Р І Ш Е Н Н Я
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
14 червня 2011 року колегія суддів судової палати у цивільних справах Апеляційного суду Автономної Республіки Крим в складі:
Головуючого, судді - Сінані О.М.
Суддів: Даніла Н.М.
М’ясоєдової Т.М.
При секретарі: Горкун М.А.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Сімферополі цивільну справу за позовом ОСОБА_5, ОСОБА_6, діючої в своїх інтересах та в інтересах ОСОБА_7, ОСОБА_8, ОСОБА_9, ОСОБА_10, а також ОСОБА_11, діючого в своїх інтересах та в інтересах ОСОБА_12 до ОСОБА_13, третя особа - управління державного комітету по земельним ресурсам м.Ялта АР Крим про визнання права власності на ідеальні частки, визначення порядку користування земельною ділянкою,
за апеляційною скаргою ОСОБА_13 на рішення Ялтинського міськрайонного суду Автономної Республіки Крим від 07 лютого 2011 року,
В С Т А Н О В И Л А :
У листопаді 2010 року позивачі звернулися до суду з позовом до ОСОБА_13 про визнання права власності на ідеальні частки, визначення порядку користування земельною ділянкою, мотивуючи тим, що ОСОБА_5, ОСОБА_10, ОСОБА_9, ОСОБА_8, ОСОБА_5, ОСОБА_7 є співвласниками будинку АДРЕСА_1 по 1/40 частки кожний, ОСОБА_14 - співвласником зазначеного будинку у розмірі 1/20 частки, згідно свідоцтва про право власності на нерухоме майно від 16 березня 2009 року; ОСОБА_11 - співвласником зазначеного (квартира №1) у розмірі 7/10 часток, згідно свідоцтва про право власності на нерухоме майно від 16 березня 2009 року; ОСОБА_13 та ОСОБА_15 – співвласниками того ж домоволодіння ( квартира № 2) по 1/20 частки кожна, відповідно до свідоцтва про право власності на нерухоме майно від 16 березня 2011 року. В загальній сумісній власності ОСОБА_11, ОСОБА_13 та ОСОБА_15 знаходиться земельна ділянка АДРЕСА_1. Оскільки сторони не можуть дійти згоди щодо користування вказаною земельною ділянкою, просили визначити ідеальні частки та відповідно до часток - порядок користування земельною ділянкою з підстав, передбачених ст.ст.355 ч.1, 368 ч.1 ЦК України таст.87, 88, ч.3 ст.89 ЗК України.
Рішенням Ялтинського міського суду АР Крим від 07 лютого 2011 року позов задоволено: визначено за ОСОБА_5, ОСОБА_7, ОСОБА_5, ОСОБА_10, ОСОБА_8, ОСОБА_11, ОСОБА_9, ОСОБА_6 право власності по 1/10 ідеальної частки за кожним, а всього 8/10 частки загальною площею 0,0395 га земельної ділянки, наданої для будівництва та обслуговування жилого будинку та господарських споруд АДРЕСА_1; визначено порядок користування земельною ділянкою наданою для будівництва та обслуговування жилого будинку та господарських споруд АДРЕСА_1, загальною площею 0,0503 га між ОСОБА_5, ОСОБА_7, ОСОБА_5, ОСОБА_10, ОСОБА_8, ОСОБА_11, ОСОБА_9, ОСОБА_14 та ОСОБА_13 згідно варіанту №1 висновку експерта №10019 від 14 грудня 2010 року.
Не погодившись з зазначеним рішенням суду, ОСОБА_13 надіслала до суду апеляційну скаргу, в якій просить рішення суду скасувати та ухвалити нове про відмову у задоволенні позову в повному обсязі, посилаючись на порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, неповне з’ясування усіх обставин справи. Зокрема, зазначає, що судом не враховано, що за позивачами вже визнано право власності на земельну ділянку, тому не має необхідності визнавати за ними право власності рішенням суду, позивачі мають право на виділ в натурі належних їм часток зі складу земельної ділянки, однак таких вимог заявлено не було. Не згодна вона також з варіантом встановлення порядку користування земельною ділянкою, визначеним судом.
Заслухавши суддю - доповідача, вислухавши сторони, що з’явилися, дослідивши матеріали справи, обговоривши доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає за необхідне апеляційну скаргу задовольнити з наступних підстав.
Згідно ч.1 ст. 303 ЦПК України під час розгляду справи в апеляційному порядку апеляційний суд перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги та вимог, заявлених у суді першої інстанції.
Судом встановлено, що ОСОБА_5, ОСОБА_10, ОСОБА_9, ОСОБА_8, ОСОБА_5, ОСОБА_7 є співвласниками будинку АДРЕСА_1 по 1/40 частки кожний, ОСОБА_14 - співвласником зазначеного будинку у розмірі 1/20 частки, згідно свідоцтва про право власності на нерухоме майно від 16 березня 2009 року; ОСОБА_11 - співвласником зазначеного (квартира №1) у розмірі 7/10 часток, згідно свідоцтва про право власності на нерухоме майно від 16 березня 2009 року; ОСОБА_13 та ОСОБА_15 – співвласниками того ж домоволодіння ( квартира № 2) по 1/20 частки кожна, відповідно до свідоцтва про право власності на нерухоме майно від 16 березня 2011 року( а.с.11,12,14).
В загальній сумісній власності ОСОБА_5, ОСОБА_10, ОСОБА_9, ОСОБА_8, ОСОБА_5, ОСОБА_7, ОСОБА_11, ОСОБА_6, ОСОБА_13 і ОСОБА_16 знаходиться земельна ділянка АДРЕСА_1, загальною площею 0,0503 га є: (а.с.13), що підтверджується державними актами на земельну ділянку.
ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_16 померла, правонаступником є ОСОБА_13, у зв’язку з чим, 1/20 частина будинку АДРЕСА_1 від ОСОБА_16 перейшла її дочці ОСОБА_13
Задовольняючи позов, суд першої інстанції виходив з доведеності позовних вимог щодо можливості на підставі ст. ст. 358, 370 ЦК України та ст.89 ЗК України виділу ідеальних часток та визначення порядку користування земельною ділянкою.
З такими висновками не може погодитися колегія суддів, оскільки вони не відповідають вимогам матеріального права та суперечать принципу диспозитивності, передбаченому ч.1 ст.11 ЦПК України.
Звертаючись до суду з позовом, позивачі просили визнати за ними право власності на 1/10 частку земельної ділянки за кожним ( а.с.74- 76).
Разом з тим, право спільної сумісної власності сторін на земельну ділянку АДРЕСА_1 підтверджено державними актами.
Відповідно до ч.1 ст.370 ЦК України співвласники мають право на виділ у натурі частки із майна, що є спільній сумісній власності.
Однак, вимог щодо виділу частки із майна, що є у спільній сумісній власності позивачами заявлено не було.
Суд першої інстанції посилався на ч.4 ст.89 ЗК України про право співвласників земельної ділянки, що перебувають у спільній сумісній власності, на її поділ або виділення з неї окремої частки, однак ухвалив рішення про встановлення порядку користування земельною ділянкою, що зазначеною нормою закону не передбачено.
Оскільки рішення суду постановлено з порушенням норм матеріального та процесуального права, то відповідно до ст.309 ч. 1 п. 4 ЦПК України рішення суду підлягає скасуванню, з ухваленням нового рішення про відмову у задоволені позову.
Н а підставі викладеного і керуючись статтями 303, 304, 307, 308, 309, 313 – 315 ЦПК України, колегія суддів судової палати у цивільних справах, –
В И Р І Ш И Л А :
Апеляційну скаргу ОСОБА_13 задовольнити.
Рішення Ялтинського міськрайонного суду Автономної Республіки Крим від 07 лютого 2011 року скасувати та ухвалити нове рішення про відмову ОСОБА_5, ОСОБА_6, діючій в своїх інтересах та в інтересах ОСОБА_7, ОСОБА_8, ОСОБА_9, ОСОБА_10, ОСОБА_11, діючому в своїх інтересах та в інтересах ОСОБА_12 у задоволені позову до ОСОБА_13, третя особа - управління державного комітету по земельним ресурсам м.Ялта АР Крим про визнання права власності на ідеальні частки, визначення порядку користування земельною ділянкою.
Рішення набирає законної сили з моменту проголошення і може бути оскаржене в касаційному порядку протягом двадцяти днів.
Судді: