Черкаський районний суд Черкаської області    

Дата документу 15.07.2011

                            Справа № 2-а-2779/11

П О С Т А Н О В А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

(у порядку ст. 182-3 КАС України)

          12 травня 2011 року суддя Черкаського районного суду Черкаської області Смоляр О.А., розглянувши справу за адміністративним позовом   ОСОБА_1  до Управління Пенсійного фонду України у Черкаському районі Черкаської області про визнання бездіяльності й відмови незаконними та зобов’язання нарахувати й виплатити соціальну надбавку дітям війни, -

ВСТАНОВИВ:

          Позивач звернувся до суду з адміністративним позовом до Управління пенсійного фонду України у Черкаському районі Черкаської області про визнання бездіяльності й відмови незаконними та зобов’язання нарахувати й виплатити соціальну надбавку дітям війни.

          В обґрунтування своїх вимог указує, що має статус дитини війни відповідно до Закону України № 2195-IV від 18 листопада 2004 року „Про соціальний захист дітей війни”. Відповідно до ст. 6 указаного закону у редакції до 01 січня 2008 року, коли до нього були внесені зміни згідно з Законом України „Про державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України” від 28 грудня 2007 року, дітям війни з 01 січня 2006 року має виплачуватися соціальна допомога у розмірі 30 % мінімальної пенсії за віком.          .

          Просить суд визнати незаконними бездіяльність та відмову відповідача нарахувати та виплатити позивачеві соціальну надбавку дитині війни у розмірі 30% мінімальної пенсії за віком, та зобов’язати відповідача нарахувати і виплатити указану доплату   за період з 01.01.2009 року по даний час.  Також просить зобов’язати відповідача нараховувати указану допомогу і в подальшому.    .    

            Управління пенсійного фонду України у Черкаському районі Черкаської області свої заперечення у строк, встановлений ст. 182-3 КАС України, не подало.

          Вивчивши матеріали справи, суддя встановив наступні обставини та відповідні їм правовідносини.

          Позивач має статус дитини війни відповідно до Закону України № 2195-IV від 18 листопада 2004 року „Про соціальний захист дітей війни”

          Відповідно до ст. 28 Закону України „Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування” № 1058 –IV від 09 липня 2003 року, мінімальний розмір пенсії за віком встановлюється у розмірі прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність.           

            Враховуючи вищенаведене, а також те, що законами про державний бюджет на 2009 та 2010 роки положення ст. 6 Закону України „Про соціальний захист дітей війни” № 2195-ІV не зупинялися, суддя прийшов до висновку, що відповідач не довів правомірність його бездіяльності, яка полягає у ненарахуванні позивачеві підвищення до пенсії за період з   липня 2007 року до 31 грудня 2007 року, а також з 22 травня 2008 року по даний час, встановленого ст. 6 Закону України „Про соціальний захист дітей війни” № 2195-ІV, у зв'язку з чим позовні вимоги є такими, що з точки зору матеріального права підлягають задоволенню в цій частині.

          Втім, відповідно до ч. 2 ст. 99 КАС України, для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється шестимісячний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів. Суддя вважає, що, оскільки закони та підзаконні нормативно-правові акти публікуються у пресі, кожна особа, за наявності бажання, може мати доступ до цієї інформації. Позов позивачем заявлений до суду 04.04.2011  року. Тому суддя вважає, що позивач без поважних причин пропустив строк давності звернення до суду щодо вимог відносно періоду до   04 жовтня  2010 року, тому відносно цих вимог він має бути застосованим і ця частина вимог має бути залишена без розгляду. Поважних причин для відновлення цього строку позивачем не наведено, й суддя їх не вбачає.

          Таким чином, суддя вважає, що, враховуючи положення процесуального закону, позовні вимоги мають бути задоволені в межах шестимісячного строку давності з дня заявлення позову й відповідно до вимог матеріального закону, тобто з 04  жовтня    2010 року.

          Враховуючи викладене та керуючись ст.ст. 9, 69-71, 99, 100, 158-163, 183-2 КАС України,  суддя, -

ПОСТАНОВИВ:

          Позовні вимоги щодо періоду часу   до  04  жовтня   2010 року –залишити без розгляду .

          Позов задовольнити частково.

          Визнати відмову у виплаті та бездіяльність Управління Пенсійного фонду України в Черкаському районі Черкаської області незаконною  щодо нездійснення нарахування та виплати  ОСОБА_1  підвищення до пенсії у розмірі 30 % мінімальної пенсії за віком з  04 жовтня  2010 року   відповідно Закону України «Про соціальний захист дітей війни»№ 2195-ІV в редакції до внесення змін Законом України      № 107-VІ від 28 грудня 2007 року.

Зобов'язати Управління Пенсійного фонду України в Черкаському районі Черкаської області зробити перерахунок та виплату  30% надбавки до пенсії   ОСОБА_1  з  04 жовтня  2010 року     відповідно до  ст. 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни»№ 2195-ІV (в редакції до внесення змін Законом України № 107-VІ від 28 грудня 2007 року), виходячи з розміру прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність, встановленого законом про державний бюджет на відповідний період, та виплатити різницю недоплачених сум, з урахуванням  раніше виплачених сум.

          Постанова може бути оскаржена до суду апеляційної інстанції протягом десяти днів шляхом подання через суд першої інстанції апеляційної скарги. Рішення приймається судом апеляційної інстанції у порядку письмового провадження, є остаточним і подальшому оскарженню не підлягає.

Суддя:О. А. Смоляр