ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
«19» травня 2011 р. м. Сімферополь
Суддя Апеляційного суду Автономної Республіки Крим Осоченко А.М., розглянувши апеляційну скаргу ОСОБА_1 на постанову Білогірського районного суду АРК від 04 квітня 2011 р. про накладення адміністративного стягнення у вигляді штрафу в розмірі 136 грн. відносно
ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця м. Білогірську, АРК, громадянина України, працюючого директором підприємства «П’ята Кримська філія ПТ «Ломбард «Легкі гроші» та ТОВ «Швидка фінансова допомога», який проживає за адресою: АДРЕСА_1,
- за ч.1 ст. 163-4 КУпАП,
ВСТАНОВИВ:
Постановою суду директора підприємства «П’ята Кримська філія ПТ «Ломбард «Легкі гроші» та ТОВ «Швидка фінансова допомога» ОСОБА_1 було притягнуто до адміністративної відповідальності за ч.1 ст. 163-4 КУпАП і піддано стягненню у вигляді штрафу в розмірі 136 грн. за те, що він в період з 24.06.2009 р. по 30.09.2010 р. припустив неутримання та неперерахування до бюджету сум податку з доходів фізичних осіб при виплаті фізичним особам доходів в зазначеному періоді, не проведення державним податковим інспекціям за встановленою формою зведень про доходи громадян. Зазначене правопорушення виявлено 24.02.2011 р. підчас проведення планової документальної перевірки роботи зазначених підприємств. Своїми діями ОСОБА_2 порушив вимоги ст. 4 п. 4.2. п.п. 4.2.1, п. 4.2.15, ст. 9 п. 9.10, ст. 1 п. 1.15, ст. 12 п. 12.3, ст. 17 п. 17.2, ст. 20 п. 20.3 п.п. 20.3.2, ст.. 19 п. 19.2 Закону України «Про податок з доходів фізичних осіб» від 22.05.2003 р. № 889-ІV.
У апеляційній скарзі ОСОБА_1 ставиться питання про скасування постанови та закриття провадження у справі у зв’язку з закінченням строку накладення адміністративного стягнення. Свої вимоги апелянт мотивував тим, що правопорушення не вчиняв, в постанові неправильно зазначений розмір штрафу, який не передбачений санкцією ч.1 ст. 163-4 КУпАП. Крім того, на момент розгляду справи закінчився строк накладення на нього стягнення.
Перевіривши доводи апеляційної скарги, вивчивши матеріали справи, приходжу до висновку, що вона підлягає частковому задоволенню.
Як вбачається зі змісту ч.1 ст. 163-4 КУпАП передбачена адміністративна відповідальність за неутримання або неперерахування до бюджету сум податку на доходи фізичних осіб при виплаті фізичній особі доходів, перерахування податку на доходи фізичних осіб за рахунок коштів підприємств, установ і організацій (крім випадків, коли таке перерахування дозволено законодавством).
Суд першої інстанції, при прийнятті свого рішення, правильно дійшов висновку про наявність в діях ОСОБА_1 складу вказаного правопорушення на підставі протоколу про адміністративне правопорушення (а.с. 2), копії акту перевірки № 300/23-02/36456123 від 24.02.2011 р. про результати планової виїзної перевірки з питань дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства (а.с. 3-20), копії наказу № 06 від 26.06.2009 р. (а.с. 21).
У зв’язку з викладеним, доводи апелянта, про те, що правопорушення він не вчиняв, безпідставні, оскільки спростовуються зазначеними доказами у справі.
Вирішуючи питання про вид та розмір стягнення, суд першої інстанції прийняв до уваги характер вчиненого правопорушення, дані про особу правопорушника,
Доводи апелянта про те, що на день винесення постанови суду закінчився передбачений тримісячний строк накладення адміністративного стягнення, оскільки правопорушення вчинено в період з 24.06.2009 р. по 30.09.2010 р., безпідставні, оскільки відповідно до ч.2 ст. 38 КУпАП, при триваючому правопорушенні стягнення судом може бути накладено не пізніше трьох місяців з моменту виявлення правопорушення. Зазначене правопорушення є триваючим, виявлено 24.02.2011 р. підчас проведення планової документальної перевірки роботи підприємств «П’ята Кримська філія ПТ «Ломбард «Легкі гроші» та ТОВ «Швидка фінансова допомога», а стягнення судом накладене 04.04.2011 р., тобто в передбачений законом строк.
Крім того, безпідставні доводи ОСОБА_1 про те, що суд незаконно притягнув його до адміністративної відповідальності, так як «П’ята Кримська філія ПТ «Ломбард «Легкі гроші» та ТОВ «Швидка фінансова допомога» подали адміністративний позов з метою оскарження податкових повідомлень-рішень, оскільки відсутні данні про те, що зазначений адміністративний позов задоволений Харківським окружним адміністративним судом та податкові повідомлення – рішення скасовані.
Разом з тим, заслуговують на увагу доводи апелянта про те, що суд при накладенні йому стягнення неправильно визначив суму штрафу в розмірі 136 грн., оскільки санкція ч.1 ст. 163-4 КУпАП передбачає накладення штрафу в розмірі від двох до трьох неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, тобто від 34 до 51 грн.
У зв’язку з викладеним, апеляція ОСОБА_1 підлягає частковому задоволенню, а постанова суду зміні в частині накладеного стягнення та призначення йому стягнення у вигляді штрафу в розмірі 51 грн.
Керуючись ст.ст. 293, 294 КУпАП, -
ПОСТАНОВИВ:
Апеляційну скаргу ОСОБА_1 задовольнити частково.
Постанову Білогірського районного суду АРК від 04 квітня 2011 р. відносно ОСОБА_1 змінити та знизити призначене йому за ч.1 ст. 163-4 КУпАП адміністративне стягнення у вигляді штрафу до 51 грн.
Постанова набирає законної сили негайно після її винесення, є остаточною й оскарженню не підлягає.
Суддя Апеляційного суду АР Крим А.М. ОСОЧЕНКО