Справа № 2-484\11

                                                       РІШЕННЯ

                                                    ІМЕНЕМ      УКРАЇНИ   

11  травня 2011 року   Соснівський  районний  суд  міста Черкаси  у  складі:

                                       Головуючого : судді  Токової  С.Є.

                                        при  секретарі:            Овчаренко  І.С.,  Євтушенко  О.В.   

розглянувши  у  відкритому  судовому  засіданні   в  місті  Черкаси  цивільну   справу  за  позовом  ОСОБА_1   до  ОСОБА_2,  ОСОБА_3 ,  третя  особа   Черкаська  міська  рада   про  відшкодування   матеріальної   та  моральної   шкоди,  завданої    пошкодженням  майна,  -

                                   В  С  Т  А  Н  О  В   И  В  :

          Позивач звернулась  до  суду   з  даним  позовом,  посилаючись  на  те,  що    на  підставі  свідоцтва  про    спадщину  від  12.09.2007  року  вона  являється  власником  23\100 частини  домоволодіння  по  АДРЕСА_3.  Рішенням  Черкаської   міської  ради    від  10.06.2010  року  №  5-697 « про  передачу  громадянами  земельних  ділянок  у  власність» їй  передано    земельну  ділянку  лею  226,0  кв.м.  безоплатно   у  власність  для  будівництва  та  обслуговування   жилого  будинку,  господарських  будівель   і  споруд.

          Згідно  п. 1.10.2.   цього  рішення  земельну  ділянку площею 32,0 кв.м.  передано    безоплатну  у  власність  її  та  ОСОБА_4,  ОСОБА_5,  ОСОБА_6,  ОСОБА_7 для     будівництва    і обслуговування  жилого  будіниу, господарських  будівель  і  споруд (  присадибна  ділянка).  17.06.2010  року   близько  08  години  ранку   відповідачі  знесли  частину  її  паркану (  ОСОБА_2  виконував  фізичну  роботу, а   ОСОБА_3  була  присутня  при   цьому).  У  зв»язку  з  цим,  вона   ви кликала  наряд  міліції. Відповідачі незаконно  знесли  її  паркан,  чим  порушили  її  права  як  власника  земельної  ділянки ,  оскільки  останній  встановлений   без  порушень  будь-яких  вимог  законодавства  та  правил  добросусідства.  Просила  суд  стягнути    в  рахунок  відшкодування   матеріальної  шкоди  450  грн,   та  моральну  шкоду 3500  грн.

          В  судовому  засіданні  позивач   підтримала    позовні  вимоги  та  пояснила  суду,  що   згідно  договору  з  ОСОБА_4   заплатила  останньому  450  грн. за  встановлення  паркану.     

           17.06.2010  року  вранці  відповідачі зрізали     металічний  паркан,  що  знаходиться  на її  земельній  ділянці.  Вона   викликала   дільничого  інспектора,  який  зафіксував  даний  факт.  Відповідачі  постійно   чинять  перешкоди  у  користуванні земельною  ділянкою,  яку  вона  приватизувала,  про  що  свідчать  її  звернення   до  Черкаської  міської  ради. У  зв»зку  із   неправомірними  діями  відповідачів  їй  заподіяна  і  моральна  шкода,  яка  полягає  в  тому,  що  вона  перебуває  у  постійній  емоційній  напрузі,   в  неї  погіршився  стан  здоров»я ,  а  саме  біль  в  області  грудної  клітини та  сильний головний   біль .  Відповідачі постійно  їй  погрожують,  що  знесуть решту  паркану,  щоб  мати  можливість    проїзду   по  її  двору.

          Відповідачі  та  їх  представники  проти  позову  заперечили  з  тих  підстав,  що   відповідач  ОСОБА_2  не  міг   демонтувати  паркан,  оскільки  приїхав  до  міста  Черкаси    в  цей  день о  4  год.  25  хв.  ранку  разом  з  іншими  родичами.  Крім  того,   паркан  не  був  пошкоджений,  а   тому  розмір  матеріальна  шкода  відсутня. Установа   паркану  позивачкою  не  дозволяє  їм  вільно   виїзджати  з  гаража,  а  також   позбавляє  можливості  заїзду  до  нього.   Просили  суд  відмовити  у  задоволенні  позову.

          Заслухавши  сторони,  дослідивши  матеріали   справи,  судом  встановлені  наступні  обставини  та  відповідні їм  правовідносини.

          Позивач  ОСОБА_1 є власником  земельної  ділянки  площею  258  кв.м.  по  АДРЕСА_3,  що  підтверджується  державним  актом на  право  приватної  власності   на  земельну  ділянку,  який  міститься  у  матеріалах  справи.

          Заперечуючи  проти  позову,  відповідачі  та  їх  представники  заперечують  факт  пошкодження   паркану,  з  посиланням  на  те,  що  відповідач  ОСОБА_2  17.06.2010  року   прибув  до  міста  Черкаси  лише  о  5  годині  ранку   і  фізично  не  міг  вчиняти   протиправні  дії.

           Однак,   вказані  твердження  спростовуються  матеріалами  справи.  Зокрема  заявою   ОСОБА_3  від  04.06.2010  року  адресованої   директору  департаменту   муніципальної  інспекції   м.  Черкаси  з  приводу  незаконного   на  її  думку  встановлення  паркану   ОСОБА_1  та  сусідами  ОСОБА_4  в  якій    вона вказує,  що   у  випадку  неприйняття  інспекцією   рішення  по  демонтажу  паркану  вона  здійснить  такий  демонтаж    власноручно  17-18  червня  2010  року.  Крім  того,  допитані  в  судовому  засіданні   свідки ОСОБА_6, ОСОБА_5, ОСОБА_8,  ОСОБА_9   підтвердили  факт   демонтажу  паркану   відповідачем  ОСОБА_2 16.07.2010  року.  Крім  того,  як  вбачається  з  постанови  про  відмову  в  порушенні   кримінальної  справи   від 26.06.2010  року     позивач    ОСОБА_1  17.06.2010  року  звернулась  із  заявою  до  Соснівського  РВ    про  те,  що   за  місцем  її  проживання   по АДРЕСА_1    сусіди  з  будинку  АДРЕСА_2   пошкодили  її  паркан.   Так  як  громадський  порядок  при  цьому  порушений  не  був,   у  порушенні  кримінальної  справи   відмовлено.   Більше  того,  враховуючи,  що  вказані  дії  мали  місце  17.06.2010  року  о  8  год.    суд

вважає,  що  відповідач  ОСОБА_2  прибувши  до  м.  Черкаси  о 4  год.  25  хв.  згідно  даних  квитка,  мав     можливість   здійснити  демонтаж  паркану,  про  який   вказувала  відповідач  ОСОБА_3  у  вищевказаній  заяві  на  адресу  муніципальної  інспекції ,  зазначаючи   саме  дату  приїзду  свого  сина  відповідача  ОСОБА_2

Також  суд   вважає    безпідставними  твердження  відповідачів  про  відсутність доказів  заподіяння  шкоди  позивачці,  а  саме  -  висновку  експертизи  про  розмір  заподіяння шкоди,  оскільки    відповідно  до  ст.  61  ЦПК  України  кожна  сторона  повинна  довести ті  обставини,  на   які  вона  посилається  як  на  вимогу   своїх  вимог  і  заперечень.  Обґрунтовуючи  заподіяння   матеріальної  шкоди  позивача  посилається  на  договір  між  нею  та    особою,  яка  здійснювала  монтаж  вказаного  паркану    в  якому  вказано,  що  вона  сплачує  за  установку  паркану  450  грн.,  а  ОСОБА_4,  як   виконавець  цих  робіт  отримав  зазначені  кошти. Поряд  з  цим,   відповідач,  заперечуючи  сам  факт пошкодження  паркану  до  суду  із  клопотанням  про   призначення  експертизи  для  визначення  розмір  шкоди не  звертались,  а  відповідно  до  ст. 10   ЦПК  України   сторони     та  інші  особи,  які  беруть  участь  у  справі   мають   рівні  права  щодо  подання  доказів,  їх  дослідження  та  доведенню  перед  судом  їх  переконливості.

          Неправомірність  дій   відповідачів щодо  пошкодження  паркану    позивачки   підтверджується  також  відповіддю   муніципальної  інспекції  м.  Черкаси  та  поясненнями     спеціаліста  даної  інспекції  ОСОБА_10,  котрий  здійснював   виїзд  на  спірну  земельну  ділянку   в  результаті   чого було  встановлено,  що  встановлення  паркану  не  порушує  п. 3.8 « Типових   регіональних  правил  забудови «

          Згідно  ст. 103   ЗК  України    власники  та  землекористувачі  земельних  ділянок   повинні  обирати  такі  способи  використання  земельних  ділянок  відповідно  до  їх  цільового  призначення,  при  яких  власникам ,  землекористувачам  сусідніх  земельних  ділянок  завдається  найменше  незручностей.

          В  судовому  засіданні  з  достовірністю встановлено,  що  земельна   якій  встановлено  паркан  не  межує  із  земельною  ділянкою  відповідачів  та  не  є  проїздом,  як  стверджує   відповідач  ОСОБА_3   

          Таким  чином,  суд  вважає  доведеними  позовні  вимоги  щодо   чинення  перешкод  з  боку   відповідачів   позивачці  у  користуванні  належної  їй  на  праві  приватної  власності  земельною  ділянкою.

          Статтею  152  ЗК України  визначено,  що  власник  земельної  ділянки  має  право  вимагати  усунення  порушень  його  прав  на  землю,  навіть  якщо  ці  порушення  не    пов»язані  з  позбавленням   права  володіння  земельною  ділянкою.

          Власник,  права  якого  порушені,   має  право  на  відшкодування  завданої  йому    майнової  та  моральної шкоди  (  ст.  386  ЦК  України).

           Обгрунтовуючи   заподіяння  моральної  школи  позивачка  ОСОБА_1   вказує  на  заподіяння  їй з  боку  відповідачів глибоких  душевних  страждань,   оскільки   вона  є   людиною  похилого  віку,  проживає  сама,  відповідачі   погрожують  їй  знести  решту  паркану ,  якщо  вона   не  дозволить  їм  проїзжати  біля  їх  будинку.  Суд    погоджується  із  зазначеними  доводами,  як  такими,  що  знайшли своє  підтвердження в судовому  засіданні. При  цьому,  суд  вважає ,  що  розмір   моральної  шкоди  виходячи  із  засад розумності  та  справедливості    підлягає  стягненню  в  сумі  300  грн.

Керуючись  ст.ст. 103, 108, 152  Земельного  Кодексу  України,  ст. 386, 1166   ЦК  України,   ст. ст.ст.10,11,27,30,31,60,61,88,130,212,213-215, ЦПК  України,  суд,-

                                                      В  И  Р  І  Ш  И  В :

           Позов  задовільнити  частково.

             Стягнути  з  ОСОБА_2,  ОСОБА_3    на  користь ОСОБА_1  в  рахунок  відшкодування   матеріальної  шкоди  450  грн.  ,   300  грн.  моральної   шкоди   та  171  грн.  понесених  судових   витрат  солідарно.

          Рішення   може  бути  оскаржено  до  апеляційного  суду  Черкаської  області  протягом  10  днів.

Головуючий  :