У Х В А Л А
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
5 жовтня 2006 року м. Київ
Колегія суддів Судової палати у цивільних справах Верховного Суду України в складі:
Левченка Є.Ф., Сеніна Ю.Л., Шабуніна В.М.,
розглянувши в попередньому судовому засіданні справу за позовом ОСОБА_1 до державного комунального підприємства (далі - ДКП) “Київжитлотеплокомуненерго”, акціонерної енергопостачальної компанії (далі - АЕК) “Київенерго” про скасування розпорядження та наказу, поновлення на роботі, стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу та відшкодування моральної шкоди,
в с т а н о в и л а :
У липні 2001 року ОСОБА_1 звернулася до суду із зазначеним позовом, посилаючись на те, що з 1979 р. вона перебувала у трудових відносинах з ДКП “Київжитлотеплокомуненерго”, у зв”язку з реорганізацією підприємства вона була звільнена з роботи наказом НОМЕР_1 за п. 6 ст. 36 КЗпП України, проте це звільнення вона вважає незаконним, оскільки не відмовлялась від продовження трудового договору за новими умовами.
Рішенням Дніпровського районного суду м. Києва від 30 травня 2005 року, залишеним без змін ухвалою Апеляційного суду м. Києва від 14 квітня 2006 року, позов задоволено частково.
У касаційній скарзі АЕК “Київенерго” просить скасувати ухвалені у справі судові рішення і справу направити на новий розгляд, посилаючись на неправильне застосування судами норм матеріального права та порушення норм процесуального права.
Касаційна скарга задоволенню не підлягає, виходячи з наступного.
Відповідно до ч. 2 ст. 324 ЦПК України підставами касаційного оскарження є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права.
Доводи скарги не дають підстав для висновку, що судами при розгляді справи допущені порушення норм матеріального чи процесуального права, які передбачені ст.ст. 338 - 341 ЦПК України як підстави для скасування рішень.
Згідно із ч. 1 ст. 335 ЦПК України суд касаційної інстанції не вправі встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність або недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, а тому доводи касаційної скарги в цій частині також не можуть бути визнані як підстава для призначення справи до судового розгляду.
Оскаржувані судові рішення ухвалені з додержанням норм матеріального і процесуального права.
Керуючись ст.ст. 332, 336 ЦПК України, колегія суддів Cудової палати у цивільних справах Верховного Суду України
у х в а л и л а :
Касаційну скаргу АЕК “Київенерго” відхилити, рішення Дніпровського районного суду м. Києва від 30 травня 2005 року та ухвалу Апеляційного суду м. Києва від 14 квітня 2006 року залишити без змін.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Судді Верховного Суду України : Є.Ф.Левченко
Ю.Л.Сенін
В.М.Шабунін