ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
«17» травня 2011 року м. Сімферополь
Суддя Апеляційного суду Автономної Республіки Крим Трофімцов А.І., за участю правопорушника ОСОБА_1, розглянувши його апеляційну скаргу на постанову Сімферопольського районного суду Автономної Республіки Крим від 20 квітня 2011 року, якою
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1, не працюючого, який мешкає за адресою: АДРЕСА_1
притягнуто до адміністративної відповідальності за ст. 130 ч. 1 КУпАП та піддано стягненню у вигляді позбавлення права керування транспортними засобами строком на 1 рік 6 місяців, -
ВСТАНОВИВ:
Постановою суду ОСОБА_1 було притягнуто до адміністративної відповідальності за ст. 130 ч. 1 КУпАП та піддано стягненню у вигляді позбавлення права керування транспортними засобами строком на 1 рік 6 місяців, за те, що він 5 квітня 2011 року, о 17 годині 10 хвилин, у с. Чистенькому Сімферопольського району, керував транспортним засобом марки „ВАЗ 2106”, реєстр. номер НОМЕР_1, у стані наркотичного сп’яніння, чим порушив вимоги п. п. 1.3, 2.9 Правил дорожнього руху України.
Як вбачається із змісту апеляції, ОСОБА_1, оспорюючи доведеність вини у вчинені вказаного правопорушення, просить постанову суду скасувати, а провадження по справі закрити за відсутністю в його діях складу правопорушення. Мотивує тим, що висновки робітників ДАЇ про керування ним транспортним засобом з ознаками наркотичного сп’яніння ґрунтуються тільки на висновках щодо результатів медичного огляду з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп’яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, які були зроблені без проведення необхідних досліджень. Крім того, вказує на неправомірність дій робітників ДІЇ під час примусового складання відносно нього протоколу про адміністративне правопорушення, яке він не вчиняв. Одночасно посилається на порушення його права на захист, мотивуючи тим, що адвокату ОСОБА_2, який виступав в його інтересах, судом не було надано право на ознайомлення з матеріалами справи.
Заслухавши ОСОБА_1, який підтримав апеляційну скаргу, перевіривши доводи апеляційної скарги, вивчивши матеріали справи, приходжу до висновку, що апеляційна скарга задоволенню не підлягає.
Винність ОСОБА_1 у вчиненні дій, вказаних в мотивувальної частині постанови, підтверджується:
- даними протоколу про адміністративне правопорушення, відповідно до якого 5 квітня 2011 року, о 17 годині 10 хвилин, у с. Чистенькому Сімферопольського району, він керував транспортним засобом марки „ВАЗ 2106”, реєстр. номер НОМЕР_1, при наявності ознак наркотичного сп’яніння, чим порушив вимоги п. п. 1.3, 2.9 Правил дорожнього руху України;
- поясненнями самого правопорушника, в яких він власноруч вказує, що для поліпшення свого здоров’я «вживає насіння конопель» (а.с. 5);
- Висновками Кримської республіканської установи «Наркологічний диспансер» щодо результатів медичного огляду з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп’яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції №624, згідно до яких ОСОБА_1 на час медичного огляду знаходився у стані наркотичного сп’яніння (а.с. 2).
Підстав для сумніву щодо правильності вищевказаних медичних висновків не має.
Дії ОСОБА_1 за ст. 130 ч. 1 КУпАП кваліфіковані вірно.
Стягнення у вигляді позбавлення права керування транспортними засобами строком на 1 рік 6 місяців, призначено ОСОБА_1 згідно до вимог ст. ст. 33-35 КУпАП, а також роз’яснень, які містяться в п. 28 постанови Пленуму Верховного Суду України №14 «Про практику застосування судами України законодавства у справах про деякі злочини проти безпеки дорожнього руху та експлуатації транспорту, а також про адміністративні правопорушення на транспорті» від 23.12.2005 р., із врахуванням характеру вчиненого правопорушення, особи правопорушника, який вчинив грубе суспільно небезпечне правопорушення і при цьому не визнав себе винним, а також інших обставин, а тому є необхідним та достатнім.
Доводи апелянта про необґрунтоване залишення його заяви про надання матеріалів справи для ознайомлення без уваги, спростовується наявністю в матеріалі письмової відповіді суду від 28.04.11 р. (а.с. 12), в якій судом було чітко роз’яснено про причини відмови в реалізації цього права.
Порушень закону, які могли б бути визнані підставами для скасування вказаної постанови, у тому числі з боку робітників ДАЇ, по матеріалам справи не встановлено. У суді першої інстанції ОСОБА_1 клопотань щодо застосування до нього недозволених заходів при складанні протоколу про адміністративне правопорушення не заявляв і з заявами аналогічного змісту до відповідних органів не звертався.
На підставі викладеного, керуючись ст. 294 КУпАП, -
ПОСТАНОВИВ:
Апеляційну скаргу правопорушника ОСОБА_1 залишити без задоволення.
Постанову Сімферопольського районного суду Автономної Республіки Крим від 20 квітня 2011 року, якою ОСОБА_1 притягнуто до адміністративної відповідальності за ст. 130 ч. 1 КУпАП та піддано стягненню у вигляді позбавлення права керування транспортними засобами строком на 1 рік 6 місяців, залишити без змін.
Постанова набирає законної сили негайно, є остаточною й оскарженню не підлягає.
Суддя Апеляційного суду АР Крим ТРОФІМЦОВ А.І.