АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ЧЕРКАСЬКОЇ ОБЛАСТІ
Справа № 22-ц-1054/11Головуючий по 1 інстанції
Категорія : 45 Коваль А.Б.
Доповідач в апеляційній інстанції
Пономаренко В. В.
УХВАЛА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
23 травня 2011 року Колегія суддів судової палати в цивільних справах апеляційного суду Черкаської області в складі:
головуючогоПономаренка В.В.
суддівКорнієнко Н.В., Гончар Н.І.
при секретаріПономаренко Ю.І., Константин В.М.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Черкаси апеляційну скаргу ОСОБА_7 на рішення Уманського міськрайонного суду Черкаської області від 24 лютого 2011 року по цивільній справі за позовом ОСОБА_8 до ОСОБА_7 про усунення перешкод в користуванні земельною ділянкою та зустрічним позовом ОСОБА_7 до ОСОБА_8, Уманської міської ради, треті особи Інспекція державного архітектурно – будівельного контролю в Черкаській області, ОСОБА_9 про визнання права власності, -
в с т а н о в и л а :
29 вересня 2009 року ОСОБА_8 звернувся в суд з позовом до ОСОБА_7 про усунення перешкод в користуванні земельною ділянкою, посилаючись на те, що згідно свідоцтва про право на спадщину за законом від 13.11.1995 року він є власником 29/100 частин житлового будинку АДРЕСА_1, а ОСОБА_7 має на праві власності в цьому ж будинку 7/20 частин на підставі договору купівлі-продажу від 11.03.1986 року.
В 2001 році відповідачка без належного дозволу, стала зводити на земельній ділянці спільного користування, житлову прибудову до своєї частини будинку, проти будівлі якої позивач, як співвласник заперечував, а в 2008 році переобладнала літню кухню під гараж Е1. Ці споруди перешкоджали в користуванні позивачу не тільки земельною ділянкою, а і його частиною будинку, оскільки прибудова збудована впритул до житлового будинку так як і гараж, який переобладнаний з літньої кухні, перекривши прохід до задньої частини його будинку для проведення ремонтних робіт, прибирання території і інше.
До відповідачки застосовувалися міри адміністративного впливу, їй був даний припис про припинення будівельних робіт, складено протокол про адміністративне правопорушення та притягнуто до адміністративної відповідальності, проте результату та реагування зі сторони відповідачки ніякого не було, тому позивач вимушений звернутися з позовом до суду та просив суд зобов'язати відповідача не перешкоджати йому в користуванні частиною земельної ділянки, яка знаходиться в спільному користуванні з відповідачкою та зобов’язати ОСОБА_7 знести самочинно збудовані житлові добудови і переобладнати гараж у літню кухню у відповідності до технічного паспорта.
В ході розгляду справи відповідачка ОСОБА_7 звернулася із зустрічною позовною заявою до ОСОБА_8 про визнання права власності на самочинні будівлі, вказуючи на те, що вона є співвласником житлового будинку на підставі договору купівлі-продажу від 11.03.1986 року, згідно якого їй належить 7/20 житлового будинку з відповідною частиною надвірних споруд. Переобладнання літньої кухні під гараж, а в подальшому переобладнання і самого гаража - це вимушена міра по укріпленню споруди шляхом поставлення металевої конструкції воріт, оскільки із-за неналежного догляду за своєю частиною будинку зі сторони позивача, почалося руйнування стіни. Вона притягувалася до адміністративної відповідальності за спорудження вищевказаного гаража. Відповідно до припису інспекції Державного архітектури будівельного контролю у Черкаській області, їй було приписано негайно усуну порушення ст.25 ЗУ "Про основи містобудування" шляхом оформлення правової технічної документації. Нею сплачено штрафи у розмірі 173 гривні 40 копійок та 85 гривень, як того вимагали від неї відповідними постановами. Постановления питання щодо узаконення вказаних споруд в судовому порядку ОСОБА_7 обгрунтовує тим, що такий порядок передбачено чинним законодавством України та рекомендовано вищезазначеним приписом. Крім того, відповідно до довідки Уманського районного управління ГУ МНС України в Черкаській області, вище вказані споруди відповідають чинним нормативи правовим актам з питань пожежної безпеки. Відповідно до технічного висновку про стан конструкцій житлової прибудови гаражу по АДРЕСА_1 - технічний стан визнаний добрим. Обстежені конструкції та планувальні рішення споруди придатні для експлуатації за призначенням.
На підставі наведених обставин просила суд визнати за нею право власності на самочинно збудовану житлову добудову А1 розміром 3,9 х 7,15 та переобладнаний з літньої кухні гараж, розташовані по АДРЕСА_1
Під час розгляду справи ухвалою суду першої інстанції від 03 лютого 2010 року до участі у розгляді справи були залучені в якості співвідповідача Уманську міську раду Черкаської області та в якості третьої особи, що не заявляють самостійних вимог інспекцію ДАБК в Черкаській області. В подальшому, ухвалою суду від 01 березня 2010 року також була залучена до участі в розгляді справи в якості третьої особи ОСОБА_9.
24 лютого 2011 року позивач по первісному позову ОСОБА_8 звернувся до суду із додатковою позовною заявою про збільшення розміру позовних вимог, в якій просив суд ухвалити рішення, яким зобов'язати ОСОБА_7 не перешкоджати йому в користуванні частиною земельної ділянка, що знаходиться в його та відповідачки спільному користуванні в АДРЕСА_1 зобов'язати ОСОБА_7 знести самочинно збудовані житлову добудову А1 розміром 3,9 х 7,15 та переобладнати гараж у літню кухню у відповідності до технічного паспорту за адресою: АДРЕСА_1 за її власний рахунок, а в разі відмови від добровільного виконання, виконати його в примусовому порядку за рахунок коштів ОСОБА_7
В судовому засіданні представник позивача по первісному позову, вона ж представник відповідача по зустрічному позову ОСОБА_8, первісний позов підтримала просила його задовольнити. Зустрічний позов вважає необгрунтованим та таким, що не підлягає до задоволення.
Представник позивача по первісному позову, він же представник відповідача по зустрічному позову ОСОБА_10, в судовому засіданні первісний позов просила задовольнити в повному обсязі на підставі того, що земельна ділянка по АДРЕСА_1 знаходяться у спільному користуванні між співвласниками будинковолодіння ОСОБА_7 та ОСОБА_8 Ця обставина підтверджусь ухвалою Уманського міського суду Черкаської області від 25 серпня 1998 року, згідно якої затверджено мирову угоду у справі за позовом ОСОБА_11 до ОСОБА_8 та ОСОБА_7 про встановлені порядку землекористування. Співвласник ОСОБА_8 згоду на самочинне будівництво добудови та переобладнання гаража з літньої кухні не надавав. Існують порушення санітарних норм, які обґрунтовані у висновку СЕС та дані в судовому засіданні санітарним лікарем ОСОБА_14, який зазначив про те, що відстань гаража до житлового будинку повинна становити не менше 8 метрів. Вказана обставина зазначена в ст. 376 ЦК України. Крім того, зустрічний позов не підлягає до задоволення, так як самочинне будівництво та переобладнання гаража з літньої кухні було вчинене без дозволу владних органів та без проектної документації. Всі висловлені підстави, вважає підгрнутям щодо ухвалення законного і об'єктивного рішення. Зазначені самочинні забудови порушують права землекористувача - співвласника будинку ОСОБА_8 та відсутня його згода на розміщення цих об'єктів на земельній ділянці спільного користування, що грубо порушують інтереси співвласника. Також просить прийняти до уваги припис Інспекції ДАБК, в якому зазначено порушення щодо зведення самочинних об'єктів.
Відповідач по первісному позову, вона ж позивач по зустрічному позову ОСОБА_7, в судовому засіданні первісний позов не визнала, заперечує проти його задоволення та вважає його безпідставним. Свої позовні вимоги підтримала та просила їж задовольнити.
Представник відповідача по зустрічному позову, вона ж представник позивача по зустрічному позову ОСОБА_15, в судовому засіданні вимоги первісного позову не визнала, позовні вимоги ОСОБА_7 підтримала та просила їх задовольнити, оскільки вважає, що у суду є всі підстави для задоволення позову, зазначені будівлі не ущемляють права суміжного співвласника та землекористувача.
Представник відповідача по зустрічному позову, вона ж представник позивача по зустрічному позову ОСОБА_16, в судовому засіданні первісний позов не визнала. На її думку позов є безпідставним та необгрунтованим і зазначила, що ОСОБА_8 вказує, що ОСОБА_7 побудувала житлову добудову в 2001 році, і продовжувала будівництво не беручи до уваги його заперечень. Однак в судовому засіданні це твердження було спростовано та доведено, що житлова добудова була добудована у 1990- 1991 роках на місці знаходження погріба "Д", який перебував у користуванні ОСОБА_7 з 1985 року, з моменту укладення договору купівлі-продажу. Будівництво житлової добудови проводилося зі згоди співвласників будинку. На її думку, в судовому засіданні було доведено, що позивач земельною ділянкою, на якій розміщена житлова добудова "А1" ніколи не користувався. ОСОБА_8 не надав доказів того, що ОСОБА_7 чинить перешкоди в користуванні земельною ділянкою. Позивач є власником 29/11 частин житлового будинку АДРЕСА_1, тому, у відповідності до ч.3 ст. 415 ЦК України, перейшло право користування на тих же умовах та в тому ж обсязі, що було за попереднього власника у 1995 році. Тобто такий порядок землекористування склався за час життя спадкодавця, що також підтверджує, що позивач ніколи не користувався територією на якій розташована житлова добудова "А1". ОСОБА_7 в судовому засіданні вказала, що літня кухня перебувала у її власності та користуванні з 1985 року, і з того часу її розміри не змінювалися. Вона вимушена була переобладнати літню кухню в гараж, оскільки споруда руйнувалася, так як була побудована ще в 1969 році. Це підтверджує, що проходу між житловим будинком та літньою кухнею не було з 1990 року, ще за часів проживання колишнього власника. Дійсно, ухвалою Уманського міського суду від 25.08.1998 року було затверджено мирову угоду, але цією мирове угодою ОСОБА_8 та ОСОБА_7 було виділено земельну ділянку площею 522,8 м , але не було розділено її, та зауважила, що на момент винесення ухвали житлова добудова "А1" та літня кухня вже існували, тобто протягом 10 років ці споруди ніяких перешкод йому не чинили. Між співвласниками будинку був історично встановлений порядок користування земельною ділянкою. ОСОБА_7 за свою частку регулярно сплачувала податок. На час розгляду справи земельна ділянка не приватизована сторонами, тому власником земельної ділянки є громада і питання щодо знесення самочинних споруд має піднімати відповідний орган державної влади або орган місцевого самоврядування. Вважає, що інспекцією ДАБК не встановлено істотного порушення норм і правил, що суперечать суспільним інтересам або порушує право інших осіб, яке вимагало б знесення житлової прибудови або переобладнання гаража в літню кухню. Представник санепідемстанції зазначив, що обмежень відстані розміщення гаража, літньої кухні вимогами ДБН та ДСаНПіН не передбачено. За вказаних обставин вважає, що у суду є всі підстави для задоволення позову ОСОБА_7 та визнання права власності на самочинно збудовану споруду та переобладнаний гараж.
Представники відповідача за зустрічним позовом Уманської міської ради Черкаської області та треті особи в судовому засіданні покладалися на думку суду.
Представник третьої особи за зустрічним позовом Інспекції ДАБК в Черкаській області в судове засідання не з'явився, на адресу суду направили відзив, в якому зазначають, що інспекція ДАБК не має права втручатися у відносини між сусідами, тому позовну вимогу про усунення перешкод в користуванні майном просять вирішити на розсуд суду. При цьому доводять до відома суду, що для вирішення цього питання необхідно заключения експертизи про дійсне порушення прав іншого співвласника. В частині позовної вимоги про знесення самочинно збудованого об'єкту, вказували, що відповідно до вимог ст.376 ЦК України, з позовом про знесення до суду може звернутися лише орган місцевого самоврядування. Зважаючи на викладене, просили суд при винесенні рішення врахувати цей відзив та покладалися на розсуд суду і просили справу розгляди без участі представників Інспекції ДАБК у Черкаській області.
Рішенням Уманського міськрайонного суду Черкаської області від 24 лютого 2011 року позовну заяву ОСОБА_8 до ОСОБА_7 про усунення перешкод в користуванні земельною ділянкою - задоволено.
Зобов'язано ОСОБА_7 не перешкоджати ОСОБА_8 в користуванні частиною земельної ділянки, яка знаходиться у спільному користуванні в АДРЕСА_1
Зобов'язано ОСОБА_7 знести самочинно збудовані нею житлову добудову А1, розміром 3,9 х 7,15 м та переобладнати гараж в літню кухню у відповідності до технічного паспорту за адресою АДРЕСА_1 за її власний рахунок.
Стягнуто з ОСОБА_7 на користь ОСОБА_8 витрати на інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи в сумі 37 гривень
Стягнуто з ОСОБА_7 на користь держави судовий збір в сумі 51 гривня.
В задоволенні зустрічного позову ОСОБА_7 до ОСОБА_8, Уманської міської ради, треті особи Інспекція державного архітектурно-будівельного контролю в Черкаській області, ОСОБА_9 про визнання права власності - відмовлено.
Не погоджуючись з даним рішенням ОСОБА_7 подала апеляційну скаргу, в якій, посилаючись на те, що судом першої інстанції винесено незаконне та необґрунтоване рішення, просить його скасувати та ухвалити нове рішення, яким задовольнити її позовні вимоги.
Перевіривши законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги, судова колегія проходить до висновку про відхилення апеляційної скарги виходячи з наступного.
Відповідно до ст.308 ЦПК України, апеляційний суд відхиляє апеляційну скаргу і залишає рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права. Не може бути скасоване правильне по суті і справедливе рішення суду з одних лише формальних міркувань.
Судом першої інстанції встановлено, що згідно свідоцтва про право на спадщину за законом від 13.11.1995 року ОСОБА_8 є власником 29/100 частин житлового будинку АДРЕСА_1, а ОСОБА_7 має на праві власності в цьому ж будинку 7/20 частин на підставі договору купівлі-продажу від 11.03.1986 року. Будівлі розташовані на земельній ділянці, що перебуває у спільному користуванні обох осіб.
В 2001 році відповідачка без належного дозволу, стала зводити на земельній ділянці спільного користування, житлову прибудову до своєї частини будинку, проти будівлі якої позивач, як співвласник заперечував, а в 2008 році переобладнала літню кухню під гараж Е1. Ці споруди перешкоджають в користуванні позивачу не тільки земельною ділянкою, а і його частиною будинку, оскільки прибудова збудована впритул до житлового будинку так як і гараж, який переобладнаний з літньої кухні, перекривши прохід до задньої частини його будинку для проведення ремонтних робіт, прибирання території і іншого.
Суд першої інстанції прийшов до висновку, що право ОСОБА_8, як співкористувача земельної ділянки, порушено та ухвалив рішення про задоволення позовних вимог ОСОБА_8, зобов'язав ОСОБА_7 не перешкоджати ОСОБА_8 в користуванні частиною земельної ділянки, яка знаходиться у спільному користуванні в АДРЕСА_1 зобов'язав ОСОБА_7 знести самочинно збудовану нею житлову добудову А1, розміром 3,9 х 7,15 м та переобладнати гараж в літню кухню у відповідності до технічного паспорту за адресою АДРЕСА_1, за її власний рахунок. З даним висновком погоджується і колегія суддів, оскільки даний висновок ґрунтується на вимогах ст.152 ЗК України про те, що власник земельної ділянки або землекористувач може вимагати усунення будь-яких порушень його прав на землю, навіть якщо ці порушення не пов'язанні з позбавленням права володіння земельною ділянкою і визначає шляхи (способи) захисту прав громадян та юридичних осіб на земельні ділянки.
Судом першої інстанції встановлено, що будівництво ОСОБА_7 проведено на земельній ділянці, яка не була відведена для будівництва, будівництво проведено без належного дозволу та проекту і з порушенням будівельних норм, тобто ОСОБА_7 будівництво проведено з порушенням вимог ст.376 ЦК України.
Судом вірно встановлено те, що самочинно збудована споруда, а саме житлова добудова та переобладнана літня кухня у гараж, суттєво порушує права співвласника домоволодіння та землекористувача ОСОБА_8, оскільки дане будівництво проведено з порушенням будівельних норм та не відповідає санітарно-епідеміологічним нормам. Спір про встановлення порядку землекористування земельною ділянкою по вул. К.Лібкнехта, 39, був предметом розгляду в Уманського міського суду. Ухвалою даного суду від 25.08.1998 року був встановлений порядок користування земельною ділянкою та виділено ОСОБА_8 та ОСОБА_7 земельну ділянку площею 522,8 кв.м., а ОСОБА_11 - 570,7 кв.м. Земельну ділянку площею 61,5 кв.м. залишено в спільному користуванні. На протязі тривалого часу сторони користуються земельною ділянкою, яка їм виділена спільно, а тому твердження ОСОБА_7 проте, що між сторонами визначений порядок користування земельною ділянкою не відповідає дійсності, оскільки земельна ділянка саме сторін перебуває у спільному користуванні.
Суд першої інстанції прийшов до вірного висновку про те, що самочинно збудована ОСОБА_7 споруда, а саме житлова добудова та переобладнана літня кухня у гараж, суттєво порушує права співвласника домоволодіння та землекористувача ОСОБА_8, тому зазначена споруда підлягає знесенню, а гараж переобладнанню в літню кухню, відповідно вимогам до технічної документації на нерухомість, ст.376 ЦК України, а оскільки зазначені споруди не відповідають вимогам державним будівельним нормам та санітарно-епідеміологічним нормам, на них не може бути визнано право власності.
Наведене свідчить, що рішення суду ухвалене з дотриманням норм матеріального і процесуального права, є законним та обґрунтованим.
Доводи апеляційної скарги правильності висновків суду не спростовують і не дають підстав для її задоволення, тому суд апеляційну скаргу відхиляє, а рішення суду першої інстанції залишає без змін.
Керуючись ст.ст.303,304,307,308,313,314,315,317,319 ЦПК України, судова колегія судової палати ,-
у х в а л и л а :
Апеляційну скаргу ОСОБА_7 – відхилити.
Рішення Уманського міськрайонного суду Черкаської області від 24 лютого 2011 року по цивільній справі за позовом ОСОБА_8 до ОСОБА_7 про усунення перешкод в користуванні земельною ділянкою та зустрічним позовом ОСОБА_7 до ОСОБА_8, Уманської міської ради, треті особи Інспекція державного архітектурно – будівельного контролю в Черкаській області, ОСОБА_9 про визнання права власності – залишити без змін.
Ухвала набирає законної сили одразу після проголошення і може бути оскаржена в касаційному порядку до суду касаційної інстанції на протязі двадцяти днів.
Головуючий :
Судді :