9 жовтня 2006 року                                                м.Київ

             Суддя Верховного Суду України Сенін Ю.Л., розглянувши касаційну скаргу відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України в м.Керч (далі-відділення Фонду) на рішення Керченського міського суду від 10 березня 2006 року та ухвалу апеляційного суду Автономної Республіки Крим від 23 травня 2006 року та касаційну скаргу ОСОБА_1 на ухвалу апеляційного суду Автономної Республіки Крим від 23 травня 2006 року,

в  с  т  а  н  о  в  и  в :

ОСОБА_1 звернулася до суду з позовом до ОСОБА_2 про відшкодування моральної шкоди, посилаючись на те, що 30 травня 2002 року вона була травмована під час виконання трудових обов'язків у приватного підприємця ОСОБА_2, проте ним не було складено акта про нещасний випадок, не внесено записи про її роботу до трудової книжки, тому вона була змушена звернутись до суду; крім того, відповідач не надав їй матеріальної допомоги на лікування, не надав довідку про її середній заробіток до відділення Фонду, чим порушив її права та заподіяв моральну шкоду. Позивачка просила стягнути 50000 грн. на відшкодування моральної шкоди.

Під час розгляду справи позивачка доповнила позовні вимоги, вказувала те, що висновком МСЕК від 16 серпня 2005 року їй встановлено 10% втрати професійної працездатності у зв'язку із травмою на виробництві, чим їй заподіяна моральна шкода, і просила стягнути із відділення Фонду на її користь 10000 грн. на відшкодування моральної шкоди.

Рішенням Керченського міського суду від 10 березня 2006 року, залишеним без змін ухвалою апеляційного суду Автономної Республіки Крим від 23 травня 2006 року, позов задоволено частково, постановлено стягнути із відділення Фонду на користь позивачки 2500 грн. на відшкодування моральної шкоди, в задоволенні решти її вимог до відділення Фонду, а також позову до ОСОБА_2 відмовлено.  

У касаційній скарзі відділення Фонду просить скасувати ухвалені в справі судові рішення та закрити провадження в справі, посилаючись на незаконність та необґрунтованість судових рішень.

ОСОБА_1 у касаційній скарзі порушує питання про скасування ухвали апеляційного суду та постановлення нової ухвали по суті, посилаючись на порушення судом норм матеріального та процесуального права.

Касаційні скарги не можуть бути прийняті до провадження з таких підстав.

Згідно п. 5 ч. 3 ст. 328 ЦПК України суддя-доповідач відмовляє у відкритті касаційного провадження у справі, якщо касаційна скарга є необґрунтованою і викладені в ній доводи не викликають необхідності перевірки  матеріалів справи.

 Із змісту касаційних скарг та доданих до них матеріалів вбачається, що задовольняючи частково позов, суд виходив із того, що ушкодженням здоров'я  ОСОБА_1 заподіяно моральну шкоду, обов'язок відшкодування якої законом покладено на відділення Фонду, розмір відшкодування судом визначено з урахуванням встановлених фактів, обставин справи; відмовляючи в задоволенні позовних вимог до ОСОБА_2, суд послався на те, що такі вимоги були вирішені рішенням суду від 21 грудня 2004 року і в задоволенні позову ОСОБА_1 було відмовлено, інших доказів протиправних дій відповідача та заподіяння у зв'язку з цим моральної шкоди позивачка не надала. 

Згідно із ч. 1 ст. 335 ЦПК України суд касаційної інстанції не вправі встановлювати або  вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність або недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, а тому доводи касаційних скарг в цій частині без наведення конкретних порушень судом норм процесуального права, які були допущені при встановленні зазначених в рішенні фактів, також не можуть бути визнані такими, що викликають необхідність перевірки матеріалами справи.

Посилання відділення Фонду у скарзі на те, що суд не врахував норми Закону України “Про Державний бюджет України на 2006 рік” є безпідставним, оскільки право на відшкодування моральної шкоди виникло у позивача ще до прийняття цього Закону.

Доводи скарг та зміст оскаржуваних рішень також не дають підстав для висновку, що судами при розгляді справи допущені порушення норм матеріального чи процесуального права, які передбачені ст.ст. 338 - 341 ЦПК України як підстави для скасування рішень.

       На підставі наведеного та керуючись пунктом 5 частини 3 статті 328 ЦПК України,

у  х  в  а  л  и  в :

            Відмовити у відкритті касаційного провадження у справі за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2,  відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України в м.Керч про відшкодування моральної шкоди, за касаційною скаргою відділення Фонду на рішення Керченського міського суду від 10 березня 2006 року та ухвалу апеляційного суду Автономної Республіки Крим від 23 травня 2006 року та касаційною скаргою ОСОБА_1 на ухвалу апеляційного суду Автономної Республіки Крим від 23 травня 2006 року.

             Копію ухвали разом з доданими до касаційних скарг матеріалами направити відділенню Фонду та ОСОБА_1.

             Ухвала оскарженню не підлягає.

                              Суддя

             Верховного Суду України                                                                  Ю.Л.Сенін