Судове рішення #16908250

АПЕЛЯЦІЙНИЙ  СУД  ЧЕРКАСЬКОЇ  ОБЛАСТІ


Справа № 11-370/11 Головуючий по 1 інстанції

Категорія: ст. 187 ч.2 КК УкраїниЗолотоверхий О.І.


Доповідач в апеляційній інстанції

Шкреба Р.Д.    




 УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

 

          "07" червня 2011 р. Колегія суддів судової палати в кримінальних справах апеляційного суду Черкаської області в складі:

        головуючого                        Шкреби Р.Д.

        суддів                                   Літвінцева В.М., Гончарука І.М.

        з участю прокурора            Лєнкової Н.Д.

розглянувши кримінальну справу за апеляціями прокурора, який приймав участь у розгляді справи судом першої інстанції та засудженого ОСОБА_3 на вирок Лисянського районного суду Черкаської області від 11 березня 2011р., яким

                              ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_1,

                              раніше судимий:

                              - 13.08.1999 року Кагарлицьким районним судом Київської області за

                              ч.3 ст.117КК України до п’яти років позбавлення волі;

                              - 15.03.2005 року Кагарлицьким районним судом Київської області за

                              ч.2 ст.152 ч.1, ст.121, ст.70 КК України до дев’яти років позбавлення волі.

                              За постановою Уманського районного суду від 15.09.2010 року

                              звільнений умовно-достроково на два роки 8 місяців 15 днів,

засуджений за ч.2  ст.187 КК України на сім років позбавлення волі; із застосуванням ст.69 КК України без конфіскації майна.

          На підставі ст.71 КК України ОСОБА_4 приєднано до призначеного покарання частково один рік позбавлення волі не відбутого покарання за вироком Кагарлицького районного суду Київської області від 15 березня 2005 року та остаточно визначено до відбуття вісім років позбавлення волі, без конфіскації майна.

                             ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_2,

                             раніше судимий:

                             - 27.06.1995 року Золотоніським міським судом Черкаської області

                            за ч.3 ст.140 КК України до трьох років позбавлення волі;

                            - 05.01.1999 року Золотоніським міським судом Черкаської області за

                            ст.ст.140 ч.2, 81  ч.1, 145 ч.1, 193 ч.3, 208 ч.2 КК України до п’яти років

                            позбавлення волі;

                            - 13.06.2006 року Золотоніським міським судом Черкаської області за

                            ч.1 ст.187 КК України до п’яти років позбавлення волі.  За постановою

                            Уманського районного суду Черкаської області від 25.11.2009 року

                            умовно-достроково звільнений на один рік 6 місяців 18 днів,

засуджений за ч.2 ст.187 КК України на сім років позбавлення волі, із застосуванням ст.69 КК України без конфіскації майна.  

      На підставі ст.71 КК України ОСОБА_3 частково приєднано шість місяців позбавлення волі не відбутого покарання за вироком Золотоніського міського суду Черкаської області від 13 червня 2006 року та остаточно призначено до відбування сім років шість місяців позбавлення волі, без конфіскації майна.

            Вирішено стягнути з ОСОБА_4 та ОСОБА_3 в користь  наукового-дослідного експертно-криміналістичного центру при УМВС в Черкаській області солідарно 1077 гривень 60 коп.

       Стягнуто з ОСОБА_4 та ОСОБА_3 солідарно на користь Лисянського відділення ВАТ "Державний Ощадний Банк України" 2352,00 гривні 00 коп.

             Питання про речові докази вирішено.

            Згідно вироку ОСОБА_4 та ОСОБА_3 13 жовтня 2010 року близько 12 години в с. Босівка Лисянського району Черкаської області, за попередньою змовою між собою, надягнувши на обличчя шерстяні шапочки з прорізами для очей, з метою заволодіння чужим майном, шляхом доступу проникли до приміщення територіального відокремленого безбалансового відділення   № 2971/09 с. Босівка Лисянського району ВАТ "Державний Ощадний Банк України", де погрожуючи застосуванням пістолета моделі МР-654 К калібру 4,5 мм умисно, з корисливих мотивів відкрито заволоділи мобільним телефоном Ноkіа-2610 вартістю 275 гривень та сімкартою мобільного оператора "Київстар" вартістю 25 гривень, які належали на праві приватної власності працівнику відділення ОСОБА_6, чим спричинили їй шкоду в сумі 300 гривень та грішми в сумі 497 гривень, які знаходились в касі відокремленого безбалансового відділення № 2971/09 ВАТ "Державний Ощадний Банк України", чим завдали шкоду Банку на вказану суму.

             В апеляціях:

- прокурор, який приймав участь у розгляді справи судом першої інстанції, не заперечуючи доведеності вини засуджених ОСОБА_4 і ОСОБА_3 у вчиненому злочині, правильності кваліфікації їх дій, просить вирок місцевого суду скасувати із-за невідповідності призначеного покарання тяжкості злочину та внаслідок м’якості призначеного покарання і  постановити новий вирок, яким визначити покарання: - ОСОБА_4 за ч.2 ст.187 КК України у вигляді 8 років позбавлення волі з конфіскацією майна. На підставі ст.71 КК України за сукупністю вироків до призначеного за новим вироком покарання, частково приєднати не відбуте покарання за вироком Кагарлицького районного суду Київської області від15 березня 2005 року у вигляді двох років позбавлення волі і остаточно визначити до відбуття покарання у вигляді 10 років позбавлення волі з конфіскацією майна; - ОСОБА_3 за ч.2 ст.187 КК України у вигляді 8 років позбавлення волі з конфіскацією майна. На підставі ст.71 КК України за сукупністю вироків до призначеного за новим вироком покарання, частково приєднати не відбуте покарання за вироком  Золотоніського міського суду Черкаської області від 13 червня 2006 року у вигляді 1 року 6 місяців позбавлення волі і остаточно визначити до відбуття покарання у вигляді 9 років 6 місяців позбавлення волі з конфіскацією майна;

- засуджений ОСОБА_3, вважаючи вирок суду незаконним в зв’язку з однобічністю та неповнотою досудового та судового слідства, просить прийняти справедливе і законне стосовно нього рішення.

          

         Заслухавши доповідача, пояснення прокурора, підтримавшого апеляцію прокурора в частині звільнення засуджених від додаткового покарання, пояснення засудженого ОСОБА_3, який підтримав свою апеляцію, пояснення засудженого ОСОБА_4 про законність вироку, перевіривши матеріали та доводи апеляцій, колегія суддів вважає, що апеляції апелянтів не підлягають до задоволення, виходячи з наступного.

          Висновки суду про доведеність винності ОСОБА_4 та ОСОБА_3 у вчиненні злочину, за який їх засуджено, відповідають фактичним обставинам справи і ґрунтуються на досліджених в судовому засіданні доказах, яким суд дав належну оцінку. Тому ці висновки колегія суддів вважає обґрунтованими.

      Так, як вбачається з матеріалів справи, винність ОСОБА_4 та ОСОБА_3 у вчиненні інкримінованого їм злочину підтверджується їх показаннями, даними ними як на досудовому так і в судовому слідстві, де вони чітко і послідовно розкривали механізм скоєння злочинних дій щодо потерпілої ОСОБА_6 в хронологічній послідовності, при цьому викривали як себе так і один одного у вчиненні на неї нападу з метою заволодіння чужим майном, відібрання у неї грошей і мобільного телефону (а.с.281; 275; 322; 323).

     Ці показання засуджених ОСОБА_4 та ОСОБА_3 суд правильно визнав правдивими, оскільки  вони об’єктивно узгоджуються з іншими доказами у справі, зокрема, показами потерпілої ОСОБА_6, даними протоколу огляду місця події, даними отриманими під час відтворення обстановки та обставин події, даними висновків судово-балістичних експертиз та з іншими наведеними у вироку доказами, сумніву щодо достовірності яких  немає (а.с.8-13; 58; 66; 98-101; 104-106; 130-138; 323).

      Аналіз і оцінка наведених доказів, які судом повно і всебічно досліджені в судовому засіданні, дає підстави колегії суддів вважати обґрунтованим висновок місцевого суду про доведеність винності ОСОБА_4 та ОСОБА_3 в розбійному нападі з метою заволодіння чужим майном, поєднаного з погрозою застосування насильства небезпечного для життя та здоров’я особи, яка зазнала нападу, вчиненого за попередньою змовою групою осіб.

      Отже злочинні дії ОСОБА_4 та ОСОБА_3 за ч.2 ст.187 КК України кваліфіковані правильно.

         Твердження прокурора про те, що вирок суду щодо ОСОБА_4 та ОСОБА_3 є необґрунтованим, оскільки при призначенні їм покарання не враховано тяжкість вчиненого ними злочину, колегія суддів вважає безпідставними, так як призначене обом засудженим покарання відповідає вимогам ст.65 КК України, бо воно призначене з урахуванням характеру тяжкості вчиненого злочину, а також даних про особу засуджених, зокрема, судом при звільненні засуджених ОСОБА_4 та ОСОБА_3 в порядку ст.69 КК України від додаткового покарання у вигляді конфіскації майна взято до уваги те, що вказані особи за місцем проживання  характеризуються посередньо, що вину обоє засуджених визнали, розкаялись, а збитки частково відшкодували.

        Отже призначене засудженим ОСОБА_4 та ОСОБА_3 покарання є необхідним і достатнім для їх виправлення та попередження нових злочинів, а тому підстав для  скасування судового рішення внаслідок м’якості призначеного їм покарання колегія суддів не вбачає.

         На підставі наведеного та керуючись ст.ст.362, 366 КПК України, колегія суддів, -

                                                                        у х в а л и л а :

      Апеляції апелянтів залишити без задоволення, а вирок Лисянського районного суду Черкаської області від 11 березня 2011 року щодо ОСОБА_4 та ОСОБА_3 – без змін.

Головуючий

Судді

 

Коментарі
Коментарі відсутні
Потрібна автентифікація

Потріблно залогінитись, щоб коментувати

Логін Реєстрація