У Х В А Л А

І М Е Н Е М   У К Р А Ї Н И

       28 вересня 2006 року                                                 м. Київ

Колегія суддів Судової палати у цивільних справах Верховного Суду України в складі:

розглянувши  в судовому засіданні справу за позовом ОСОБА_1 та ОСОБА_2 до ОСОБА_3 про відшкодування збитків,-

в с т а н о в и л а:

У вересні 1999 року ОСОБА_1 та ОСОБА_2 звернулись із зазначеним позовом до ОСОБА_3, посилаючись на те, що  відповідач працювала реалізатором по трудовому договору у магазині, що їм належить  в с. Більшовик Голопристанського району і допустила недостачу товарно-матеріальних цінностей на суму 4174 грн. 41 коп.

Позивачі просили стягнути з відповідачки зазначену суму та судові витрати.

        Рішенням Голопристанського районного суду Херсонської області від 9 грудня 2003 року, залишеним без змін ухвалою апеляційного суду Херсонської області від 28 квітня  2004 року позов задоволено.         

У касаційній скарзі ОСОБА_3 просить скасувати ухвалу апеляційного суду Херсонської області та рішення Голопристанського районного суду, посилаючись на неправильне застосування судом норм матеріального права та порушення норм процесуального права.

Касаційна скарга задоволенню не підлягає.

Згідно вимог ч. 2 ст. 324 ЦПК України підставами касаційного оскарження судового рішення є неправильне застосування судом норм матеріального чи порушення норм процесуального права.

За правилами ст. 335 ЦПК України суд касаційної інстанції не може встановлювати або (та) вважати доведеними обставини, що не були         встановлені в рішенні суду, чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність або недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими.

Рішення суду ухвалено з додержанням норм матеріального і процесуального права. Підстав для їх скасування не встановлено.

Керуючись ст. ст. 332, 345 ЦПК України, колегія суддів Судової палати у цивільних справах Верховного Суду України

у х в а л и л а:

Касаційну скаргу ОСОБА_3 відхилити.

       Рішення Голопристанського районного суду від 9 грудня 2003 року та ухвалу апеляційного суду Херсонської області від 28 квітня 2004 року залишити без змін.

Ухвала оскарженню не підлягає.