АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ЧЕРКАСЬКОЇ ОБЛАСТІ
Справа № 22-а-2036/11Головуючий по 1 інстанції
Категорія 10.3.1 Фай В.Г.
Доповідач в апеляційній інстанції
Пономаренко В. В.
УХВАЛА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
10 червня 2011 року Колегія суддів судової палати в цивільних справах апеляційного суду Черкаської області в складі:
головуючогоПономаренка В.В.
суддівКорнієнко Н.В., Гончар Н.І.
розглянувши в порядку письмового провадження в місті Черкаси апеляційну скаргу управління пенсійного фонду України в Драбівському районі Черкаської області на постанову Драбівського районного суду Черкаської області від 16 грудня 2009 року по справі за адміністративним позовом ОСОБА_5 до управління пенсійного фонду України в Драбівському районі Черкаської області про визнання відмови управління пенсійного фонду України в Драбівському районі Черкаської області щодо перерахунку пенсії протиправною, зобов'язання управління пенсійного фонду України в Драбівському районі Черкаської області здійснити перерахунок та виплату пенсії відповідно до Закону України "Про соціальний захист дітей війни",-
в с т а н о в и л а :
23 жовтня 2009 року ОСОБА_5 звернувся в суд з позовом до управління пенсійного фонду України в Драбівському районі Черкаської області про визнання відмови управління пенсійного фонду України в Драбівському районі Черкаської області щодо перерахунку пенсії протиправною, зобов'язання управління пенсійного фонду України в Драбівському районі Черкаської області здійснити перерахунок та виплату пенсії відповідно до Закону України "Про соціальний захист дітей війни", посилаючись на те, що він, відповідно до ст.1 Закону України "Про соціальний захист дітей війни" є дитиною війни, а тому згідно ст.6 Закону позивачу повинна виплачуватись щомісячна соціальна державна допомога у розмірі 30 % мінімальної пенсії за віком. Але в розмірах визначених Законом відповідач надбавку в 2006-2008 роках не виплачував. А тому позивач просив визнати відмову відповідача щодо виплати щомісячної соціальної допомоги у розмірі 30% мінімальної пенсії за віком - протиправною. Зобов'язати відповідача здійснити нарахування щомісячної соціальної допомоги у розмірі 30% мінімальної пенсії за віком та забезпечити її виплату за 2006-2008 роки в сумі 4471,20 гривень та забезпечити її виплату довічно.
Постановою Драбівського районного суду Черкаської області від 16 грудня 2009 позовні вимоги задоволено частково.
Визнано дії відповідача щодо відмови зробити нарахування позивачеві щомісячної соціальної допомоги, передбаченої ст.6 Закону України "Про соціальний захист дітей війни" у розмірі 30 відсотків мінімальної пенсії за віком з жовтня 2008 року і довічно - неправомірними.
Зобов'язано управління пенсійного фонду України в Драбіському районі Черкаської області здійснити ОСОБА_5 нарахування та доплату щомісячної соціальної допомоги, як дитині війни, передбаченої ст.6 Закону України "Про соціальний захист дітей війни", як різниці між 30 % мінімальної пенсії за віком, та фактично сплаченим розміром щомісячної соціальної допомоги за період з жовтня 2008 року і довічно.
В задоволенні решти позовних вимог відмовлено.
Не погоджуючись з постановою суду управління пенсійного фонду України в Драбівському районі Черкаської області подало апеляційну скаргу, в якій, посилаючись на те, що судом першої інстанції порушено норми матеріального та процесуального права, просить скасувати постанову та прийняти нове рішення, яким відмовити в задоволенні вимог позивача.
Відповідно до п.2 ч.1 ст.197 КАС України апеляційний розгляд справи відбувається в порядку письмового провадження.
Перевіривши законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги, заслухавши суддю-доповідача, судова колегія вважає, що апеляційна скарга підлягає до часткового задоволення з наступних підстав.
Вирішуючи справу суд правильно виходив з того, що позивач має право на щомісячну соціальну допомогу в розмірі 30% мінімальної пенсії за віком, як дитина війни.
Відповідно до статті 6 Закону України "Про соціальний захист дітей війни" (у редакції від 18.11.2004 р., чинній в 2009 р.) дітям війни пенсії або щомісячне грошове довічне утримання чи державна соціальна допомога, що виплачується замість пенсії, підвищуються на 30% мінімальної пенсії за віком.
Згідно Закону України "Про Державний бюджет України на 2008 рік" КМ України надано право у 2008 році встановлювати розмір соціальних виплат, які відповідно до законодавства визначаються залежно від розміру мінімальної заробітної плати, в абсолютних сумах у межах асигнувань, передбачених за відповідними бюджетними програмами.
Названа норма передбачає встановлення в абсолютних сумах розмірів лише тих виплат, вихідним критерієм розрахунку яких є розмір мінімальної заробітної плати.
Відповідно її дія не поширюється на спірні правовідносини, оскільки розмір зазначених соціальних виплат згідно із Законом України "Про соціальний захист дітей війни" залежить від розміру мінімальної пенсії за віком.
Отже, нарахування та виплата у 2008 році дітям війни підвищення до пенсії повинні здійснюватися відповідно до норм Закону України "Про соціальний захист дітей війни".
Вирішуючи спір і задовольняючи позов частково, суд правомірно виходив з того, що управління пенсійного фонду як орган, якому делеговано повноваження щодо призначення і виплати пенсій та доплат до них, повинно було діяти у відповідності з вимогами статті 6 Закону №2195-1У і здійснити позивачу відповідні нарахування, але у порушення вимог указаної статті таких нарахувань не проводило, чим і допустило противоправну бездіяльність.
Суд першої інстанції правомірно не застосував ст.6 Закону №2195-1У в редакції Закону від 28 грудня 2007 р. №107-У1 про виплату до пенсії підвищення у розмірі надбавки, встановленої для учасників війни. Згідно із рішенням Конституційного Суду України від 22 травня 2008р. №10-рп/2008 справа щодо предмета та змісту закону про Державний бюджет України) зміни щодо розміру пенсії дітям війни визнано такими, що не відповідають Конституції України (є неконституційними). Ураховуючи положення Конституції України щодо дії нормативно-правових актів у часі, положення статті 6 Закону України "Про соціальний захист дітей війни", у редакції цього Закону від 18 листопада 2004р. №2195-1У, поновили свою дію з 22 травня 2008 року.
Не можна взяти до уваги посилання в апеляційній скарзі на інші нормативно-правові акти. Відповідно до ч.2 ст.3 Закону №2195-1У державні соціальні гарантії дітям війни, встановлені цим Законом, не можуть бути обмежені або скасовані іншими нормативно-правовими актами.
Доводи відповідача щодо правомірності своїх дій з посиланням на відсутність бюджетних коштів для повної реалізації програми з доплат дітям війни обгрунтовано не взяті судом до уваги, оскільки питання фінансування цих видатків не виступає предметом даного спору.
Проблеми надання бюджетних коштів управлінню пенсійного фонду для виконання покладених на нього обов'язків у справах цієї категорії виходить за межі заявлених вимог і судом не розглядалося.
Безпідставними є також посилання відповідача на можливість нецільового використання коштів Пенсійного фонду України оскільки, суд не ухвалював рішення про проведення виплат з власних джерел фінансування останнього.
Разом з тим, судом першої інстанції не звернуто увагу на те, що відповідно до ч. 1 ст. 6 КАС України, кожна особа має право звернутись до суду за захистом своїх лише порушених прав. Разом з тим, позивач звернувся до суду з позовом і дана вимога судом задоволена в частині зобов’язання відповідача нараховувати та виплачувати щомісячну соціальну допомогу ОСОБА_5 довічно, не обґрунтувавши в чому будуть в подальшому порушені права позивача та який закон буде діяти в майбутньому. Так як в суду були відсутні дані про порушення права позивача в майбутньому, то така вимога не підлягає до задоволення.
При таких обставинах постанова суду першої інстанції підлягає до зміни із зобов'язанням провести перерахунок пенсії за період з дати звернення до суду в межах строку позовної давності, з 23.10.2008 року по день постановлення рішення, по 16.12.2009 року, так як суд першої інстанції невірно застосував норми процесуального права.
Інші доводи апеляційної скарги суттєвими не являються і не дають підстав для висновку про неправильне застосування судом першої інстанції норм матеріального чи процесуального права, які призвели або могли призвести до неправильного вирішення справи про часткове задоволення позовних вимог.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст.197, 198, 200 КАС України, колегія суддів,-
у х в а л и л а :
Апеляційну скаргу управління Пенсійного фонду України в Драбівському районі Черкаської області – задовольнити частково.
Постанову Драбівського районного суду Черкаської області від 16 грудня 2009 року змінити.
Постанову Драбівського районного суду Черкаської області від 16 грудня 2009 року в частині визнання дій управління пенсійного фонду України в Драбіському районі Черкаської області щодо відмови зробити нарахування ОСОБА_5 щомісячної соціальної допомоги, передбаченої ст.6 Закону України "Про соціальний захист дітей війни" у розмірі 30 відсотків мінімальної пенсії за віком з жовтня 2008 року і довічно - неправомірними та зобов'язання управління пенсійного фонду України в Драбіському районі Черкаської області здійснити ОСОБА_5 нарахування та доплату щомісячної соціальної допомоги, як дитині війни, передбаченої ст.6 Закону України "Про соціальний захист дітей війни", як різниці між 30 % мінімальної пенсії за віком, та фактично сплаченим розміром щомісячної соціальної допомоги за період з жовтня 2008 року і довічно – скасувати.
Визнати бездіяльність управління Пенсійного фонду України в Драбівському районі Черкаської області щодо відмови зробити нарахування ОСОБА_5 щомісячної соціальної допомоги, передбаченої ст.6 Закону України "Про соціальний захист дітей війни" у розмірі 30 відсотків мінімальної пенсії за віком з 23 жовтня 2008 року по 16 грудня 2009 року - неправомірною.
Зобов'язати управління пенсійного фонду України в Драбіському районі Черкаської області здійснити ОСОБА_5 нарахування та доплату щомісячної соціальної допомоги, як дитині війни, передбаченої ст.6 Закону України "Про соціальний захист дітей війни", як різниці між 30 % мінімальної пенсії за віком, та фактично сплаченим розміром щомісячної соціальної допомоги за період з 23 жовтня 2008 року по 16 грудня 2009 року.
В іншій частині постанову Драбівського районного суду Черкаської області від 16 грудня 2009 року залишити без змін.
Рішення суду апеляційної інстанції набирає чинності через п'ять днів після направлення її копії особам, які беруть участь у справі, та може бути оскаржена протягом двадцяти днів шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України.
Головуючий :
Судді :