АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ЧЕРКАСЬКОЇ ОБЛАСТІ
Справа № 22-ц-809/11Головуючий по 1 інстанції
Категорія : 19, 20 Смоляр А.О.
Доповідач в апеляційній інстанції
Пальонний В. С.
РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
07 червня 2011 року Колегія суддів судової палати в цивільних справах апеляційного суду Черкаської області в складі:
головуючогоПальонного В.С.
суддівМіщенка С.В., Нерушак Л.В.
при секретаріМакарчук Н.С.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Черкаси апеляційну скаргу прокурора м. Черкаси в інтересах держави в особі державного підприємства «Підприємство Черкаської виправної колонії управління Державного департаменту України з питань виконання покарань в Черкаській області ( № 62 )» на рішення Придніпровського районного суду м. Черкаси від 11 лютого 2009 року у справі за позовом державного підприємства «Підприємство Черкаської виправної колонії управління Державного департаменту України з питань виконання покарань в Черкаській області ( № 62 )» до ОСОБА_6 про визнання недійсним договору купівлі-продажу, -
в с т а н о в и л а :
Державне підприємство «Підприємство Черкаської виправної колонії управління Державного департаменту України з питань виконання покарань в Черкаській області ( № 62 )» звернулося до суду з позовом до ОСОБА_6 про визнання недійсним договору купівлі-продажу, обґрунтовуючи свої вимоги тим, що 18 грудня 2007 року підприємством ЧВК № 62 укладено договір № 22 купівлі-продажу 12 літніх будинків бази відпочинку з ОСОБА_6, за яким підприємство передало покупцю у власність зазначені будинки, а ОСОБА_6 сплатила за них 12500 грн.
Під час проведення ревізії фінансово-господарської діяльності підприємства контрольно-ревізійним управлінням у Черкаській області встановлено, що продаж вказаних літніх будинків здійснено з порушенням вимог п.п. 13, 6 та 7.5 Порядку відчуження об’єктів державної власності, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 6.06.2007 року № 803.
Враховуючи зазначені обставини, позивач просив визнати договір купівлі-продажу № 22 від 18 грудня 2007 року між державним підприємством «Підприємство Черкаської виправної колонії управління Державного департаменту України з питань виконання покарань в Черкаській області ( № 62 )» та ОСОБА_6 недійсним.
Рішенням Придніпровського районного суду м. Черкаси від 11 лютого 2009 року в задоволенні позовних вимог державного підприємства «Підприємство Черкаської виправної колонії управління Державного департаменту України з питань виконання покарань в Черкаській області ( № 62 )» відмовлено.
Не погоджуючись з вказаним рішенням суду, прокурор м. Черкаси подав апеляційну скаргу, в якій, посилаючись на неповне зясування судом обставин, що мають значення для справи та порушення норм матеріального і процесуального права, просить його скасувати і ухвалити у справі нове рішення, яким задовольнити позовні вимоги про визнання недійсним договору купівлі-продажу.
До апеляційної скарги прокурора приєдналось Державне підприємство «Підприємство Черкаської виправної колонії управління Державного департаменту України з питань виконання покарань в Черкаській області ( № 62 )», подавши відповідну заяву.
Заслухавши доповідь судді, пояснення прокурора та представників державного підприємства «Підприємство Черкаської виправної колонії управління Державного департаменту України з питань виконання покарань в Черкаській області ( № 62 )», які підтримали апеляційну скаргу, перевіривши законність і обґрунтованість рішення суду в межах доводів апеляційної скарги та вимог, заявлених в суді першої інстанції, колегія суддів приходить до висновку про те, що апеляційна скарга підлягає до задоволення, а рішення суду - скасуванню з ухваленням нового рішення, виходячи з наступного.
Відмовляючи в задоволенні позову ДП «Підприємство Черкаської виправної колонії управління Державного департаменту України з питань виконання покарань в Черкаській області ( № 62 )», суд виходив з того, що майно, яке було предметом оспорюваного договору купівлі-продажу, придбане відповідачкою ОСОБА_6 за відплатним договором в особи, яка не мала права його відчужувати, про що ОСОБА_6 не знала і не могла знати, а тому власник має право витребувати це майно від набувача лише у випадках, передбачених ч.1 ст. 388 ЦК України.
Проте, погодитись з таким висновком суду першої інстанції не можна.
Так, судом встановлено, що 18 грудня 2007 року ДП «Підприємство Черкаської виправної колонії управління Державного департаменту України з питань виконання покарань в Черкаській області ( № 62 )» уклало з ОСОБА_6 договір купівлі – продажу, за яким передало покупцю у власність 12 літніх будинків бази відпочинку, за які ОСОБА_6 сплатила 12500 грн.
В грудні 2008 року ДП «Підприємство Черкаської виправної колонії управління Державного департаменту України з питань виконання покарань в Черкаській області ( № 62 )» звернулось до суду з позовом про визнання вказаного договору купівлі-продажу недійсним, вказуючи, що зазначені в ньому літні будинки бази відпочинку перебували на балансі виправної колонії, яка є державним підприємством, а тому їх відчуження мало здійснюватись у відповідності з Порядком відчуження об’єктів державної власності, затвердженим Постановою Кабінету Міністрів України від 6.06.2007 року № 803.
Згідно п.6 зазначеного Порядку в редакції, яка була чинною на час укладення оспорюваного договору купівлі-продажу, відчуження майна здійснюється безпосередньо суб’єктом господарювання, на балансі якого перебуває таке майно, лише після надання на це згоди або дозволу відповідного суб’єкта управління майном, який є представником власника і виконує його функції у межах, визначених законодавчими актами, а відповідно до п.13 відчуження майна шляхом його продажу здійснюється на конкурентних засадах – через біржі, на аукціоні, за конкурсом.
У відповідності з ч.1 ст.215 ЦК України підставою недійсності правочину є недодержання в момент його вчинення стороною ( сторонами ) вимог, які встановлені частинами першою – третьою, п’ятою та шостою статті 203 цього Кодексу.
Згідно ч.1 ст. 203 ЦК України зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також моральним засадам суспільства.
Як вбачається з матеріалів справи, ДП «Підприємство Черкаської виправної колонії управління Державного департаменту України з питань виконання покарань в Черкаській області ( № 62 )» здійснило відчуження об’єктів державної власності, які перебували на його балансі, без згоди або дозволу відповідного суб’єкта управління майном, яким є Державний департамент України з питань виконання покарань, та не на конкурентних засадах, тобто з порушенням Порядку відчуження об’єктів державної власності.
Таким чином, суд першої інстанції неповно зясував обставини, що мають значення для справи та неправильно застосував норми матеріального права, застосувавши закон, що не поширюється на правовідносини, які виникли у даному спорі, а тому у відповідності зі ст. 309 ЦПК України рішення суду підлягає скасуванню з ухваленням у справі нового рішення про задоволення позову.
Керуючись ст.ст.307, 309, 314, 316 ЦПК України, колегія суддів,-
в и р і ш и л а :
Апеляційну скаргу задовольнити.
Рішення Придніпровського районного суду м. Черкаси від 11 лютого 2009 року у справі за позовом державного підприємства «Підприємство Черкаської виправної колонії управління Державного департаменту України з питань виконання покарань в Черкаській області ( № 62 )» до ОСОБА_6 про визнання недійсним договору купівлі-продажу скасувати.
Ухвалити у справі нове рішення.
Позов державного підприємства «Підприємство Черкаської виправної колонії управління Державного департаменту України з питань виконання покарань в Черкаській області ( № 62 )» задовольнити.
Визнати недійсним договір купівлі-продажу 12 літніх будинків бази відпочинку від 18 грудня 2007 року № 22 між державним підприємством «Підприємство Черкаської виправної колонії управління Державного департаменту України з питань виконання покарань в Черкаській області ( № 62 )» та ОСОБА_6.
Рішення набирає чинності з моменту проголошення і може бути оскаржено в касаційному порядку до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ протягом двадцяти днів.
Головуючий :
Судді :