ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
«17» травня 2011 року м. Сімферополь
Суддя Апеляційного суду Автономної Республіки Крим Трофімцов А.І., за участю ОСОБА_1, розглянувши його апеляційну скаргу на постанову Залізничного районного суду м. Сімферополя Автономної Республіки Крим від 20 квітня 2011 року, якою
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1, який мешкає за адресою: АДРЕСА_1
притягнуто до адміністративної відповідальності за ч. 4 ст. 140 КУпАП і піддано адміністративному стягненню у вигляді штрафу в розмірі 850 грн., -
В С Т А Н О В И В:
Постановою суду ОСОБА_1 – інженер з охорони праці та безпеки дорожнього руху у Філії «Сімферопольський ДЕУ» державного підприємства «Кримавтодор» притягнутий до адміністративної відповідальності за ч. 4 ст. 140 КУпАП і на нього покладено адміністративне стягнення у вигляді штрафу в розмірі 850 грн. за те, що він 10 березня 2011 року, будучи черговим по зимовому утриманню доріг, в порушення вимог п. 3 ДСТУ 3587-97, не прийняв відповідних заходів щодо обробки проти ожеледиці автодороги Н-05 Красноперекопськ-Сімферополь, з 117 км 300 м по 117 км 500 м, що явилося супутньою причиною виникнення, о 8 годині цього ж дня, дорожньо-транспортної пригоди, а саме - перекидання автобуса, реєстр. номер НОМЕР_1, під керуванням ОСОБА_2, у наслідок чого постраждало 27 чоловік і автобусу були спричинені механічні пошкодження, чим порушив вимоги п. 1.5 Правил дорожнього руху України.
Як вбачається із змісту апеляційної скарги, ОСОБА_1, оспорюючи доведеність вини та правильність кваліфікації дій, ставить питання про скасування постанови та просить закрити провадження по справі за відсутністю в його діях складу правопорушення. Мотивує тим, що під час його чергування ніяких змін погодних умов не передбачалося, ожеледиці на дорозі не було, а дорожньо-транспортна пригода, на яку посилається суд, сталася за вини водія автобусу на ділянці дороги, яка не входить до зони обслуговування підприємства, в якому він працює. Суд обставини справи належним чином не дослідив і передчасно дійшов висновку про наявність в його діях ознак вказаного правопорушення.
Заслухавши ОСОБА_1, який підтримав апеляційну скаргу, вивчивши матеріали справи та перевіривши доводи апеляції, приходжу до висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.
Винність ОСОБА_1 у вчиненні вказаних в мотивувальної частині постанови дій підтверджується, а його доводи щодо того, що він норми діючого законодавства не порушував, спростовуються:
- даними протоколу про адміністративне правопорушення, відповідно до якого він 10 березня 2011 року, будучи черговим по зимовому утриманню доріг, в порушення вимог п. 3 ДСТУ 3587-97, не прийняв відповідних заходів щодо обробки проти ожеледиці автодороги Н-05 Красноперекопськ-Сімферополь, з 117 км 300 м по 117 км 500 м, що явилося супутньою причиною виникнення, о 8 годині цього ж дня, дорожньо-транспортної пригоди, а саме - перекидання автобуса, реєстр. номер НОМЕР_1, під керуванням ОСОБА_2, у наслідок чого постраждало 27 чоловік і автобусу були спричинені механічні пошкодження, чим порушив вимоги п. 1.5 Правил дорожнього руху України;
- схемою ДТП і довідкою за фактом даної дорожньо-транспортної пригоди;
- поясненнями ОСОБА_2 – водія автобусу, який перекинувся внаслідок того, що слизьке дорожнє покриття не було оброблено;
- поясненнями старшого інспектора ОДАЇ Аргунова Е.В., відповідно до яких при обстеженні ділянки автодороги, на якій 10.03.11 р. відбулася ДТП, було встановлено, що супутньою причинною здійснення ДТП, в якому автобус перекинувся і 27 пасажирів було травмовано, явилась ожеледиця на проїжджій частині;
- Актом комісії, що брала участь в обстеженні, під час складання якого було встановлено, що відповідно до затвердженого на підприємстві графіка ОСОБА_1 був відповідальним черговим ІТР по зимовому утриманню доріг з 09.03.11 р. по 10.03.11 р., тобто і на день, коли сталася дорожньо-транспортна пригода з автобусом;
- Інструкцією відповідального чергового філії «Сімферопольський ДЕУ», в якої ОСОБА_1 працював інженером, згідно до якої в обов'язок останнього входила організація і облік заходів, що проводяться, щодо зимового утримання доріг; а також зобов'язання в повному об'ємі знати і письмово доповідати після закінчення чергування керівництву підприємства про виконану за зміну роботу, що відповідно до матеріалів справи, останнім виконано не було (на момент підписання акту не зміг пояснити ані часу проведення обробки ділянки автодороги Н-05 з км. 117 + 300 м по км. 117 + 500 м проти ожеледиці, ні кількості використаного, ні марки і номера автомобиля-піскорозбрискувача, який нібито проводив обробку);
- поясненнями ОСОБА_4 - водія автомобіля ЗІЛ-130, реєстр. номер НОМЕР_2, який 9 березня 2011 р., з 7 до 8 часів, проводив обробку автодороги Н-05 «Красноперекопськ - Сімферополь», і при проведенні обробки ділянки дороги від аеропорту «Сімферополь» у напрямі міста, у нього закінчився обробний матеріал, у зв'язку з чим, ділянка автодороги з км. 117 + 300 м по км. 117 + 488 м залишилася не обробленою;
- записами в путьових листах за 9 і 10 березня 2011 року, відповідно до яких ділянка автодороги Н-05 з км. 108 + 238 м по км. 117 + 488 м була закріплена за автомобілем КРАЗ-6510, р.н. НОМЕР_3, однак ним також не оброблялась;
- актами про передачу меж автомобільних доріг і обстеження дорожніх умов, договором №94/10 від 21.12.10 р., відповідно до яких територія, на якій сталося ДТП відноситься до філії «Сімферопольський ДЕУ», а тому повинна була оброблятися, за чим ОСОБА_1 не прослідив.
- довідкою Центра гідрометеорології в АР Крим від 12.03.11 р. № 121, відповідно до якої в період часу з 11.00 до 14.00 на території м. Сімферополя були зафіксовані опади у вигляді снігу, при температурі повітря -1,-2 градуса Цельсія, що призвело до утворення ожеледиці на проїжджій частині міських вулиць і доріг.
На підставі викладеного, згідно вимогам п. 3.1.16 Державного стандарту України ДСТУ №3587-97 «Про автомобільні дороги, вулиці і залізничні переїзди. Вимоги до експлуатаційного стану», ОСОБА_1, володіючи інформацією про наявність на проїжджій частині автомобільних доріг зимової ковзанки, протягом семи годин був зобов'язаний прийняти заходи до її повної ліквідації, чого ним зроблено не було.
З урахуванням викладених обставин, які під час судового розгляду справи підтвердились всебічно, повно та об’єктивно дослідженими та оціненими у судовому засіданні доказами, суд вірно дійшов висновку про доведеність вини ОСОБА_1 у вчинені вказаного правопорушення і правильно кваліфікував його дії за ст. 140 ч. 4 КУпАП.
Стягнення саме у вигляді штрафу у розмірі 850 грн. достатнє та необхідне для запобігання і попередження вчинення ОСОБА_1 подібних правопорушень у подальшому, покладено на нього відповідно до вимог ст. ст. 33-35 КУпАП, із урахуванням даних про його особу, а також характеру вчиненого правопорушення й ступеня його вини, що призвело до дорожньо-транспортної пригоди, у наслідок чого постраждали люди і були спричинені механічні пошкодження автобусу. Підстав для зміни постанови в частині покладеного стягнення по матеріалам справи не вбачається.
Суттєвих порушень закону, які могли б свідчити про наявність підстав для скасування постанови суду, по справі не встановлено.
Керуючись ст. 294 КУпАП, -
П О С Т А Н О В И В:
Апеляційну скаргу правопорушника ОСОБА_1 залишити без задоволення, а постанову Залізничного районного суду м. Сімферополя Автономної Республіки Крим від 20 квітня 2011 року, якою його притягнуто до адміністративної відповідальності за ч. 4 ст. 140 КУпАП і піддано адміністративному стягненню у вигляді штрафу в розмірі 850 грн., - без змін .
Постанова набирає законної сили негайно, є остаточною й оскарженню не підлягає.
Суддя Апеляційного суду АР Крим ТРОФІМЦОВ А.І.