У Х В А Л А
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
11 липня 2011 року колегія суддів судової палати у цивільних справах Апеляційного суду Автономної Республіки Крим в складі:
Головуючого, судді Ісаєва Г.А.
суддів Белинчук Т.Г.
Підлісної І.А.
при секретарі Урденко Г.В.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Сімферополі цивільну справу за позовом ОСОБА_5 до ОСОБА_6, ОСОБА_7, ОСОБА_8, третя особа – Алуштинська державна нотаріальна контора, відділ Держкомзему в м. Алушта, Гаражно-будівельний кооператив № 1 про поновлення строку для прийняття спадщини, визнання права власності в порядку спадкування за законом, зобов’язання вчинити певні дії, визнання частково недійсними свідоцтв про право на спадщину за законом та вселення, за апеляційними скаргами представника ОСОБА_5 – ОСОБА_9 на ухвалу та рішення Алуштинського міського суду АР Крим від 09 грудня 2010 року,
в с т а н о в и л а:
ОСОБА_5 звернувся до суду з позовом до ОСОБА_6, ОСОБА_7, ОСОБА_8, третя особа – Алуштинська державна нотаріальна контора, відділ Держкомзему в м. Алушта, Гаражно-будівельний кооператив № 1 про поновлення строку для прийняття спадщини, визнання права власності в порядку спадкування за законом, зобов’язання вчинити певні дії, визнання частково недійсними свідоцтв про право на спадщину за законом та вселення. Позов мотивовано тим, що відповідно до свідоцтва про народження позивача його батьком є ОСОБА_10, а матір’ю ОСОБА_11, але в зареєстрованому шлюбі батьки позивача ніколи не перебували, припинивши шлюбні відносини одразу після народження позивача. В останній час він мешкає в м. Воронеж Російської Федерації, де в жовтні 2009 року йому стало відомо про смерть його батька ОСОБА_10 Звернувшись через свого представника до нотаріальної контори було виявлено, що після смерті батька позивача залишилось спадкове майно, а саме: 1/2 частки домоволодіння по АДРЕСА_1 та інша нерухомість і грошові вклади. При цьому право на спадщину отримали його жінка та другий син – відповідачі по справі. Звернувшись до нотаріуса для оформлення права на спадщину за законом, державний нотаріус відмовився оформлювати спадщину на позивача посилаючись на той факт, що заяву було подано з пропуском строків для звернення з відповідною заявою. У зв’язку з чим вимушений звернутися до суду з позовом про встановлення додаткового строку для подачі заяви на прийняття спадщини, оскільки вважає, що зазначений строк він пропустив з поважних причин. Уточнивши позовні вимоги, просив суд поновити строк для прийняття спадщини після померлого батька ОСОБА_10, визнати за ним право власності на спадкове майно, яке залишилося після смерті спадкодавця, визнати частково недійсними свідоцтво про право на спадщину за законом, реєстрові № 4-858, 4-864, 4-865, 4-871, видані 12 травня 2009 року ОСОБА_6 та ОСОБА_7, після смерті спадкодавця ОСОБА_10, в частині належній ОСОБА_5 1/3 частки спадкового майна; вселити ОСОБА_5 в частину жилого будинку АДРЕСА_1, що раніше належала ОСОБА_10
Ухвалою Алуштинського міського суду АР Крим від 09 грудня 2010 року провадження у справі за зазначеним позовом в частині позовних вимог про поновлення строку для прийняття спадщини після померлого спадкодавця – батька ОСОБА_10 - закрито.
Рішенням Алуштинського міського суду АР Крим від 09 грудня 2010 року у задоволенні позову відмовлено. Стягнуто з ОСОБА_5 судовий збір на користь держави 443,42 грн. Скасовані заходи забезпечення позову.
В апеляційній скарзі на ухвалу Алуштинського міського суду АР Крим від 09 грудня 2010 року, представник ОСОБА_5 – ОСОБА_9, посилаючись на порушення судом першої інстанції норм процесуального права, просить зазначену ухвалу скасувати.
В апеляційній скарзі на рішення Алуштинського міського суду АР Крим від 09 грудня 2010 року, представник ОСОБА_5 – ОСОБА_9, посилаючись на порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, просить скасувати рішення та ухвалити нове по суті позовних вимог.
Заслухавши суддю-доповідача, вислухав представника ОСОБА_5, ОСОБА_7, представників ОСОБА_6, розглянувши матеріали справи, колегія суддів вважає, що скарги не підлягають задоволенню за таких підстав.
Закриваючи провадження по справі, суд першої інстанції виходив з того, що існує судове рішення, що набрало законної сили, яке постановлено з приводу спору між тими самими сторонами, про той самий предмет і з тих самих підстав.
Такі висновки суду відповідають обставинам справи та вимогам процесуального закону.
Згідно з п. 2 ч. 1 ст. 205 ЦПК України суд своєю ухвалою закриває провадження по справі, якщо набрали законної сили рішення суду або ухвала суду про закриття провадження у справі у зв’язку з відмовою позивача від позову або укладення мирової угоди сторін, ухваленні або постановлені з приводу спору між тими самими сторонами, про той самий предмет і з тих самих підстав.
З матеріалів справи вбачається, що ОСОБА_12 звернувся з позовом про поновлення строку для прийняття спадщини після смерті ОСОБА_10
Судом встановлено, що рішенням Апеляційного суду АР Крим від 12 серпня 2010 року ОСОБА_5 про визначення додаткового строку для прийняття спадщини відмовлено (а.с. 108-109).
За таких обставин, суд першої інстанції обґрунтовано закрив провадження в частині позовних вимог ОСОБА_12 про поновлення строку для прийняття спадщини після смерті його батька ОСОБА_10, оскільки є судове рішення ухвалене з приводу спору між тими самими сторонами, про той самий предмет і з тих самих підстав.
Такі висновки суду першої інстанції доводами апеляційної скарги не спростовуються і підстав для скасування ухвали суду про закриття провадження по справі відсутні.
В частині оскарження судового рішення, колегія суддів вважає, що підстави для його скасування відсутні виходячи з наступного.
Відмовляючи в позові про визнання за ОСОБА_12 права власності на спадкове майно, яке залишилося після смерті спадкодавця, визнання частково недійсними свідоцтв про право на спадщину за законом, які видані на ОСОБА_6 та ОСОБА_7, після смерті спадкодавця ОСОБА_10, вселення, суд першої інстанції виходив з того, що позивач не подав заяви про прийняття спадщини, тому у нього не виникло права успадкувати майно, яке залишилося після смерті ОСОБА_10
З такими висновками суду першої інстанції колегія суддів погоджується, оскільки вони відповідають фактичним обставинам справи та вимогам закону.
Відповідно до ч. 1 ст. 1270 ЦК України для прийняття спадщини встановлюється строк у шість місяців, який починається з часу відкриття спадщини.
Згідно з ч. 1 ст. 1272 ЦК України якщо спадкоємець протягом строку, встановленого ст. 1270 ЦК України не подав заяву про прийняття спадщини, він вважається таким, що не прийняв її.
Обставини справи свідчать про те, що ОСОБА_5 у встановлений законом строк не подав заяви про прийняття спадщини після смерті його батька ОСОБА_10, судовим рішенням позивачу відмовлено у встановленні додаткового строку для подачі заяви для прийняття спадщини, тому відповідно до положень ст. 1272 ЦК України ОСОБА_5 вважається таким, що не прийняв спадщину після смерті ОСОБА_10
За таких обставин у позивача відсутнє право вимоги про визнання за ним права власності на спадкове майно, яке залишилося після смерті ОСОБА_10
У зв’язку з вищевикладеним, суд обґрунтовано відмовив в позові.
Доводи апеляційної скарги не спростовують висновків суду і на законність оскаржуваного рішення не впливають.
Рішення ухвалено з дотриманням норм матеріального та процесуального права, у зв`язку з чим підстави для його скасування відсутні.
На підставі викладеного і керуючись статтями 303, 308, 312-315 ЦПК України, колегія суддів судової палати у цивільних справах, –
У Х В А Л И Л А :
Апеляційну скаргу представника ОСОБА_5 – ОСОБА_9 на ухвалу Алуштинського міського суду АР Крим від 09 грудня 2010 року відхилити.
Ухвалу Алуштинського міського суду АР Крим від 09 грудня 2010 року залишити без змін.
Апеляційну скаргу представника ОСОБА_5 – ОСОБА_9 на рішення Алуштинського міського суду АР Крим від 09 грудня 2010 року відхилити.
Рішення Алуштинського міського суду АР Крим від 09 грудня 2010 року залишити без змін.
Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення і може бути оскаржена в касаційному порядку до суду касаційної інстанції протягом двадцяти днів.
Судді: Ісаєв Г.А.
Белинчук Т.Г.
Підлісна І.А.