АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ЧЕРНІВЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ
У Х В А Л А
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
м. Чернівці «12» липня 2011р. колегія суддів судової палати у кримінальних справах Апеляційного суду Чернівецької області у складі:
Головуючого Струбіцька О. М.
суддів Кузняка В.О., Горецької С.О.
за участю прокурора Малик Н.В.
та захисника ОСОБА_1
розглянула у відкритому судовому засіданні кримінальну справу за апеляціями заступника начальника відділу підтримання державного обвинувачення в судах прокуратури Чернівецької області Сулятицького І.С. та засудженого ОСОБА_3 на вирок Сторожинецького районного суду Чернівецької області від 08 квітня 2011 року, -
В С Т А Н О В И Л А :
Цим вироком ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженець м. Первомайск, Миколаївської області, житель АДРЕСА_1, українець, громадянин України, з середньою освітою, одружений, на утриманні має одну малолітню дитину, працюючий учнем верстатника в Сторожинецькому деревообробному цеху, раніше судимий вироком Ленінського районного суду м. Чернівців від 24.06.1988 року за ст.117 ч.2, 117 ч.3, 140 ч.2, 43 КК України на сім років позбавлення волі, вироком Сторожинецького районного суду Чернівецької області від 28.02.1996 року за ст.196-1 ч.1 КК України на шість місяців позбавлення волі, вироком Сторожинецького районного суду Чернівецької області від 29.09.1997 року за ст.206ч.2 КК України на один рік шість місяців позбавлення волі, вироком Сторожинецького районного суду Чернівецької області від 15.09.2001 року за ст.185ч.3,311 ч.1,70 КК України на три роки позбавлення волі, вироком Сторожинецького районного суду Чернівецької області від 28.07.2005 року за ст.309 ч.1 КК України на один рік обмеження волі, звільнений 23.06.2006 року постановою Волинського райсуду Івано-Франківської області із заміною невідбутих 3-х місяців 11 днів на виправні роботи із утриманням 20% заробітної плати в доход держави, -
засуджений за ст.121 ч.1 КК України на п’ять років шість місяців позбавлення волі.
Справа № 11-331 /2011 р. Головуючий у І інстанції:Яківчик І.В.
Категорія: ст. 121 ч1 КК України Доповідач: Струбіцька О.М.
Міра запобіжного заходу ОСОБА_3 залишена утримання під вартою. Зараховано ОСОБА_3 у строк відбування покарання період утримання під вартою з 25 квітня 2009 року .
Вирішена доля речових доказів та судових витрат.
Згідно вироку ОСОБА_3 24 квітня 2009 року біля 19 год. 30хв. в м. Сторожинець Чернівецької області, знаходячись на відкритому майданчику магазину «Валентина», що по вул. Шевченка, 1 перебуваючи в стані алкогольного сп’яніння, під час конфлікту та обопільної бійки з потерпілим ОСОБА_4, діючи з умислом на спричинення тілесних ушкоджень ОСОБА_4, кишеньковим ножем наніс останньому удар в область живота, чим заподіяв ОСОБА_4 колото-різану рану передньої черевної стінки справа, яка згідно висновку судово-медичної експертизи від 10.06.2009 року відноситься до тяжких тілесних ушкоджень, що небезпечні для життя в момент заподіяння
На даний вирок засуджений ОСОБА_3 подав апеляцію та доповненнях до неї, в яких, просить вирок суду змінити, перекваліфікувати його дії на ст.124 КК України, оскільки його дії слід кваліфікувати як перевищення меж необхідної оборони та призначити меншу міру покарання, оскільки вважає, що вирок районного суду є надто суворим, прийнятий без врахування всіх пом’якшуючих обставин справи. Зокрема вважає, що судом не враховано те, що потерпілий до нього претензій не має, що він має на утриманні малолітню дитину та мати пенсіонерку, є єдиним годувальником у сім'ї, за місцюем проживання характеризується добре, написав явку з повинною, щиро розкаюється та те, що колектив просив дати його на поруки.
У своїй апеляції та доповненнях до неї прокурор Сулятицький І.С. просить вирок суду скасувати у зв’язку з невідповідністю висновків суду, викладених у вироку, фактичним обставинам справи, неправильним застосуванням кримінального закону та м'якістю призначеного покарання, яке не відповідає ступеню тяжкості скоєного злочину та особі засудженого, у вступній частині вироку невірно вазано статтю за якою обвинувачується ОСОБА_3, просить постановити новий вирок, яким визнати винним ОСОБА_3 за ст.ст.15 ч.2, 115 ч.1 КК України та призначити йому за даною статтею відповідну міру покарання.
Свої доводи апелянт обгрунтовує тим, що суд безпідставно перекваліфікував дії ОСОБА_3 з ст.ст.15 ч.2, 115 ч.1 КК України на ст.121 ч.1 КК України, оскільки в ході судового слідства було встановлено, що його умисел був направлений на позбавлення життя ОСОБА_4, що підтверджується показами свідка ОСОБА_5, потерпілого ОСОБА_4, протоколом відтворення обстановки та обставин події, протоколом очної ставки, висновком судово-медичної експертизи від 10.06.2009 року та локалізацією тілесних ушкоджень. Також апелянт вважає, що суд призначив надто м'яке покарання, безпідставно визнавши пом’якшуючими обставинами з'явлення із зізнанням, розкаяння підсудного та наявність на утриманні малолітньої дитини.
Заслухавши доповідь судді, прокурора, яка просила вимоги апеляції задовольнити, а апеляцію засудженого залишити без задоволення, засудженого ОСОБА_3, та його захисника,які підтримали вимоги своєї апеляції та просили їх задовольнити, а апеляцію прокурора залишити без задоволення, колегія суддів вважає, що вони не підлягають задоволенню з наступних підстав.
Районний суд не погодився із кваліфікацією органом досудового слідства дій ОСОБА_3 за ст.15 ч.2, ч.1 ст.115 КК України та перекваліфікував дії за ч.1 ст.121 КК України.
Своє рішення районний суд належним чином мотивував, правильно встановив фактичні обставини справи, належно дослідив докази по справі та дав їм оцінку, тому колегія суддів погоджується із таким рішенням.
Винність ОСОБА_3 у спричиненні потерпілому ОСОБА_4 колото-різаної рани передньої черевної стінки справа, яка згідно висновку судово-медичної експертизи відноситься до тяжких тілесних ушкоджень, що небезпечні для життя в момент заподіяння скоєному підтверджується його показаннями в ході досудового та судового слідства, в яких він детально пояснював деталі вчиненого.
Із послідовних показань в ході досудового та судового слідства потерпілого ОСОБА_4 слідує, що між ним та ОСОБА_3 виник словесний конфлікт, спровокований останнім, підсудний наніс йому удар рукою в обличчя, він вдарив у відповідь, після чого ОСОБА_3 дістав з нагрудної кишені розкладний ніж та тримаючи його у лівій руці завдав йому удар в нижню частину живота справа, не виключає, що після цього міг спричинити удар пляшкою по голові підсудному.
При відтворенні обстановки та обставин події ОСОБА_3 розповів за яких обставин вчинив злочинні дії, чим і в які частини тіла потерпілого завдав удари.
Пояснення ОСОБА_3 про характер тілесних ушкоджень знайшли своє підтвердження у висновках проведених у процесі досудового слідства експертиз.
За даними судово-медичної експертизи пояснення ОСОБА_3 щодо способу, інтенсивності та локалізації тілесних ушкоджень, які він завдав потерпілому, повністю підтверджені.
Локалізація та характер, спосіб спричинення цих ушкоджень підтверджуть пояснення ОСОБА_3 про відсутність умислу на спричинення смерті потерпілому ОСОБА_4
Згідно висновків судово-медичної експертизи виявлені у ОСОБА_4 тілесні ушкодження у вигляді синця верхньої повіки праворуч, садна виличної ділянки ліворуч, виникли від дії тупих пердметів, відносяться до легких тілесних ушкоджень, а колото-різана рана передньої черевної стінки нижче пупка справа, яка проникає в черевну порожнину і пошкоджує брижу тонкої кишки, великий чепець та серйозно-м»бязевий шар здухвинної кишки, супроводжується крововиливами в черевну порожнину, які відносяться до тяжких тілесних ушкоджень, небезпечних для життя в момент заподіяння(а.с.41-42).
Висновки цієї експертизи є науково-обгрунтованими, узгоджуюься за своїм змістом із показаннями потерпілого та пісудного.
Як вбачається із фактичних обставин справи злочин скоєно на грунті побутового конфлікту при розпитті спиртних напоїв.
Відповідно до п.22 постанови Пленуму Верховного Суду України «Про судову практику у справах про злочини проти життя та здоров»я особи»від 07 лютого 2003 року №2 для відмежування умисного вбивства від умисного заподіяння тяжкого тілесного ушкодження, необхідно визначити суб»активне ставлення винного до наслідків своїх дій: при умисному вбивстві настання смерті охоплюється умислом винного, а в разі заподіяння тяжкого тілесного ушкодження, ставлення винного до її настання охоплюється необережністю.
Ураховуючи всі обставини вчинення злочину, спосіб заподіяння тілесних ушкоджень потерпілому, причини припинення злочинних дій, суб»єктивне ставлення винного до наслідків своїх дій, поведінку підсудного і потерпілого, яка передувала події, колегія суддів прийшла до висновку про що ОСОБА_3 не мав умислу на вбивство потерпілого, а тілесні ушкодження заподіяв без мети позбавлення життя, ставлення підсудного до наслідків, що настали було необережним, тому доводи апеляції прокурора в цій частині є безпідставними.
Посилання прокурора в апеляції на недотримання районним вимог Постанови Пленуму Верховного Суду України від 30.09.1994 року №9 «Про судову діяльність в умовах загострення в Україні криміногенної ситуації»є неактуальним і необґрунтованим, оскільки дана постанова не є чинною.
Доводи ОСОБА_3 про перекваліфікацію його дій на ст.124 КК України є необґрунтованими.
Наведені дані справи свідчать, що ОСОБА_3 у момент застосування ножа не перебував у стані необхідної оборони, оскільки в цей момент з боку потерпілого не існувало загрози життю підсудного.
Порушень вимог КПК України, що ставлять під сумнів доведеність винності ОСОБА_3М.у зазначеному вироком обсязі злочинних дій не встановлено.
Призначене судом покарання ОСОБА_3 відповідає ступеню тяжкості вчиненого ним злочину, даним про його особу, обставинам, що пом»яшкують та обтяжують покарання, а тому відповідає вимогам ст.65 КК України.
Доводи апеляційних скарг спростовуються правильними висновками суду, тому підстав для їх задоволення немає.
У вступній частині вироку помилково вказано про обвинувачення ОСОБА_3 за ст.121 ч.1 КК України, тому цю писку слід виправити вказавши правильно статтю обвинувачення.
На підставі наведеного, керуючись ст.365, ст.366 КПк України, колегія суддів,-
У Х В А Л И Л А :
Апеляційні скарги прокурора Сулятицького І.С., та засудженого ОСОБА_3 залишити без задоволення, а вирок Сторожинецького районного суду Чернівецької області від 08 квітня 2011 року без змін.
Виправити в вступній частині вироку суду статтю обвинувачення ОСОБА_3 замість ч.1ст.121 КК України на ч.2 ст.15, ч.1 ст.115 КК України.
Головуючий: О.М. Струбіцька
Судді: С.О.Горецька
В.О. Кузняк