АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ЧЕРКАСЬКОЇ ОБЛАСТІ
Справа № 22-а-1129/11Головуючий по 1 інстанції
Категорія 10.3.1 Бурлака В.І.
Доповідач в апеляційній інстанції
Трюхан Г. М.
УХВАЛА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
31 березня 2011 року Колегія суддів судової палати в цивільних справах апеляційного суду Черкаської області в складі:
головуючогоТрюхана Г.М.
суддівСіренка Ю.В., Магди Л.Ф.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Черкаси у письмовому провадженні апеляційну скаргу Управління Пенсійного фонду України в м. Умань Черкаської області на рішення Уманського міськрайонного суду від 17 серпня 2010 року по справі за позовом ОСОБА_5 до Управління Пенсійного фонду України в м. Умань про стягнення недоплаченої щомісячної державної соціальної допомоги дітям війни, -
в с т а н о в и л а :
Звертаючись 14 липня 2010 року з вказаним позовом, ОСОБА_5 посилалася на те, що відповідно до ст. 1 Закону "Про соціальний захист дітей війни" вона є дитиною війни (народилася у 1934 році) і має право на щомісячну державну соціальну допомогу в розмірі 30% мінімальної пенсії за віком. Оскільки таке підвищення їй не виплачувалося, просила стягнути з відповідача на її користь недоплачену пенсію за 2007 - 2009 роки та в подальшому.
Рішенням Уманського міськрайонного суду Черкаської області від 17 серпня 2010 року позов задоволено частково.
Визнано протиправними дії УПФ України в м. Умань Черкаської області щодо невиплати ОСОБА_5 мінімальної пенсії за віком.
Зобов’язано управління Пенсійного фонду в м. Умань здійснити нарахування та виплатити ОСОБА_5 недоплачену щомісячну державну соціальну допомогу в розмірі 30% мінімальної пенсії за віком за період з 13 липня 2007 року по 31 грудня 2007 року, з 22 травня 2008 року по 13.07.2010 року з урахуванням проведених за цей період виплат.
В апеляційній скарзі управління Пенсійного фонду України в м. Каневі Черкаської області просить рішення суду скасувати як незаконне, ухвалити нове рішення про відмову в задоволенні позовних вимог ОСОБА_5 В решті позовних вимог відмовлено.
Відповідно до вимог Закону України від 2 грудня 2010 року «Про внесення змін до розділу ХХІІ «Прикінцеві положення» Закону України «Про судоустрій і статус суддів» щодо передачі справ, пов’язаних із соціальними виплатами» справа підлягає розгляду у апеляційному провадженні відповідно до положень КАС України.
У зв'язку із відсутністю клопотань від усіх осіб, які беруть участь у справі про розгляд справи за їх участю, колегія суддів приходить до висновку про можливість розгляду справи в порядку письмового провадження відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 197 КАС України.
Заслухавши доповідача, дослідивши матеріали справи та перевіривши наведені у скарзі доводи, колегія суддів проходить до висновку про відхилення апеляційної скарги по наступних підставах.
Судом першої інстанції встановлено, що позивач отримує пенсію за віком та відноситься до категорії громадян, яким встановлено статус дитини війни.
Відповідно до статті 6 Закону України "Про соціальний захист дітей війни" (у редакції від 18.11.2004р., чинній в 2009р.) дітям війни пенсії або щомісячне грошове довічне утримання чи державна соціальна допомога, що виплачується замість пенсії, підвищуються на 30% мінімальної пенсії за віком.
Згідно Законів України "Про Державний бюджет України на 2007 рік" та «Про державний бюджет України на 2008 рік» КМ України надано право у 2007 та 2008р. встановлювати розмір соціальних виплат, які відповідно до законодавства визначаються залежно від розміру мінімальної заробітної плати, в абсолютних сумах у межах асигнувань, передбачених за відповідними бюджетними програмами.
Названа норма передбачає встановлення в абсолютних сумах розмірів лише тих виплат, вихідним критерієм розрахунку яких є розмір мінімальної заробітної плати.
Відповідно її дія не поширюється на спірні правовідносини, оскільки розмір зазначених соціальних виплат згідно із Законом України "Про соціальний захист дітей війни" залежить від розміру мінімальної пенсії за віком.
Отже, нарахування та виплата у 2007 - 2009р. дітям війни підвищення до пенсії повинні здійснюватися відповідно до норм Закону України "Про соціальний захист дітей війни".
Вирішуючи спір і задовольняючи позов частково, суд правомірно виходив з того, що управління пенсійного фонду як орган, якому делеговано повноваження щодо призначення і виплати пенсій та доплат до них, повинно було діяти у відповідності з вимогами статті 6 Закону №2195-1У і здійснити позивачу відповідні нарахування, але у порушення вимог указаної статті таких нарахувань не проводило, чим і допустило противоправну бездіяльність.
Суд першої інстанції правомірно не застосував ст.6 Закону №2195-1У в редакції Закону від 28 грудня 2007р. №107-У1 про виплату до пенсії підвищення у розмірі надбавки, встановленої для учасників війни. Згідно із рішенням Конституційного Суду України від 22 травня 2008р. №10-рп/2008 справа щодо предмета та змісту закону про Державний бюджет України) зміни щодо розміру пенсії дітям війни визнано такими, що не відповідають Конституції України (є неконституційними). Також рішенням Конституційного Суду України від 09 липня 2007 року визнано неконституційним положення Закону України «Про державний бюджет України на 2007 рік» в частині критерію нарахування щомісячної соціальної допомоги дітям війни. Ураховуючи положення Конституції України щодо дії нормативно-правових актів у часі, положення статті 6 Закону України "Про соціальний захист дітей війни", у редакції цього Закону від 18 листопада 2004р. №2195-1У, поновили свою дію з 09 липня 2007 року по 31 грудня 2007 року та з 22 травня 2008р.
Не можна взяти до уваги посилання в апеляційній скарзі на інші нормативно-правові акти. Відповідно до ч.2 ст.3 Закону №2195-1У державні соціальні гарантії дітям війни, встановлені цим Законом, не можуть бути обмежені або скасовані іншими нормативно-правовими актами.
Доводи відповідача щодо правомірності своїх дій з посиланням на відсутність бюджетних коштів для повної реалізації програми з доплат дітям війни обгрунтовано не взяті судом до уваги, оскільки питання фінансування цих видатків не виступає предметом даного спору.
Проблеми надання бюджетних коштів управлінню пенсійного фонду для виконання покладених на нього обов'язків у справах цієї категорії виходить за межі заявлених вимог і судом не розглядалося.
Безпідставними є також посилання відповідача на можливість нецільового використання коштів Пенсійного фонду України оскільки, суд не ухвалював рішення про проведення виплат з власних джерел фінансування останнього.
Таким чином, судова колегія вважає, що доводи апеляційної скарги суттєвими не являються і не дають підстав для висновку про неправильне застосування судом першої інстанції норм матеріального чи процесуального права, які призвели або могли призвести до неправильного вирішення справи.
Справа розглянута в порядку цивільного судочинства. При зверненні до суду в порядку цивільного судочинства позивач мав право ставити питання про захист свого порушеного права на протязі загального трирічного строку позовної давності і цей строк апелянтом не оскаржується. Тому при перегляді справи в порядку адміністративного судочинства колегія суддів не може звузити права позивача на захист його порушених прав. Розмір стягнутої щомісячної допомоги апелянтом не оспорюється.
При вказаних обставинах колегія суддів не находить підстав для скасування рішення суду першої інстанції.
Згідно ст. 200 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а постанову суду без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
Керуючись ст.ст. 195, 198, 200, 206 КАС України, колегія суддів, -
у х в а л и л а :
Апеляційну скаргу управління Пенсійного фонду України в м. Умань Черкаської області відхилити, а рішення Уманського міськрайонного суду Черкаської області від 17 серпня 2010 року - залишити без змін.
Ухвала суду апеляційної інстанції набирає чинності через п'ять днів після направлення її копії особам, які беруть участь у справі, та може бути оскаржена протягом двадцяти днів шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України.
Головуючий :
Судді :