АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ЧЕРКАСЬКОЇ ОБЛАСТІ
Справа № 22-а-1742/11Головуючий по 1 інстанції
Категорія 10.3.1 Іваненко І.В.
Доповідач в апеляційній інстанції
Магда Л. Ф.
УХВАЛА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
12 травня 2011 року Колегія суддів судової палати в цивільних справах апеляційного суду Черкаської області в складі:
головуючогоМагди Л.Ф.
суддівТрюхана Г.М., Сіренка Ю.В.
при секретаріБурдуковій О.В.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Черкаси апеляційну скаргу УПФ України в Черкаському районі на постанову Черкаського районного суду Черкаської області від 13 серпня 2009 року по справі за адміністративним позовом ОСОБА_6 до Управління Пенсійного фонду України в Черкаському районі Черкаської області про стягнення недоплаченої щомісячної державної допомоги дітям війни, -
в с т а н о в и л а :
ОСОБА_6 11 червня 2009 р. звернувся до суду з позовом до Управління Пенсійного фонду України в Черкаському районі Черкаської області про стягнення недоплаченої щомісячної державної допомоги дітям війни. В позовній заяві вказував, що він відповідно до ст. 1 Закону України «Про соціальний захист дітей війни» має статус дитини війни.
Згідно ст. 6 цього Закону він має право на щомісячне підвищення до пенсії в розмірі 30 % мінімальної пенсії за віком, але відповідачем вимоги даного закону ігноруються і підвищення до пенсії йому, як дитині війни, протягом 2006 - 2007 років не нараховувалося та не виплачувалося, а протягом 2008 року нараховувалося та виплачувалося в меншому розмірі, ніж це передбачено законодавством.
Тому ОСОБА_6 просив суд задовольнити його вимоги, поновити пропущений строк звернення до суду, визнати дії відповідача неправомірними, зобов’язати відповідача нарахувати та виплатити йому щомісячне підвищення до пенсії за 2006-2008 роки в розмірі 30 % мінімальної пенсії за віком, що становить 4 470,20 грн.
В запереченні на позовні вимоги відповідач просив в задоволенні позову відмовити та застосувати до заявлених вимог річний строк звернення до суду, передбачений ч. 2 ст. 99 КАС України.
Постановою Черкаського районного суду Черкаської області від 13 серпня 2009 року позов задоволено частково. Визнано бездіяльність Управління Пенсійного фонду України в Черкаському районі Черкаської області неправомірною щодо нездійснення нарахування та виплати ОСОБА_6 підвищення до пенсії у розмірі 30 % мінімальної пенсії за віком з 11 червня 2008 р. по 31 грудня 2008 р. відповідно Закону України «Про соціальний захист дітей війни» № 2195-ІУ в редакції до внесення змін Законом України № 107-VI від 28 грудня 2007 р.
Зобов’язано Управління Пенсійного фонду України в Черкаському районі Черкаської області вчинити дії по нарахуванню та виплаті доплати до пенсії ОСОБА_6 з 11 червня 2008 р. по 31 грудня 2008 р. відповідно до ст. 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни» № 2195-ІУ (в редакції до внесення змін Законом України № 107-УІ від 28 грудня 2007 р.), виходячи з розміру прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність, встановленого законом «Про державний бюджет на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України» № 107-VI від 28 грудня 2007 р. на 2008 рік, за виключенням з цієї суми фактично отриманих позивачем у період з 11 червня по 31 грудня 2008 р. коштів надбавки дітям війни, які він отримував відповідно до ст. 13 Закону України «Про статус ветеранів війни та гарантії їх соціального захисту», та виплатити різницю недоплачених сум.
В іншій частині позовних вимог відмовлено.
Не погоджуючись з рішенням суду, УПФ України в Черкаському районі Черкаської області подало апеляційну скаргу, в якій просить про скасування постанови і прийняття по справі нової постанови про відмову в задоволенні позовних вимог, посилаючись на те, що постанова суду винесена з порушенням норм матеріального та процесуального права.
Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши законність і обґрунтованість постанови суду в межах доводів апеляційної скарги та вимог, заявлених в суді першої інстанції, колегія суддів приходить до висновку про те, що апеляційна скарга повинна бути відхилена виходячи з наступного.
Судом першої інстанції встановлено, що ОСОБА_6 отримує пенсію за віком та відноситься до категорії громадян, яким встановлено статус дитини війни.
Відповідно до статті 6 Закону України "Про соціальний захист дітей війни" дітям війни пенсії або щомісячне грошове довічне утримання чи державна соціальна допомога, що виплачується замість пенсії, підвищуються на 30 % мінімальної пенсії за віком.
Законом України "Про Державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України" внесені зміни до Закону України "Про соціальний захист дітей війни" та статтю 6 цього Закону викладено в такій редакції: "Дітям війни (крім тих, на яких поширюється дія Закону України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту") до пенсії або щомісячного довічного грошового утримання чи державної соціальної допомоги, що виплачується замість пенсії, виплачується підвищення у розмірі надбавки, встановленої для учасників війни. Ветеранам війни, які мають право на отримання підвищення до пенсії або щомісячного довічного грошового утримання чи державної соціальної допомоги, що виплачується замість пенсії, відповідно до цього Закону та Закону України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту" дане підвищення провадиться за їх вибором згідно з одним із законів".
Згідно з Рішенням Конституційного Суду України від 22.05.2008 N 10-рп/2008 зміни, внесені підпунктом 2 пункту 41 розділу II Закону України від 28.12.2007 N 107-IV, щодо розмірів підвищення пенсії дітям війни визнано такими, що не відповідають Конституції України (є неконституційними).
Ураховуючи положення Конституції України щодо дії нормативно-правових актів у часі, положення статті 6 Закону України "Про соціальний захист дітей війни" у редакції 2004 року, поновили свою дію у 2008 році - з 22.05.2008, отже, право на здійснення перерахунку підвищення до пенсії у розмірах, визначених Законом України "Про соціальний захист дітей війни", мають діти війни за 2008 рік - з 22.05.2008 до 31.12.2008.
З матеріалів справи вбачається, що ОСОБА_6 звернувся до суду з даним позовом 11 червня 2009 р.
Відповідно до вимог ч. 2 ст. 99 КАС України, за правилами якого суд розглядав справу, для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється річний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод та інтересів.
Ч. 1 ст. 100 КАС України визначено, що пропущення строку звернення до адміністративного суду є підставою для відмови у задоволенні адміністративного позову за умови, якщо на цьому наполягає одна із сторін.
Управління ПФУ у Черкаському районі у запереченні на позовні вимоги наполягало на застосуванні відносно вимог позивача річного строку звернення до суду та наслідків пропущення цього строку, встановлених ст. ст. 99, 100 КАСУ.
Тому суд на законних підставах частково задовольнив вимоги ОСОБА_6 та зобов'язав відповідача нарахувати йому недоплачену щомісячну державну соціальну допомогу в розмірі 30% мінімальної пенсії за віком, починаючи з 11 червня 2008 р. по 31 грудня 2008 р., тобто в межах річного строку з часу звернення до суду з позовом.
Вирішуючи спір і задовольняючи позов частково, суд правомірно виходив з того, що Управління Пенсійного фонду як орган, якому делеговано повноваження щодо призначення і виплати пенсій та доплат до них, повинно було діяти у відповідності з вимогами статті 6 Закону № 2195-1У і здійснити позивачу відповідні нарахування, але у порушення вимог указаної статті таких нарахувань не проводило, чим і допустило противоправну бездіяльність.
Доводи апелянта щодо правомірності своїх дій з посиланням на відсутність бюджетних коштів для повної реалізації програми з доплат дітям війни обгрунтовано не взяті судом до уваги, оскільки питання фінансування цих видатків не виступає предметом даного спору. Проблеми надання бюджетних коштів управлінню пенсійного фонду для виконання покладених на нього обов’язків у справах цієї категорії виходить за межі заявлених вимог і судом не розглядалося.
Таким чином, судова колегія вважає, що доводи апеляційної скарги не спростовують висновків суду і не дають підстав для висновку про неправильне застосування судом першої інстанції норм матеріального чи процесуального права, які призвели або могли призвести до неправильного вирішення справи.
Керуючись ст. ст. 198, 200, 205, 206 КАС України, колегія суддів,
у х в а л и л а :
Апеляційну скаргу УПФ України в Черкаському районі залишити без задоволення, постанову Черкаського районного суду Черкаської області від 13 серпня 2009 року по справі за адміністративним позовом ОСОБА_6 до Управління Пенсійного фонду України в Черкаському районі Черкаської області про стягнення недоплаченої щомісячної державної допомоги дітям війни залишити без змін.
Ухвала набирає чинності з моменту проголошення і може бути оскаржена в касаційному порядку до суду касаційної інстанції протягом двадцяти днів.
Головуючий :
Судді :