ЖИТОМИРСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД
_________________________________________________
__________________________________________________________________________________
10002, м.Житомир, майдан Путятинський, 3/65 тел.(8-0412) 48-16-02
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
"21" вересня 2006 р. Справа № 9/502
Житомирський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:
головуючого судді Ляхевич А.А.
суддів: Вечірка І.О.
Зарудяної Л.О.
при секретарі Воробйовій Т.А. ,
за участю представників сторін:
від позивача: Венгерук С.Ю. - довіреність №08/120-005381 від 06.01.2006 р.,
Приведьон В.М. - довіреність №08/119-005380 від 06.01.2006 р.,
від відповідача: ОСОБА_1 - підприємець,
ОСОБА_2 - довіреність від 01.02.2006 р.,
розглянувши апеляційну скаргу Відкритого акціонерного товариства "Енергопостачальна компанія "Житомиробленерго", м.Житомир
на рішення господарського суду Житомирської області
від "20" квітня 2006 р. у справі № 9/502 (суддя Алексєєв М.В.)
за позовом Відкритого акціонерного товариства "Енергопостачальна компанія "Житомиробленерго", м. Житомир
до Суб'єкта підприємницької діяльності ОСОБА_1, м. Житомир
про стягнення 7182,54 грн.,
ВСТАНОВИВ:
Рішенням господарського суду Житомирської області від 20.04.2006р. у справі № 9/502 відмовлено у позові Відкритому акціонерному товариству "Енергопостачальна компанія "Житомиробленерго" до підприємця ОСОБА_1, м. Житомир про стягнення 7182,54 грн.
Не погоджуючись з прийнятим рішенням, ВАТ "ЕК "Житомиробленерго" звернулось до апеляційного господарського суду зі скаргою, у якій просить скасувати дане рішення та постановити нове, яким позов задовольнити повністю, оскільки, на думку позивача, судом першої інстанції при прийнятті рішення допущено неповне з'ясування обставин та невідповідність висновків суду обставинам справи.
Особа, що подала апеляційну скаргу, зазначає, зокрема, що:
- згідно ч. 5 ст. 26 Закону України "Про електроенергетику" споживачі у випадку споживання електричної енергії понад договірну величину за розрахунковий період сплачують енергопостачальникам п'ятикратну вартість різниці фактично спожитої і договірної величини;
- зазначене положення Закону зафіксовано також у п. 4.2.2 договору НОМЕР_1 про постачання електричної енергії, укладеного між сторонами;
- помісячний обсяг постачання електроенергії визначено додатком НОМЕР_2 до договору, у т.ч. за липень 2005 року - в кількості 1700 кВт, а фактично у цьому місяці використано відповідачем 7513 кВт/год;
- помилковим є висновок місцевого господарського суду щодо погодження сторонами змін до договору відносно збільшення обсягу споживання електроенергії на липень 2005 р.
У судовому засіданні представник позивача підтримав доводи апеляційної скарги у повному обсязі.
Підприємець ОСОБА_1 та його представник як у судовому засіданні, так і у відзиві на апеляційну скаргу заперечили проти її доводів, посилаючись, зокрема, на наступне.
Як передбачено п. 3.2.1 договору НОМЕР_1 відповідач має право на зміну (коригування) договірних величин споживання електроенергії у порядку, визначеному умовами розділу 5 цього договору.
Діючи згідно п. 3.2.1, п. 5.5 Договору відповідач направив позивачу лист за Вих. НОМЕР_3 та подав заяву НОМЕР_4 з проханням збільшити ліміт на обсяг постачання електроенергії до 8,5 тис. кВт на місяць, починаючи з травня 2005 року.
Позивач не надав заперечень щодо поданої заяви. 15.08.2005р. було підписано технічні умови на електропостачання відповідача головним інженером позивача.
З наведеного, на думку відповідача, вбачається, що сторони погодили зміну обсягів електропостачання за договором у спрощений спосіб за аналогією ч. 1 ст. 181 Господарського кодексу України.
Зазначає також, що спожита в липні 2005р. електроенергія була оплачена згідно платіжного доручення НОМЕР_5 в сумі 2784,92 грн. на підставі рахунку НОМЕР_6, а рахунок НОМЕР_7, на сплату п'ятикратної вартості різниці фактично спожитої і договірної величини в 7182,54 грн. не містив посилань на договір або інший документ, тому у відповідача не було підстав на його сплату.
Окрім того, відповідач стверджує, за своєю суттю стягнення п'ятикратної вартості спожитої електроенергії є штрафом, який не може бути стягнуто, оскільки відсутня вина відповідача у правопорушенні.
Заслухавши пояснення представників сторін, дослідивши матеріали справи, обговоривши доводи апеляційної скарги, перевіривши законність та обгрунтованість оскаржуваного рішення, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційна скарга підлягає задоволенню, виходячи з наступного.
30.07.2004р. між сторонами було укладено договір НОМЕР_1 про постачання електричної енергії.
Відповідно до умов зазначеного договору позивач зобов'язався поставляти відповідачу електроенергію згідно з визначеними цим договором умовами та величинами.
Згідно п. 7.3 договору відповідач зобов'язався здійснювати остаточний розрахунок за спожиту електроенергію не пізніше 5 діб після закінчення розрахункового періоду в розмірі фактичного споживання електроенергії за місяць з врахуванням сальдо на початок місяця.
Як передбачено, п. 4.2.2 договору у випадку споживання електроенергії та потужності понад кількість, обумовлену розділом 5 цього договору за відповідний період при одно-, дво- чи тризонній системі обліку, споживач сплачує Енергопостачальній організації п'ятикратну вартість електроенергії та потужності, витраченої понад обумовлений даним договором обсяг електричної енергії та потужності згідно із Законом України "Про електроенергетику" за тарифами, які діяли в період, коли було виявлено правопорушення.
Частиною 5 ст. 26 Закону України "Про електроенергетику" передбачено, що споживачі, у випадку споживання електричної енергії понад договірну величину за розрахунковий період, сплачують енергопостачальникам п'ятикратну вартість різниці фактично спожитої і договірної величини.
У додатку НОМЕР_2 "Обсяг постачання електричної енергії" до договору НОМЕР_1 визначено обсяг постачання електричної енергії на липень 2005р. в кількості 1700 кВт (а.с. 9).
Згідно п. 2.2.3 договору розрахунковим періодом вважається період з 14 числа по 13 число включно і вказаний період прирівнюється до календарного місяця.
Таким чином, звіт відповідача про використану електроенергію від 13 липня 2005 року стосується періоду - липень 2005 р. та підтверджує використання у даному періоді електроенергії понад визначену договірну величину в кількості 5813 кВт.
Платіжними дорученнями НОМЕР_5 від 15.07.2005р. відповідач оплатив рахунок НОМЕР_6 за липень 2005р. в сумі 2784,82 грн.
Позивач, скориставшись передбаченим п. 4.2.2 договору правом, додатково виставив рахунок НОМЕР_7 на сплату санкції про перевищення граничних величин електроспоживання на суму 7182,54 грн.
У листі до позивача від 15.08.2005р. відповідач зазначив про отримання ним 09.08.2005р. як акту НОМЕР_8 про перевищення споживачем договірної величини обсягу споживання електроенергії за липень 2005 р., так і рахунку НОМЕР_7 на суму 7182,54 грн.
З наданого позивачем реєстру НОМЕР_9 на відправку кореспонденції по санкції за перевищення договірних величин споживання електроенергії від 09.08.05р. та фінчеку від 09.08.05р. також вбачається направлення відповідачу рахунку НОМЕР_7, акту НОМЕР_8 про перевищення договірної величини обсягу споживання електроенергії за липень 2005 рік та повідомлення про припинення подачі електроенергії НОМЕР_10.
Розрахунок позивача свідчить, що сума, яку він просить суд стягнути - чотирикратна вартість спожитої електроенергії, тобто позивачем враховано суму, сплачену відповідачем платіжним дорученням НОМЕР_5 від 15.07.2005р.
Колегія суддів не може прийняти до уваги твердження відповідача щодо погодження сторонами зміни обсягів споживання електроенергії відповідачем у липні 2005р.
Згідно ст. 651 ЦК України зміна або розірвання договору допускається лише за згодою сторін, якщо інше не встановлено договором або законом.
Як передбачено ст. 654 ЦК України зміна або розірвання договору вчиняється в такій самій формі, що й договір, що змінюється або розривається, якщо інше не встановлено договором або законом чи не випливає із звичаїв ділового обороту.
Споживач (відповідач), реалізуючи своє право на зміну (коригування) договірних величин споживання електроенергії (п. 3.2.1 договору), повинен діяти у порядку, передбаченому розділом 5 договору.
Так, у відповідності з п. 5.5 договору у разі необхідності збільшення договірних (граничних) величин електроспоживання та потужності, споживач зобов'язаний зробити попередню оплату та звернутися до енергопостачальної організації за відповідним дозволом.
У даному випадку відповідач, звернувшись за дозволом до ВАТ "ЕК "Житомиробленерго" не здійснив попередню оплату.
Дозволу від позивача на збільшення договірної величини електроспоживання також не отримав.
Не дотримався відповідач і порядку зміни господарських договорів, встановленого ст. 188 Господарського кодексу України, згідно ч. 2, 4 якої сторона договору, яка вважає за необхідне змінити або розірвати договір, повинна надіслати пропозиції про це другій стороні за договором, у разі якщо сторони не досягли згоди щодо зміни договору або у разі неодержання відповіді у встановлений строк з врахуванням часу поштового обігу, заінтересована сторона має право передати спір на вирішення суду.
Однак, відповідач не звернувся до суду з позовом про зміну умов договору НОМЕР_1.
Враховуючи наведене вище, колегія суддів вважає, що розглядаючи даний спір, місцевий господарський суд не врахував приписи норм Цивільного та Господарського кодексів України, а також не дав належної правової оцінки обставинам справи, а тому дійшов помилкового висновку щодо відмови у позові.
Апеляційна скарга підлягає задоволенню, а оскаржуване рішення - скасуванню з прийняттям нового рішення щодо задоволення позову.
Судові витрати покладаються на відповідача.
Керуючись ст.ст. 101,103-105 Господарського процесуального кодексу України, Житомирський апеляційний господарський суд
ПОСТАНОВИВ:
1. Апеляційну скаргу Відкритого акціонерного товариства "Енергопостачальна компанія "Житомиробленерго", м. Житомир задовольнити.
2. Рішення господарського суду Житомирської області від 20.04.2006 р. від у справі № 9/502 скасувати.
Прийняти нове рішення.
"Позов задовольнити.
Стягнути з Суб'єкта підприємницької діяльності ОСОБА_1 (АДРЕСА_1, код НОМЕР_11) на користь Відкритого акціонерного товариства "Енергопостачальна компанія "Житомиробленерго" (м. Житомир, вул.Пушкінська, 32/8, код 22048622) - 7182 грн. 54 коп. плати за споживання електричної енергії понад договірні величини, 71,82 грн. витрат по сплаті державного мита та 118 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу".
3. Видачу наказу доручити господарському суду Житомирської області.
4. Справу № 9/502 повернути до господарського суду Житомирської області.
Головуючий - суддя: Ляхевич А.А.
судді:
Вечірко І.О.
Зарудяна Л.О.
Віддрук. 4 прим.
1 - до справи
2, 3 - сторонам
4 - в наряд
друк.Гаврилюк Т.