АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ЧЕРНІВЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

_______________________________________________________________________

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

30  червня  2011  року                                                              м. Чернівці

Колегія суддів судової палати у цивільних справах апеляційного суду Чернівецької області у складі:

          головуючого                                                  Чупікова  В.  В.

суддів: Перепелюк І.Б., Яремка В.В.                             

        секретар Варгоцька  Н.С.  

           за участю представників сторін

розглянувши  у відкритому судовому засіданні цивільну справу за позовом   Публічного акціонерного товариства «Акціонерний комерційний промисловий інвестиційний банк»до ОСОБА_1, ОСОБА_2 про стягнення заборгованості за кредитним договором за апеляційною скаргою ОСОБА_2 на рішення Вижницького районного суду Чернівецької області від 11 березня 2011 року,-

         в с т а н о в и л а :

          Публічне акціонерне  товариство «Акціонерний комерційний промисловий інвестиційний банк»звернувся до суду з вищезазначеним позовом.

Рішенням Вижницького районного суду Чернівецької області від 11 березня 2011 року позов Публічного акціонерного товариства «Акціонерний комерційний промисловий інвестиційний банк»- задоволено.

Стягнуто з ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, мешканця АДРЕСА_1, ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_3, мешканця АДРЕСА_1, в солідарному порядку на користь Публічного акціонерного товариства «Акціонерний комерційний промисловий інвестиційний банк» (м. Київ, пров. Шевченка, 12 код 00039002) заборгованість за кредитним договором № 448 від 16.04.2008 року станом на 27.01.2011 року в сумі - 172451 (сто сімдесят дві тисячі чотириста п’ятдесят одну) гривню 61 (шістдесят одну) копійку.

Стягнуто з ОСОБА_1, ОСОБА_2 на користь Публічного акціонерного товариства «Акціонерний комерційний промисловий інвестиційний банк»судовий збір в сумі 1700,00 грн. та витрати на інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи в сумі 120,00 грн.

На дане рішення відповідач ОСОБА_2 подав апеляційну скаргу  в якій просить:

-          Скасувати повністю рішення Вижницького районного суду Чернівецької області від 11 березня 2011 року, та закрити справу.

          Апелянт  вважає,  що рішення суду є незаконним, помилковим і таким, що підлягає скасуванню.

        Як стверджує апелянт судом було порушено норми матеріального та процесуального права, не з’ясовані всі обставини, що мають істотне значення для справи, не застосовано норми закону, що підлягають застосуванню.

      Отже, без належних правових підстав суд першої інстанції поквапливо, без нього провів судовий розгляд справи та прийняв судове рішення, з яким він не може погодитися,оскільки на мав можливості з вини суду подати зустрічну позовну заяву. Вважає, що рішенням суду першої інстанції     порушені його законні права та інтереси.                           

         Заслухавши  суддю-доповідача, пояснення осіб, які беруть участь у розгляді справи, обговоривши доводи апеляційної скарги та перевіривши матеріали справи, в межах доводів апеляційної скарги та вимог заявлених в судді першої інстанції, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційна скарга підлягає частковому задоволенню з таких підстав.

         Ухвалюючи рішення, суд першої інстанції правильно, виходив з того що згідно укладеного кредитного договору  №448 від 16.04.2008 року позивач ПАТ «Акціонерний комерційний промисловий інвестиційний банк» надав відповідачу ОСОБА_1 кредитні кошти в сумі 150000,00 грн. з остаточною датою повернення 15.04.2018 року. Наведене підтверджується ксерокопією кредитного договору та ксерокопією заяви на видачу готівки, меморіального ордеру №24, долученим до матеріалів в судовому засіданні апеляційної інстанції. Сторонами по кредитному договору був визначений графік щомісячного погашення кредиту, починаючи з 27.05.2008 року по 15.04.2018 року(а.с.14,15). Відповідач ОСОБА_1 порушив зобов’язання, визначені кредитним договором та допустив заборгованість по сплаті кредиту, відсотків, пені та комісії(а .с. 28).

         Частиною 2 статті 1050 ЦК України передбачено, якщо договором встановлений обов’язок  позичальника  повернути позику частинами( з розстроченням), то в разі прострочення  повернення  чергової частини позикодавець має право вимагати дострокового повернення  частини позики, що залишилася, та сплатити процентів, належних йому  відповідно до ст.      1048 цього кодексу.

         В забезпечення виконання зобов’язань за кредитним договором  №448 від 16.04.2008 року, між позивачем та відповідачем ОСОБА_2 було укладено договір поруки № 450 від 16.04.2008 року, що підтверджується копією цього договору. Відповідно до п.п.2.2 зазначеного договору  поруки, ст.554ЦК України у разі порушення боржником зобов’язання, забезпеченого порукою, боржник і поручитель відповідають перед кредитором  як солідарні боржники.   Доводи  апелянта ОСОБА_2 про те що позивач укладав без його відома та згоди договори  від 18.09.2008 року та від 27.02.2009 року про зміну  кредитного договору № 448 від 16.04.2008 стосовно збільшення відсоткової ставки  з 19% до 20%   спростовуються  договором  про внесення змін  №1132 до договору поруки №450 від 16 квітня 2008 року, який 1809.2008 року підписаний представником банку та обома відповідачами  ОСОБА_2 та І ОСОБА_1(а.с.13,20)

            Доводи апеляційної скарги про неналежне повідомлення відповідача ОСОБА_2 про день та час розгляду справи спростовуються  повідомленням про вручення судової повістки на а.с. 45. Безпідставними є також твердження апелянта про прискорений строк розгляду справи, оскільки суд першої інстанції розглянув справу в  межах строку, визначеного ст.157 ЦПК України.

Крім цього, зазначаючи в апеляційній скарзі про порушення судом першої інстанції норм матеріального права,  відповідач  ОСОБА_2 не вказує, в чому полягають ці порушення.

          З квитанції, долученої до матеріалів справи  в судовому засіданні   апеляційної інстанції за клопотанням відповідача ОСОБА_2 та його представника  ОСОБА_3, вбачається, що до дня винесення рішення судом першої інстанції відповідач ОСОБА_1 сплатив 4000 грн. на погашення кредиту. Представник позивача визнав, що 28.02.2011 року на рахунок банку поступила вказана  сума коштів. Оскільки судом першої інстанції допущено неповне з’ясування обставин справи, що мають значення для справи, то відповідно до п.1 ч.1 ст.309 ЦПК  України   рішення Вижницького районного суду Чернівецької області від 11 березня 2011 року підлягає зміні шляхом  доповнення резолютивної його частини реченням: «Рішення суду в частині стягнення з ОСОБА_1, ОСОБА_2 солідарно 4000 грн.( із загальної суми стягнення 172451,61 грн.) не звертати до виконання у зв’язку з добровільним погашенням заборгованості на вказану суму.  В решті вказане рішення суду першої інстанції   залишається  без змін.

Керуючись ст.ст. 209, 218, 307, 309 ЦПК України, колегія суддів,

В и р і ш и л а:

Апеляційну скаргу ОСОБА_2 задовольнити частково.         

         Рішення Вижницького районного суду Чернівецької області від 11 березня 2011 року змінити, доповнивши його резолютивну частину   реченням: «Рішення суду в частині стягнення з ОСОБА_1, ОСОБА_2 солідарно 4000 грн.( із загальної суми стягнення 172451,61 грн. ) не звертати до виконання у зв’язку з добровільним погашенням заборгованості на вказану суму.

          В решті рішення Вижницького районного суду Чернівецької області від 11 березня 2011 року залишити без змін.

Рішення набирає законної сили з моменту його проголошення, але може бути оскаржене в касаційному порядку до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду  цивільних та кримінальних справ протягом двадцяти днів.

Головуючий

Судді: