ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
«31» травня 2011 року м. Сімферополь
Суддя Апеляційного суду Автономної Республіки Крим Трофімцов А.І., розглянувши адміністративну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на постанову Центрального районного суду м. Сімферополя АР Крим від 16 лютого 2011 року, якою
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1, громадянку України, яка проживає за адресою: АДРЕСА_1
притягнуто до адміністративної відповідальності за ст. 156 ч. 1 КУпАП та піддано стягненню у вигляді штрафу в розмірі 1700 грн. з конфіскацією предметів торгівлі та виручки, одержаної від продажу предметів торгівлі, -
В С Т А Н О В И В:
Постановою суду ОСОБА_1 було притягнуто до адміністративної відповідальності за ст. 156 ч. 1 КУпАП та піддано стягненню у вигляді штрафу в розмірі 1700 грн. з конфіскацією предметів торгівлі та виручки, одержаної від продажу предметів торгівлі за те, що вона 29 січня 2011 року, о 14 годині 30 хвилинах, на АДРЕСА_2, у магазині «Продукти», здійснювала торгівлю алкогольною продукцією без ліцензії і інших правовстановлюючих документів.
В апеляційній скарзі ОСОБА_1, керуючись нормами Кодексу адміністративного судочинства України, оспорює доведеність вини та правильність кваліфікації її дій, посилається на неповноту і однобічність судового процесу. Вважаючи зміст протоколу про адміністративне правопорушення й висновки судді такими, що не відповідають дійсним обставинам по справі, просить постанову суду скасувати і прийняти відносно неї нову постанову, якою провадження по справі закрити за відсутністю події і складу правопорушення. Стверджує, що магазин не відпускає алкогольні напої і тютюнову продукцію, а реалізує лише продукти харчування. Крім того, вказує на порушення її права на захист. Мотивує це тим, що про дату, час та місце розгляду справи вона своєчасно сповіщена не була й справу необґрунтовано було розглянуто за її відсутністю, в наслідок чого матеріали справи у судовому засіданні належним чином не досліджувалися і доказам її невинуватості належна оцінка дана не була. Одночасно заявляє клопотання про поновлення пропущеного нею строку на апеляційне оскарження та на підставі викладеного просить його поновити.
Порядок розгляду справ про адміністративні правопорушення передбачений Кодексом України про адміністративні правопорушення. Підстав для застосування Кодексу адміністративного судочинства України по матеріалам справи не вбачається, оскільки підсудність справи вирішена вірно.
Статтею 294 КУпАП встановлено десятиденний строк на оскарження і опротестування постанови по справі про адміністративне правопорушення. Пропущення цього строку не може бути підставою для відмови у прийнятті скарги. В разі пропуску зазначеного строку з поважних причин цей строк може бути поновлено органом, правомочним розглядати скаргу.
ОСОБА_1 заявила відповідне клопотання про поновлення строку на оскарження. Як вбачається з матеріалів справи, остання дійсно пропустила строк на подачу апеляційної скарги за вини суду першої інстанції, який належним чином не повідомив її про розгляд справи.
З урахуванням роз’яснень Пленуму Верховного Суду України, викладених у п. 4 постанови за №6 „Про практику розгляду судами скарг на постанови у справах про адміністративні правопорушення” від 24.06.88 р., а також при відсутності підстав для відмови у поновленні строків на оскарження, вважаю за необхідне поновити апелянту строк на оскарження зазначеної постанови та розглянути справу відносно ОСОБА_1 по суті.
Перевіривши доводи апеляційної скарги, вивчивши матеріали справи, приходжу до висновку, що апеляційна скарга ОСОБА_1 підлягає задоволенню з наступних підстав.
Так, відповідно до ст. 268 ч. 1 КУпАП справа про адміністративне правопорушення розглядається в присутності особи, яка притягається до адміністративної відповідальності. Під час відсутності цієї особи у судовому засіданні справу може бути розглянуто лише у випадках, коли є дані про своєчасне її сповіщення про місце і час розгляду справи, а також якщо від неї не надійшло клопотання про відкладення розгляду справи.
Судом першої інстанції вказані вимоги процесуального закону виконані не були.
Як вбачається із матеріалів справи, судове засідання у Центральному районному суді м. Сімферополя АР Крим проводилося 16 лютого 2011 року за відсутністю ОСОБА_1, про що свідчить зміст постанови суду [а.с. 6]. В протоколі про адміністративне правопорушення, ОСОБА_1 було повідомлено про те, що розгляд адміністративної справи відбудеться у лютому 2011 року . Відомостей щодо сповіщення останньої про те, коли, в якому місці і в який час відбудеться розгляд справи, по матеріалам справи не вбачається.
Місцевим судом причини неявки ОСОБА_1 до зали судового засідання на розгляд справи не обговорювалися й належним чином з’ясовані не були, про що свідчить не тільки відсутність в матеріалах справи протоколу судового засідання, але і відсутність запису у постанові суду про належне сповіщення останньої.
Вищевказане свідчить про порушення права ОСОБА_1 на захист, в наслідок чого вона була позбавлена прав на дачу пояснень й подання до суду доказів, що є порушенням вимог діючого законодавства і тягне безперечне скасування зазначеної постанови суду.
Відповідно до ч. 8 ст. 294 КУпАП апеляційний суд у разі скасування постанови суду першої інстанції має право прийняти нову постанову або закрити провадження по справі.
Так, згідно до ст. 9 КУпАП адміністративним правопорушенням визнається противоправна винна дія чи бездіяльність особи, яка доведена достатніми та незаперечними доказами. Суди при прийнятті рішення повинні дотримуватися вимог ст. ст. 245, 251, 252, 280 КУпАП щодо всебічного, повного та об'єктивного з'ясування обставин справи, належної оцінки зібраних доказів, вирішення її в точній відповідальності із законом. Постанова судді про визнання особи винною у вчиненні адміністративного правопорушення має бути обґрунтована та мотивована достатніми та незаперечними доказами.
Як вбачається з матеріалів справи, суд першої інстанції вказані вимоги закону не виконав, зміст протоколу про адміністративне правопорушення і матеріали справи не дослідив, а тому не вірно дійшов висновку про наявність в діях ОСОБА_1 складу правопорушення, передбаченого саме ч. 1 ст. 156 КУпАП, за якою кваліфікував її дії.
Так, в мотивувальній частині постанови суд зазначив, що вина ОСОБА_1 підтверджується протоколом про адміністративне правопорушення, протоколом вилучення предметів торгівлі та виручки, одержаної від продажу предметів торгівлі, а також поясненнями останньої, яка визнала себе винною у здійсненні торгівлі алкогольною продукцією без ліцензії та інших правовстановлюючих документів.
Однак, таке зазначення суду спростовується матеріалами справи.
Так, як вбачається зі змісту протоколу про адміністративне правопорушення, Підсухіна притягувалася до адміністративної відповідальності не за торгівлю алкогольною продукцією без ліцензії та інших правовстановлюючих документів (як зазначено в постанові суду), а за продаж нею пляшки пива «Оболонь» неповнолітньої особі, відповідальність за що передбачена ч. 2 ст. 156 КУпАП; в письмових поясненнях останньої Підсухіна також визнала себе виною саме у продажі алкогольних виробів підлітку, який зайшов у магазин, де вона працює.
В протоколі про адміністративне правопорушення не була вказана частина статті, за якою ОСОБА_1 притягувалася до адміністративної відповідальності.
Суд першої інстанції на це уваги не звернув, відповідно до вимог ст. 282 КУпАП не вирішив питання щодо повернення справи з пропозиціями щодо усунення недоліків змісту протоколу, а самостійно вирішив, що в діях останньої вбачається склад правопорушення, передбачений першою частиною ст. 156 КУпАП, чим допустив грубе порушення вимог діючого законодавства.
Оскільки суд апеляційної інстанції не може погіршити становище правопорушника і розглядає апеляційну скаргу в межах заявлених вимог, приходжу до висновку, що в діях Підсухіної відсутні подія і склад правопорушення, у вчинені якого суд визнав її винною.
Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 247 КУпАП вважаю, що викладене є підставою для закриття провадження по справі відносно Підсухіної.
Одночасно, вважаю за необхідне роз’яснити, що відповідно до Закону України «Про порядок відшкодування шкоди, завданої громадянинові незаконними діями органів дізнання, попереднього слідства, прокуратури і суду» шкода, заподіяна внаслідок незаконного накладення на невинну особу адміністративного стягнення у вигляді штрафу, який відповідно до матеріалів справи сплачено ОСОБА_1, може бути відшкодована державою у порядку цивільного провадження.
Керуючись ст. ст. 247 ч. 1 п. 1, 268, 294 КУпАП, -
ПОСТАНОВИВ:
Поновити ОСОБА_1 строк на оскарження постанови Центрального районного суду м. Сімферополя АР Крим від 16 лютого 2011 року.
Апеляційну скаргу ОСОБА_1 задовольнити.
Постанову Центрального районного суду м. Сімферополя АР Крим від 16 лютого 2011 року про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ч. 1 ст. 156 КУпАП із накладенням стягнення у вигляді штрафу в розмірі 1700 грн. з конфіскацією предметів торгівлі та виручки, одержаної від продажу предметів торгівлі, – скасувати .
Прийняти відносно ОСОБА_1 нову постанову, якою на підставі п. 1 ч. 1 ст. 247 КУпАП провадження по справі закрити за відсутністю в її діях події і складу правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 156 КУпАП.
Постанова набирає законної сили негайно, є остаточною й оскарженню не підлягає.
Суддя Апеляційного суду АР Крим ТРОФІМЦОВ А.І.