Справа № 1-80/11

ВИРОК

ІМЕНЕМ   УКРАЇНИ

11 квітня  2011 року. Рахівський районний суд Закарпатської області

в складі: головуючої – судді  Марусяк М.О.

при секретарі –Ступчук Л.Б.

з участю прокурора –Кілічук Й.Й.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду міста Рахів справу про обвинувачення

                          ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1,

                          уродженця та  мешканця АДРЕСА_1, громадянина

                         України, з середньою освітою, одруженого, на утриманні має

                         двоє неповнолітніх дітей, сезонного  робітника,  раніше не

                         судимого

у вчиненні злочину  передбаченого ст. 296 ч. 1 КК України

ВСТАНОВИВ:

   Підсудний ОСОБА_1, 26 лютого 2011 року, близько 0 годин 30 хвилин, в м. Рахів, по вул. Миру, Закарпатської області, знаходився  у барі «Каліпсо», перебуваючи у стані алкогольного сп’яніння,  з хуліганських спонукань та мотивів явної неповаги до суспільства, грубо  порушуючи громадський порядок, що супроводжувався особливою зухвалістю, безпричинно, пляшкою  наповненою пивом, наніс удар по голові  громадянину ОСОБА_2,  в результаті чого  спричинив йому легкі тілесні пошкодження з короткочасним розладом здоров’я у вигляді забійної рани лівої тім’яної ділянки голови, ЗЧМТ, струс головного мозку, після чого продовжуючи свої хуліганські дії, тією ж розбитою пляшкою, умисно наніс удар по голові громадянину ОСОБА_3, спричинивши йому легкі тілесні пошкодження у вигляді забійної рани у вигляді лівої скроневої ділянки голови.

    В судовому засіданні підсудний ОСОБА_1 вину свою у скоєному визнав повністю та показав суду,  що  25 лютого 2011 року, він разом з своєю дружиною зустріли в місті своїх знайомих ОСОБА_4 та ОСОБА_5, з якими пішли в бар «Закарпаття», там випили по алкогольному пиву. Після чого пішли в більярдний клуб, що розташований в м. Рахів, по вул. Богдана Хмельницького, де також випили по одному алкогольному пиву. Його  дружина пішла танцювати, і під час танцю почала сперечатися з незнайомим хлопцем. Спочатку він не вмішувався між них, однак коли дружина разом з незнайомцем вийшла в коридор, він пішов за ними. В коридорі  від незнайомця почув образливі слова в бік дружини, тому відштовхнув хлопця, після чого вдарив його склянкою по голові, що було далі не пам’ятає. У скоєному щиро розкаюється, просить суворо його не карати.

Потерпілий  ОСОБА_2, в судовому засіданні ствердив, що 26 лютого 2011 року, близько 00 годин 30 хвилин, разом із своїми друзями ОСОБА_3 та ОСОБА_6 знаходився у барі «Каліпсо», по вул.. Миру, в м. Рахів, Закарпатської області. Коли він разом з хлопцями виходив з бару в коридор, побачив, що двоє дівчат між собою сваряться, підходячи до дверей іншого залу, побачив незнайомого хлопця, який в руках тримав склянну пляшку з пивом, пізніше дізнався, що то був ОСОБА_1. В той час ОСОБА_1  підійшов до нього і наніс йому удар по голові пляшкою, від чого він на декілька хвилин втратив свідомість. Прийшовши до свідомості  побачив як його друзі обливали  водою, а бармен на ім’я ОСОБА_7 викликала працівників міліції. Цивільний позов у справі не заявляє, ніяких претензій матеріального та морального характеру до підсудного не має, міру покарання залишає на розсуд суду.   

Потерпілий ОСОБА_3, в судовому засіданні показав суду, що  26 лютого 2011 року, близько 00 годин 30 хвилин, разом із своїми друзями ОСОБА_2 та ОСОБА_6, знаходився у барі «Каліпсо», по вул. Миру, в м. Рахів, Закарпатської області. Коли він разом з хлопцями виходив з бару в коридор, побачив, що двоє дівчат між собою сваряться, а ОСОБА_1  з пляшкою в руках спостерігає за ними. Коли проходили через коридор до іншого залу,  ОСОБА_1 розмахував розбитою пляшкою від пива, та зачепив його по голові, від чого  з голови потекла кров. В той час ОСОБА_2 вже лежав на підлозі з розбитою головою. Через декілька  хвилин  він разом з ОСОБА_2 та ОСОБА_6 пішли в лікарню, де їм  надали необхідну медичну допомогу, після чого вони пішли додому. Цивільний позов не заявляє, ніяких претензій матеріального та морального характеру до підсудного не має, міру покарання також залишає на розсуд суду.   

Суд, на підставі ст. 299 КПК України, визнає недоцільним дослідження доказів стосовно тих фактичних обставин справи, які ніким не оспорюються, тобто без дослідження показів свідків, зазначених у списку обвинувального висновку, про що не заперечують учасники судового розгляду, при цьому підсудному ОСОБА_1 роз’яснено, що у такому випадку він буде позбавлений права оспорювати ці фактичні обставини справи в апеляційному порядку.

          Окрім повного визнання вини підсудним, його вина доведена перевіреними в ході судового слідства матеріалами справи:

-          протоколом усної заяви про злочин громадянина ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_4, мешканця АДРЕСА_2, з якої вбачається, що 26 лютого 2011 року, близько 22 години, коли він знаходився в м. Рахів, по вул. Миру, в барі «Каліпсо» його побив  чоловік на ім’я ОСОБА_8   (а.с.4);

-          рапортом ДІМ Рахівського РВ  УМВС України в Закарпатській області, яким стверджено, що  в ході розгляду матеріалів  від 26.02.2011 року, по заяві гр. ОСОБА_2, встановлено, що ОСОБА_2 та ОСОБА_3, наніс тілесні  ушкодження  громадянин ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, мешканець АДРЕСА_1  (а.с. 5);

-          актом судово-медичного освідчення № 91 від 26 лютого 2011 року , за яким у громадянина ОСОБА_2  виявлені тілесні пошкодження у вигляді рани лівої тім’яної ділянки голови,  ЗЧМТ, струсу головного мозку. Дані тілесні пошкодження виникли внаслідок дії тупих твердих предметів по ударному механізму спричинення, якими могла бути бутилка та вкладаються  в строк пригоди, яка мала місце 26.02.2011 року. Вище вказані тілесні пошкодження потягли за собою розлад здоров’я більше 6 днів але не менше 21 дня і згідно Наказу № 6 МОЗ України від 17.01.95 року їх слід кваліфікувати як легкі тілесні пошкодження з короткочасним  розладом здоров’я (а.с. 9);

-          актом судово-медичного освідчення № 90 від 26 лютого 2011 року , за яким у громадянина ОСОБА_3 виявлені тілесні пошкодження у вигляді забійної рани лівої скроневої ділянки голови. Дані тілесні пошкодження виникли внаслідок дії тупих твердих предметів по ударному механізму спричинення, якими могла бути бутилка та вкладаються  в строк пригоди, яка мала місце 26.02.2011 року. Вище вказані тілесні пошкодження потягли за собою розлад здоров’я більше 6 днів але не менше 21 дня і згідно Наказу № 6 МОЗ України від 17.01.95 року їх слід кваліфікувати як легкі тілесні пошкодження з короткочасним  розладом здоров’я (а.с. 14);

-          протоколом про обставини вчиненого злочину, передбаченого ч. 1 ст. 296 КК України від 03.03.2011 року (а.с. 40-42);

         Оцінивши зібрані у справі докази, дослідивши матеріали справи,  суд

вважає, що дії підсудного ОСОБА_1 органом досудового слідства вірно кваліфіковано за ч.1 ст. 296  КК України, як грубе порушення  громадського порядку з мотивів явної неповаги до суспільства, що супроводжується особливою зухвалістю.

                 Цивільного позову не заявлено.

                 Судові витрати та речові докази відсутні.

                При призначенні підсудному ОСОБА_1 міри покарання, суд виходить із вимог ст. 65 КК України,  враховує характер та ступінь тяжкості вчиненого злочину, особу підсудного, наявність обставин, що пом’якшують та обтяжують покарання.

                Обставинами, що пом’якшують покарання підсудного ОСОБА_1, суд враховує визнання ним вини, щире каяття, активне сприяння розкриттю злочину, добровільне відшкодування збитків, те, що до кримінальної відповідальності підсудний притягується вперше, на утриманні має двох малолітніх дітей.

            Обставиною, яка обтяжує покарання підсудному ОСОБА_1 суд визнає те, що злочин він скоїв  в стані алкогольного сп’яніння.

Враховуючи наведене, суд вважає, що у відношенні до підсудного ОСОБА_1., слід обрати покарання у виді обмеження волі, що прямо передбачено санкцією  ст. 296 ч. 1 КК України. Однак, беручи до уваги,  сприяння у розкритті злочину, визнання вини, розкаяння у скоєному, а також дані про особу підсудного –позитивно характеризується за місцем проживання, визнання вини та щире каяття у скоєному, наявність на утриманні двох малолітніх дітей, всі ці обставини в сукупності на переконання суду, свідчать про те, що підсудний може бути виправлений та перевихований без відбування ним основного покарання, і застосовує до підсудного ОСОБА_1 вимоги ст. 75 КК України, встановивши йому іспитовий строк, з покладенням обов’язків передбачених ст. 76 цього кодексу.

              Керуючись ст. ст. 323, 324 КПК України, суд –

ЗАСУДИВ:

               ОСОБА_1 визнати винним за ст. 296 ч. 1  КК України  та призначити покарання – 2 (два) роки обмеження волі.

              На підставі ст. 75 КК України звільнити засудженого ОСОБА_1 від відбування покарання за цим вироком, якщо він протягом 1 (одного) року іспитового строку не вчинить нового злочину і виконає передбачені ст. 76 КК України обов’язки: не виїжджати за межі України на постійне місце проживання без дозволу органу  кримінально-виконавчої інспекції, повідомляти вказаний орган про зміну свого місця проживання, періодично з’являтися в орган кримінально-виконавчої інспекції для реєстрації.

                 Запобіжний захід засудженому ОСОБА_1 до вступу вироку в законну силу залишити попередній –підписку про невиїзд.

                 На вирок може бути внесена апеляція в судову палату з кримінальних справ апеляційного суду Закарпатської області через Рахівський районний суд, протягом 15 діб з моменту його проголошення.

Головуюча:                                                                  Марусяк М.О.