ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
«24 » травня 2011 року м. Сімферополь
Суддя Апеляційного суду Автономної Республіки Крим Трофімцов А.І., розглянувши за участю ОСОБА_1 справу про адміністративне правопорушення за його апеляційною скаргою на постанову Центрального районного суду м. Сімферополя АР Крим від 12 квітня 2011 року, якою
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1, громадянина України, який мешкає за адресою: АДРЕСА_1
притягнуто до адміністративної відповідальності за ст. 130 ч. 1 КУпАП із накладенням адміністративного стягнення у вигляді позбавлення права керування транспортними засобами строком на 18 місяців (тобто, на 1 рік 6 місяців), -
ВСТАНОВИВ:
Постановою суду ОСОБА_1 було притягнуто до адміністративної відповідальності за ст. 130 ч. 1 КУпАП і піддано стягненню у вигляді позбавлення права керування транспортними засобами строком на 18 місяців за те, що він 26 березня 2011 року, о 23 годині 15 хвилинах, на вул. Об’їзній, б. 8 у м. Сімферополі АР Крим, керував транспортним засобом марки „Фольцваген”, реєстр. номер НОМЕР_1, з ознаками алкогольного сп’яніння. Від проходження медичного огляду на стан сп’яніння у медичному закладі відмовився у присутності двох свідків, чим порушив вимоги п. 2.5 Правил дорожнього руху України.
В апеляційній скарзі ОСОБА_1, оспорюючи доведеність вини у вчинені вказаного правопорушення і кваліфікацію дій, просить вказану постанову скасувати і провадження по справі закрити за відсутністю в його діях складу правопорушення. Мотивує тим, що висновки робітників ДАЇ про керування ним транспортним засобом з ознаками алкогольного сп’яніння ґрунтуються на його зовнішньому огляді, а саме лише на запаху із роту, якого насправді не було. Вказує, що на момент зупинення транспортного засобу він був абсолютно тверезий, відмовився їхати до медичного закладу, оскільки не бачив в цьому потреби. Стверджує, що наполягав на проведенні перевірки його стану на місці за допомогою газоаналізатора, однак фактично цей огляд робітниками ДАЇ не проводився і не пропонувався. Вважає, що в основу постанови суду покладені неправдиві пояснення свідків, а висновок медичної установи, відповідно до якого ознак сп’яніння у нього виявлено не було, судом безпідставно не прийнятий до уваги, у зв’язку з чим покладене на нього стягнення є більш, ніж суворим.
Заслухавши ОСОБА_1, який у судовому засіданні Апеляційного суду АР Крим все ж-таки визнав себе винним і щиро розкаявся у вчиненому, змінив вимоги апеляційної скарги і просив розглянути справу тільки у частині покладеного на нього виду стягнення, замінивши його на більш м’яке, перевіривши доводи апелянта, вивчивши матеріали справи, приходжу до висновку, що апеляційна скарга частково підлягає задоволенню.
Суди при прийнятті рішення повинні дотримуватися вимог ст. ст. 245, 251, 252, 280 КУпАП щодо всебічного, повного та об'єктивного з'ясування обставин справи, належної оцінки зібраних доказів, вирішення її в точній відповідальності із законом, а також вимог ст. 268 КУпАП щодо додержання прав особи, яка притягається до адміністративної відповідальності.
Постанова суду про визнання особи винною у вчиненні адміністративного правопорушення обґрунтована достатніми і незаперечними доказами.
Так, винність ОСОБА_1 у вчиненні вищевказаного правопорушення, крім пояснень, даних ним у суді апеляційної інстанції, в яких він визнав себе винним, підтверджується:
- даними складеного з дотриманням вимог діючого законодавства протоколу про адміністративне правопорушення, відповідно до якого 26 березня 2011 року, о 23 годині 15 хвилинах, на вул. Об’їзної, б. 8 у м. Сімферополі АР Крим, він керував транспортним засобом марки „Фольцваген”, реєстр. номер НОМЕР_1, з ознаками алкогольного сп’яніння. Від проходження медичного огляду на стан сп’яніння у медичному закладі відмовився у присутності двох свідків, чим порушив вимоги п. 2.5 Правил дорожнього руху України;
- змістом рапортів робітників ДАЇ про відмову ОСОБА_1 від проходження медичного огляду на встановлення стану сп’яніння, підпису протоколу та дачі пояснень;
- поясненнями свідків ОСОБА_2, ОСОБА_3, в присутності яких останній від виконання вимог робітника міліції щодо проходження відповідно до встановленого порядку медичного огляду на стан сп’яніння, а також продування у трубку «Контроль тверезості» відмовився, і які підтвердили викладений в протоколі зміст обставин й зазначили, що ОСОБА_1 при його складанні відмовився пояснити про причини своєї відмови;
- відеозаписом, яким підтверджуються викладені в постанові суду обставини, а також спростовується ствердження ОСОБА_1 про те, що останній просив провести перевірку за допомогою газоаналізатора на місці.
Суттєвих порушень закону при збиранні доказів і оформленні матеріалів справи, не виявлено. Під час розгляду справи у суді першої інстанції ОСОБА_1 клопотань щодо вказаного не заявляв й з заявами аналогічного змісту до відповідних органів не звертався, під час розгляду справи в апеляційному порядку, на вирішенні цих питань також не наполягав.
Підстав ставити під сумнів правдивість пояснень свідків також не має.
Як вбачається з матеріалів справи, суд при вирішенні питання щодо наявності в діях ОСОБА_1 складу вказаного правопорушення, повно, об’єктивно і всебічно дослідив матеріали справи, правильно дійшов висновку про доведеність вини останнього і вірно кваліфікував його дії за ст. 130 ч. 1 КУпАП, як відмову особи, яка керує транспортним засобом, від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп’яніння або щодо вживання лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.
Обґрунтовано суд не прийняв в якості доказу по справі наданий ОСОБА_1 висновок медичного огляду, оскільки протокол відносно нього складався з інших підстав (а.с. 21), а саме за відмову останнього від виконання вимог робітника міліції щодо проходження медичного огляду на стан сп’яніння.
Разом з тим, з урахуванням того, що завданням адміністративного провадження, відповідно до змісту ст. 1 КУпАП, є зміцнення законності, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі точного і неухильного додержання Конституції і законів України, поваги до прав, честі і гідності інших громадян, до правил співжиття, сумлінного виконання своїх обов’язків, відповідальності перед суспільством, з метою реалізації принципу гуманізму, вважаю за необхідне змінити постанову в частині покладеного на ОСОБА_1 виду стягнення.
Відповідно до вимог ст. ст. 33-35, 36 ч. 2 КУпАП, а також роз’яснень, які містяться в п. 28 постанови Пленуму Верховного Суду України №14 «Про практику застосування судами України законодавства у справах про деякі злочини проти безпеки дорожнього руху та експлуатації транспорту, а також про адміністративні правопорушення на транспорті» від 23.12.2005 р., при накладенні стягнення враховується характер вчиненого правопорушення, особа порушника, ступень його вини, майновий стан, обставини, що пом’якшують і обтяжують відповідальність.
Із урахуванням даних про особу правопорушника, який вчинив правопорушення у молодому віці (1988 року народження), у залі судового засідання Апеляційного суду АР Крим визнав себе винним і щиро покаявся у вчиненому; характеру правопорушення – відмови від проходження медичного огляду, що за відсутністю настання шкідливих наслідків не є суспільно небезпечним діянням, з метою запобігання і попередження вчинення ОСОБА_1 подібних правопорушень в майбутньому, вважаю за можливе замінити покладене на нього стягнення у виді позбавлення права керування транспортними засобами строком на 18 місяців на штраф у максимальному розмірі, передбаченому санкцією вказаної статті.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 293, 294 КУпАП, -
П О С Т А Н О В И В:
Апеляційну скаргу ОСОБА_1 задовольнити частково.
Постанову Центрального районного суду м. Сімферополя АР Крим від 12 квітня 2011 року, якою ОСОБА_1 притягнуто до адміністративної відповідальності за ст. 130 ч. 1 КУпАП в частині покладеного на нього виду стягнення – змінити .
Адміністративне стягнення у вигляді позбавлення права керування транспортними засобами строком на 18 місяців замінити на штраф у розмірі 3400 грн., якій підлягає сплаченню ОСОБА_1 на рахунок держави ( М. СІМФЕРОПОЛЬ М/Р АВТОНОМНОЇ РЕСПУБЛІКИ КРИМ) :
- № 33117336700002 ГУДКУ в АР Крим,
- код банку (МФО ГУДКУ) 824026,
- код ЄДРПОУ № 34740405.
В останній частині постанову суду залишити без змін.
Постанова набирає законної сили негайно, є остаточною й оскарженню не підлягає.
Суддя Апеляційного суду АР Крим ТРОФІМЦОВ А.І.