Справа № 1-31 2007р.

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

06 липня 2007 р.                                                             Хустський районний суд

Закарпатської області

в складі: головуючого                                          Волощук О.Я.

при секретарі                                                        Демеш В.М.

з участю прокурора      Джумурат Н.Й.

захисника                                                              ОСОБА_2

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в місті Хуст справу про

обвинувачення

ОСОБА_1,  ІНФОРМАЦІЯ_1народження уродженця с.  Угля Тячівського району Закарпатської області жителя АДРЕСА_2,  українця,  громадянина України,  не працюючого,  раніше не судимого

ОСОБА_3,  ІНФОРМАЦІЯ_2народження,  уродженця с. Березово українця,  громадянина України,  працюючого оператором АЗС с Березово Хустського району,  одруженого,  має на утриманні малолітню дитину,  мешканця АДРЕСА_1,  раніше не судимого

в скоєнні злочину передбаченого ч.2  ст.  186 КК України,

ВСТАНОВИВ:

Органом досудового слідства підсудні ОСОБА_1та ОСОБА_3обвинувачуються в тому,  що вони 14 серпня 2006 року приблизно о 16 годині перебуваючи в стані алкогольного сп'яніння та маючи намір на викрадення чужого майна,  знаходячись біля приміщення кафе-бару „Корчма",  по вул.  І.Франка в м.  Хуст,  застосовуючи насильство,  що не є небезпечним для життя і здоров"я потерпілого ОСОБА_4,  заломивши йому руку за спину,  умисно з корисливих мотивів відкрито заволоділи мобільним телефоном марки „Сіменс А-57" вартістю 550 гривень та грошима в сумі 200 гривень,  чим завдали потерпілому матеріальної шкоди на суму 750 гривень.

Допитаний в судовому засідання підсудний ОСОБА_1вину свою у вчиненні інкримінованого йому злочину не визнав. Суду пояснив,  що він 14 серпня 2006 року разом із ОСОБА_3 та потерпілим ОСОБА_4.,  свідками ОСОБА_5,  ОСОБА_6вживали спиртні напої в кафе - барі „Золотий Олень". Всі були п'яні. Нічого іншого не пам'ятає. На слідуючий день в себе він виявив мобільний телефон марки „Сіменс А-57,

2

звідки він в нього взявся не пам'ятав. Людей з якими він вживав напередодні спиртні напої бачив лише в той день вперше і не знав хто вони такі. Через короткий проміжок часу він продав телефон односельчанину ОСОБА_7.Ні в кого він насильно не забирав мобільний телефон.

Допитаний в судовому засідання підсудний ОСОБА_3вину свою у вчиненні інкримінованого йому злочину не визнав. Суду пояснив,  що 14 серпня 2006 року він поїхав в м.  Хуст щоб купити ліки для дитини. Вживав спиртні напої в барі „Золотий Олень" із ОСОБА_1,  потерпілим ОСОБА_4,  свідками ОСОБА_5,  ОСОБА_6До цього він їх не знав. Вони всі були сильно п"яні. Мобільного телефону та грошей вони не забирали у потерпілого. Про крадіжку мобільного телефону він дізнався коли його викликали в міліцію.

Потерпілий ОСОБА_4суду пояснив,  що він 14 серпня 2006 року разом із ОСОБА_3 та підсудними ОСОБА_1,  ОСОБА_3,  свідками ОСОБА_5,  ОСОБА_6вживали спиртні напої в якомусь кафе - бар,  назви його він не пам'ятає. Всі були п"яні. Коли в нього пропав телефон він не знає. Його мама говорила йому,  що дзвонила по мобільному телефону йому і він прийняв дзвінок,  однак цієї обставини він не пам"ятає. До підсудних він претензій не має,  оскільки не пам"ятає при яких обставинах в нього пропав телефон. Вважає,  що дану кримінальну справу слід закрити провадженням.

Свідок ОСОБА_7суду пояснила,  що 14 серпня 2006 року вона разом із підсудним,  потерпілим та свідком ОСОБА_6пили каву та вживали спиртні напої в кафе-барі „Корчма". Коли вони йшли додому з потерпілим,  вона попросила в нього мобільний телефон щоб передзвонити. Він почав шукати телефон,  і не знайшов його і сказав,  що не знає де подівався телефон. Вона вважає,  що ОСОБА_1 та ОСОБА_3 не могли відкрито викрасти в потерпілого телефон,  оскільки він би їй це сказав по дорозі додому.

На досудовому слідстві вона підписала свої покази не перечитуючи,  оскільки в неї були відсутні окуляри і у зв"язку з цим в даних показах не вірно записано про ту обставину,  що вона бачила як підсудні забирали насильно мобільний телефон та гроші у потерпілого.

Свідок ОСОБА_8суду пояснив,  що разом із підсудними,  потерпілим та свідком ОСОБА_5 14 серпня 2006 року вживали спиртні напої в кафе-барі „Золотий Олень" та „Корчма". Він майже нічого не пам"ятає з цієї зустрічі,  оскільки всі були п"яні. Він не бачив щоб підсудні забирали у потерпілого  мобільний телефон та гроші.

Захисником обвинувачених ОСОБА_9заявлено клопотання про направлення справи на додаткове розслідування у зв"язку з неправильністю та істотною неповнотою досудового слідства.

Представник Хустської міжрайонної прокуратури Джумурат Н.Й заявлено клопотання про направлення справи на додаткове розслідування у зв"язку з неправильністю та істотною неповнотою , яка не може бути усунута в судовому засіданні. Захисником обвинувачених ОСОБА_9підтримано клопотання прокурора про направлення справи на додаткове розслідування у зв"язку з неправильністю та істотною неповнотою досудового слід

Підсудні ОСОБА_1 та ОСОБА_3 підтримали клопотання свого захисника.

Потерпілий ОСОБА_4 просив справу провадженням закрити.

Заслухавши думку учасників судового розгляду,  дослідивши матеріали справи,  суд приходить до висновку,  що клопотання прокурора Джумурат Н.Й. підлягає до задоволення,  виходячи із наступного.

Органом досудового слідства не усунуто протиріччя в показах підсудних і потерпілого ,  свідка ОСОБА_10відносно місць їх перебування у барах „Золотий олень" та „ Корчма" у день вчинення злочину,  не допитано обслуговуючий персонал цих закладів. Для з"ясування обставин суд вважає за необхідне провести відтворення місця події,  скласти протокол огляду місця події.

Органом досудового слідства не з"ясовано в повній мірі дані про особу підсудних .Зокрема,  у обвинувальному висновку не зазначено місце народження ОСОБА_1.,  сімейне становище,  дані про судимість,  не зазначено місце народження ОСОБА_3,  а також ту обставину , що у нього на утриманні є неповнолітня дитина.

3

За таких обставин кримінальна справа про обвинувачення ОСОБА_1 та ОСОБА_3за  ст.  186 ч.2 КК України підлягає направленню прокурору для організації додаткового розслідування.

Враховуючи вищевикладене та керуючись  ст.  281 КПК України,  суд -

ПОСТАНОВИВ:

Кримінальну справу про обвинувачення ОСОБА_1 та ОСОБА_3за  ст.  186 ч.2 КК України направити прокурору для організації додаткового розслідування.

Міру запобіжного заходу відносно підсудних ОСОБА_1 та ОСОБА_3залишити попередню - підписку про невиїзд.

На постанову може бути подана апеляція протягом 7 діб з дня проголошення постанови.