ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
«21» червня 2011 року м. Сімферополь
Суддя Апеляційного суду Автономної Республіки Крим Осоченко А.М., розглянувши адміністративну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на постанову Євпаторійського міського суду АР Крим від 23 травня 2011 року, якою
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1, громадянина Вірменії, який мешкає за адресою: АДРЕСА_1,
притягнуто до адміністративної відповідальності за ст. 203 ч. 1 КУпАП із накладенням адміністративного стягнення у вигляді штрафу в розмірі 340 грн., -
В С Т А Н О В И В:
Постановою суду ОСОБА_1 було притягнуто до адміністративної відповідальності за ст. 203 ч. 1 КУпАП із накладенням адміністративного стягнення у вигляді штрафу в розмірі 340 грн. за те, що він відповідно до протоколу про адміністративне правопорушення, 20 травня 2011 року, являючись громадянином Вірменії, реалізовував овочі на ринку «Крим», розташованому по вул. Д.Ульянова у м. Євпаторії.
В апеляційній скарзі ОСОБА_1, оспорюючи доведеність вини, кваліфікацію дій і стягнення, накладене на нього незаконно, просить постанову суду скасувати, а провадження по справі закрити за відсутністю в його діях складу правопорушення. Мотивує це тим, що висновок суду про доведеність його вини у вчинені правопорушення, відповідальність за яке не передбачена ст. 203 ч. 1 КУпАП, грунтується тільки на протоколі про адміністративне правопорушення, який за змістом не відповідає дійсним обставинам і складений робітниками міліції з порушенням вимог діючого законодавства; письмові пояснення у нього особисто не відбиралися, протокол та інші документи підписані не ним, а його співмешканкою, біля торгівельної точці якої він знаходився на момент затримання робітниками міліції. Посилається на неповноту, однобічність та недослідженість судом під час проведення судового засідання матеріалів справи, які були зібрані та оформлені неналежним чином. Пояснює, що не зміг надати робітникам міліції ніяких документів, яки б посвідчували його особу, оскільки з моменту його звільнення з місць позбавлення волі у квітні 2011 року, до Євпаторійського ГУ МВС України ці документи так і не надійшли, а зараз він перебуває під адміністративним наглядом.
Перевіривши доводи апеляційної скарги й вивчивши матеріали справи, приходжу до висновку, що апеляційна скарга підлягає задоволенню з наступних підстав.
Так, згідно до ст. 9 КУпАП адміністративним правопорушенням визнається противоправна винна дія чи бездіяльність особи, яка доведена достатніми та незаперечними доказами.
Суди при прийнятті рішення повинні дотримуватися вимог ст. ст. 245, 251, 252, 280 КУпАП щодо всебічного, повного та об'єктивного з'ясування обставин справи, належної оцінки зібраних доказів, вирішення її в точній відповідальності із законом. Постанова судді про визнання особи винною у вчиненні адміністративного правопорушення має бути обґрунтована та мотивована достатніми та незаперечними доказами.
Разом з тим, виходячи зі змісту матеріалів справи, вважаю висновки суду щодо доведеності вини ОСОБА_1 у вчинені правопорушення, передбаченого ст. 203 ч. 1 КУпАП, необґрунтованими, а постанову суду винесеною всупереч чинному закону і такою, що відповідно до ст. 294 КУпАП підлягає скасуванню.
Диспозицією ч. 1 ст. 203 КУпАП передбачена адміністративна відповідальність у вигляді штрафу від тридцяти до п'ятдесяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян за порушення іноземцями та особами без громадянства правил перебування в Україні, тобто проживання без документів на право проживання в Україні, за недійсними документами або документами, термін дії яких закінчився, або працевлаштування без відповідного дозволу на це, якщо необхідність такого дозволу передбачено законодавством України, або недодержання встановленого порядку пересування і зміни місця проживання, або ухилення від виїзду з України після закінчення відповідного терміну перебування, неприбуття без поважних причин до визначеного місця навчання або працевлаштування після в'їзду в Україну у визначений строк, а так само порушення правил транзитного проїзду через територію України, крім порушень, передбачених ч. 2 цієї статті, тобто за недодержання іноземцями та особами без громадянства встановленого порядку реєстрації або порушення встановленого терміну перебування в Україні, виявлені в пунктах пропуску через державний кордон України. Чинність цієї статті не поширюється на випадки, коли іноземці чи особи без громадянства з наміром набути статусу біженця незаконно перетнули державний кордон України і перебувають на території України протягом часу, необхідного для звернення до відповідного органу міграційної служби із заявою про надання їм статусу біженця відповідно до Закону України "Про біженців".
Як вбачається з протоколу про адміністративне правопорушення, відносно ОСОБА_1 він був складений за те, що він 20 травня 2011 року, являючись громадянином Вірменії, реалізовував овочі на ринку «Крим», розташованому по вул. Д.Ульянова у м. Євпаторії.
Вказаною статтею відповідальність за вчинення таких дій не передбачена, що свідчить про відсутність в діях ОСОБА_1 складу правопорушення, а також необгрунтованість притягнення його судом до адміністративної відповідальності за ч. 1 ст. 203 КУпАП.
З урахуванням того, що у випадку, коли відсутня подія або склад адміністративного правопорушення, згідно ч. 1 ст. 247 КУпАП розпочате провадження по справі про адміністративне правопорушення підлягає закриттю, приходжу до висновку, що по справі необхідне прийняте саме таке рішення.
Крім того, слід зазначити, що заслуговують на увагу доводи апелянта в частині порушень вимог діючого законодавства, допущених при складанні протоколу про адміністративне правопорушення та оформленні матеріалів справи.
Статтею 256 КУпАП, а також п. 2.6 Інструкції щодо оформлення матеріалів про адміністративні правопорушення, затвердженої Наказом МВС України за №185 від 22.02.2001 року, зареєстрованою в МЮ України 26.03.2001 року за №272/5463, передбачено, що у протоколі про адміністративне правопорушення зазначаються: дата і місце його складення, посада, прізвище, ім'я, по батькові особи, яка склала протокол; відомості про особу, яка притягається до адміністративної відповідальності (у разі її виявлення); місце, час вчинення і суть адміністративного правопорушення ; нормативний акт, який передбачає відповідальність за дане правопорушення; прізвища, адреси свідків і потерпілих , якщо вони є; пояснення особи, яка притягається до адміністративної відповідальності; інші відомості, необхідні для вирішення справи. Якщо правопорушенням заподіяно матеріальну шкоду, про це також зазначається в протоколі. Протокол підписується особою, яка його склала, і особою, яка притягається до адміністративної відповідальності; при наявності свідків і потерпілих протокол може бути підписано також і цими особами. У разі відмови особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, від підписання протоколу, в ньому робиться запис про це. Особа , яка притягається до адміністративної відповідальності, має право подати пояснення і зауваження щодо змісту протоколу, які додаються до протоколу, а також викласти мотиви свого відмовлення від його підписання. При складенні протоколу особі, яка притягається до адміністративної відповідальності, роз'яснюються його права і обов'язки, передбачені статтею 268 цього Кодексу, про що робиться відмітка у протоколі.
Як вбачається з матеріалів справи, робітниками міліції при складанні протоколу про адміністративне правопорушення ці вимоги виконані не були, а судом першої інстанції питання щодо дотримання цих вимог робітниками міліції при оформленні ними матеріалів справи, не з’ясовувалося, тоді як в цьому випадку суд мав право повернути справу на дооформлення, або відповідно до ст. 282 КУпАП направити пропозиції щодо усунення останніми виявлених порушень.
Так, протокол про адміністративне правопорушення відносно ОСОБА_1 складений за відсутністю свідків; в ньому не вказані суть адміністративного правопорушення, а також місце, де відбудеться розгляд адміністративної справи (в даному випадку це не визнається порушенням права ОСОБА_1 на захист, оскільки згідно постанові суду, під час розгляду цієї справи у залі судового засідання Євпаторійського міського суду останній був присутній; крім цього в апеляційній скарзі про порушення вимог ст. 268 КУпАП ним також не зазначається); письмові записи в ньому зроблені ні правопорушником, а робітником міліції – ст. лейтенантом міліції Аладіновим М.І. і якоюсь жінкою, про що свідчать записи такого змісту російською мовою « ознакомлена..., не согласна...» ; бланк пояснень одним почерком заповнений на особу ОСОБА_1, однак підписаний іншим почерком знову ж таки невідомою жінкою – ОСОБА_6 (а.с. 1-3).
На підставі викладеного, з урахуванням того, що всі доводи апелянта знайшли своє підтвердження у матеріалах справи, вважаю апеляційну скаргу ОСОБА_1 обгрунтованою, а його вимоги такими, що підлягають задоволенню в повному обсязі, зі скасуванням постанови суду і закриттям провадження по справі відносно нього.
Керуючись ст. ст. 247 ч. 1 п. 1, 268, 294 КУпАП, -
П О С Т А Н О В И В:
Апеляційну скаргу ОСОБА_1 задовольнити.
Постанову Євпаторійського міського суду АР Крим від 23 травня 2011 року, якою ОСОБА_1 притягнуто до адміністративної відповідальності за ст. 203 ч. 1 КУпАП із накладенням адміністративного стягнення у вигляді штрафу в розмірі 340 грн., – скасувати , а провадження по справі відносно нього на підставі п. 1 ч. 1 ст. 247 КУпАП закрити за відсутністю складу адміністративного правопорушення.
Постанова набирає законної сили негайно, є остаточною й оскарженню не підлягає.
Суддя Апеляційного суду АР Крим ОСОЧЕНКО А.М.