АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ЧЕРКАСЬКОЇ ОБЛАСТІ
Справа № 10-209/11 Головуючий по 1 інстанції
Категорія: ст.ст. 236-7, 236-8 КПК України Безверхий І.В.
Доповідач в апеляційній інстанції
Суходольський М.І.
У Х В А Л А
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
"20" квітня 2011 р. Колегія суддів судової палати в кримінальних справах апеляційного суду Черкаської області в складі:
головуючого Суходольського М.І.
суддів Гнчарука І.М., Неділька М.І.
з участю прокурора Карого В.М., Костюк О.С.
скаржниці ОСОБА_3
розглянувши кримінальну справу за апеляцією ОСОБА_3 на постанову Придніпровського районного суду м. Черкаси від 25 березня 2011р., якою скаргу ОСОБА_3 на постанову прокурора відділу прокуратури Черкаської області Тищенка К.Ю. від 18 червня 2010 року про порушення кримінальної справи стосовно ОСОБА_3 та ОСОБА_5 по факту шахрайства, вчиненого в особливо великих розмірах за ознаками злочину, передбаченого ч.4 ст.190 КК України – залишено без задоволення, колегія
в с т а н о в и л а :
Згідно постанови суду ОСОБА_3 звернулася зі скаргою до суду на постанову прокурора відділу прокуратури Черкаської області Тищенка К.Ю. від 18 червня 2010 року про порушення кримінальної справи стосовно ОСОБА_3 та ОСОБА_5 по факту шахрайства, вчиненого в особливо великих розмірах за ознаками злочину, передбаченого ч.4 ст.190 КК України.
В підтримку своїх вимог ОСОБА_3 спирається на те, що кримінальна справа прокурором порушена без дотримання вимог ст.ст.94, 98 КПК України, оскільки в прокурора не було приводів та підстав до її порушення, які б свідчили про наявність в її діях та діях її сестри ОСОБА_5 ознак злочину.
Суд відмовив в задоволенні скарги ОСОБА_3, посилаючись на те, що в прокурора були приводи і підстави для порушення кримінальної справи і прокурор обґрунтовано виніс рішення, відповідно до вимог ст.98 КПК України.
На постанову суду ОСОБА_3 подала апеляційну скаргу, із змісту якої вбачається, що вона просить постанову суду від 25.03.2011 року скасувати, ухвалити нове рішення, яким (як зазначено в апеляційній скарзі) "Про закриття постанови від 18 червня 2010 року за ст.6 п.1 КПК України".
Апелянтка також просить винести окрему ухвалу і направити до Генеральної прокуратури України про порушення кримінальної справи відносно прокурора відділу прокуратури області Тищенка К.Ю., але не вказала норми закону, за якою слід порушити справу та за які саме дії.
В обґрунтування своїх вимог апелянтка спирається на те, що в матеріалах справи відсутні приводи та підстави до порушення справи, відсутні будь-які дані, які б свідчили, що вона та ОСОБА_5 отримали грошові кошти від громадян - заявників, дослідчої перевірки прокурор Тищенко К.Ю. не проводив, тому на якій підставі він порушив справу, в матеріалах справа знаходиться лише ксерокопія заяви скаржників, яка не зареєстрована в установленому законом порядку.
На думку скаржниці суд належним чином не дослідив матеріали справи, все переплутав та виніс незаконне рішення, відмовивши їй в задоволенні скарги.
ОСОБА_5 рішення суду не оскаржувала.
Заслухавши доповідь судді, пояснення скаржниці ОСОБА_3 в підтримку своєї апеляційної скарги, думку прокурора про залишення апеляційної скарги без задоволення, а постанови суду без змін, перевіривши матеріали справи та доводи апеляції, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга ОСОБА_3 задоволенню не підлягає, виходячи з наступних підстав.
Розглядаючи скаргу на постанову про порушення кримінальної справи суддя повинен перевірити: чи мала особа, яка порушила справу, приводи та підстави до порушення справи; чи достатньо даних, що вказують на наявність ознак злочину; законність джерел отримання цих даних; чи компетентна особа прийняла рішення про порушення кримінальної справи і чи було дотримано нею встановлений для цього порядок.
Перевірені матеріали справи свідчать про те, що приводом до порушення кримінальної справи (відповідно до ч.1 ст.94 КПК) стали неодноразові звернення громадян, мешканців будинку АДРЕСА_2 до різних правоохоронних органів та органів місцевого самоврядування, а також до Президента України про вчинення неправомірних (в тому числі і шахрайських) дій безпосередньо ОСОБА_3 та її сестрою ОСОБА_5, які зареєстровані в установленому законом порядку (а.с.116, 136, 155, 179-180, 78-81 т.2).
По вказаних зверненнях громадян проведена дослідча перевірка з витребуванням копій договорів на дольову участь по будівництву квартир в житловому будинку АДРЕСА_1, приєднанням до них копій платіжних документів про внесення грошових коштів за ремонт зазначених квартир, були відібрані пояснення у громадян заявників.
Зазначені матеріали дослідчої перевірки дають достатньо підстав для наявності ознак злочину в діях ОСОБА_3 та ОСОБА_5.
Оскільки ОСОБА_3 все заперечує, тому прокурором обґрунтовано було прийнято рішення про порушення кримінальної справи так як для підтвердження або спростування наявності в діях скаржниці і її сестри ознак злочину слід провести певні слідчі дії (виявити та провести виїмку договорів-оригіналів на будівництво і ремонт квартир, розкрити банківську таємницю про рух сплачених коштів за ремонт квартир, провести очні ставки між ОСОБА_3 та заявниками, провести ряд експертиз) та виконати інші слідчі дії для встановлення істини в справі.
Таким чином, повну перевірку причетності ОСОБА_3 і ОСОБА_5 до вчинення шахрайських дій можливо провести лише в рамках порушеної кримінальної справи.
Кримінальна справа порушена уповноваженою на те особою (зокрема прокурором) за наявності приводів і підстав.
Заперечення скаржниці на те, що прокурор Тищенко К.Ю. дослідчої перевірки не проводив, тому він не мав права порушувати кримінальну справу не може взятися до уваги, оскільки законом не передбачено, щоб саме та особа яка порушила справу проводила дослідчу перевірку.
Прокурор вправі доручити проводити перевірку любому уповноваженому на це органу або посадовій особі, після чого, отримавши матеріали перевірки, прийняти рішення про порушення справи або відмовити в її порушенні.
Що стосується вимог скаржниці про винесення окремої ухвали і направлення її до Генеральної прокуратури України для порушення кримінальної справи відносно прокурора Тищенка К.Ю., не зазначивши норми закону та які ж саме його неправомірні дії, то колегія суддів відхиляє цю вимогу, оскільки будь-яких до цього підстав не вбачає.
Розглядаючи скаргу ОСОБА_3 на постанову про порушення кримінальної справи місцевий суд належним чином перевірив матеріали дослідчої перевірки і достатньо мотивував своє рішення про відмову в задоволення скарги скаржниці.
Підстав для зміни чи скасування постанови суду 1 інстанції колегія суддів не вбачає.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст.236-8, 382 КПК України, колегія суддів
у х в а л и л а :
Апеляційну скаргу ОСОБА_3 на постанову Придніпровського районного суду м. Черкаси від 25 березня 2011 року залишити без задоволення, а постанову суду, якою скаргу ОСОБА_3 про скасування постанови прокурора від 18.06.2010 року про порушення кримінальної справи відносно неї та ОСОБА_5 по факту шахрайства в особливо великих розмірах за ознаками злочину, передбаченого ст.190 ч.4 КК України, залишено без задоволення – залишити без змін.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Головуючий
Судді