджену від відбування покарання, що не відповідає вимогам закону.
На апеляцію прокурора засуджена подала заперечення, в якому просить апеляцію прокурора залишити без задоволення, а вирок суду без змін, посилаючись на те, що вона визнала вину і щиро розкаялася у вчиненому, злочин вчинила з необережності, вперше, має на утриманні троє малолітніх дітей, сім’я її також тяжко постраждала, на волі вона зможе як найшвидше відшкодувати збитки потерпілим в повному об’ємі.
Потерпілим ОСОБА_7 також подано заперечення на апеляцію прокурора, в якому він просить апеляцію прокурора залишити без задоволення, а вирок суду без змін, посилаючись на законність та обґрунтованість прийнятого судом рішення.
Заслухавши доповідь судді, думку прокурора в підтримку апеляції, пояснення потерпілого та представника інших потерпілих про залишення апеляції без задоволення, а вироку суду без змін, пояснення засудженої та її захисника про залишення апеляції прокурора без задоволення, а вироку суду без змін, перевіривши та обговоривши матеріали кримінальної справи і доводи апеляції, колегія суддів вважає, що апеляція прокурора задоволенню не підлягає, виходячи з наступних підстав.
Висновок суду щодо винності ОСОБА_3 у вчиненні інкримінованого їй злочині ґрунтується на зібраних в справі доказах, які досліджені в судовому засіданні і їм дана вірна юридична оцінка.
Кваліфікація дій засудженої є правильною.
Ні обставини справи, ні доведеність вини, ні кваліфікація дій засудженої ніким із учасників процесу не оспорюється.
Призначаючи покарання суд врахував тяжкість вчиненого злочину, особу засудженої, обставини, що пом’якшують і обтяжують покарання та прийшов до обґрунтованого висновку, що перевиховання засудженої можливе без ізоляції від суспільства.
Колегія суддів погоджується з висновком суду про можливість перевиховання засудженої без ізоляції від суспільства, оскільки ОСОБА_3 притягується до кримінальної відповідальності вперше, злочин вчинила з необережності, позитивно характеризується, має на утриманні трьох малолітніх дітей, повністю відшкодувала матеріальну шкоду потерпілим та частково відшкодувала їм моральну шкоду і продовжує відшкодовувати моральну шкоду відповідно до укладених договорів між нею та потерпілими, потерпілі і їх представник як в суді 1 інстанції, так і в апеляційній інстанції наполягали на залишенні засудженої на волі.
Колегія суддів вважає, що позбавлення волі засудженої позбавить малолітніх дітей материнського виховання, турботи та ласки і за наявності вище викладених пом’якшуючих обставин покарання, при відсутності обтяжуючих обставин покарання і позиції потерпілих про залишення засудженої на волі та наявної можливості відшкодувати залишок моральної шкоди, входить до виключних обставин, тому застосування до засудженої вимог ст.75 КК України в даному випадку є обґрунтованим.
Призначене покарання відповідає вимогам ст.65 КК України, знаходиться в межах санкції статті Особливої частини Кодексу і є достатнім для перевиховання засудженої.
З огляду на викладене колегія суддів вважає, що підстав для зміни або скасування вироку немає, тому апеляцію прокурора слід залишити без задоволення, тим більше, що вона носить формальний характер.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст.362, 366 КПК України, колегія суддів
у х в а л и л а :
Апеляцію прокурора на вирок Золотоніського міськрайонного суду від 03 березня 2011 року щодо засудження ОСОБА_3 за ст.286 ч.3 КК України залишити без задоволення, а вирок суду без змін.
Головуючий
Судді