АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ЧЕРКАСЬКОЇ ОБЛАСТІ
Справа № 22-ц-1151/11Головуючий по 1 інстанції
Категорія : 30,34 Степаненко О.М.
Доповідач в апеляційній інстанції
Пономаренко В. В.
РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
06 травня 2011 року Колегія суддів судової палати в цивільних справах апеляційного суду Черкаської області в складі:
головуючогоПономаренка В.В.
суддівГончар Н.І., Ювшина В.І.
при секретаріКривденко О.О.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Черкаси апеляційну скаргу дочірнього підприємства «Черкаський облавтодор» відкритого акціонерного товариства «Державна акціонерна компанія «Автомобільні дороги України» на рішення Придніпровського районного суду м. Черкаси від 28 лютого 2011 року по справі за позовом ОСОБА_6, ОСОБА_7 до Служби автомобільних доріг у Черкаській області, Дочірнього підприємства «Черкаський облавтодор» Відкритого акціонерного товариства «Державна акціонерна компанія «Автомобільні дороги України», треті особи ПАБ «УкрСиббанк», СК «Універсальна», ПАТ СК «Країна», про відшкодування матеріального збитку, заподіяного дорожньо-транспортною пригодою і компенсацією моральної шкоди, -
в с т а н о в и л а :
Позивачі ОСОБА_6 та ОСОБА_7 звернулися в суд з позовом до ДП «Черкаський облавтодор» відкритого акціонерного товариства «Державна акціонерна компанія «Автомобільні дороги України» про відшкодування матеріального збитку, заподіяного дорожньо-транспортною пригодою і компенсацією моральної шкоди. В подальшому під час розгляду справи в якості співвідповідача було залучено Службу автомобільних доріг у Черкаській області, а в якості третіх осіб ПАБ «УкрСиббанк», СК «Універсальна», ПАТ СК «Країна». Свої вимоги мотивували тим, що 09.12.2009 року о 06 год. 35 хв. на 174 км. автодороги Київ - Знам'янка сталась дорожньо-транспортна пригода, в результаті якої було пошкоджено автомобіль марки Хюндай Соната д.н.з. НОМЕР_1, що належить ОСОБА_6 на підставі свідоцтва про реєстрацію серії НОМЕР_2 виданого Новгородківським РЕП ДАІ Кіровоградської області. Автомобілем керував ОСОБА_7, право керування якого передбачене вищевказаним свідоцтвом про реєстрацію. 28.01.2010 року Ленінським районним судом м. Кіровограда за результатами розгляду матеріалів про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_7 (справа № 3-358/10), винесено постанову про закриття провадження в справі у зв'язку з відсутністю складу адміністративного правопорушення. Суд, розглянувши матеріали справи, прийшов до висновку, що ДТП спричинено внаслідок ожеледиці (незадовільного стану дорожнього покриття) і ОСОБА_7 не передбачав і не міг передбачити цей факт, що виключає наявність вини в діях останнього.
Таким чином позивачі вважають, що винними у виникненні ДТП 09.12.2009 року, внаслідок якої їм було завдано матеріальних збитків та моральної шкоди, є ДП «Черкаський облавтодор», яке не забезпечило безпечних умов руху на ділянці автомобільної дороги Київ – Знам’янка, де сталася ця пригода.
На підставі наведених обставин позивачі просили суд стягнути з ДП «Черкаський облавтодор» відкритого акціонерного товариства «Державна акціонерна компанія «Автомобільні дороги України» на користь ОСОБА_6 129397 грн. 18 коп. відшкодування матеріальної шкоди та понесені судові витрати. Стягнути з ДП «Черкаський облавтодор» відкритого акціонерного товариства «Державна акціонерна компанія «Автомобільні дороги України» на користь ОСОБА_7 25000 грн. відшкодування моральної шкоди.
В судовому засіданні позивач ОСОБА_6, її представник адвокат ОСОБА_1 та представник ОСОБА_7 за довіреністю - ОСОБА_8 позов підтримали, просили його задовольнити. Заявили, що в позовній заяві викладені всі обставини по справі, а в матеріалах судової справи знаходяться всі необхідні письмові докази.
Крім того, адвокат ОСОБА_1 в обгрунтування вимог щодо стягнення моральної шкоди на користь ОСОБА_7 в судовому засіданні додатково пояснив, що під час самої події останній пережив фізичний біль, страх, переляк, в тому числі переживання за своє життя. Внаслідок отриманих при ДТП ушкоджень, він переживав за своє здоров'я, деякий час був відірваний від роботи, від сім'ї, від домашнього господарства. Відновлення стану здоров'я ОСОБА_2 після отримання ушкоджень потребувало значних зусиль, в тому числі матеріальних витрат.
Представники відповідачів Дочірнього підприємства «Черкаській облавтодор» Відкритого акціонерного товариства «Державна акціонерна компанія «Автомобільні дороги України» за довіреністю ОСОБА_3 та ОСОБА_4 позов не визнали, заперечували проти його задоволення.
Представник ОСОБА_4 пояснив, що згідно ст.10 Закону України «Про автомобільні дороги», державне управління автомобільними дорогами загальне користування здійснює Державна служба автомобільних доріг України, що має свої органи управління на місцях. Відповідно до п.б ст.11 зазначеного Закону, основними обов'язками органу державно управління автомобільними дорогами загального користування є, зокрема, організація будівництва, реконструкції, ремонту та утримання автомобільних доріг за встановленими для них будівельними нормами, державними стандартами і нормами.
В даному випадку, вимоги до організації робіт із зимового утримання автомобільних доріг визначаються Єдиними правилами зимового утримання автомобільних доріг П Г. 1-218- 118:2005, затвердженими Наказом Укравтодору від 15.11.2005 року № 525.
Згідно п.3.9 Правил, зимова слизькість - це зменшення коефіцієнта зчеплення колеса автомобіля з обмерзлим або засніженим покриттям внаслідок снігових, льодяних та снігово- льодяних утворень на проїзній частині, смугах поширення та зупиночних площадках.
На місце скоєння автопригоди посадові особи філії «Смілянська ДЕД» не запрошувались. Коефіцієнт зчеплення працівниками ДАІ - не замірявся. Таким чином стверджувати, що на ділянці автомобільної дороги, де сталась ДТП, була зимова слизькій зумовлена неналежним утримання дороги з боку працівників філії «Смілянська ДЕД» - є безпідставним.
Згідно п.7.1.9 Правил, усунення зимової слизькості здійснюється з моменту повідомлення дорожньо-експлуатаційної організації про конкретну ділянку дороги, де вона була виявлена, до повної ліквідації.
Пунктами 7.1.7 та 7.1.8 Правил встановлено терміни ліквідації зимової слизькості на автомобільних дорогах в залежності від інтенсивності руху автомобілів. Згідно Розрахуку регламенту ліквідації стихійних явищ на національній дорозі державного значення Н-01 Київ- Знам'янка км. 153+550-183+717 ( 30 км.) ліквідація зимової слизькості трьома піскорозкидачами філії «Смілянська ДЕД» повинна бути здійснена протягом 2,7 год.
Таким чином, водій, який рухається на транспортному засобі взимку в умовах слизько покриття до усунення слизькості на проїзній частині повинен виконуватись вимог Правил дорожнього руху України.
Твердження позивача, що на а/д Київ - Знам'янка була ожеледиця - не підтверджені результатами відповідних замірів.
Крім того, з метою попередження виникнення ДТП, інформування водіїв про стан доріг в зимовий період щорічно в жовтні-листопаді на дорогах встановлюються відповідні дорожні знаки.
21.10.2009 року актом за участю ДАІ було зафіксовано встановлення на а/д Київ- Знам'янка на всій протяжності дороги, яку обслуговує філія Смілянська ДЕД дорожніх знаків 1.13 «Слизька дорога» з табличками 7.2.1 «Зона дії» та 7.12 «Ожеледиця». Вказані знаки стояли і перед місцем скоєння ДТП на км. 170+150 і інформували водія про стан дороги, вимоги які водій і повинен був виконувати (п.8.4 а) Правил дорожнього руху.
На думку представників філією «Смілянська ДЕД» не було допущено порушень встановлених нормативів під час утримання автомобільної дороги Київ - Знам'янка у зимовий період часу 09.12.2009 року.
Крім того, зазначають, що технічний огляд пошкодженого транспортного засобу згідно протоколу від 05.01.2010 року здійснювався без участі та виклику представників ДП «Черкаські облавтодор». За таких умов, відповідач не зміг пересвідчитись у достовірності тих технічних пошкоджень автомобіля, зазначених у протоколі огляду, що стали підставою для визначення матеріального збитку власнику автомобіля.
Стосовно відшкодування моральної шкоди, заподіяної в результаті ДТП представники пояснили, що відповідно до довідки №8528552 про дорожньо-транспортну пригоду, у якій відомості про потерпілих внаслідок ДТП - відсутні. Таким чином, відсутній причинний зв'язок між ДТП та ушкодженнями здоров'я позивача ОСОБА_7
Згідно ст.24 Закону, власники доріг, вулиць та залізничних переїздів або уповноважені ними органи несуть відповідальність за створення безпечних умов руху на дорогах, вулицях та залізничних переїздах, що знаходяться у їх віданні. Згідно наведених правових норм відповідальність за створення безпечних умов руху несе власник та уповноважені ним органи.
Відповідно до ст. 7 Закону України «Про автомобільні дороги» автомобільні дороги загального користування перебувають у державній власності. Державне управління автомобільними дорогами загального користування здійснює Державна служба автомобільних доріг України, що є центральним органом виконавчої влади, діяльність якого спрямовується та координується Кабінетом Міністрів України через керівника центрального органу виконавчої влади у галузі транспорту і який має свої органи управління на місцях (ст. 10 Закону). Органом управління у Черкаській області є Служба автомобільних доріг у Черкаській області. З наведених правових норм вбачається, що власником доріг загального користування в Україні - є держава, а уповноваженим органом - Державна служба автомобільних доріг України (Укравтодор) та відповідні служби автомобільних доріг в областях.
Технічними правилами, що встановлюють вимоги до організації робіт із зимового утримання автомобільних доріг, являються Єдині правила зимового утримання автомобільних доріг П Г.1-218-118:2005, затверджені Наказом Укравтодору від 15.11.2005 року № 525. Враховуючи, що ними не допущено порушення правил утримання автомобільних доріг на ДП «Черкаський облавтодор» не може бути покладено відповідальність за заподіяння шкоди позивачам.
Представник відповідача Служби автомобільних доріг у Черкаській області за довіреністю ОСОБА_5 також позов не визнала, надала письмові заперечення та пояснення аналогічні поясненням представників ДП «Черкаський облавтодор».
Представники третіх осіб ПАБ «УкрСиббанк», СК «Універсальна», ПАТ СК «Країна» в судове засідання не з'явилися. Представник AT «Укрсиббанк» надав в судове засідання пояснення та просив слухати справу без участі їх представника, при вирішенні справи покладається на розсуд суду.
Представник ПАТ СК «Країна» надав письмові пояснення, при розгляді справи покладався на розсуд суду.
Рішенням Придніпровського районного суду м. Черкаси від 28 лютого 2011 року позовні вимоги ОСОБА_6, ОСОБА_7 задоволено частково.
Стягнуто з ДП «Черкаський облавтодор» відкритого акціонерного товариства «Державна акціонерна компанія «Автомобільні дороги України» на користь ОСОБА_6 вартість матеріальних збитків на загальну суму 129397,18 грн., судовий збір 1294 грн., витрати на інформаційно – технічне забезпечення розгляду справи в сумі 120 грн., а всього 130811 грн. 18 коп.
Стягнуто з ДП «Черкаський облавтодор» відкритого акціонерного товариства «Державна акціонерна компанія «Автомобільні дороги України» на користь ОСОБА_7 4000 грн. відшкодування моральної шкоди.
В задоволені позовних вимог ОСОБА_6, ОСОБА_7 до Служби автомобільних доріг у Черкаській області – відмовлено.
Не погоджуючись з даним рішенням ДП «Черкаський облавтодор» ВАТ «Державна акціонерна компанія «Автомобільні дороги України» подали апеляційну скаргу, в якій, посилаючись на те, що судом першої інстанції винесено незаконне і необґрунтоване рішення з порушення норм матеріального та процесуального права, просять скасувати рішення та ухвалити нове рішення, яким повністю відмовити позивачам у задоволенні позовних вимог.
Служба автомобільних доріг у Черкаській області подала заяву про приєднання до апеляційної скарги ДП «Черкаський облавтодор» ВАТ «Державна акціонерна компанія «Автомобільні дороги України».
Перевіривши законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги, судова колегія проходить до висновку про задоволення апеляційної скарги з наступних підстав.
Відповідно до вимог ст. 309 ЦПК України, є:
1) неповне з'ясування судом обставин, що мають значення для справи;
2) недоведеність обставин, що мають значення для справи, які суд вважав встановленими;
3) невідповідність висновків суду обставинам справи;
4) порушення або неправильне застосування норм матеріального або процесуального права, а також розгляд і вирішення справи неповноважним судом; участь в ухваленні рішення судді, якому було заявлено відвід на підставі обставин, що викликали сумнів у неупередженості судді, і заяву про його відвід визнано судом апеляційної інстанції обґрунтованою; ухвалення чи підписання постанови не тим суддею, який розглядав справу.
Судом першої інстанції вірно встановлено, що що 09.12.2009 року о 06 год. 35 хв. на 174 км. автодороги Київ - Знам'янка сталась дорожньо-транспортна пригода, в результаті якої було пошкоджено автомобіль марки Хюндай Соната д.н.з. НОМЕР_1, що належить ОСОБА_6 на підставі свідоцтва про реєстрацію серії НОМЕР_2 виданого Новгородківським РЕП ДАІ Кіровоградської області. Автомобілем керував ОСОБА_7, право керування якого передбачене вищевказаним свідоцтвом про реєстрацію. 28.01.2010 року Ленінським районним судом м. Кіровограда за результатами розгляду матеріалів про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_7 (справа № 3-358/10), винесено постанову про закриття провадження в справі у зв'язку з відсутністю складу адміністративного правопорушення.
Разом з тим, суд першої інстанції задовольняючи частково позовні вимоги позивачів, стягуючи з ДП «Черкаський облавтодор» відкритого акціонерного товариства «Державна акціонерна компанія «Автомобільні дороги України» на користь ОСОБА_6 вартість матеріальних збитків на загальну суму 129397,18 грн., судовий збір в сумі 1294 грн., витрати на інформаційно – технічне забезпечення розгляду справи в сумі 120 грн., а всього 130811 грн. 18 коп. та стягуючи з ДП «Черкаський облавтодор» відкритого акціонерного товариства «Державна акціонерна компанія «Автомобільні дороги України» на користь ОСОБА_7 кошти в сумі 4000 грн. в рахунок відшкодування моральної шкоди прийшов до невірного висновку, з яким не погоджується колегія суддів.
Задовольняючи позовні вимоги частково, суд виходив з того, що відповідач не виконав покладений на нього законом обов'язок стосов но задовільного утримання дороги, внаслідок якого автомобіль позивача ОСОБА_6 потра пив у ДТП та зазнав по шкоджень на зазначену суму, а позивач ОСОБА_7, який керував зазначеним автомобілем зазнав мораль ної шкоди. Проте таких висновків суд дійшов внаслідок неправильно го застосування норм мате ріального права.
Так, згідно зі ст.9 Зако ну України «Про дорожній рух», абз.9 п.11 «Єдиних правил ремонту і утримання авто мобільних доріг, вулиць, залізничних переїздів, пра вил користування ними та охорони», затверджених постановою Кабінету Міністрів від 30.03.1994 року №198, абз.«в» п.2.12 Пра вил дорожнього руху, за тверджених постановою Кабінету Міністрів від 10.10.2001 року №1306, компен сація витрат власникам транспортних засобів мож лива за умови, якщо ДТП сталося з причин незадо вільного експлуатаційного утримання доріг, вулиць та залізничних переїздів. Представники відповіда ча пояснювали в суді та на дали відповідні докази, що 21.10.2009 року актом за участю ДАІ було зафіксовано встановлення на а/д Київ- Знам'янка на всій протяжності дороги, яку обслуговує філія Смілянська ДЕД дорожніх знаків 1.13 «Слизька дорога» з табличками 7.2.1 «Зона дії» та 7.12 «Ожеледиця». Вказані знаки стояли і перед місцем скоєння ДТП на км. 170+150 і інформували водія про стан дороги, вимоги які водій і повинен був виконувати відповідно до Правил дорожнього руху. Вимоги цього закону по зивач ОСОБА_7 проігнорував. Позивач ОСОБА_7 сам винен у скоєнні ДТП, оскільки в порушення вимог п.12.1 Правил дорожнього руху не вибрав безпечну швидкість, зокрема не вра хував дорожню обстанов ку, погодні умови, рельєф місцевості, що і призвело до ДТП. В протоколі про адміністративне правопорушення від 09.12.2010 року (а.с.6), ОСОБА_7 власноручно вчинив запис про те, що не зміг впоратися з керуванням автомобіля рухаючись із швидкістю 60-70 /год. Про порушення правил дорожнього руху зі сторони ОСОБА_7 зазначено в довідці про ДТП (а.с.9)
Суд першої інстанції зазначаючи в рішенні про наявність постанови Ленінського районного суду м. Кіровограда від 28.01.2010 року відносно ОСОБА_7 за ст. 124 КУпАІ про те, що останній не передбачив і не міг передбачити, що саме на 174 км відрізку автодороги Київ-Знам'янка буде ділянка з ожеледицею, що виключає наявність вини в діях останнього, що судом не встановлені докази, які б вказували на те, що ОСОБА_7 не вибрав безпечної швидкості, не врахував погодних умов (ожеледиця), не впорався з керуванням автомобіля та допустив з'їзд в кювет, що провадження в справі про адміністративне правопорушення відносно ОСОБА_7 за ст. 124 КУПаП у зв'язку з відсутністю складу адміністративного правопорушення – закрито, що вказана постанова ніким оскаржена не була, прийшов до невірного висновку про те, що статтею 61 ЦПК України передбачено, що обставини, встановлені судовим рішенням у цивільній, господарській або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді інших справ, у яких беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлено ці обставини. Вирок у кримінальній справі, що набрав законної сили, або постанова суду у справі про адміністративне правопорушення обов'язкові для суду, що розглядає справу про цивільно-правові наслідки дій особи, стосовно якої ухвалено вирок або постанову суду, з питань, чи мали місце ці дії та чи вчинені вони цією особою.
Покладаючи на відпові дача відповідальність за шкоду, суд виходи в лише з того, що в місці ДТП на дорозі була ожеледиця, що і призвело до ДТП. Проте судом не врахо вано, що навіть ожеле диця сама по собі, якщо б вона і була на місці ДТП, стали причиною пошкодження автомобіля позива ча, а те, що ОСОБА_7, як про це пояснювали представники відповідача, сам ОСОБА_7 в протоколі про адміністративне правопорушення, не вибрав без печну швидкість руху та неправильно діяв у цих погодних умовах, що і призвело до ДТП.
Не прийняті до уваги судом першої інстанції пояснення представників відповідача про те, що згідно ст.10 Закону України «Про автомобільні дороги», державне управління автомобільними дорогами загальне користування здійснює Державна служба автомобільних доріг України, що має свої органи управління на місцях. Відповідно до п.б ст.11 зазначеного Закону, основними обов'язками органу державно управління автомобільними дорогами загального користування є, зокрема, організація будівництва, реконструкції, ремонту та утримання автомобільних доріг за встановленими для них будівельними нормами, державними стандартами і нормами.
Про те, що вимоги до організації робіт із зимового утримання автомобільних доріг визначаються Єдиними правилами зимового утримання автомобільних доріг П Г. 1-218- 118:2005, затвердженими Наказом Укравтодору від 15.11.2005 року № 525.
Згідно п.3.9 Правил, зимова слизькість - це зменшення коефіцієнта зчеплення колеса автомобіля з обмерзлим або засніженим покриттям внаслідок снігових, льодяних та снігово- льодяних утворень на проїзній частині, смугах поширення та зупиночних площадках.
Про те, що на місце скоєння ДТП посадові особи філії «Смілянська ДЕД» не запрошувались. Коефіцієнт зчеплення працівниками ДАІ - не замірявся.
Про те, що на ділянці автомобільної дороги, де сталась ДТП, була зимова слизькій зумовлена неналежним утримання дороги з боку працівників філії «Смілянська ДЕД» - є безпідставним.
Про те, що відповідно до п.7.1.9 Правил, усунення зимової слизькості здійснюється з моменту повідомлення дорожньо-експлуатаційної організації про конкретну ділянку дороги, де вона була виявлена, до повної ліквідації.
Про те, що авдповідно до п.п. 7.1.7 та 7.1.8 Правил, встановлено терміни ліквідації зимової слизькості на автомобільних дорогах в залежності від інтенсивності руху автомобілів. Згідно Розрахунку регламенту ліквідації стихійних явищ на національній дорозі державного значення Н-01 Київ- Знам'янка км. 153+550-183+717 ( 30 км.) ліквідація зимової слизькості трьома піскорозкидачами філії «Смілянська ДЕД» повинна бути здійснена протягом 2,7 год.
Про те, що твердження позивача, що на а/д Київ - Знам'янка була ожеледиця - не підтверджені результатами відповідних замірів. Судова колегія приходить до висновку, що відповідачем не було допущено порушень встановлених нормативів під час утримання автомобільної дороги Київ - Знам'янка у зимовий період часу 09.12.2009 року і він не є відповідальним за матеріальну та моральну шкоду при ДТП.
За таких обставин рішення суду першої інстанції підлягає скасуванню з ухваленням нового, про відмову позивачам в задоволенні позовних вимог в повному обсязі.
Керуючись ст.ст.303,304,307,309,313,314,316,317,319 ЦПК України, судова колегія судової палати ,-
в и р і ш и л а :
Апеляційну скаргу дочірнього підприємства «Черкаський облавтодор» відкритого акціонерного товариства «Державна акціонерна компанія «Автомобільні дороги України» – задовольнити.
Рішення Придніпровського районного суду м. Черкаси від 28 лютого 2011 року по справі за позовом ОСОБА_6, ОСОБА_7 до Служби автомобільних доріг у Черкаській області, Дочірнього підприємства «Черкаський облавтодор» Відкритого акціонерного товариства «Державна акціонерна компанія «Автомобільні дороги України», треті особи ПАБ «УкрСиббанк», СК «Універсальна», ПАТ СК «Країна», про відшкодування матеріального збитку, заподіяного дорожньо-транспортною пригодою і компенсацією моральної шкоди – скасувати.
Ухвалити нове рішення, яким в задоволенні позовних вимог ОСОБА_6, ОСОБА_7 до Служби автомобільних доріг у Черкаській області, Дочірнього підприємства «Черкаський облавтодор» Відкритого акціонерного товариства «Державна акціонерна компанія «Автомобільні дороги України», треті особи ПАБ «УкрСиббанк», СК «Універсальна», ПАТ СК «Країна», про відшкодування матеріального збитку, заподіяного дорожньо-транспортною пригодою і компенсацією моральної шкоди – відмовити.
Рішення набирає чинності одразу після проголошення і може бути оскаржено в касаційному порядку до суду касаційної інстанції на протязі двадцяти днів.
Головуючий :
Судді :