Справа №1-207/ 2007 рік
ВИРОК
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
18 червня 2007 року Галицький районний суд м. Львова
в складі: головуючого - судді Ванівського О.М.
при секретарі Кравець Т.М.
з участю прокурора Мельник О.М.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Львові кримінальну справу про обвинувачення
ОСОБА_1 ІНФОРМАЦІЯ_1 народження, уродженця с Кулішівці Хотинського району Чернівецької області, громадянина України, українця, з середньою спеціальною освітою, офіційно не працюючого(на громадських засадах працює в інституті краєзнавства ім. Крип'якевича, археологічний відділ), неодруженого, проживаючого в АДРЕСА_1, не судимого
у вчиненні злочину, передбаченого ч.3 ст. 186 КК України,
встановив:
ОСОБА_1 22.03.2006 року о 19.00 год., в групі з двома невідомими особами незаконно проник в приміщення квартири АДРЕСА_2, де з застосуванням фізичного насильства, що виразилось в нанесенні побоїв гр. ОСОБА_2 відкрито заволодів його мобільним телефоном «Нокіа 3310» вартість якого становить 300 грн. та телефонною карткою «Київстар» вартістю 50 грн. Таким чином ОСОБА_1 своїми діями вчинив відкрите викрадення чужого майна (грабіж) поєднаний з насильством, яке не є небезпечне для життя чи здоров'я потерпілого, за попередньою змовою в групі осіб, поєднаний з проникненням у житло.
В судовому засіданні підсудний ОСОБА_1 свою вину у інкримінованому йому відкритому викраденні чужого майна визнав частково та дав показання, що 22.03.2006 року він прийшов до ОСОБА_2 на АДРЕСА_2, постукав у вікно квартири і попросив відчинити. У відповідь почув сміх і образи. Однак, через деякий час потерпілий ОСОБА_2 відчинив двері, сміючись і тримаючи у руках якийсь предмет. Він не витримав образ і вдарив його кулаком у груди від чого останній впав. Між ними почалась шарпанина. В квартирі, крім потерпілого був ще ОСОБА_3 без постійного місця проживання, який був свідком вказаної події. Після цього він підняв потерпілого з підлоги і сказав написати хто його побив і забрав мобільний телефон. Вину визнає частково оскільки 22.03.2006 р по АДРЕСА_2 у гр. ОСОБА_2 він був один. Розкаюється у вчиненому, просить суворо не карати.
Незважаючи на часткове визнання вини підсудним, винуватість його у скоєнні злочину стверджується зібраними по справі доказами, а саме:
- Показами потерпілого ОСОБА_2, який у судовому засіданні показав, що 22.03.2006 року в вечірній час в проміжку між 19.00-21.00 годин він знаходився в себе вдома, коли до нього у вікно постукав ОСОБА_1 і повідомив, що хоче з ним поговорити. Оскільки він поводив себе нормально і не був п'яний він відчинив йому двері. В цей момент
2
до нього в квартиру забіг ОСОБА_1 та двоє невідомих мужчин. Вони викрутили йому руки і затягнули в кімнату. Хто і куди бив його він не бачив. В кімнаті вони його посадили
на стілець і наносячи удари по всьому тілу почали вимагати, щоб він віддав ОСОБА_1 його паспорт і мобільний телефон. Тоді ОСОБА_1 дійшов до столу, взяв його мобільний телефон «Нокіа 3310» і положив його собі в кишеню. Далі один з мужчин сказав ОСОБА_2, що вони дають йому тиждень, щоб він вернув ОСОБА_1 мобільний телефон і паспорт. Крім цього вони повідомили, що спалять майстерню, і щоб він шукав собі місце проживання в іншому районі.
- Показами свідка ОСОБА_4, яка в судовому засіданні дала
показання про те, що у 1997 році вона разом з ОСОБА_2 і ОСОБА_1 організували громадське об'єднання «Нова культура», яке займаюся
постановкою культурних видовищ. Після розпаду об'єднання ОСОБА_2 і ОСОБА_1 не
сварилися, перебувати в нормальних відносинах і не пред'являли один одному ніяких
боргів. Після смерті чоловіка вона жила з ОСОБА_1, який був дуже ревнивий і часто бив
її, через що вона змушена була втікати до ОСОБА_2. Від ОСОБА_2 їй стало відомо,
що 22.03.2006р. ООСОБА_1 проник до нього в квартиру разом з двома невідомими
особами, побив його та забрав його мобільний телефон.
· Поясненнями свідка ОСОБА_3 даними на досудовому слідстві та оголошеними в судовому засіданні про те, що 22.03.2006р. будучи в квартирі ОСОБА_2 о 19.00 год. зайшов ОСОБА_1 з двома мужчинами, які його вдарили, а потім вибачились, (а.с. 9).
· Протоколом ставки віч-на-віч між ОСОБА_2 і ОСОБА_1 від 11.04.2006 р. в якому вони підтримали свої покази дані на досудовому слідстві (а.с. 29-30)
· Протоколом вилучення від 05.04.2006 р. з якого вбачається, що у гр. ОСОБА_1 вилучено мобільний телефон марки «Иокіа» 3310 синьо-сірого кольору №351342180189451617 в якому знаходиться телефонна карточка, (а.с. 11)
· Протоколом огляду і прилучення речових доказів до кримінальної справи від 05 04.2006 р. з якого вбачається, що у гр..ОСОБА_1 вилучено мобільний телефон марки «NoKia» 3310 №351342180189451617 та телефонна картка мобільного зв'язку з написом «Київстар» НОМЕР_1(а.с. 18-19).
· Висновком судово-медичної експертизи №929 від 06.04.2006 р. з якого вбачається, що у гр. ОСОБА_2 виявлені тілесні ушкодження, які утворились від дії тупих предметів і могли виникнути 22 березня 2006 р. та відносяться до легкого тілесного ушкодження (а.с. 43-44).
Оцінюючи показання підсудного ОСОБА_1 про те, що він сам, один вчинив цей злочин, суд визнає їх неправдивими та направленими на ухилення від кримінальної відповідальності, так як вони спростовуються показаннями потерпілого ОСОБА_2, свідка ОСОБА_3, іншими доказами по справі.
Відтак, оцінюючи зібрані по справі докази у їх сукупності, суд вважає, що винуватість підсудного у скоєнні злочину повністю доведена зібраними у справі доказами. Його дії вірно кваліфіковані за ч.3 ст. 186 КК України, оскільки він вчинив відкрите викрадення чужого майна (грабіж) поєднаний з насильством, яке не є небезпечне для життя чи здоров'я потерпілого, за попередньою змовою в групі осіб, поєднаний з проникненням у житло.
Відповідно до п.30 ППВСУ від25.12.1992 р. №12 «Про судову практику в справах про корисливі злочини проти приватної власності» проникнення це вторгнення у житло з метою вчинення грабежу. Воно може здійснюватись як таємно, так відкрито, як з подоланням опору людей чи перешкод, так і безперешкодно. Якщо така особа потрапила у житло з відповідного дозволу, використавши для цього дійсний чи вигаданий привід, з метою викрадення майна чи заволодіння ним, то її дії слід кваліфікувати як вчинені з проникненням в житло.
Обираючи покарання підсудному ОСОБА_1, суд враховує ступінь тяжкості вчиненого злочину, особу підсудного: раніше не судимий, позитивно характеризується за
3
місцем роботи, на обліку в психоневрологічному та наркологічному диспансерах не перебуває.
Пом'якшуючих чи обтяжуючих покарання обставин, судом не виявлено.
Враховуючи вищенаведене, суд вважає, що підсудному слід призначити покарання у вигляді позбавлення волі в межах санкції статті, за якою кваліфіковано його дії.
Однак враховуючи тяжкість злочину, особу винного, обставини справи, суд приходить до висновку, що виправлення та перевиховання засудженого можливе без відбування покарання, і відповідно до ст. 75 КК України ОСОБА_1 слід звільнити від відбування покарання з випробуванням.
Речовий доказ по справі мобільний телефон марки «NOKIA» 3310 слід повернути потерпілому ОСОБА_2
Керуючись ст. ст. 323, 324 КПК України, суд
засудив:
ОСОБА_1 визнати винним у вчиненні злочину, передбаченого ч.3 ст. 186 КК України та призначити йому покарання у вигляді 4 (чотирьох) років позбавлення волі.
На підставі ст. 75 КК України звільнити засудженого ОСОБА_1 від відбування покарання з випробуванням, призначивши йому іспитовий строк тривалістю 2(два) роки.
На підставі ст. 76 КК України покласти на засудженого ОСОБА_1 обов'язок повідомляти органи кримінально - виконавчої системи про зміну місця проживання та роботи.
Міру запобіжного заходу, щодо засудженого ОСОБА_1 до вступу вироку в законну силу, залишити раніше обрану - підписку про невиїзд з постійного місця проживання.
Речовий доказ по справі мобільний телефон марки «NOKIA» 3310 НОМЕР_2 повернути потерпілому ОСОБА_2
Вирок може бути оскаржений до апеляційного суду Львівської області протягом 15-ти діб з моменту його проголошення.