ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
«17» травня 2011 року м. Сімферополь
Суддя Апеляційного суду Автономної Республіки Крим Трофімцов А.І., розглянувши адміністративну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_1 і додатком до неї на постанову Центрального районного суду м. Сімферополя АР Крим від 31 березня 2011 року, якою
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1, громадянина України, непрацюючого, який мешкає за адресою: АДРЕСА_1
притягнуто до адміністративної відповідальності за ст. 130 ч. 1 КУпАП із накладенням адміністративного стягнення у вигляді позбавлення права керування транспортними засобами строком на 1 рік, -
В С Т А Н О В И В:
Постановою суду ОСОБА_1 було притягнуто до адміністративної відповідальності за ст. 130 ч. 1 КУпАП і піддано стягненню у вигляді позбавлення права керування транспортними засобами строком на 1 рік за те, що він 3 березня 2011 року, о 19 годині 50 хвилинах, по вул. Севастопольської у м. Сімферополі АР Крим, керував транспортним засобом ВАЗ 210994, реєстр. номер НОМЕР_1, з ознаками наркотичного сп’яніння, чим порушив вимоги п. 2.9 Правил дорожнього руху України.
Як вбачається із змісту апеляційної скарги, ОСОБА_1 просить постанову суду змінити і призначити йому стягнення, не пов’язане з позбавленням права керування. Одночасно вказує, що під час зупинення робітниками ДАЇ він знаходився ні у стані наркотичного сп’яніння, а перебував під впливом лікарського препарату «Кофекс», що знижує увагу та швидкість реакції. Вважає, що покладене на нього стягнення є більш, ніж суворим, тоді як він щиро розкаявся у вчиненому, працює водієм, і позбавлення права керування транспортним засобом може негативно сказатися на матеріальному стані його сім’ї, в якій він є єдиним годувальником.
Перевіривши доводи апеляційної скарги, вивчивши матеріали справи, приходжу до висновку, що апеляційна скарга задоволенню не підлягає.
Вина ОСОБА_1 у вчинені вищевказаного правопорушення підтверджується матеріалами справи, а саме:
- даними протоколу про адміністративне правопорушення, відповідно до якого 3 березня 2011 року, о 19 годині 50 хвилинах, по вул. Севастопольської у м. Сімферополі АР Крим, він керував транспортним засобом ВАЗ 210994, реєстр. номер НОМЕР_1, з ознаками наркотичного сп’яніння, чим порушив вимоги п. 2.9 Правил дорожнього руху України;
- його письмовими поясненнями, в яких він не заперечував проти вчиненого правопорушення та погодився з тим, що порушив Правила дорожнього руху України;
- висновком Кримської республіканської установи «Наркологічний диспансер» щодо результатів медичного огляду з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп’яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, відповідно до якого ОСОБА_1 перебував у стані «медичного» сп’яніння в наслідок вживання лікарських препаратів;
- іншими матеріалами справи (рапортом робітника ДАЇ, протоколом огляду і затримання транспорту, які були складені на підставі виявлення у ОСОБА_1 ознак сп’яніння).
Як вбачається з матеріалів справи, суддя при вирішенні питання щодо наявності в діях ОСОБА_1 складу правопорушення, правильно дійшов висновку про доведеність вини останнього й вірно кваліфікував його дії за ст. 130 ч. 1 КУпАП, як керування транспортним засобом під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.
Позбавлення права керування транспортними засобами строком на 1 рік, тобто на менший строк, передбачений санкцією вказаної статті для даного виду стягнення, достатнє та необхідне для запобігання й попередження вчинення ОСОБА_1 подібних правопорушень, покладено відповідно до вимог ст. ст. 33-35, 36 ч. 2 КУпАП, а також роз’яснень, які містяться в п. 28 постанови Пленуму Верховного Суду України №14 «Про практику застосування судами України законодавства у справах про деякі злочини проти безпеки дорожнього руху та експлуатації транспорту, а також про адміністративні правопорушення на транспорті» від 23.12.2005 р., із урахуванням ступеня і характеру суспільної небезпеки вчиненого правопорушення, особи порушника, якій не надав ніяких документів, які б обґрунтовували його апеляційні вимоги, а тому вважаю, що підстави для зміни постанови із накладенням більш м’якого стягнення відсутні.
Порушень вимог діючого законодавства по матеріалам справи не встановлено.
Керуючись ст.ст. 293, 294 КУпАП, -
П О С Т А Н О В И В:
Апеляційну скаргу правопорушника ОСОБА_1 залишити без задоволення, а постанову Центрального районного суду м. Сімферополя АР Крим від 31 березня 2011 року, якою його притягнуто до адміністративної відповідальності за ст. 130 ч. 1 КУпАП із накладенням адміністративного стягнення у вигляді позбавлення права керування транспортними засобами строком на 1 рік, - без змін .
Постанова набирає законної сили негайно, є остаточною й оскарженню не підлягає.
Суддя Апеляційного суду АР Крим ТРОФІМЦОВ А.І.