1-185/11

ВИРОК

ІМЕНЕМ   УКРАЇНИ

29 березня 2011 року                                                   Шевченківський районний суд м. Чернівці в складі :

головуючого-судді                                                                              Богдана С.І.

при секретарі                                                                                       Боднар С.П.

з участю прокурора                                                                             Кукурудзяк В.С.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Чернівці кримінальну справу про обвинувачення ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженки с. Сергії Путильського району, Чернівецької області, мешканки АДРЕСА_1, українки, освіта середньо-спеціальна, одруженої, неповнолітніх дітей на утриманні немає, працюючої робітницею кафе «Стрімко »в м. Чернівці, раніше не судимої, гр.. України,

              у вчиненні злочину передбаченого ст.. 384 ч.2 КК України,

                                                    В С Т А Н О В И В :

          Підсудна ОСОБА_1, переслідуючи мету штучного створення доказів захисту ОСОБА_2, 16 вересня 2010 року, під час її допиту в судовому засіданні при розгляді кримінальної справи про обвинувачення ОСОБА_2 в Шевченківському районному суді м. Чернівці, яка обвинувачувалася у вчиненні злочину передбаченого ст.. 121 ч.2 КК України, будучи попередженою про кримінальну відповідальність як свідок за ст.. 384 КК України, дала завідомо неправдиві покази, повідомивши суд, що 08.12.2005 року біля 17 год. ОСОБА_2 приїжджала до її подруги в магазин і знаходилася там до 20 год., після чого разом з подругою пішла до тої солити капусту.

            Дані покази судом були оцінені критично і визнані такими, що суперечать встановленим обставинам та переслідують мету допомогти обвинуваченій ОСОБА_2 уникнути відповідальності за скоєне.

            В судовому засіданні підсудна свою вину визнала повністю і пояснила, що в розмові з подругами їй стало відомо, що її знайому ОСОБА_2 судять за те, що та зарізала чоловіка і хтось сказав, що ОСОБА_2 в той день була з ними. Через деякий час зателефонував адвокат ОСОБА_2 і сказав їй, що йому відомо про те, що вона знає де могла бути ОСОБА_2 в той час коли зарізали її чоловіка і чи не бажає вона дати покази в суді.  Вона погодилася, коли прийшла в судове засідання, то дуже хвилювалася, сказала, що бачила ОСОБА_2 в магазині в якому вона працює з 17 год. до 20 год. 08 грудня 2005 року, хоча знала, що це неправда. Сказала так, щоб вигородити ОСОБА_2 і щоб її не судили.

            Крім визнання вини підсудною, її вина знайшла своє підтвердження доказами, які зібрані в ході досудового слідства і які підсудна визнала, а також визнала їх в судовому засіданні.

            Аналізуючи зібрані докази по справі в їх сукупності суд вважає, що вина підсудної знайшла своє підтвердження, її дії на досудовому слідстві за ст.. 384 ч.2 КК України кваліфіковані правильно, оскільки вона будучи свідком, завідомо дала неправдиві покази зі штучним створенням доказів захисту.

              Призначаючи покарання підсудній суд враховує ступінь тяжкості вчиненого злочину, обставини які пом’якшують та обтяжують покарання, особу винної.

               Те, що підсудна розкаялася у вчиненому, сприяла розслідуванню справи, позитивно характеризується, раніше не судима, її сімейний стан і ці обставини суд визнає як за пом’якшуючі.

              Обставин, які би обтяжували покарання підсудній передбачені ст.. 67 КК України суд не знаходить.

              З врахуванням пом’якшуючих обставин та особи підсудної суд вважає, що у відношенні підсудної слід призначити покарання, яке було би достатнім для її виправлення та попередження вчинення нових злочинів, але від призначеного їй покарання її слід звільнити з випробуванням та встановленням іспитового строку.

              На підставі викладеного та керуючись ст.ст. 321-324 КПК України, суд –

                                                               З А С У Д И В :

              Визнати винною ОСОБА_1 у вчиненні злочину передбаченого ст.. 384 ч.2 КК України і призначити їй покарання у вигляді 1 року обмеження волі.

              На підставі ст.. 75 КК України звільнити ОСОБА_1 від відбування призначеного покарання з випробуванням, якщо вона протягом 1 ( одно ) річного іспитового терміну не вчинить нового злочину і виконає покладені на неї обов’язки передбачені ст.. 76 КК України, а саме :

1)          не виїжджати за межі України на постійне місце проживання без дозволу органу кримінально-виконавчої системи ;

2)          повідомляти органи кримінально-виконавчої системи про зміну місця проживання чи роботи ;

3)          періодично з»являтися для реєстрації в органи кримінально-виконавчої системи.                  

Міру запобіжного заходу у відношенні ОСОБА_1 до вступу вироку в законну

силу залишити вибрану –підписку про невиїзд.

           На вирок може бути подано апеляційну скаргу протягом 15 діб з дня його проголошення до апеляційного суду Чернівецької області через Шевченківський районний суд м. Чернівці.

                                  Суддя                                                      Богдан С.І.