15.07.2011

Справа № 1-117

                                              за 2011 рік

ВИРОК

ІМЕНЕМ  УКРАЇНИ

12 липня 2011 року             Новоселицький районний суд Чернівецької області

в складі:  головуючого судді Ляху Г.О.

          при секретарі Каптар Г.В.

          з участю прокурора Сімків Є.В.

          адвоката ОСОБА_1

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду м. Новоселиця кримінальну справу за обвинуваченням ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця і мешканця АДРЕСА_1, громадянина України, молдаванина, неодруженого, з середньою освітою, не працюючого, раніше не судимого, у вчиненні злочину, передбаченого ст. 122 ч.1 КК України,

ВСТАНОВИВ:

03 червня 2011 року близько 22 години ОСОБА_2, перебуваючи в стані алкогольного сп’яніння в господарстві ОСОБА_3, яке розташовано в АДРЕСА_1 на ґрунті неприязнених відносин, влаштував сварку із останнім, в ході якої умисно наніс ОСОБА_3 один удар скляною пляшкою в область щелепи, в результаті чого потерпілому були спричинені тілесні ушкодження середнього ступеню тяжкості у вигляді двохстороннього перелому нижньої щелепи: центральний та гілки суглобового відростку зліва зі зміщенням, яке призвело до тривалого розладу здоров’я.   

Підсудний винним себе визнав повністю і показав, що дійсно 03 червня 2011 року він перебуваючи в стані алкогольного сп’яніння в господарстві потерпілого ОСОБА_3, в ході сварки із останнім, ударив його пляшкою в щелепу, спричинивши тим самим потерпілому тілесні ушкодження. У вчиненому розкаявся.     

Потерпілий ОСОБА_3 в судовому засіданні підтвердив, що 03 червня 2011 року підсудний, перебуваючи у його господарстві в АДРЕСА_1 в стані алкогольного сп’яніння, в ході сварки вдарив його пляшкою, внаслідок чого зламав щелепу. Претензій до підсудного не має, оскільки останній відшкодував завдані йому збитки.       

Враховуючи, що підсудний свою вину визнав повністю, суд з урахуванням думки учасників судового розгляду в порядку ст. 299 ч. 3 КПК України вважає недоцільним дослідження інших доказів про вищевказані обставини справи, оскільки такі обставини ніким не оспорюються.

Суд, оцінюючі зібрані по справі докази в їх сукупності, вважає, що вина підсудного у нанесені потерпілому умисного середньої тяжкості тілесного ушкодження повністю доказана та його дії вірно кваліфіковані за ст. 122 ч.1 КК України, як умисне ушкодження, яке не є небезпечним для життя і не потягнуло за собою наслідків, передбачених у ст. 121 КК України, але таке, що спричинило тривалий розлад здоров’я.        

При вирішенні питання про призначення покарання суд відповідно до ст. 65 КК України враховує ступень тяжкості вчиненого злочину, дані про винну особу, обставини, що пом’якшують та обтяжують покарання.

Зокрема, що підсудний раніше не судимий, позитивно характеризується за місцем проживання, вчинив злочин у молодому віці, потерпілий до нього претензій не має.  

                             - 2 -

Щире каяття підсудного, сприяння ним розкриттю злочину та добровільне відшкодування завданих злочином збитків, суд визнає обставинами, що пом’якшують його покарання.                              

Вчинення підсудним злочину в стані алкогольного сп’яніння, суд визнає, як обставину, що обтяжує його покарання.

Приймаючи до уваги, що підсудний вперше притягується до кримінальної відповідальності, у вчиненому щиро розкаявся та сприяв розкриттю злочину, позитивно характеризується за місцем проживання, суд вважає за доцільне призначити йому міру покарання, необхідне і достатнє для його виправлення та попередження вчинення ним нових злочинів, у виді позбавлення волі і звільнити його від відбування покарання з випробуванням. Підстав для застосування відносно підсудного вимог ст. 69 КК України судом не встановлено.

У зв’язку із добровільним відшкодуванням підсудним витрат на лікування потерпілого ОСОБА_3 в розмірі 1502 гривень 10 копійок, суд вважає за необхідне прийняти відмову прокурора від заявленого позову в інтересах Чернівецької обласної клінічної лікарні управління охорони здоров’я Чернівецької обласної державної адміністрації про стягнення з підсудного витрат на лікування потерпілого від злочину.

Керуючись ст.ст. 321-344 КПК України, суд,

ЗАСУДИВ:

Визнати винним ОСОБА_2 у вчиненні злочину, передбаченого ст. 122 ч.1 КК України та призначити йому покарання у виді позбавлення волі строком на один рік і шість місяців.

На підставі ст.ст. 75,76 КК України звільнити засудженого від відбування призначеного покарання, якщо він протягом одного року не вчинить нового злочину і виконає покладені на нього обов’язки не виїжджати за межі України на постійне проживання без дозволу кримінально-виконавчої інспекції, повідомляти кримінально-виконавчу інспекцію про зміну місця проживання, періодично з’являтися для реєстрації в кримінально-виконавчу інспекцію.  

Міру запобіжного заходу засудженому до вступу вироку в законну силу залишити підписку про невиїзд.

Прийняти відмову прокурора Новоселицького району Чернівецької області від позову в інтересах Чернівецької обласної клінічної лікарні управління охорони здоров’я Чернівецької обласної державної адміністрації до ОСОБА_2 про стягнення витрат на лікування потерпілого від злочину.

На вирок може бути подана апеляція до апеляційного суду Чернівецької області протягом п’ятнадцяти днів через райсуд з моменту його проголошення.

                    Суддя: