Золотоніський міськрайонний суд Черкаської області

Справа  № 2-а-7508/11

П О С Т А Н О В А

ІМЕНЕМ  УКРАЇНИ

15.07.2011 суддя Золотоніського міськрайонного суду Черкаської області Середа Л.В. розглянувши у скороченому провадженні адміністративний позов ОСОБА_1 до управління Пенсійного Фонду України в Золотоніському районі про визнання дій неправомірними та зобов’язання нарахування і виплати підвищення до пенсії як «дитині війни», -

                                                    ВСТАНОВИВ:

Позивач  ОСОБА_1 звернувся до суду з адміністративним позовом до управління Пенсійного фонду України в Золотоніському районі, в якому просить суд визнати неправомірними дії управління Пенсійного фонду України в Золотоніському районі щодо не нарахування позивачу як дитині війни соціальної допомоги, та зобов’язати  управління Пенсійного Фонду України в Золотоніському здійснити нарахування та виплату на його користь недоплачену надбавку до пенсії як дитині війни з 01.12.2010 року по дату ухвалення судового рішення, виходячи з 30% мінімальної пенсії за віком, що встановлена відповідно до Закону України «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування»на відповідний період виплат.

Відповідач –управління Пенсійного фонду України заперечує проти заявлених позовних вимог, мотивуючи свою позицію тим, що відповідно до ст. 1 Закону  України  «Про  соціальний  захист дітей  війни»дитиною війни є особа, яка є громадянином України та якій на час закінчення (2 вересня 1945 року) Другої Світової війни було не більше 18 років, а позивач отримав паспорт громадянина України 13.04.2011 року, то права на отримання оспорюваної надбавки не має. За таких обставин просив відмовити у задоволенні позовних вимог.

          Суддя, вивчивши матеріали справи та оцінивши повідомлені позивачем та відповідачем обставини, приходить до висновку, що позов підлягає до часткового задоволення з наступних підстав.

Відповідно до норм ст.1 Закону України «Про соціальний захист дітей війни» та пенсійного посвідчення серії НОМЕР_1, виданого 05.02.2002 року, позивач  ОСОБА_1 має статус "дитини війни", а тому має право на соціальний захист в межах, що був передбачений даним законом на момент його прийняття, і, зокрема, відповідно до норм ст. 6 вказаного Закону, має право на отримання щомісячної державної соціальної допомоги в розмірі 30% мінімальної пенсії за віком.

Частиною 2 пункту 3 Закону України «Про соціальний захист дітей війни»визначено, що державні соціальні гарантії дітям війни, встановлені цим законом, не можуть бути обмежені або скасовані іншими нормативно-правовими актами.

          Відповідно до ст.  28  Закону  України  "Про загальнообов`язкове   державне пенсійне  страхування"  мінімальна  пенсія  за  віком   дорівнює  прожитковому  мінімуму,  встановленому  для  осіб,  що  втратили працездатність. Згідно з  ч.1 ст.2  Закону  України  "Про   прожитковий  мінімум" від   15  липня  1999  року  № 966-14 прожитковий  мінімум застосовується  для  встановлення  розмірів  мінімальної  заробітної  плати  та  мінімальної  пенсії  за  віком.  Тому  при  визначенні   розміру  підвищення   відповідно  до  ст. 6  Закону  України «Про  соціальний  захист  дітей  війни» застосовується  розмір   мінімальної  пенсії  за  віком,  який  визначений  ст.  28   Закону    України  "Про загальнообов`язкове  соціальне  страхування".

          Як вбачається з ч. 3 ст. 46 Конституції України пенсії та інші види соціальних виплат та допомоги, що є основним джерелом існування, мають забезпечувати рівень життя, не нижчий від прожиткового мінімуму, встановленого законом.

Доводи  відповідача  про  відсутність підстав для нарахування оспорюваної надбавки в зв’язку з тим, що позивач отримав паспорт громадянина України 13 квітня 2011 року, а тому не має права на надбавку до пенсії як «дитина війни»,  суддя  вважає  безпідставними, оскільки як вбачається з пенсійного посвідчення серії НОМЕР_1, виданого 05.02.2002 року самим відповідачем, позивач  ОСОБА_1 має статус "дитини війни" і на даний час є громадянином України.

За таких обставин відповідач зобов`язаний нарахувати та виплатити позивачу підвищення до пенсії в розмірі, встановленому ст. 6 Закону України "Про соціальний захист дітей війни", виходячи з 30% мінімальної пенсії за віком, що встановлена Законом  України  "Про загальнообов`язкове  державне пенсійне  страхування" на відповідний період виплат, за період з 01.12.2010 року по 18.06.2011 року (враховуючи положення Закону України «Про внесення змін до Закону України «Про Державний бюджет України на 2011 рік»від 14.06.2011 року № 3491-VІ, що набрав чинності 19.06.2011 року), з  урахуванням  вже   проведених  за  цей  період  виплат.

          Оскільки відповідач є суб’єктом владних повноважень, а відповідно до п.34 ст. 4 Декрету КМУ від 21.01.1993 року № 7-93 Пенсійний Фонд України, його підприємства, установи та організації звільнені від сплати державного мита, то  відповідно до ст. 94 КАС України, суд  присуджує всі здійснені позивачем судові витрати з Державного бюджету України.

                        На підставі зазначеного та керуючись ст., ст.3,   ч. 2-3 ст. 46, ст. 56                                       Конституції України, ст. 6 Закону України "Про соціальний захист                                  дітей війни", ст.  28   Закону України "Про загальнообов`язкове

                       державне пенсійне страхування", ст., ст. 94, 99, 183-2 КАС

                       України, суддя, -

                      ПОСТАНОВИВ:  

Позов ОСОБА_1 до управління Пенсійного фонду України в Золотоніському районі про визнання дій неправомірними та зобов’язання нарахування і виплати підвищення до пенсії як «дитині війни»- задовольнити частково.

Визнати дії управління Пенсійного фонду України в Золотоніському районі щодо неповного нарахування та виплати ОСОБА_1 уперіод з 01.12.2010 року по 18.06.2011  року - неправомірними.

Зобов`язати управління Пенсійного фонду України в Золотоніському районі Черкаської області нарахувати та виплатити на  користь ОСОБА_1 підвищення до пенсії як «дитині війни»за період з 01.12.2010 року по 18.06.2011 року, виходячи з 30% мінімальної пенсії за віком, що встановлена відповідно до ч.1 ст. 28 Закону України «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування»на відповідний період виплат, з урахуванням вже проведених виплат, у задоволенні решти позовних вимог –відмовити.

          Повернути позивачу сплачене ним державне мито за рахунок Державного бюджету України.

          Постанова підлягає до негайного виконання.

Постанова може бути оскаржена до Київського апеляційного адміністративного суду через Золотоніський міськрайонний суд протягом десяти днів з моменту отримання копії постанови.

    Суддя:                                                     Середа Л.В.