_____________________________________________________________________________

                                                                                                         Cправа№1512/2-1074/11

УХВАЛА

          21.07.2011 року

Київський районний суд м. Одеси у складі:

Головуючого - судді Куриленко О.М.,

За участю секретаря – Фірко Ю.В.,

розглянувши у попередньому судовому засіданні заяву ОСОБА_1 про закриття провадження по цивільній справі за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_3 про визнання угоди дійсною, визнання права власності, позовом третьої особи з самостійними вимогами Телекомпанії «Чорне море»у вигляді товариства з обмеженою відповідальністю до ОСОБА_3, яка діє в своїх інтересах та інтересах неповнолітнього ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_6 в інтересах неповнолітнього ОСОБА_7 про визнання права власності на 46,88% будівлі офісного центру, позовом Телекомпанії «Чорне море»у вигляді товариства з обмеженою відповідальністю до ОСОБА_1, ОСОБА_8, ОСОБА_2, приватного нотаріуса Одеського міського нотаріального округу ОСОБА_9 про визнання недійсним договору дарування та за позовом ОСОБА_8 до ОСОБА_2 про визнання договору купівлю продажу дійсним та визнання права власності,

ВСТАНОВИВ :

            Позивач ОСОБА_2 звернулась до суду із позовом до ОСОБА_3 про визнання угоди дійсною, визнання права власності на будівлю офісного центру, загальною площею 631,4 кв.м. за адресою АДРЕСА_1, посилаючись на те, що 26.08.2003 року між нею та ОСОБА_10 було укладено договір купівлі продажу зазначеної офісної будівлі. З матеріалів справи вбачається, що в подальшому ОСОБА_2 провела державну реєстрацію прав власності на будівлю офісного центру, що підтверджується розпорядженням Київської районної адміністрації № 1932 від 20.12.2004 року та свідоцтвом про право власності серії ЯЯЯ № 061550 від 27.12.2004 року.

          Рішенням Приморського районного суду м. Одеси від 28.12.2004 року позов ОСОБА_8 до ОСОБА_2 задоволено, за нею визнано право власності на будівлю офісного центру, загальною площею 631,4 кв.м. за адресою АДРЕСА_1.

28.01.2005 року ОСОБА_8  подарувала спірну будівлю ОСОБА_1

          Ухвалою Верховного суду України від 27.09.2006 року рішення Приморського районного суду м. Одеси про визнання права власності на спірну будівлю за ОСОБА_8 - скасовано.

           18.10.2006 року Телекомпанія „Чорне море” звернулась до суду з позовом до ОСОБА_3, яка діє в своїх інтересах та інтересах неповнолітнього ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_6 в інтересах неповнолітнього ОСОБА_7 про визнання права власності на 46,88% будівлі офісного центру.

          30.10.2006 року  Телекомпанія „Чорне море”у вигляді товариства з обмеженою відповідальністю подаоа до суду позов до ОСОБА_1, ОСОБА_8, ОСОБА_2, приватного нотаріуса Одеського міського нотаріального округу ОСОБА_9 про визнання недійсним договору дарування, в якому просила визнати недійсним договір дарування від 28.01.2005 року, укладений між ОСОБА_8 та ОСОБА_1 будівлі офісного центру, загальною площею 631,4 кв.м. за адресою АДРЕСА_1.

          Ухвалами Київського районного суду м. Одеси дані позови об`єднані в одне провадження.

            14.06.2011 року ОСОБА_1 звернулась до суду з заявою про закриття провадження у даній справі.

          У попередньому судовому засіданні ОСОБА_1 свої вимоги підтримав та пояснив суду, що спір про визнання договору оренди від 27.12.2004 року дійсним, на який посилається ТОВ „Чорне море” у позовних вимогах  вже перебував на розгляді Малиновського районного суду

м. Одеси і існує судове рішення з цього приводу, яке набрало чинності, у зв`язку з чим провадження у справі підлягає закриттю на підставі п.2 ч.1 ст.205 ЦПК України.  

        ОСОБА_8 у судовому засіданні клопотання підтримала, просила його задовольнити.

        Представник ОСОБА_2 –ОСОБА_11 та представник прокуратури Одеської області Харитонова О.Є. у судовому засіданні проти задоволення клопотання заперечували, вказуючи на різний предмет даних спорів.

          Дослідивши матеріали справи, заслухавши сторони, суд доходить до висновку про те, що у задоволенні клопотання ОСОБА_1 слід відмовити, виходячи з наступного.

           Відповідно до п.2 ч.1 ст.205 ЦПК України підставами закриття провадження у справі є рішення суду, яке набрало законної сили, постановлене з приводу спору між тими самими сторонами, про толй самий предмет і з тих самих підстав.  

           Як вбачається з  рішення Малиновського районного суду м. Одеси від 22.09.2006 року, предметом спору у вказаній справі було припинення дій, порушуючих права орендаря та виконання умов договору оренди, в той час як дана справа містить вимоги про визнання угод дійсними, визнання права власності на спірну будівлю та визнання договору недійсним.

Крім того, вказане рішення базувалось на рішенні Приморського районного суду м. Одеси від 28.12.2004 року, яке у теперішній час скасовано.

          Зважаючи на викладене, суд доходить до висновку про те, що у задоволенні клопотання слід відмовити, так як підстави для його задоволення –відсутні.

          Керуючись ст.ст. 151,152,153 ЦПК України, суд

                                                             У Х В А Л И В:

          У задоволенні заяви ОСОБА_1 про закриття провадження по цивільній справі –відмовити.

          Ухвала окремо від рішення  оскарженню не підлягає, заперечення на неї можуть бути включені до апеляційної скарги на рішення суду.

Суддя :                                           Куриленко О.  М.