У Х В А Л А

І М Е Н Е М   У К Р А Ї Н И

       28 вересня 2006 року                                                 м. Київ

Колегія суддів Судової палати у цивільних справах Верховного Суду України в складі:

розглянувши  в судовому засіданні справу за позовом ОСОБА_1до Придніпровської товарної біржі про  визнання дійсним договору купівлі-продажу будинку, -

в с т а н о в и л а:

У січні 2003 року ОСОБА_1 звернувся до суду з вказаним позовом, у якому зазначив, що 22 серпня 2000 року його мати - ОСОБА_2 купила у ОСОБА_3 жилий будинок АДРЕСА_1, про що було укладено договір купівлі-продажу та зареєстровано його Дніпродзержинським філіалом Придніпровської товарної біржі.

ІНФОРМАЦІЯ_1 його мати померла, а він прийняв спадщину.

Проте державний нотаріус Петриківської державної нотаріальної контори відмовила йому у видачі свідоцтва про право на спадщину на зазначений будинок, посилаючись на те, що договір купівлі-продажу цього будинку не може бути прийнятий для видачі свідоцтва у зв”язку з недодержанням нотаріальної форми посвідчення даного договору.

Тому позивач просив визнати дійсним договір купівлі-продажу будинку та визнати право власності на будинок за покійною матір”ю.

Рішенням Петриківського районного суду Дніпропетровської області від 15 вересня 2003 року позов ОСОБА_1 був задоволений.

На вказане рішення була подана апеляційна скарга державним нотаріусом Петриківської державної нотаріальної контори Дніпропетровської області  ОСОБА_4.

Ухвалою Петриківського районного суду Дніпропетровської області  від 27 жовтня 2003 року зазначена апеляційна скарга була повернута апелянту.

Ухвалою апеляційного суду Дніпропетровської області від 25 травня  2004 року ухвалу Петриківського районного суду Дніпропетровської області від 27 жовтня 2003 року скасовано та справу направлено до суду першої інстанції для вирішення питання про прийняття апеляційної скарги.

У касаційній скарзі ОСОБА_1 просить скасувати ухвалу апеляційного суду Дніпропетровської області від 25 травня 2004 року та залишити без розгляду апеляційну скаргу, посилаючись на неправильне застосування судом апеляційної інстанції норм матеріального права та порушення норм процесуального права.

Касаційна скарга задоволенню не підлягає.

Згідно вимог ч. 2 ст. 324 ЦПК України підставами касаційного оскарження судового рішення є неправильне застосування судом норм матеріального чи порушення норм процесуального права.

За правилами ст. 335 ЦПК України суд касаційної інстанції не може встановлювати або (та) вважати доведеними обставини, що не були         встановлені в рішенні суду, чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність або недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими.

Ухвала суду апеляційної інстанції винесена з додержанням норм матеріального і процесуального права. Підстав для її скасування не встановлено.

Керуючись ст. ст. 332, 345 ЦПК України, колегія суддів Судової     палати у цивільних справах Верховного Суду України

у х в а л и л а:

Касаційну скаргу ОСОБА_1відхилити.

Ухвалу апеляційного суду Дніпропетровської області від 25 травня 2004 року залишити без змін.

Ухвала оскарженню не підлягає.