АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ЧЕРКАСЬКОЇ ОБЛАСТІ
Справа № 22-а-1392/11Головуючий по 1 інстанції
Категорія 10.3.2 Бурлака О.В.
Доповідач в апеляційній інстанції
Захарова А. Ф.
УХВАЛА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
18 квітня 2011 року Колегія суддів судової палати в цивільних справах апеляційного суду Черкаської області в складі:
головуючогоЗахарової А.Ф.
суддів, Качана О.В., Скіця М.І.
розглянувши в порядку письмового провадження в місті Черкаси апеляційну скаргу Управління праці та соціального захисту населення Канівської міської ради на рішення Канівського міськрайонного суду Черкаської області від 26 серпня 2010 року по справі за позовом ОСОБА_5 до Управління праці та соціального захисту населення Канівської міської ради, міського відділу освіти м. Канів про стягнення заборгованості, -
в с т а н о в и л а :
В липні 2010 року ОСОБА_5 звернулася до суду з позовом до Управління праці та соціального захисту населення Канівської міської ради, міського відділу освіти м. Канів про стягнення заборгованості.
В обґрунтування своїх позовних вимог вказувала, що вона постійно проживає в зоні посиленого радіоекологічного контролю, є постраждалою внаслідок аварії на ЧАЕС 4 категорії.
Згідно із ст. 51 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» особам, віднесеним до категорії 4, додаткова пенсія за шкоду, заподіяну здоров’ю, призначається у розмірі 15 відсотків від мінімальної пенсії за віком.
У відповідності із ст. 39 Закону України « Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи »- передбачено, що громадянам, які працюють на території радіоактивного забруднення, а також непрацюючим пенсіонерам, які проживають на території радіоактивного забруднення у зоні посиленого радіоекологічного контролю, пенсії, зарплати підвищуються на одну мінімальну заробітну плату, при цьому розмір мінімальної заробітної плати визначається на момент виплати.
Згідно Законів України «Про державний бюджет України» встановлюється різний розмір мінімальної заробітної плати.
В порушення цього відповідачі проводили нарахування надбавки до її заробітної плати не в розмірі мінімальної заробітної плати на момент виплати, а щомісячно в залежності від відпрацьованих у місяці днів, у розмірах, які не відповідали вимогам ст. 39 Закону України « Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи », а тому сума недоплати за період з червня 2007 року по червень 2010 року становить 21656,40 грн.
Згідно рішення Конституційного Суду України № 6-р п. від 09.07.2007 року визнано такими, що не відповідають Конституції України (є неконституційними) такі положення Закону України «Про державний бюджет України на 2007 рік» пункту 30 ст.71, яким зупинено на 2007 рік дію в частині виплати компенсацій і допомоги у розмірах відповідно до мінімальної заробітної плати – абзаців другого, третього, четвертого, частини другої статті 39 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи». -І це рішення є преюдиціальним для судів загальної юрисдикції.
Виходячи із загальних засад пріоритетності законів над підзаконними нормативними актами при вирішенні спору застосуванню підлягає саме ст. 39 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» № 796 -ХІІ, а не Постанови Кабінету Міністрів України № 836.
На підставі наведеного та керуючись ст.ст. 1,11,13,39,70,71 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи», позивачка просить суд визнати дії Канівського міського відділу освіти та Управління праці і соціального захисту населення Канівської міської ради в м. Каневі неправомірними, стягнути доплату згідно ст.ст. 39, 51 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» за період з 01.06.2007 року по 01.06.2010 року в сумі 21656,40 грн.
Заявою від 04.08.2010 року позивачка уточнила та зменшила свої позовні вимоги і просить стягнути доплату з Канівського міського відділу освіти та Управління праці і соціального захисту населення Канівської міської ради згідно ст.ст. 39, 51 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» за період з 01.06.2007 року по 01.06.2010 року в сумі 18659,63 грн.
Рішенням Канівського міськрайонного суду Черкаської області від 26 серпня 2010 року позов задоволено частково.
Визнано неправомірними дії Управління праці та соціального захисту населення Канівської міської ради стосовно недоплати ОСОБА_5 доплати до заробітної плати відповідно до ст. 39 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи».
Зобов'язано Управління праці та соціального захисту населення Канівської міської ради здійснити перерахунок ОСОБА_5 доплати до заробітної плати в розмірі мінімальної заробітної плати відповідно до ст.39 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» за період: з 09.07.2007 року по 31.12.2007 рік та з 22.05.2008 року по 31.12.2008 рік з 01.01.2009 року по 31.06.2010 рік та виплатити кошти у відповідності до здійсненого перерахунку, за виключенням отриманих раніше сум.
В апеляційній скарзі Управління праці та соціального захисту населення Канівської міської ради просить скасувати рішення Канівського міськрайонного суду Черкаської області від 26 серпня 2010 року як незаконне, ухвалити нове рішення по справі.
Відповідно до вимог Закону України від 02 грудня 2010 року «Про внесення змін до розділу ХІІ «Прикінцеві положення» Закону України «Про судоустрій і статус суддів» щодо передачі справ, пов’язаних із соціальними виплатами» справа підлягає розгляду у апеляційному провадженні відповідно до положень КАС України.
У зв’язку із відсутністю клопотань від усіх осіб, які беруть участь у справі про розгляд справи за їх участю, колегія суддів приходить до висновку про можливість розгляду справи в порядку письмового провадження відповідно до п. 1 ч.1 ст. 197 КАС України.
Заслухавши доповідача, дослідивши матеріали справи та перевіривши наведені у скарзі доводи, колегія суддів приходить до висновку про відхилення апеляційної скарги по наступних підставах.
Справа вирішена судом на підставі норм цивільного та цивільно-процесуального законодавства у відповідності із Законом України від 18 лютого 2010 року № 1691-VI «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо підвідомчості справ, пов’язаних із соціальними виплатами».
З матеріалів справи, вбачається що ОСОБА_5 має статус особи, яка постійно проживає або постійно працює на території зони посиленого радіоекологічного контролю, віднесена до 4 категорії як особа, яка потерпіла внаслідок Чорнобильської катастрофи (посвідчення на ар. справи 4), згідно трудової книжки серії БТ – І № НОМЕР_1 (ар. справи 9-13) встановлено, що вона працює у Канівському міському відділі освіти на посаді методиста з 15.05.2002 року по даний час.
З 09 липня 2007 року та 22 травня 2008 року в зв’язку з ухваленням рішень Конституційним Судом України була відновлена дія норм статті 39 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи», за якими пенсії, зарплати громадянам які проживають на територіях радіоактивного забруднення, зокрема, у зоні посиленого радіоекологічного контролю (до яких відноситься позивачка), повинні бути підвищені на одну мінімальну заробітну плату та виплачуватися в такому розмірі щомісячно.
Згідно з частиною 6 резолютивної частини Рішення Конституційного Суду України від 22 травня 2008 року № 10-рп/2008 «Рішення Конституційного Суду України у цій справі має преюдиціальне значення для судів загальної юрисдикції при розгляді ними позовів у зв'язку з правовідносинами, які виникли внаслідок дії положень Закону України "Про Державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України", визнаних неконституційними».
Згідно ЗУ «Про Державний Бюджет України »
-№ 489- V, розмір мінімальної заробітної плати становив: з 01.01.2007 року-31.03.2007року - 400 грн., з 01.04.2007 року - 420 грн., з 01.07.2007 року - 440 грн., з 01.10.2007 року - 460 грн.
-№ 107-VI з 01.01.2008 року -515 грн., з 01.04.2008 року - 525 грн., з 01.10.2008 року -545 грн., з 01.12.2008 року – 605 грн.
- №835-17 з 01.01.2009 року становить -605 грн., з 01.04.2009 року -625 грн., з 01.07.2009 року -630 грн., з 01.10.2009 року – 650 грн., з 01.11.2009 року-744 грн.
-№1646- VІ, №2154- VІ з 01.01.2010 року-869 грн., з 01.04.2010 року по 30.06.2010 року - 884 грн., з 01.07.2010року -888грн.
Таким чином, дії відповідача щодо виплати доплати до заробітної плати в розмірі мінімальної заробітної плати позивачці, у розмірах, менших, ніж визначені у ст. 39 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» є протиправними і порушують права позивачки.
Виходячи з наведеного, судова колегія вважає, що суд цілком обґрунтовано визначився, що для захисту порушених прав позивачки основний розмір її доплати до заробітної плати повинен бути перерахований відповідно до ст. 39 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» в розмірі одної мінімальної заробітної плати за період з 09.07.2007 року по ЗІ.12.2007 року та з 22.05.2008 року по 31.12.2008 рік з 01.01.2009 року по 31.06.2010 рік, з урахуванням раніше виплачених сум.
Правильно вказав суд і на те, що не підлягають до задоволення позовні вимоги в частині стягнення з відповідача конкретної суми боргу, оскільки в матеріалах справи відсутні будь-які докази про розмір пенсії та доплати до пенсії, яку позивач отримував в зазначеному вище періоді та про виплачені їй в цьому періоді доплати до пенсії (офіційні довідки, відомості).
Колегія суддів погоджується з такими висновками та вважає, що судове рішення є законним і не підлягає скасуванню чи зміні. Суд всебічно перевірив обставини справи та вирішив спір у відповідності з нормами матеріального права, що підлягали застосуванню до даних правовідносин у час розгляду справи та на підставі закону, що їх регулює. У рішенні повно відображені обставини, що мають значення для даної справи. Висновки суду про встановлені обставини і правові наслідки є вичерпними, відповідають дійсності і підтверджуються достовірними доказами, дослідженими в судовому засіданні.
Колегія суддів відхиляє доводи апелянта про незаконність рішення суду з мотивів відсутності коштів для таких виплат та чіткого нормативного врегулювання порядку їх здійснення, оскільки таке не звільняє його від обов’язку виконання закону.
Відповідно до ст.200 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення суду без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
Керуючись ст.ст.195;196;197;198;200;205 КАС України, колегія суддів, -
у х в а л и л а :
Апеляційну скаргу Управління праці та соціального захисту населення Канівської міської ради відхилити.
Рішення Канівського міськрайонного суду Черкаської області від 26 серпня 2010 року по справі за позовом ОСОБА_5 до Управління праці та соціального захисту населення Канівської міської ради, міського відділу освіти м. Канів про стягнення заборгованості ,- залишити без змін.
Ухвала колегії суддів набирає законної сили через п’ять днів після направлення її копій особам, які беруть участь у справі, і може бути оскаржена в касаційному порядку протягом двадцяти днів після набрання законної сили.
Головуючий :
Судді :