АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ЧЕРКАСЬКОЇ ОБЛАСТІ
Справа № 22-ц-591/11Головуючий по 1 інстанції
Категорія : 67 Зінченко М.І.
Доповідач в апеляційній інстанції
Ювшин В. І.
РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
16 травня 2011 року Колегія суддів судової палати в цивільних справах апеляційного суду Черкаської області в складі:
головуючогоЮвшина В.І.
суддівДемченко В.А., Корнієнко Н.В.
при секретаріМойсіченко А.В
позивача ОСОБА_6
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Черкаси апеляційну скаргу Черкаського обласного військового комісаріату на рішення Катеринопільського районного суду Черкаської області від 22 листопада 2010 року по справі за заявою ОСОБА_6 про встановлення факту, що має юридичне значення, -
в с т а н о в и л а :
ОСОБА_6 звернувся до суду з заявою до зацікавленої особи – Черкаського обласного військового комісаріату про встановлення факту, що має юридичне значення, посилаючись на те, що він 30 серпня 1967 року був призваний на строкову військову службу, яку проходив в військовій частині 17397 (вона ж і п/п 11620) на посаді старшого водія на території колишньої Чехословаччини. В період з 20 серпня 1968 року по 31 грудня 1968 року він приймав участь у бойових діях. Документів, що прямо підтверджують його участь у забезпеченні бойової діяльності військ у архівах не збереглось. Протоколом №2 від 02.03.2010 року комісія Черкаського обласного військового комісаріату з питань розгляду матеріалів про визначення учасників бойових дій відмовила ОСОБА_6 у наданні йому статусу учасника бойових дій за відсутністю належних доказів. Документально підтвердити свою участь в бойових діях ОСОБА_6 не може, але його участь в бойових діях можуть підтвердити свідки. Встановлення факту участі в бойових діях на території бувшої Чехословаччини з 20 серпня 1968 року по 31 грудня 1968 року має для заявника юридичне значення, так як він буде мати змогу використовувати пільги, які надані чинним законодавством учасникам бойових дій. Просив суд встановити факт його участі у бойових діях у період з 20 серпня 1968 року по 31 грудня 1968 року в військовій частині 17397 на території колишньої Чехословаччини.
Рішенням Катеринопільського районного суду Черкаської області від 22 листопада 2010 року заява ОСОБА_6 задоволена. Встановлено факт участі ОСОБА_6 у складі військової частини п/п 11620 у забезпеченні бойової діяльності військ армії в Чехословаччині в серпні 1968 року.
В апеляційній скарзі Черкаський обласний військовий комісаріат просить рішення Катеринопільського районного суду від 22 листопада 2010 року скасувати та ухвалити нове рішення, яким відмовити ОСОБА_6 в задоволенні його вимоги, вважаючи що рішення суду першої інстанції постановлене з порушенням норм матеріального та процесуального права по неповно з’ясовано обставини справи.
Заслухавши сторони, дослідивши матеріали справи та перевіривши законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги, колегія суддів приходить до висновку, що апеляційна скарга підлягає до часткового задоволення з наступних підстав.
Відповідно до роз'яснень Пленуму Верховного Суду України, що викладені в п. 2 Постанови від 18.12.2009 року №14 "Про судове рішення у цивільній справі", рішення є законним тоді, коли суд, виконавши всі вимоги цивільного судочинства відповідно до статті 2 ЦПК України, вирішив справу згідно з нормами матеріального права, що підлягають застосуванню до даних правовідносин відповідно до статті 8 ЦПК, а також правильно витлумачив ці норми.
Обґрунтованим визнається рішення, ухвалене на основі повно і всебічно з'ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених доказами, які були досліджені в судовому засіданні і які відповідають вимогам закону про їх належність і допустимість, або обставин, що не підлягають доказуванню, а також якщо рішення містить вичерпні висновки суду, що відповідають встановленим на підставі достовірних доказів обставинам, які мають значення для вирішення справи.
Рішення суду першої інстанції не відповідає зазначеним вимогам, оскільки не ґрунтується на повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в сукупності.
Задовільняючи вимоги ОСОБА_6 та встановлюючи факт участі ОСОБА_6 у складі військової частини п/п 11620 у забезпеченні бойової діяльності військ армії в Чехословаччині в серпні 1968 року, суд першої інстанції виходив з того, що факт участі заявника в забезпеченні бойової діяльності військ у Чехословаччині в серпні 1968 року доведено показами свідків ОСОБА_7 та ОСОБА_8
Проте з такими висновками суду першої інстанції погодитись не можна.
ОСОБА_6 звернувся до суду з заявою про встановлення факту участі заявника в забезпеченні бойової діяльності військ у Чехословаччині в серпні 1968 року, посилаючись на те, що документально довести даний факт він не може в зв’язку відсутністю необхідних документів в архівах.
Дані правовідносини регулюються Законом України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту» та наказом Міністра оборони України від 08 квітня 2009 року №158, яким затверджено Положення про комісії з питань розгляду матеріалів про визначення учасників бойових дій у Збройних силах України та Інструкції про порядок видачі посвідчень учасника бойових дій, нагрудних знаків «Ветеран війни – учасник бойових дій» та листів талонів на право одержання квитків з 50-відсотковою знижкою їх вартості у Збройних силах України.
Відповідно до п. 6 Положення на комісії військового комісаріату Автономної Республіки Крим, обласних та Київського міського військових комісаріатів покладається вирішення питань про визначення учасників бойових дій відповідно до статті 6 Закону України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту" з числа осіб, звільнених з військової служби, які перебувають на обліку у військових комісаріатах.
Заявником не надано комісії документів та інших даних, які визначені в п. 8 Положення та на підставі яких можливо визначити учасника бойових дій. П. 9 Положення в такому випадку дозволено за відсутності через незалежні від заявника причини необхідних документів, які підтверджують його право на отримання статусу учасника бойових дій, брати до уваги показання свідків (не менше двох), які в період, що потребує підтвердження, проходили військову службу чи працювали разом із заявником та яких визнано учасниками бойових дій. Таких свідків ОСОБА_6 не надав комісії.
П. 10 положенням також передбачено, що у разі звернення громадян до суду стосовно встановлення факту участі в бойових діях чи інших подіях, які дають право на визначення їх учасниками бойових дій, і прийняття судом відповідного позитивного рішення таке рішення суду визнається як документ, що підтверджує право громадянина на визнання його учасником бойових дій. Копія рішення суду підлягає збереженню разом з іншими документами.
Із матеріалів справи та протоколу судового засідання не встановлено, чи являються свідки ОСОБА_7 та ОСОБА_8 учасниками бойових дій, в яких військових частинах воно проходили військову службу та в який період, чи проходили вони військову службу в одній військовій частині з заявником.
При таких обставинах колегія суддів приходить до висновку, що ОСОБА_6 не довів, що він у складі військової частини п/п 11620 брав участь у забезпеченні бойової діяльності військ армії в Чехословаччині в серпні 1968 року. В порушення ст. 180 ЦПК України головуючий не попереджав під розписку свідків про кримінальну відповідальність за завідомо неправдиве показання і відмову від давання показань та не привів свідків до присяги. В матеріалах справи відсутні підписані свідками тексти присяги та розписки, які повинні бути приєднаними до справи. Внаслідок порушення судом першої інстанції дослідження показів свідків такі покази є недопустимими відповідно до ст. 59 ЦПК України.
Так як судом першої інстанції неповно та з порушенням норм процесуального права було з’ясовано обставини, що мають значення для справи, що призвело до неправильного застосування норми матеріального права, що призвело до неправильного вирішення спору по суті. За таких обставин апеляційна скарга підлягає до часткового задоволення, а рішення суду першої інстанції підлягає до скасування з ухваленням нового рішення, яким в задоволенні вимог ОСОБА_6 необхідно відмовити.
Заперечення ОСОБА_6 про те, що зацікавлена особа подала апеляційну скаргу з порушенням строку на апеляційне оскарження є безпідставними, так як відповідно до ч.1 ст. 294 ЦПК України особа, які брали участь у справі, але не були присутні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом десяти днів з дня отримання копії цього рішення. Представник Черкаського обласного військового комісаріату не був присутній в суді першої інстанції під час проголошення судового рішення, а копію рішення апелянт отримав лише 22.12.2010 року, апеляційну скаргу подав 30.12.2010 року, чим не порушив строк на апеляційне оскарження.
Керуючись ст. ст. 301, 303, 307, п. 1 та 4 ст. 309, ст. 316 ЦПК України, колегія суддів, -
в и р і ш и л а :
Апеляційну скаргу Черкаського обласного військового комісаріату на рішення Катеринопільського районного суду Черкаської області від 22 листопада 2010 року задоволити частково.
Рішення Катеринопільського районного суду Черкаської області від 22 листопада 2010 року скасувати.
Відмовити ОСОБА_6 у встановленні факту участі в забезпеченні бойової діяльності військ у Чехословаччині в серпні 1968 року.
Рішення суду апеляційної інстанції набирає законної сили негайно після його проголошення, але може бути оскаржено до суду касаційної інстанції на протязі двадцяти днів, починаючи з дня його проголошення.
Головуючий :
Судді :