15.07.2011

Справа № 1-82

                                          за 2011 рік

ВИРОК

ІМЕНЕМ  УКРАЇНИ

17 травня 2011 року              місцевий Новоселицький районний суд Чернівецької області

в складі: головуючого судді Ляху Г.О.

         при секретарі Самісько М.Г.

         з участю прокурора Сімків Є.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду міста Новоселиця кримінальну справу за обвинуваченням:

ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця м. Одеса, жителя АДРЕСА_1 громадянина України, українця, одруженого, з середньо-технічною освітою, не працюючого, раніше судимого вироком Новоселицького райсуду Чернівецької області від 23 квітня 2009 року за ст. 296 ч.1 КК України до арешту строком на 4 місяця, вироком Новоселицького райсуду Чернівецької області від 15 січня 2010 року за ст. 185 ч.1 КК України до арешту строком на 3 місяця, звільненого 15 квітня 2010 року по відбиттю покарання, у вчиненні злочину, передбаченого ст. 185 ч.2 КК України;

ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_5, уродженця  та жителя АДРЕСА_2, громадянина України, українця, не одруженого, з середньою освітою, не працюючого, раніше не судимого, у вчиненні злочину, передбаченого ст. 185 ч.2 КК України;

ВСТАНОВИВ:

17 лютого 2011 року приблизно о 22 годині ОСОБА_1 та ОСОБА_2, обидва перебуваючи в стані алкогольного сп’яніння та діючи за попередньою змовою між собою, переслідуючи корисливу мету особистого збагачення, за допомогою саморобної металевої санки, таємно викрали з подвір’я квартирного будинку, розташованого по АДРЕСА_3 залізний швелер довжиною 5 метрів, вартістю 270 грн. за один метр, на загальну суму 1350 грн., який належав ОСОБА_3, чим завдали останньому матеріальну шкоду.        

Підсудний ОСОБА_1 винним себе визнав повністю і пояснив, що дійсно 17 лютого 2011 року близько 22 години після вжиття спиртних напоїв, він разом із ОСОБА_2 таємно викрали з подвір’я будинку по АДРЕСА_3 залізний швелер, якого здали в пункт прийому металобрухту за 153 грн.. Шкоду потерпілому відшкодував, у вчиненому розкаявся.     

Підсудний ОСОБА_2 винним себе визнав повністю і пояснив, що вночі 17 лютого 2011 року він за попередньою змовою з ОСОБА_1, викрали з подвір’я будинку по АДРЕСА_3 залізний швелер, який належав ОСОБА_3 та якого здали в пункт прийому металобрухту за 153 грн.. Шкоду потерпілому відшкодував, у вчиненому розкаявся.     

Потерпілий ОСОБА_3 підтвердив факт викрадення 17 лютого 2011 року з подвір’я квартирного будинку, розташованого по АДРЕСА_3, власного залізного швелеру довжиною 5 метрів на суму 1350 грн.. Шкода йому відшкодована в повному обсязі, у зв’язку із чим претензій до підсудних не має.

Враховуючи, що підсудні свою вину визнали повністю, суд з урахуванням думки учасників судового розгляду в порядку ст. 299 ч. 3 КПК України вважає недоцільним дослідження інших доказів про вищевказані обставини справи, оскільки такі обставини ніким не оспорюються.

Суд, оцінюючі зібрані по справі докази в їх сукупності, вважає, що вина підсудних у вчиненні крадіжки чужого майна повністю доказана, а їх дії вірно кваліфіковані за ст. 185 ч.2 КК України, а саме дії підсудного ОСОБА_2 як таємне викрадення чужого майна за попередньою змовою групою осіб та дії підсудного ОСОБА_1 як таємне викрадення чужого майна за попередньою змовою групою осіб та вчинене повторно, оскільки він має непогашену судимість за вчинення злочину, передбаченого ст. 185 ч.1 КК України.   

При вирішенні питання про призначення покарання суд відповідно до вимог ст. 65 КК України враховує ступень тяжкості вчиненого злочину, дані про винні особи, обставини, що пом’якшують та обтяжують покарання.

Зокрема, відносно підсудного ОСОБА_1 суд враховує, що він негативно характеризується за місцем проживання.    

Суд визнає пом’якшуючими обставинами те, що підсудний ОСОБА_1 у вчиненому щиро розкаявся та сприяв розкриттю злочину, шкоду добровільно відшкодував.

Вчинення підсудним ОСОБА_1 злочину в стані алкогольного сп’яніння, суд визнає, як обставину, що обтяжує його покарання.

Враховуючи дані про особу підсудного ОСОБА_1, який раніше неодноразово притягувався до кримінальної відповідальності, маючи судимість за умисні злочини, належних для себе висновків не зробив та знову вчинив умисний злочин в стані алкогольного сп’яніння, суд приходить до висновку, що його виправлення та перевиховання неможливо без позбавлення волі. Підстав для застосування відносно підсудного ОСОБА_1 вимог ст. 69 КК України судом не встановлено.   

Відносно підсудного ОСОБА_2 суд враховує, що він позитивно характеризується за місцем проживання, вперше притягується до кримінальної відповідальності, вчинив злочин у молодому віці.      

Суд визнає пом’якшуючими обставинами те, що підсудний ОСОБА_2 у вчиненому щиро розкаявся та сприяв розкриттю злочину, шкоду добровільно відшкодував.

Вчинення підсудним ОСОБА_2 злочину в стані алкогольного сп’яніння, суд визнає, як обставину, що обтяжує його покарання.

Приймаючи до уваги, що підсудний ОСОБА_2 раніше не притягувався до кримінальної відповідальності, у вчиненому щиро розкаявся та сприяв розкриттю злочину, шкоду добровільно відшкодував, позитивно характеризується за місцем проживання, суд вважає за доцільне призначити йому міру покарання, необхідне і достатнє для його виправлення та попередження вчинення ним нових злочинів, у виді обмеження волі і звільнити його від відбування покарання з випробуванням. Підстав для застосування відносно підсудного ОСОБА_2 вимог ст. 69 КК України судом не встановлено.   

Відповідно до ст. 81 КПК України речові докази по справі -  саморобні металеві санки, які належать та зберігається у підсудного ОСОБА_1 та які постановою слідчого від 05 квітня 2011 року визнані знаряддям злочину, слід конфіскувати в дохід держави, а залізний швелер слід повернути потерпілому ОСОБА_3.    

Керуючись ст.ст. 323,324 КПК України, суд,

ЗАСУДИВ:

Визнати винним ОСОБА_1 у вчиненні злочину, передбаченого ст. 185 ч.2 КК України та призначити йому покарання у виді позбавлення волі строком на один рік і шість місяців.

Міру запобіжного заходу засудженому ОСОБА_1 змінити з підписки про невиїзд на взяття під варту, взявши його під варту негайно з залу суду.

Строк відбуття покарання засудженому ОСОБА_1 рахувати з 17 травня 2011 року.

Визнати винним ОСОБА_2 у вчиненні злочину, передбаченого ст. 185 ч.2 КК України та призначити йому покарання у виді обмеження волі строком на один рік і шість місяців.

На підставі ст.ст. 75, 76 КК України звільнити засудженого ОСОБА_2 від відбування призначеного покарання, якщо він протягом одного року не вчинить нового злочину і виконає покладені на нього обов’язки не виїжджати за межі України на постійне проживання без дозволу кримінально-виконавчої інспекції, повідомляти кримінально-виконавчу інспекцію про зміну місця проживання, періодично з’являтися для реєстрації в кримінально-виконавчу інспекцію.  

Міру запобіжного заходу засудженому ОСОБА_2 до набрання вироком законної сили залишити підписку про невиїзд.

Речовий доказ по справі –залізний швелер, який знаходиться на зберіганні у потерпілого ОСОБА_3, після вступу вироку у законну силу, вважати повернутим власнику.

Саморобні металеві санки, які належать та зберігається у засудженого ОСОБА_1 та які постановою слідчого від 05 квітня 2011 року визнані знаряддям злочину –конфіскувати в дохід держави.    

На вирок може бути подана апеляція до апеляційного суду Чернівецької області протягом п’ятнадцяти днів через райсуд з моменту його проголошення, а засудженому в той же строк з дня вручення копії вироку.  

                        Суддя: