АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ЧЕРКАСЬКОЇ ОБЛАСТІ
Справа № 22-а-1963/11Головуючий по 1 інстанції
Категорія 10.3.2 Свитка С.Л.
Доповідач в апеляційній інстанції
Пономаренко В. В.
УХВАЛА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
23 травня 2011 року Колегія суддів судової палати в цивільних справах апеляційного суду Черкаської області в складі:
головуючогоПономаренка В.В.
суддівГончар Н.І., Ювшина В.І.
розглянувши в порядку письмового провадження в місті Черкаси апеляційну скаргу управління пенсійного фонду України в Корсунь – Шевченківському районі Черкаської області на рішення Корсунь – Шевченківського районного суду Черкаської області від 9 липня 2010 року по справі за позовом ОСОБА_5 до Управління Пенсійного Фонду України в Корсунь – Шевченківському районі Черкаської області про проведення перерахунку пенсії, -
в с т а н о в и л а :
В травні 2010 року позивач звернувся до суду з позовом до Управління Пенсійного Фонду України в Корсунь – Шевченківському районі Черкаської області про проведення перерахунку пенсії, в обґрунтування своїх вимог вказував, що він є інвалідом ІІІ групи, внаслідок захворювання пов’язаного з роботами по ліквідації наслідків катастрофи на Чорнобильській АЕС в зоні відчуження та має статус ветерана війни – інваліда війни. А тому вважає, що відповідно до положень ст.ст. 50, 54 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» його пенсія повинна бути не нижче шести мінімальних пенсій за віком та щомісячна додаткова пенсія у розмірі 50% мінімальної пенсії за віком, а відповідно до ст.. 13 Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту» має право на підвищення пенсії на 30% прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність. Але розміри призначених і виплачених йому пенсії не відповідають розмірам передбаченими цими Законами. На підставі наведених обставин позивач просив суд зобов’язати відповідача провести перерахунок пенсії, починаючи з 01.01.2009 року по даний час з урахуванням вимог ст.ст. 50,54 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи», ст. 13 Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту». Стягнути з відповідача не донараховану та не виплачену пенсію за період з 01.01.2009 року по 01.01.2010 року в сумі 28948,30 грн.
Рішенням Корсунь – Шевченківського районного суду Черкаської області від 9 липня 2010 року позов задоволено частково.
Зобов’язано Управління Пенсійного фонду України в Корсунь – Шевченківському районі Черкаської області здійснити перерахунок пенсії ОСОБА_5 в розмірі 6 мінімальних пенсій за віком, та додаткової пенсії в розмірі 50% мінімальної пенсії за віком з розміру, встановленого ч.1 ст. 28 Закону України «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування» та провести виплати у відповідності до ст.ст. 50, 54 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи», як інваліду ІІІ групи за період з 01 січня 2009 року по 26 травня 2010 року з урахуванням проведених виплат за цей період.
Стягнуто з відповідача на користь позивача понесені судові витрати.
В іншій частині позовних вимог відмовлено.
Управління Пенсійного Фонду України в Корсунь – Шевченківському районі Черкаської області не погоджуючись з рішенням подало апеляційну скаргу, в якій, посилаючись на те, що судом першої інстанції неповно та необєктивно з’ясовано обставини справи із порушенням норм матеріального та процесуального права, просить скасувати рішення та закрити провадження у справі.
Відповідно до п. 2 ч. 1 ст. 197 КАС України апеляційний розгляд справи відбувається в порядку письмового провадження.
Перевіривши законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів в апеляційної скарги, заслухавши суддю-доповідача, судова колегія проходить до висновку про відмову в задоволенні апеляційної скарги виходячи з наступного.
Судом встановлено, що позивач є інвалідом третьої групи внаслідок захворювань, пов'язаних з роботами в зоні відчуження ЧАЕС, має статус інваліда війни, громадянина, постраждалого внаслідок Чорнобильської катастрофи, що підтверджується відповідним посвідченням. Позивач є учасником ліквідації наслідків Чорнобильської катастрофи і як інвалід 3 групи, у відповідності до ст. 48 ЗУ "Про статус і соціальний захист громадян, що постраждали від Чорнобильської катастрофи" від 28 лютого 1991 року № 796-ХІІ, користується правами та пільгами, встановленими зазначеним Законом.
Статтею 54 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" визначено підстави та умови призначення державних пенсій особам, віднесеним до категорії І, та у зв'язку із втратою годувальника. Згідно ч. 4 ст. 54 цього ж Закону в усіх випадках розміри пенсій для інвалідів, щодо яких встановлено зв'язок з Чорнобильською катастрофою, не можуть бути нижчими по третій групі шести мінімальних пенсій за віком.
Відповідно до ст. 50 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" особам, віднесеним до 1 категорії, призначається щомісячна додаткова пенсія за шкоду, заподіяну здоров'ю у відповідних розмірах, зокрема, інвалідам ІІІ групи - 50 % мінімальної пенсії за віком. Пунктом 28 розділу ІІ Закону України "Про Державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України" в зазначені вище ст.ст. 50, 54 Закону були внесені зміни, які за рішенням Конституційного Суду України від 22.05.2008 року №10-рп/2008 (справа щодо предмета та змісту закону про Державний бюджет України) визнано такими, що не відповідають Конституції України (є неконституційними).
Згідно з положеннями частини четвертої статті 9 Кодексу адміністративного судочинства України у разі невідповідності нормативно-правового акта Конституції України, закону України, міжнародному договору, згода на обов'язковість якого надана Верховною Радою України, або іншому правовому акту суд застосовує правовий акт, який має вищу юридичну силу.
Отже, за конституційними нормами, виходячи з пріоритетності законів над підзаконними актами, при визначенні розміру пенсій позивачеві застосуванню підлягають стаття 50 та частина четверта статті 54 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи".
Безпідставними є посилання апелянта на те, що порядок обчислення додаткової пенсії особам, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи визначається Кабінетом Міністрів України, оскільки надання законодавцем такого права Кабінету Міністрів України не означає, що останній, встановлюючи такий порядок, може допустити звуження змісту та обсягу прав позивача, встановлених цим же Законом. Тобто, Кабінет Міністрів України повинен був встановити зазначений порядок, не порушуючи положень цього Закону, в тому числі й інших законів, якими встановлено розміри мінімальної пенсії за віком.
Зі змісту ст.ст. 50, 54 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" випливає, що під час визначення розміру пенсій за основу їх нарахування береться мінімальна пенсія за віком. За чинним законодавством розмір мінімальної пенсії за віком визначається лише за правилами, передбаченими частиною першою статті 28 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування", іншого нормативно-правового акта, який би визначав цей розмір або встановлював інший розмір, немає. Враховуючи зазначене, судом не приймаються до уваги посилання апелянта на те, що положення частини третьої статті 28 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування", з якої випливає, що мінімальний розмір пенсії за віком, встановлений абзацом першим частини першої цієї статті, застосовується виключно для визначення розмірів пенсій, призначених згідно з цим Законом, оскільки наявність такої норми за відсутності іншого мінімального розміру пенсії за віком не є підставою для відмови в реалізації позивачем конституційної гарантії та права на отримання щомісячної додаткової пенсії за шкоду, заподіяну здоров'ю, та пенсії як інваліду ІІІ групи, захворювання якого пов'язано з Чорнобильською катастрофою, виходячи з розміру мінімальної пенсії за віком, як це встановлено ст. 50 та 54 Закону України "Про статус та соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи".
Таким чином, колегія суддів також вважає, що суд повно і всебічно дослідив і оцінив обставини по справі, надані сторонами докази, правильно визначив юридичну природу спірних правовідносин і закон, який їх регулює, постановив правильне по суті і справедливе рішення.
Доводи апелянта не є суттєвими, були предметом дослідження суду і не дають підстав для задоволення апеляційної скарги.
Згідно ст. 200 КАС України апеляційний суд залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін , якщо визнає , що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи і ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального та процесуального права.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст.197, 198, 200 КАС України, колегія суддів,-
у х в а л и л а :
Апеляційну скаргу управління пенсійного фонду України в Корсунь – Шевченківському районі Черкаської області - залишити без задоволення, а Корсунь – Шевченківського районного суду Черкаської області від 9 липня 2010 року по справі за позовом ОСОБА_5 до Управління Пенсійного Фонду України в Корсунь – Шевченківському районі Черкаської області про проведення перерахунку пенсії - без змін.
Рішення суду апеляційної інстанції набирає чинності через п'ять днів після направлення її копії особам, які беруть участь у справі, та може бути оскаржена протягом двадцяти днів шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України.
Головуючий :
Судді :