ЖИТОМИРСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД
_________________________________________________
__________________________________________________________________________________
10002, м.Житомир, майдан Путятинський, 3/65 тел.(8-0412) 48-16-02
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
"19" вересня 2006 р. Справа № 11/7092
Житомирський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:
головуючого судді Шкляр Л.Т.
суддів: Гулової А.Г.
Пасічник С.С.
при секретарі Павловській Л.П. ,
за участю представників сторін:
від позивача: не з"явився
від відповідача: не з"явився,
розглянувши апеляційну скаргу Військового прокурора Хмельницького гарнізону
на рішення господарського суду Хмельницької області
від "17" березня 2006 р. у справі № 11/7092 ( суддя Д. Радченя )
за позовом Військового прокурора Хмельницького гарнізону в інтересах держави в
особі державної прикордонної служби України -органу, уповноваженого здійснювати
функції у спірних відносинах, в особі Національної академії Державної прикордонної
служби України ім. Б. Хмельницького ( військової частини 9960 ), м. Хмельницький
до Приватного підприємця ОСОБА_1, м. Дунаївці
про стягнення 2 899 грн. 43 коп. ( згідно із заявою про уточнення позовних вимог ),
ВСТАНОВИВ:
Рішенням господарського суду Хмельницької області від 17.03.2006р. у справі №11/7092 в позові Військового прокурора Хмельницького гарнізону в інтересах держави в особі державної прикордонної служби України - органу, уповноваженого здійснювати функції у спірних відносинах, для захисту інтересів Національної академії Державної прикордонної служби України ім. Б. Хмельницького ( м. Хмельницький) до Приватного підприємця ОСОБА_1 (м. Дунаївці Хмельницької області) про стягнення 6259,16грн. відмовлено.
Не погоджуючись з прийнятим рішенням, заступник військового прокурора Хмельницького гарнізону вніс апеляційне подання, в якому просить його скасувати та прийняти нове рішення.
Мотивуючи апеляційне подання, військовий прокурор зазначає, що господарським судом Хмельницької області порушено норми матеріального й процесуального права, а саме:
- судом першої інстанції не враховано, що відповідач фактично не виконав належним чином свої договірні зобов"язання, оскільки поставив продукцію, яка не відповідає умовам договору ( щодо якості, сорту, найменування ), крім того, поставка була здійснена лише частково, в неповному обсязі;
- безпідставними є сумніви щодо правомірності заявленого позову військовим прокурором в інтересах держави в особі позивача;
- судом не звернуто увагу на те, що представником відповідача у справі виступав громадянин ОСОБА_2 без встановленого місця проживання;
- у рішенні допущено описки та граматичні помилки.
Сторони своїх представників у судові засідання не направляли, військовий прокурор не з"явився.
У телеграмі від 18.09.06 р. відповідач заявив клопотання про розгляд апеляційного подання без його участі; у телеграмі від 29.06.06 р. - виклав свою позицію з приводу доводів та вимог подання, заперечивши проти них, вважаючи, що рішення суду першої інстанції законне і обґрунтоване, відповідає матеріалам справи та вимогам чинного законодавства, просив залишити його без змін, а подання військового прокурора - без задоволення.
Розглянувши наявні матеріали справи, обговоривши доводи апеляційного подання, суд вважає, що відсутні підстави для його задоволення з огляду на таке.
Як вбачається з матеріалів справи, 10 квітня 2005 року між Хмельницькою Національною академією Державної прикордонної служби України, м. Хмельницький (замовником) та суб'єктом підприємницької діяльності ОСОБА_1, м. Дунаївці (постачальником) був укладений договір НОМЕР_1, за умовами якого підприємець ОСОБА_1 зобов'язалась поставити замовнику продукти харчування - сосиски “Особливі” ТУ 15.1-31256979-007-2003 в кількості 4500 кг. по ціні 11,82 грн. за 1 кг. З врахуванням ПДВ на загальну суму 53190 грн., а замовник зобов'язався прийняти та оплатити цю продукцію.
Відповідно до ст. 11 Цивільного кодексу України цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також з дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки.
Підставами виникнення цивільних прав та обов'язків зокрема є договори та інші правочини.
Таким чином, між сторонами у справі виникли права та обов"язки.
Угодою сторін , зокрема, п. 2.1 передбачено, що продукція має відповідати затвердженим ГОСТам або технічним умовам. Пред'явлення посвідчення про якість продукції (сертифіката відповідності, свідоцтва про якість) на кожну партію є обов'язковим.
Вважаючи, що відповідач не виконав належним чином свої договірні зобов"язання (оскільки поставив продукцію, яка не відповідає умовам договору ( щодо якості, сорту, найменування ), крім того, поставка була здійснена лише частково, в неповному обсязі ), військовий прокурор заявив позов в інтересах держави в особі державної прикордонної служби України - органу, уповноваженого здійснювати функції у спірних відносинах, в особі Національної академії Державної прикордонної служби України ім. Б. Хмельницького ( військової частини 9960 ).
Як вбачається зі змісту позовної заяви ( з врахуванням заяви про уточнення позовних вимог ) предметом спору є дві вимоги: перша - про стягнення з відповідача штрафу в розмірі 2% від вартості поставленої продукції, яка не відповідає умовам договору, в сумі 318 грн. 43 коп. та друга вимога про стягнення штрафу за недопоставку продукції згідно з умовами укладеного договору в розмірі 20% від суми недопоставленої продукції, що складає 2581 грн.
Матеріали справи свідчать, що позивач надав в обґрунтування своїх вимог ксерокопії накладних, відповідно до яких отримувались ковбасні вироби, зокрема, накладніНОМЕР_1 на суму 3427,00 грн., НОМЕР_2 на суму 1063,00 грн., НОМЕР_3 на суму 3546,00 грн., НОМЕР_4 на суму 803 грн. , НОМЕР_5 на суму 3900,60 грн., НОМЕР_6 на суму 3900,60 грн., ; НОМЕР_7 на суму 1264,08 грн., НОМЕР_8 на суму 1458,59 грн., НОМЕР_9 на суму 1749,36 грн., НОМЕР_10 на суму 2269, грн., а також ксерокопії посвідчень про якість на готову м'ясну продукцію.
Проте колегією встановлено, що зміст посвідчень не відповідає даним, зазначеним в накладних. Так, жодне якісне посвідчення щодо кількості поставлених ковбасних виробів не відповідає кількості , зазначеній в накладній на отримання готової м'ясної продукції.
Частково також не відповідають дійсності строки зберігання даної продукції, які зазначені в даних якісних посвідченнях. Так, якісне посвідчення видане 14.06.2005 року на партію ковбасних виробів в кількості 290 кг. строком зберігання 5 діб, тоді як накладну на даний товар датовано 22.06.2005 року.
Про ці факти підставно зазначено в рішенні суду першої інстанції.
Матеріали справи свідчать, що з метою повного з"ясування обставин, враховуючи приписи ст.36 ГПК України, ухвалою про порушення провадження у справі та ухвалами про відкладення розгляду справи господарський суд зобов'язував позивача подати оригінали наданих в обґрунтування заявлених позовних вимог копій документів, однак ці вимоги суду виконано не було.
За таких обставин подані військовим прокурором та позивачем копії документів не можуть бути оцінені як належні та допустимі докази в розумінні ст.34 ГПК України, оскільки обставини у даній справі могли бути підтверджені певними засобами доказування, а саме: оригіналами витребуваних місцевим судом документів.
Колегія вважає, що військовим прокурором та позивачем в порушення приписів ст.33 ГПК України не доведено ті обставини, на які вони посилались як на підставу позовних вимог.
З"ясуванням наявних у справі доказів судовою колегією встановлено, що поставлений відповідачем товар прийнятий позивачем та оплачений ним, що підтверджується завіреними ксерокопіями платіжних доручень, в призначенні платежу на яких зазначено : оплата рахунку згідно з договором НОМЕР_1 за продукти харчування ( а. спр. 70 - 82 ) та не заперечується військовим прокурором й позивачем.
В заяві про уточнення позовних вимог позивач зазначив, що згідно із звітом по господарським операціям з відповідачем фінансово - економічним відділом першого було здійснено 11 платежів на загальну суму 40 284 грн. 89 коп.
Колегія вважає, що проведенням оплати позивач підтвердив відповідність продукції вимогам договору. В матеріалах справи відсутні докази, які б свідчили про повідомлення відповідача про відмову позивачем від товару, асортимент якого не відповідає умовам договору. За таких обставин товар вважається прийнятим ( п.4 ст.672 ЦК України ).
Позивач міг скористатися правами, визначеними ст.672 ЦК України та ст.268 ГК України, в разі поставки відповідачем товару, асортимент якого не відповідає умовам договору, проте цього не зробив.
Крім вищевикладеного, слід зазначити, що строк дії договору закінчився 30 липня 2005 року.
За таких обставин підстави для задоволення позовних вимог відсутні, а тому господарський суд Хмельницької області правомірно відмовив у позові військового прокурора.
Посилання в апеляційному поданні на безпідставність сумніву суду щодо правомірності заявленого позову військовим прокурором недоречне, оскільки позовні вимоги розглянуто місцевим судом по суті та відмовлено у їх задоволенні за недоведеністю обставин, на які посилався військовий прокурор Хмельницького гарнізону.
Щодо посилань військового прокурора в апеляційному поданні на те, що у рішенні допущено описки та граматичні помилки, слід зазначити, що ці обставини не можуть бути підставою для скасування рішення суду першої інстанції.
Одним із доводів апеляційного подання було також незвернення судом першої інстанції уваги на те, що представником відповідача у справі виступав громадянин ОСОБА_2 без встановленого місця проживання.
З цього приводу колегія зазначає, що місце проживання цієї особи вказано у нотаріально посвідченій довіреності, ксерокопію якої подано в матеріали справи ( а. спр. 57 ). Цим документом підтверджуються повноваження громадянина ОСОБА_2, що відповідає вимогам та приписам ст.28 ГПК України.
Доводи апеляційного подання спростовуються матеріалами справи.
Підсумовуючи вищенаведене, судова колегія вважає, що підстави для скасування рішення господарського суду Хмельницької області відсутні, а тому його слід залишити без змін, а апеляційне подання - без задоволення.
Керуючись ст.ст. 101,103,105 Господарського процесуального кодексу України, Житомирський апеляційний господарський суд
ПОСТАНОВИВ:
1. Рішення господарського суду Хмельницької області від 17.03.2006 р. у справі №11/7092 залишити без змін, а апеляційне подання заступника військового прокурора Хмельницького гарнізону ( м. Хмельницький ) - без задоволення.
2. Справу №11/7092 повернути до господарського суду Хмельницької області.
Головуючий суддя Шкляр Л.Т.
судді:
Гулова А.Г.
Пасічник С.С.
Віддрук. 5 прим.
1 - до справи
2,3 - стор.
4 - військ. прок.
5 - в наряд