АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ЧЕРКАСЬКОЇ ОБЛАСТІ
Справа № 22-а-1313/11Головуючий по 1 інстанції
Категорія : 10. 3.1 Штих К.М.
Доповідач в апеляційній інстанції
Пальонний В. С.
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
26 квітня 2011 року Колегія суддів судової палати в цивільних справах апеляційного суду Черкаської області в складі:
головуючогоБабенка В.М.
суддівПальонного В.С., Карпенко О.В.
при секретаріЛисаченко С.В.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Черкаси апеляційну скаргу управління Пенсійного фонду України у м. Каневі постанову Канівського міськрайонного суду Черкаської області від 19 лютого 2010 року у справі за адміністративним позовом ОСОБА_6, ОСОБА_7, ОСОБА_8, ОСОБА_9, ОСОБА_10, ОСОБА_11, ОСОБА_12, ОСОБА_13, ОСОБА_14, ОСОБА_15 до управління Пенсійного фонду України у м. Каневі про визнання дій по недоплаті підвищення до пенсії дітям війни неправомірними та зобов'язання здійснити перерахунок пенсії, -
в с т а н о в и л а :
В лютому 2010 р. позивачі звернулись до суду з адміністративним позовом до управління Пенсійного фонду України у м. Каневі про визнання дій по недоплаті підвищення до пенсії дітям війни неправомірними та зобов'язання здійснити перерахунок пенсії.
В обґрунтування заявлених вимог вказували, що мають статус дітей війни відповідно до Закону України № 2195-IV від 18.11.2004 р. "Про соціальний захист дітей війни" і згідно ст. 6 вказаного Закону їм, як дітям війни, з 01.01.2006 р. має виплачуватися соціальна допомога у розмірі 30 % мінімальної пенсії за віком.
Позивачі вказували, що їм безпідставно у період з 01.01.2006 р. по 31.12.2008 р. не було виплачено вказану щомісячну допомогу на суму 3891, 90 грн. кожному.
В зв’язку з зазначеними обставинами позивачі просили суд визнати неправомірними дії відповідача щодо відмови їм у виплаті зазначеної щомісячної соціальної допомоги та зобов’язати відповідача забезпечити її нарахування і виплату за 2006-2008 р. р.
Ухвалою Канівського міськрайонного суду Черкаської області від 03 лютого 2010 року справи за адміністративними позовами ОСОБА_6, ОСОБА_7, ОСОБА_8, ОСОБА_9, ОСОБА_10, ОСОБА_11, ОСОБА_12, ОСОБА_13, ОСОБА_14, ОСОБА_15 об'єднано в одне провадження.
Постановою Канівського міськрайонного суду Черкаської області від 19 лютого 2010 року позов задоволено частково.Визнано неправомірними дії управління Пенсійного фонду України у м. Каневі Черкаської області невиплати позивачам щомісячної державної соціальної допомоги у розмірі 30% мінімальної пенсії за віком.
Зобов’язано відповідача здійснити перерахунок пенсії позивачам з підвищенням її на 30% мінімальної пенсії за віком з розміру, встановленого ч. 1 ст. 28 Закону України "Про загальнообов’язкове пенсійне страхування", та провести відповідні виплати за період з 09 липня 2007 року по 31 грудня 2007 року та за період з 22 травня 2008 року по 31 грудня 2008 року з урахуванням фактично виплачених сум.
В іншій частині позовних вимог відмовлено.
В апеляційній скарзі начальник управління Пенсійного фонду України у м. Каневі Черкаської області просить постанову суду, як таку, що ухвалена з порушенням норм матеріального та процесуального права скасувати та прийняти у справі нове рішення, яким відмовити в задоволенні позовних вимог.
Судова колегія, перевіривши матеріали справи і обговоривши доводи апеляційної скарги, вважає за необхідне її задовольнити.
Задовольняючи частково позовні вимоги позивачів, суд першої інстанції виходив з того, що відповідач, якому делеговано повноваження щодо призначення і виплати пенсій та доплат до них, не довів правомірності його бездіяльності, яка полягає у ненарахуванні та невиплаті позивачам підвищення до пенсії за період з 9 липня по 31 грудня 2007 року та з 22 травня по 31 грудня 2008, тому позовні вимоги в цій частині підлягають до задоволення.
Однак повністю погодитись з таким висновком районного суду не можна.
Як вбачається з матеріалів справи, позивачі звернулася до суду з адміністративним позовом 01 лютого 2010 року, при цьому просили суд поновити їх порушене право за період 2006 – 2008 р. р.
Судом першої інстанції встановлено, що позивачі отримують пенсію за віком та відноситься до категорії громадян, яким встановлено статус дитини війни.
Відповідно до статті 6 Закону України "Про соціальний захист дітей війни" (у редакції від 18.11.2004 р. ) дітям війни пенсії або щомісячне грошове довічне утримання чи державна соціальна допомога, що виплачується замість пенсії, підвищуються на 30% мінімальної пенсії за віком.
Розмір мінімальної пенсії за віком визначається лише за правилами, передбаченими частиною першою статті 28 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування", іншого нормативно-правового акта, який би визначав цей розмір або встановлював інший розмір, немає. Враховуючи зазначене, колегія суддів не приймає до уваги посилання апелянта на положення ч.3 ст. 28 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування", з якої випливає, що мінімальний розмір пенсії за віком, встановлений абзацом першим частини першої цієї статті, застосовується виключно для визначення розмірів пенсій, призначених згідно з цим Законом, оскільки наявність такої норми за відсутності іншого мінімального розміру пенсії за віком не є підставою для відмови в реалізації позивачем конституційної гарантії та права на отримання щомісячної соціальної допомоги у відповідності з Законом України "Про соціальний захист дітей війни".
Доводи апеляційної скарги про те, що порядок обчислення пенсій та підвищень, передбачених Законом України "Про соціальний захист дітей війни", визначається Кабінетом Міністрів України є безпідставними, оскільки надання законодавцем такого права Кабінету Міністрів України не означає, що останній, встановлюючи такий порядок, може допустити звуження змісту та обсягу прав позивача, встановлених цим же Законом. Тобто, Кабінет Міністрів України повинен був встановити зазначений порядок, не порушуючи положень цього Закону.
Суд першої інстанції правомірно не застосував ст. 6 Закону №2195- IV в редакції Закону від 28 грудня 2007 р. №107-VI про виплату до пенсії підвищення у розмірі надбавки, встановленої для учасників війни. Згідно із рішенням Конституційного Суду України від 22 травня 2008 р. №10 - рп/2008 (справа щодо предмета та змісту закону про Державний бюджет України) зміни щодо розміру пенсії дітям війни визнано такими, що не відповідають Конституції України (є неконституційними). Ураховуючи положення Конституції України щодо дії нормативно-правових актів у часі, положення статті 6 Закону України "Про соціальний захист дітей війни", у редакції цього Закону від 18 листопада 2004р. №2195-IV, поновили свою дію з 22 травня 2008р.
Доводи відповідача щодо правомірності своїх дій з посиланням на відсутність бюджетних коштів для повної реалізації програми з доплат дітям війни обґрунтовано не взяті судом до уваги, оскільки питання фінансування цих видатків не виступає предметом даного спору.
Проблеми надання бюджетних коштів управлінню Пенсійного фонду для виконання покладених на нього обов'язків у справах цієї категорії виходить за межі заявлених вимог і судом не розглядалося.
Безпідставними є також посилання відповідача на можливість нецільового використання коштів Пенсійного фонду України оскільки, суд не ухвалював рішення про проведення виплат з власних джерел фінансування останнього.
В той же час, визначаючи період, за який підлягає поновленню порушене право позивачів, суд не застосував положення ст. 99 КАС України в редакції, яка була чинною на час розгляду справи, відповідно до якої для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється річний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналась або повинна була дізнатись про порушення своїх прав, свобод чи інтересів та положення ч. 1 ст. 100 КАС України в редакції, яка була чинною на час розгляду справи, згідно якої пропущення строку звернення до адміністративного суду є підставою для відмови у задоволенні адміністративного позову.
Суд першої інстанції, в порушення наведених вимог закону задовольнив позовні вимоги позивачів за період з 09 липня 2007 р. по 31 грудня 2007 р. та з 22 травня 2008 р. по 31 грудня 2008 р., тобто поза межами річного строку з часу звернення до суду, а тому постанова підлягає скасуванню в зв’язку з порушенням судом норм процесуального права, що призвело до неправильного вирішення справи, з ухваленням у справі нового рішення.
Оскільки позивачі звернулись до суду з позовом 01 лютого 2010 року і просили поновити їх порушене право на отримання надбавки до пенсії в розмірі 30 % мінімальної пенсії за віком, передбаченої Законом України № 2195-IV від 18.11.2004 р. "Про соціальний захист дітей війни", за період 2006-2008 рр., то їх позовні вимоги не підлягають задоволенню.
Керуючись ст. ст. 198, 202, 205, 207 КАС України, колегія суддів,-
п о с т а н о в и л а :
Апеляційну скаргу управління Пенсійного Фонду України у м. Каневі задовольнити.
Постанову Канівського міськрайонного суду Черкаської області від 19 лютого 2010 року у справі за адміністративним позовом ОСОБА_6, ОСОБА_7, ОСОБА_8, ОСОБА_9, ОСОБА_10, ОСОБА_11, ОСОБА_12, ОСОБА_13, ОСОБА_14, ОСОБА_15 до управління Пенсійного фонду України у м. Каневі про визнання дій по недоплаті підвищення до пенсії дітям війни неправомірними та зобов'язання здійснити перерахунок пенсії скасувати.
В задоволенні адміністративного позову ОСОБА_6, ОСОБА_7, ОСОБА_8, ОСОБА_9, ОСОБА_10, ОСОБА_11, ОСОБА_12, ОСОБА_13, ОСОБА_14, ОСОБА_15 до управління Пенсійного фонду України у м. Каневі про визнання дій по недоплаті підвищення до пенсії дітям війни неправомірними та зобов'язання здійснити перерахунок пенсії відмовити.
Постанова набирає чинності з моменту проголошення і може бути оскаржена до Вищого адміністративного суду України в касаційному порядку протягом двадцяти днів з дня набрання законної сили.
Головуючий :
Судді :