СЕВАСТОПОЛЬСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ
ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД
Ухвала
Іменем України
02 жовтня 2006 року | Справа № 2-27/9300-2006А |
Севастопольський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:
головуючого судді Фенько Т.П.,
суддів Дугаренко О.В.,
Черткової І.В.,
секретар судового засідання Алєєва А.М.
за участю представників сторін:
позивача: Богатирьов Д.А., дов.№316 від 02.10.2006
відповідача: Рибалко Ю.Л.,дов.№6515/9/10 від 05.04.2006
розглянувши апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у місті Сімферополі в Автономній Республіці Крим на постанову господарського суду Автономної Республіки Крим (суддя Воронцова Н.В.) від 13 липня 2006 року по справі № 2-27/9300-2006А
за позовом Державного підприємства Міністерства оборони України "Кримвійськбуд" (вул. Залізнична, 5, місто Сімферополь,95043)
до Державної податкової інспекції у місті Сімферополі в Автономній Республіці Крим (вул. М. Залки, 1/9, місто Сімферополь,95053)
про скасування податкового повідомлення-рішення
ВСТАНОВИВ:
Постановою господарського суду Автономної Республіки Крим від 13 липня 2006 року у справі №2-27/9300-2006А (суддя Воронцова Н.В.) позов Державного підприємства Міністерства оборони України „Кримвійськбуд” до Державної податкової інспекції у місті Сімферополі Автономної Республіки Крим про скасування податкового повідомлення-рішення задоволено.
Суд скасував податкове повідомлення - рішення державної податкової інспекції у місті Сімферополі від 03.04.2006 №0013931501/2 на загальну суму 21000 грн.
Судом стягнуто з Державного бюджету України на користь Державного підприємства Міністерство оборони України "Кримвійськбуд" 85 гривень держмита.
Державна податкова інспекція у місті Сімферополі Автономної Республіки Крим, не погодившись з постановою суду першої інстанції звернулась до суду апеляційної інстанції з апеляційною скаргою, в якій просить постанову господарського суду скасувати, оскільки вищезгадана постанова є необґрунтованою, прийнятою з порушенням норм матеріального права.
Апеляційна скарга Державної податкової інспекції у місті Сімферополі Автономної Республіки Крим мотивована тим, що у виконання статті 63 Закону України "Про державний бюджет України на 2005 рік." прийнято Постанову Кабінету Міністрів України від 15.01.2005 №50, яким затверджено "Порядок і нормативи відрахувань господарськими організаціями в загальній фонд Державного бюджету України в частині прибутку ( доходу ) по результатам фінансово - господарської діяльності в 2004 р. і щоквартальної фінансово - господарської діяльності в 2005 рік. " У відповідності з вказаним Порядком, господарські організації здійснюють відрахування в загальний фонд Державного бюджету України часті прибутку ( доходу ) по результатам фінансово - господарської діяльності в 2004 і наростаючим висновком щоквартальної фінансово - господарської діяльності в 2005 р.".
Відповідно до п.п. 7.8.2 п. 7.8 ст. 7 Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств", встановлено, що авансовий внесок по податку на прибуток на суму дивідендів вноситься в бюджет до або одночасно з виплатою дивідендів. Таким чином, за думкою відповідача, якщо платник податку сплатив в бюджет дивіденди, але при цьому не сплатив авансовий внесок по податку на прибуток, то органи державної податкової служби повинні застосовувати до нього штраф в подвійному розмірі від суми авансового внеску, відповідно до п. п. 17.1.9 п. 17.1 ст. 17 Закону України "Про порядок погашення забов’язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами" від 21.12.2000 №2181.
Постанова суду першої інстанції мотивована тим, що дивіденди, які сплачуються до бюджету державними не корпоратизованими, казенними або комунальними підприємствами і є податок на прибуток. Ця позиція підтверджується листом Державної податкової адміністрації України від 19.05.2003 № 7866/7/15-1117, згідно до якого дивіденди належать до загальнообов'язкових податків і зборів і фактично є видом податку на прибуток.
Ухвалою Севастопольського апеляційного господарського суду від 15 вересня 2006 року відкрито апеляційне провадження по апеляційним скаргам.
Ухвалою суду від 19 вересня 2006 року закінчено підготовчі дії та призначено справу до розгляду на 02 жовтня 2006 року судовою колегією у складі Фенько Т.П., Дугаренко О.В., Черткової І.В.
Розглянувши справу у порядку, передбаченому статтею 195 Кодексу адміністративного судочинства України, судова колегія встановила наступне.
Позивач звернувся до господарського суду Автономної Республіки Крим із позовною заявою про визнання недійсним податкового повідомлення - рішення від 03.04.2006 №0013931501 /2 на загальну суму 21000 грн.
Позивач свої позовні вимоги мотивує тим, що дивіденди - це податок на прибуток. Відповідно до акту перевірки у відношенні позивача нараховано податок на дивіденди. Вказаний податок не передбачено Законом України "Про систему оподаткування" і, таким чином, не існує. В той же час оспорюване податкове повідомлення - рішення передбачає донарахування податку на прибуток. Також позивач вказав, що Міністерство оборони України, як державний виконавчий орган, яких –набудь рішень про сплату дивідендів не приймало, і таким чином, підстав для сплати авансового платежу по податку на прибуток відсутнє.
Також позивач вважає необгрунтованим застосування підпункту 17.1.9 пункту 17.1 статті 17 Закону України "Про порядок погашення забов’язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами" від 21.12.2000 №2181, про застосування фінансових санкцій в подвійному розмірі, оскільки виплата дивідендів не потребує попереднього нарахування і сплати податків. Вказана точка зору підтверджена листом - роз'ясненням від 19.12.2005 №31 - 21030 - 07 - 18/27 - 592 Міністерства фінансів України.
Заявою від 12.04.2006 позивачем були уточнені позовні вимоги та він просив суд визнати недійсними податкові повідомлення - рішення №0013931501/0, №0013931501/1, №0013931501/2 від 03.04.2006 на загальну суму 21000 грн.
Як вбачається з частини 3 статті 1 Закону України "Про систему оподаткування", ставки, механізм справляння податків і зборів ( обов’язкових платежів ) за винятком особливих видів мита і пільги щодо оподаткування не можуть встановлюватися або змінюватися іншими законами України, крім законів оподаткування.
Відповідно до частини 2 статті 7 цього ж Закону, зміна податкових ставок і механізмів справляння податків і зборів ( обов'язкових платежів) не можуть запроваджуватися Законом України про Державний бюджет України на відповідний рік.
Бюджетний кодекс України від 21.06.2001 №2542 –III, що закон про державний бюджет України це закон, який затверджує повноваження органом державної влади здійснювати виконання Державного бюджету України протягом бюджетного періоду.
Бюджетним кодексом України не встановлено, що закон про державний бюджет України може встановлювати нові, чи скасовувати існуючи податки, збори інші обов’язкові платежі, вносити зміни до чинного законодавства з питань оподаткування.
З оспорюємого податкового повідомлення - рішення вбачається, що сума 7000 грн. податкового забов’язання по дивідендам визначено відповідачем згідно до підпункту 7.8.2 пункту 7.8 статті 7 Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств" №283\97-ВР від 22.04.1997 ( із послідуючими змінами та доповненнями).
Однак підпункту 7.8.2. пункту 7.8. статті 7 Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств" №283\97-ВР від 22.04.1997, регулює порядок нарахування і сплати податку на дивіденди, а не самих дивідендів, що свідчить про невірне застосування відповідачем норм матеріального права.
Крім того, акт перевірки, отриманий позивачем від відповідача не містить відомостей про те, яка норма законів про оподаткування порушено позивачем.
До того ж суд першої інстанції обґрунтовано дійшов висновку про те, що відповідач неправомірно застосував підпункту 17.1.9 пункту 17.1 статті 17 Закону України "Про порядок погашення забов’язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами" оскільки виплата дивідендів не потребує попередньою нарахування і сплати податків. Відповідно до листа –роз’яснення від 19.12.2005 №31 - 21030 - 07 - 18/27 592 Міністерства фінансів України п. п. 7.8.2 п. 7.8. статті 7 Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств" визначено, що емітент, що приймає рішення про виплату дивідендів своїм акціонерам, нараховує і вносить до бюджету авансовий внесок по податку на прибуток по ставці, встановленою пунктом 10.1 статті 10 цього Закону, нарахований на суму дивідендів, призначених до сплати. Тобто норма цього Закону передбачає одночасну сплату дивідендів всім акціонерам і за рішенням емітента, а не окремий випадок нарахування часті прибутку на рахунок держави.
Більш того, судова колегія вважає необхідним відзначити, що заслуговують увагу доводи позивача про відсутність рішення органу виконавської влади про виплату дивідендів (частини прибутку). Закон України «Про оподаткування прибутку підприємств»передбачає вимогу абзацу 1,2,3 підпункту 7.8.2 статті 7, поширяється також на державні не корпоратизовані, казенні або комунальні підприємства, які зараховують суми дивідендів у розмірі встановленому відповідно державним або місцевим виконавчим органом, управлінні якого знаходяться такі підприємства, відповідно до державного або місцевого бюджету. Міністерство оборони, у віданні якого знаходиться Державне підприємство Міністерства оборони «Кримвійськбуд” рішення про виплату дивідендів не приймало.
Керуючись статтями ст. 195;196; п.1 ст. 198, ст. 200; ст. 205; ст. 206 Кодексу адміністративного судочинства України, суд
УХВАЛИВ:
Апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у місті Сімферополі Автономної Республіки Крим залишити без задоволення.
Постанову господарського суду Автономної Республіки Крим від 13 липня 2006 року у справі №2-27/9300-2006А залишити без змін.
Повний текст ухвали буде складено 06.10.2006.
Ухвалу може бути оскаржено до Вищого Адміністративного суду України протягом одного місяця з дня складення ухвали в повному обсязі.
Головуючий суддя Т.П. Фенько
Судді О.В. Дугаренко
І.В. Черткова